Від початку повномасштабної війни щонайменше 80 українських військових залишили навчальні бази в німецькій землі Саксонія-Ангальт. У масштабах усієї Німеччини, за оцінками журналістів Die Zeit, ідеться про кілька сотень можливих випадків дезертирства під час підготовки українських бійців.

Точних офіційних цифр німецька влада не називає. Видання поспілкувалося з десятьма українськими військовими, які втекли з навчань, і описало, як частина з них намагається залишитися у ФРН через процедуру отримання притулку.

Історія військового з Дніпра

Одним із героїв матеріалу став житель Дніпра Володимир Шульгін. Він розповів журналістам, що в січні його затримали на вулиці працівники ТЦК і мобілізували. Навчання на полігоні Альтенграбов, за його словами, почалося приблизно через десять днів.

Спершу, як стверджує Шульгін, він не планував тікати: умови проживання на базі були чистими, їжа – нормальною, а німецькі військові поставилися до українців гостинно. Згодом, за його версією, конфлікт виник після проблем зі здоров'ям. Чоловік заявив Die Zeit, що після звернення до командування його нібито вдарили, змусили присідати, а потім він знепритомнів у їдальні.

Після звернення до німецького лікаря Шульгіна направили до берлінської клініки «Шаріте». Після лікування він вирішив не повертатися до частини й подав заяву на притулок. «Я щиро бажаю Україні перемоги. Але для мене втеча була єдиним правильним рішенням», – сказав він виданню.

Які причини називали інші

Інші співрозмовники Die Zeit пояснювали втечу по-різному. Один говорив про нібито зловживання з боку командування, двоє хотіли приєднатися до родин у ЄС, яких не бачили роками. Ще один чоловік, за даними видання, раніше відбував в Україні 15-річний строк за вбивство й розглядав втечу як шанс почати нове життя.

Один із дезертирів розповів, що планував втечу заздалегідь: його знайомий уже чекав біля полігону на автомобілі. Коли військова служба правопорядку ненадовго відволіклася, чоловік побіг і переліз через паркан. «Я просто не хочу помирати і не хочу вбивати. Ні на фронті, ні деінде», – пояснив він.

Чи можуть вони залишитися у ФРН

Die Zeit зазначає, що українські військові, які перебувають у Німеччині на навчальних місіях, не мають такого самого захисту, як цивільні громадяни України за параграфом 24 закону про перебування іноземців. У Міністерстві внутрішніх справ ФРН відповіли, що таким солдатам зазвичай не дозволено подавати заявку на отримання посвідки на проживання.

У Саксонії-Ангальт, де перебуває більшість опитаних виданням дезертирів, ще у квітні 2026 року імміграційним органам доручили відхиляти такі заяви. Тож формально для них залишається шлях прохання про притулок. Для цього потрібно довести, що після повернення в Україну життю людини загрожуватиме небезпека або вона може зазнати політичного переслідування. Саме видання оцінює шанси на отримання притулку як невисокі.

Джерело: 5692.com.ua