Злочин стався опівночі 16 листопада в селищі Новомиколаївка Кам’янського району. Подружжя поверталося додому, коли на вулиці до них підійшов невідомий, побив чоловіка кулаками по голові та відібрав у жінки телефон. Після цього нападник втік з місця злочину. Про це повідомили в Кам'янському РУП.

Поліцейські затримали грабіжника та вилучили в нього вкрадене майно. Ним виявився 26-річний раніше судимий місцевий житель.

Чоловіку повідомили про підозру у скоєнні кримінального правопорушення за статтею ККУ – грабіж. Наразі вирішують питання про обрання йому запобіжного заходу.

Джерело: 5692.com.ua

Олександр Добріндт, голава парламентської фракції ХДС в Бундестазі та колишній міністр транспорту Німеччини, висловив критику щодо практики виплати допомоги українським біженцям, заявивши, що багато з них живуть лише на соціальні допомоги та не прагнуть знаходити роботу.
Що пропонують у Німеччині
За інформацією Bild, Добріндт висловив свої обурення, зауваживши, що менше 20% українців, що перебувають у Німеччині, працюють, порівняно з більш ніж 70% у Нідерландах і ще більшою кількістю в Польщі. Він вважає, що ця ситуація свідчить про те, що в Німеччині існують невірні стимули.
Політик також пропонує рішення цієї проблеми: зменшити допомогу тим, хто використовує її недобросовісно.

Пріоритетом повинна бути пропозиція кожному дорослому українському біженцеві отримати роботу. Якщо вони відмовляються, допомогу треба зменшити, – заявив Добріндт.

Соціальне опитування показало, що більшість українців, що перебувають у Німеччині через війну, після всіх основних витрат мають приблизно 494 євро на місяць. У порівнянні, в Польщі 59% громадян України мають понад 500 злотих на місяць (близько 111 євро), що є в 4,5 рази менше.
Джерело: 5692.com.ua

У Кам'янському до Центральної обласної диспетчерської 103 надійшов виклик від працівників ДСНС: на пожарі чоловік отримав опіки. Про це повідомила на своїй Facebook-сторінці лікарка Кам'янської станції швидкої допомоги Лариса Биданцева.
Зазначається, що чоловік 28 років забрав з СТО автомобіль, де здійснили ремонт газобалонної установки. По прибуттю в гараж він вирішив подивитися результат ремонту й відкрив капот. У цей момент в автомобілі стався вибух і почався пожар. У результаті автівка й гараж згоріли, а людина отримала опіки.
Постраждалому надали екстренну медичну допомогу і з діагнозом «Термічні опіки обличчя, шиї, кистей рук І, ІІ ступеню» госпіталізували до Кам’янської ЛШМД.
Джерело: 5692.com.ua

Деякі категорії чоловіків навіть під час війни мають можливість виїхати за кордон, але останнім часом відбулися зміни в процедурі їх перевірки. Адвокат Роман Симутін у своєму Telegram-каналі розкрив деталі нової системи контролю, яка стосується осіб, знятих з військового обліку.
Що змінилося
Згідно з новими правилами, прикордонники тепер здійснюють запити до територіального центру комплектування для перевірки осіб, знятих з військового обліку.
Однак сапроби адвоката отримати від прикордонників деталі нової системи зустріли труднощі: або вони не мали відомостей, або не бажали розголошувати деталі щодо регламентації та процедури.
Симутін пояснив, що особи, зняті з військового обліку після 24 лютого 2022 року, тепер піддаються перевірці через ТЦК. Якщо раніше це здійснювалося лише за телефонним дзвінком, тепер використовується база даних "Оберіг".
Якщо особа перетинає кордон пізно ввечері, і в базі відсутня інформація, їй доведеться дочекатися ранку, коли відкриється ТЦК, і прикордонники зможуть підтвердити право на виїзд.
Адвокат відзначив, що є випадки, коли прикордонники можуть відмовити в виїзді навіть особам, які мають на це право.
База "Оберіг" була створена до повномасштабного вторгнення рф і зараз значно розширюється завдяки обліку чоловіків. У базі зберігаються особисті та службові дані призовників, військовозобов'язаних, резервістів та військових віком від 18 до 60 років.
Законодавство передбачає, що згода осіб, які підлягають обліку, на обробку їхніх персональних даних для цілей реєстрації не є обов'язковою.
Джерело: 5692.com.ua

17 листопада о 16:20 до Служби порятунку «101» від правоохоронців надійшло повідомлення, що у приватному житловому будинку, розташованому у селищі міського типу Аули Криничанської селищної територіальної громади Кам’янського району, виявили тіла 3 осіб. Про це повідомили в ГУ ДСНУ у Дніпропетровській області.
Превоохоронці виявили трьох загиблих людей: чоловіка, 1986 року народження, та двох жінок, 1981 та 1953 років народження відповідно.
Як зазначають у ДСНС, ознак горіння в будинку не було. Попередня причина смерті осіб – отруєння чадним газом, орієнтовно внаслідок несправності твердопаливного котла.
Джерело: 5692.com.ua

Українське військо потребує не тільки сильних і відданих бійців, але й стратегічного підходу до формування свого контингенту. За словами командира штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади Петра "Ролло" Горбатенка, в Україні настав час мобілізувати студентів.

Що запропонував військовий

У своєму інтерв'ю журналістці Наталії Мосейчук, Горбатенко висловив думку, що потрібно звертатися до молоді, а не до 50-річних чоловіків, які, за його словами, можуть мати хронічні захворювання та бути менш готовими до бойових дій. Він вважає, що молодь може бути ефективнішою в сучасних воєнних умовах.

Потрібно мобілізовувати, з усією повагою, не старих дідів. Ну, 50-річні – це ще не старі діди… Але, коли доходить до бойових дій, усі вони схожі на старих. Чому? У них вже купа хронічних захворювань. … Треба мобілізовувати 20-річних, 18-річних. У чому проблема? У тому, що це студенти? Ну, і що? Студенти не мають воювати? Мають. Вони не підходять? Підходять. Вони що не вміють, не готові, не народження для війни? Ніхто не народжений для війни. Все здобувається. Питання у підході до підготовки, – заявив Горбатенко.

Однією з ключових ідей комбата є те, що молодь має взяти на себе військовий обов'язок, адже вони краще адаптуються до сучасних воєнних реалій. За його словами, студенти не повинні бути виключені з процесу мобілізації через свій статус або невідповідний рівень підготовки. Навпаки, вони повинні брати на себе відповідальність за оборону країни.

На його думку, молодь, зокрема студенти, мають більше часу та енергії для підготовки і адаптації до військового життя, і це може забезпечити ефективніший внесок у справі захисту нації. За цією логікою, важливо виробити правильний підхід до підготовки таких осіб.

Джерело: 5692.com.ua

18 листопада до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на вулиці 9-травня Заводського району Кам’янського. Про це повідомили в ГУ ДСНС у Дніпропетровському районі.

Зазначається, що пожежа виникла в кімнаті квартири на першому поверсі п’ятиповерхового житлового будинку та охопила речі домашнього вжитку.

У приміщенні співробітники Служби порятунку виявили чоловіка без ознак життя.

До місця виклику залучили 16 вогнеборців та 4 одиниці техніки Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

Джерело: 5692.com.ua

Згідно з результатами останнього опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", в Україні існують певні особливості у сприйнятті та емоційних реакціях громадян під час зустрічі з військовими, які мають інвалідність.
Як українці ставляться до ветеранів з інвалідністю
60% опитаних українців відчувають вдячність при зустрічі з військовими, які мають інвалідність. Також значна кількість респондентів виражає співчуття (50%). 
Однак, серед тих, хто не має близьких з інвалідністю, відзначається розгубленість, оскільки вони не завжди впевнені, як правильно взаємодіяти з такими людьми.

Цивільні люди, які не мають знайомих військових з інвалідністю, частіше відчувають гордість, тоді як родичі ветеранів висловлюють більше суму. Розбіжність у сприйнятті може бути пов'язана з різними досвідами та внутрішніми почуттями, пов'язаними зі службою та інвалідністю.
Опитані також вказують, що при зустрічі із цивільними особами з інвалідністю переважають співчуття (71%) та сум (34%). Зауважимо, що менший відсоток відчуває надію (15%), розгубленість (11%) і вдячність (7%).
За результатами опитування також видно, що суспільство у загальному ставиться позитивно до військових з інвалідністю (64%), але ставлення до цивільних осіб з інвалідністю переважно нейтральне (48%).
Важливо відзначити, що більшість учасників опитування вбачає, що ставлення до людей з інвалідністю в суспільстві, загалом, може бути визначене як байдуже та нейтральне. 
Зазначимо, що половина опитаних часто зустрічає людей з інвалідністю, проте існує і частина, яка не бачить їх або зустрічає рідко у повсякденному житті. 
Джерело: 5692.com.ua