Міністерство охорони здоров’я винесло на обговорення проєкт урядової постанови, яка може помітно змінити підхід до формування цін на ліки. Документ не про гучні реформи, а радше про механіку – як саме після продажу препаратів можна зменшувати їхню фактичну вартість. Ідея проста, але з наслідками: дозволити ширше застосовувати знижки, бонуси та різні форми компенсацій.

Як це працюватиме на практиці

Якщо пояснювати без складних формулювань, аптеки та закупівельні організації зможуть отримувати не миттєві, а відкладені знижки. Йдеться також про бонуси або повернення частини коштів уже після закупівлі ліків. У підсумку це має знизити закупівельну ціну, а отже – вплинути і на кінцеву ціну для покупця.

Не революція, але помітний зсув у бік гнучкішої системи. Особливо в умовах, коли кожна гривня в аптечному чеку відчувається гостріше, ніж раніше.

Препарати з коротким терміном

Окремий акцент у проєкті зроблено на ліки, термін придатності яких або вже закінчився, або добігає кінця – менше ніж за пів року. У таких випадках держава пропонує дозволити повне або часткове відшкодування їхньої вартості.

Фактично це означає, що препарати не обов’язково одразу списувати чи утилізувати. Якщо вони ще можуть бути використані або потребують швидкої реалізації, ціну дозволять коригувати через компенсаційні механізми.

Коли ще можливий перерахунок ціни

У документі перелічено низку ситуацій, коли вартість ліків може переглядатися вже після закупівлі. Серед них:

• компенсація витрат через коливання валютного курсу;
• заходи для зниження ціни препаратів для пацієнтів;
• реалізація програм благодійної допомоги;
• зменшення вартості ліків із Національного каталогу цін;
• закупівлі для лікарень, місцевих адміністрацій або благодійних фондів;
• покриття збитків, пов’язаних із війною чи іншими надзвичайними обставинами.

Список довгий, але логіка спільна: система має реагувати на реальні умови, а не працювати за зафіксованими схемами.

Як це виглядає за кордоном

Подібні підходи давно не новина у світі. Україна тут радше наздоганяє практику, яка вже роками працює в інших країнах.

Європейський Союз

У країнах ЄС широко застосовують так звані "short-dated medicine discount". Якщо до завершення терміну придатності препарату залишається від трьох до дев’яти місяців, аптеки й лікарні отримують суттєві знижки. У результаті склади не забиті непридатними ліками, а пацієнти платять менше.

Сполучені Штати

У США активно використовують кредитні ноти та бонусні програми. Вони дозволяють компенсувати частину вартості препаратів із коротким строком зберігання. У деяких штатах ці механізми навіть детально врегульовані, щоб уникнути зловживань і забезпечити прозорість.

Канада та Австралія

Тут діє модель "best before rebate". Якщо препарат має менше шести місяців терміну придатності, дистриб’ютор зобов’язаний надати знижку. Для медичних закладів це реальна економія, а для системи – менше списаних медикаментів.

Скандинавські країни

У Північній Європі роблять ставку на централізовані закупівлі та суворий контроль строків. Якщо постачальник привозить ліки з коротким терміном, автоматично застосовується понижувальний коефіцієнт. Без дискусій.

Фінансова логіка доступності

Запропоновані МОЗ механізми виглядають як спроба зробити фармацевтичний ринок менш інертним і більш чутливим до реальності – війни, економічних коливань і потреб пацієнтів.

Джерело: 5692.com.ua