Ринок нерухомості в Україні давно вже не про романтику власних квадратних метрів. Це, передусім, про цифри, правила і чітке розуміння, за що саме доведеться викласти гроші. У 2026 році схема переоформлення житла залишилася знайомою, але нюансів вистачає – і вони легко можуть здивувати, якщо не підготуватися заздалегідь.

Купівля квартири: хто платить і за що

Коли мова заходить про купівлю житла, витрати не падають на когось одного. Вони, як правило, розподіляються між покупцем і продавцем. Так прописано в законодавстві, і тут без сюрпризів, але деталі важливі.

Витрати покупця

Покупець починає з адміністративного збору за реєстрацію права власності. Якщо не поспішати й обрати стандартний варіант, оформлення за п’ять робочих днів коштує 302 гривні. Саме таку суму зараз зазначають у "Дії". Хочете швидше – платіть більше, тарифи для прискореної реєстрації вищі.

Далі – нотаріус. І тут уже жодних фіксованих цифр. Вартість послуг не регулюється державою, тому по країні ціни різняться. У середньому це від 5 до 15 тисяч гривень. Все залежить від регіону, конкретного фахівця та складності угоди.

Окремим пунктом іде оцінка квартири. Звіт оцінювача обійдеться приблизно у 1–3 тисячі гривень. Без нього – нікуди.

Є і хороша новина. Ті, хто купує житло вперше або вкладається в новобудову, можуть не платити 1% до Пенсійного фонду. Для багатьох це відчутна економія.

Продавець і податки: коли платиш, а коли ні

Продавець, у свою чергу, стикається з податком на доходи фізичних осіб. Якщо квартира продається вперше за рік і була у власності понад три роки — податків може не бути взагалі. Таке трапляється, і це цілком законно.

В усіх інших випадках діє стандартна схема:

• 5% податку на доходи фізичних осіб;
• 5% військового збору.

Плюс державне мито за нотаріальне посвідчення договору. Зазвичай це 1% від вартості житла, якщо сторони не мають пільг. Сума може виглядати значною, особливо якщо квартира недешева.

Спадщина: окрема історія з власними правилами

Переоформлення квартири у спадок – інша процедура і зовсім інша логіка витрат. Тут платить спадкоємець, і ключову роль відіграє ступінь споріднення.

Хто звільнений від податків

Спадкоємці першого та другого ступеня споріднення не сплачують податок на доходи фізичних осіб. Тобто діти, батьки, подружжя – без 5%.

Для всіх інших спадкоємців ставка стандартна – 5% від вартості квартири. І тут уже без варіантів.

Обов’язкові витрати для всіх

Незалежно від родинних зв’язків, доведеться оплатити нотаріальні послуги. Відкриття спадкової справи, підготовка документів, видача свідоцтва про право на спадщину – усе це зазвичай коштує від 3 до 8 тисяч гривень.

Плюс адміністративний збір за реєстрацію права власності. Стандартні 302 гривні – знайома цифра, яка з’являється майже в кожній угоді з нерухомістю.

Документи: без них нічого не буде

У 2026 році перелік документів для оформлення спадщини залишається чітким. Потрібні:

• свідоцтво про смерть власника майна;
• паспорт спадкоємця;
• документи, що підтверджують право власності на житло;
• та інші папери залежно від конкретної ситуації.

Є й часові рамки. Заяву нотаріусу необхідно подати протягом шести місяців з дня смерті власника. Якщо цей строк пропущено, питання вирішується вже через суд. А це – інші витрати й зовсім інші строки.

Переоформлення житла в Україні – це завжди поєднання фіксованих платежів і змінних витрат. Частину сум можна прорахувати наперед, частину – лише приблизно. Але одне лишається незмінним: без розуміння правил і деталей навіть проста угода може стати складною.

Джерело: 5692.com.ua