Замочування круп та бобових перед приготуванням вимагає додаткового часу, через що цей етап багато хто упускає. Проте у деяких випадках краще це зробити, про що розповіла нутриціолог Анастасія Голобородько в Telegram.
Чи стають крупи і бобові кориснішими після замочування
Експерт зазначила, що замочувати каші, бобові та горіхи можна і потрібно. Особливо це має значення у таких випадках:

якщо є захворювання травної системи;
якщо потрібно покращити функцію їжі;
якщо немає впевненості у якості зберігання продукту (промивання).

Замочування – це майже пророщування, там дуже активна ферментна сила – пояснила спеціаліст.

За словами Анастасії, сухе насіння зернових, бобових, горіхів може довгий час перебувати в стані "очікування", поки не стикається на деякий час із водою. Тоді насіння активується, набуває вибухової життєвої сили і готове прорости.
Такі "активовані" каші, горіхи та бобові набувають нових корисних властивостей, а саме:

стають легко засвоюваними і не дають побічних ефектів травлення (здуття, тяжкість в животі);
посилюють вміст поживних речовин у собі від 300% до 1200%, адже процес завдяки замочуванню починається ферментація, один з ефектів якої – виробництво ензимів та мікронутрієнтів усередині продукту.

Проте нутриціолог зазначила, що у шліфованих крупах не відбувається прорастання та активації, тому що в них відсутня зародкова частина зерна (ендосперм).

Грубо кажучи, дикий або неочищений рис при замочуванні проросте, білий шліфований рис, булгур, паста, пластівці швидкого приготування – ні, – пояснила Анастасія.

За її словами, шліфовані продукти позбавлені життєвих сил.
Джерело: 5692.com.ua