Архів категорії: Кам’янське

В Україні може з’явитися нова підстава для звільнення з військової служби для чоловіків

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 11226, яким хочуть зрівняти в правах на звільнення з військової служби під час війни жінок і чоловіків, які мають дітей до 18 років.

В Україні запустили єдиний портал автобусних перевезень

В Україні запустили єдиний портал офіційних міжнародних автобусних маршрутів. Про це повідомило Міністерство відновлення України, підкреслюючи значущість цього кроку для пасажирів та перевізників.

Що відомо

Наразі на порталі вже представлено шість компаній, які об'єдналися, щоб зробити пошук та придбання квитків на автобусні маршрути простішим і зручнішим. Серед них – як пасажирські перевізники, так і агрегатори квитків на автобуси. За словами представників Мінвідновлення, ведуться технічні роботи з інтеграції ще 15 перевізників до порталу, щоб розширити його функціонал.

Однією з головних переваг є безоплатна можливість стати партнером порталу, який є державним ресурсом з легальними маршрутами. Це відкриває нові можливості для розширення аудиторії та залучення клієнтів для перевізників.

Крім того, портал надає пасажирам зручний інструмент для пошуку маршрутів, огляду розкладів та придбання квитків безпосередньо на сайті перевізника.

Для того щоб перевізники могли приєднатися до порталу, їм потрібно всього лише написати офіційний лист на електронну адресу – [email protected], у якому зазначити маршрути та один ресурс, де відбувається продаж квитків.

Джерело: 5692.com.ua

У Міноборони розповіли, що дає змогу Україні уникати блекаутів

Під час війни Україна стикнулася з викликами у сфері енергетики через військові дії, зокрема обстріли російськими терористами. З початком весни атаки на українську енергетику знову посилилися. Однак як повідомив міністр енергетики Герман Галущенко під час участі у телемарафоні, ключовий фактор, який допомагає уникнути блекаутів – використання відновлювальних джерел енергії.

Відновлювана енергетика – ключ до уникнення блекаутів

Російські терористи майже досягли цілі в знищенні теплової генерації, ставлячи під загрозу стабільність енергопостачання в країні.

Проте, Галущенко зазначив, що незважаючи на ці виклики, в Україні існує додатковий ресурс, який допомагає уникнути блекаутів – це відновлювальні джерела енергії. Сонце та вітер надають можливість для виробництва електроенергії, що особливо актуально у весняний та літній періоди, коли ці ресурси доступніші.

Це той ресурс, який через географічні та погодні умови дуже обмежений взимку. Тому, безумовно, це допомагає нам балансувати систему, – підкреслив міністр енергетики.

Відновлювальні джерела енергії, за його словами, дозволяють зменшити залежність від традиційних джерел, таких як вугілля чи газ, а також зменшують негативний вплив на навколишнє середовище.

Джерело: 5692.com.ua

Окупанти обстріляли Дніпропетровщину: є постраждалі

У ніч з 3 на 4 травня окупанти завдали ударів по Нікопольщині та Павлоградському району.

Через обстріл у Павлоградському районі пошкоджено інфраструктурний об'єкт. Загорівся приватний будинок і постраждали місцеві жителі.

По Нікопольщині били дронами, ствольною артилерією і ракетними системами залпового вогню.

У Нікополі 44-річний водій отримав осколкові поранення, йому надають допомогу лікарі.

Джерело: 5692.com.ua

Як українцям створити фінансову подушку в умовах війни: поради економістів

Як показують дослідження, лише чверть українців мають "подушку безпеки" на випадок форс-мажору на два та більше місяців. Більшість громадян не мають жодних заощаджень і в кризовій ситуації не можуть забезпечити себе необхідними коштами навіть на пару місяців.

Якою має бути фінансова подушка під час війни, розповіли економісти, пише "Фокус".

Що таке фінансова подушка

За словами експертів, подушка безпеки — недоторкана сума на випадок втрати роботи, непередбачуваних великих витрат тощо, яка дозволяє залишитися "на плаву" у разі форс-мажору. Це поняття слід роз'єднати від заощаджень – грошової суми, яка відкладається для речей за рамками необхідного: великі покупки, зміна якості життя тощо.

Фінансова подушка – це лише частина заощаджень, яка необхідна для екстреного заміщення фінансування у разі втрати основного джерела доходу або у разі форс-мажорних витрат. Мета заощаджень може бути будь-якою, тому можливі варіації планування: від коротких та середніх (побутова техніка, машина, дача) до довгострокових (квартира, будинок, яхта тощо), – пояснила засновниця компанії SpiceProp Наталія Бойко.

Коли витрачати фінансову подушку

Подушку безпеки не слід витрачати на те, що не є життєво важливим (новий гаджет, подорож, гучне святкування дня народження). Ці кошти відкладені на випадок гострої необхідності, коли є серйозна причина, що загрожує нормальному існуванню. Наприклад:

  • у разі втрати джерела доходу – під час пошуку нової роботи;
  • необхідність дорогого лікування;
  • якщо зламалася техніка, яка є життєво необхідною (наприклад, необхідна для отримання доходів);
  • у разі розлучення.

Яким має бути розмір фінансової подушки

За словами Наталії Бойко, подушка безпеки може коливатися від 3 до 12 місячних сімейних бюджетів. При цьому в загальному випадку робити її більше, ніж на пів року, немає сенсу.

Якщо, наприклад, в родині витрати на оплату рахунків, навчання, ліків, продуктів та необхідного одягу й інших речей складають близько 40 тисяч гривень, тоді оптимальний розмір фінансової подушки має складати 240 тисяч гривень.

Під час війни, коли рівень передбачуваності мінімальний, подушка безпеки в Україні має бути максимальною — не менше 6 місячних бюджетів сім'ї. Після війни подушку можна скорочувати до 3 місяців. Решту краще спрямувати в заощадження у вигляді вкладів, інвестицій в акції, облігації та інші прибуткові активи.

Як зберігати фінансову подушку

Щодо того, як зберігати фінансову подушку, експерти радять розподілити її на три рівні частини:

  • третину – зберігати у гривневій готівці;
  • третину — в іноземній готівковій валюті (долар чи євро);
  • третину — на банківському 3-місячному депозиті.

Так вдасться зберегти швидку доступність до коштів, захиститися від ризику ослаблення гривні та отримувати невеликий пасивний дохід до останнього моменту, – зазначають економісти.

У разі настання форс-мажору першою варто витрачати гривневу готівку, далі, якщо фінансові проблеми поглибляться, – валютну частину готівки. В останню чергу слід витрачати банківські вклади.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському триває районний етап спортивного проєкту “Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги” серед учнів закладів загальної середньої освіти

Спільно з Іриною Грицай, заступницею начальника Дніпропетровської ОВА, та Олегом Гапічем, начальником Кам’янської РВА, в місті провели церемонію нагородження призерів та переможців у змаганнях з футзалу та черлідингу.

Попереду в команд, які вибороли першість, – обласний етап змагань. Бажаємо всім командам подальших успіхів. Вдячні Президенту України за цю ініціативу, – наголосив Андрій Білоусов.

Результати районного етапу змагань з футзалу:

  • I місце – Ліцей "Тріумф" П'ятихатської міської ради;
  • II місце – Дніпровський Ліцей Верхньодніпровської міської ради;
  • III місце – Ліцей №37 Кам'янської міської ради.

Результати районного етапу змагань з черлідингу:

  • I місце – команда Ліцею №13 Кам'янської територіальної громади; II місце – команда Затишнянської сільської громади;
  • III місце – команда з Лихівської селищної громади.

Джерело: 5692.com.ua

Середня тривалість життя в Європі й Україні: Євростат оприлюднив оновлені дані

Європейська статистична служба оприлюднила дані про середню тривалість життя у країнах Європейського Союзу. Так, середня тривалість життя в ЄС зросла, що є позитивною новиною. Зараз "середньостатистичний" європеєць може сподіватися дожити до 81,5 років, що на 0,9 року більше, ніж раніше. Це означає, що Європейський Союз повернувся до рівня тривалості життя до періоду пандемії та навіть перевищив його на 0,2 року.

Середня тривалість життя у країнах ЄС

Найвища очікувана тривалість життя була зафіксована в Іспанії, де вона становить 84 роки, після неї слідують:

  • Італія – 83,8 року;
  • Мальта – 83,6 року.

У той час, коли найнижча очікувана тривалість життя спостерігається в:

  • Болгарії – 75,8 року;
  • Латвії – 75,9 року;
  • Румунії – 76,6 року.

Дані Євростату також показали цікаві тенденції в зміні тривалості життя в різних країнах. Румунія виявилася лідером серед країн з підвищенням тривалості життя (+1,0 рік), за нею йдуть Литва (+0,8 року), Болгарія, Чехія, Люксембург і Мальта (всі з приростом на +0,7 року).

У той же час, Австрія та Фінляндія зафіксували найбільше падіння тривалості життя (-0,4 року кожна), за ними йдуть Естонія та Нідерланди (-0,2 року).

В Україні, за даними 2023 року, середня тривалість життя чоловіків становила 57,3 року. У 2020 році цей показник був – 66,4 року. Жінки у середньому живуть більше – 70,9 року. Цей показник теж виявився меншим, ніж у 2020-му – 76,2 року.

Джерело: 5692.com.ua