25 лютого 2026 року український уряд ухвалив постанову № 280. Вона запускає цифрову трансформацію військового обліку – Державний реєстр військовослужбовців. Єдина база даних на всіх, хто носить форму.

До цього інформація про військових була розпорошена по паперових журналах у частинах, локальних базах у відомствах. Жодного єдиного стандарту. Новий Реєстр це змінює.

Кожен військовий отримає незмінний код

Головна інновація – автоматичне присвоєння унікального електронного ідентифікатора. Це незмінний цифровий код для кожного військовослужбовця при внесенні до системи. Змінити його можна тільки у виняткових випадках: технічна помилка не дозволяє однозначно ідентифікувати особу або ідентифікатор помилково присвоїли двічі.

Цікаво, що саме цей ідентифікатор стане основою для інтеграції з іншими державними системами. Мета – надавати військовим та їхнім сім'ям електронні послуги у сфері безпеки й оборони без зайвої бюрократії. Реєстр працюватиме виключно українською мовою.

Дані вноситимуть на підставі наказу по стройовій частині про зарахування до списків особового складу.

«Створення реєстрового запису здійснюється протягом п'яти календарних днів з дати видачі такого наказу», – встановлює постанова.

Відповідальність за своєчасне внесення інформації лягає на служби персоналу військових частин. Якщо окремої кадрової служби немає – обов'язки виконуватимуть інші підрозділи за рішенням командира.

До Реєстру вноситимуть широкий спектр даних про кожного військовослужбовця: прізвище, ім'я та по батькові, дату й місце народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, повні відомості про проходження служби, дані про стан здоров'я (за згодою особи), інформацію про сімейний стан, відцифрований образ обличчя. Система формуватиме електронні військово-облікові документи автоматично. Паперовий документообіг поступово відійде у минуле.

Контроль якості та виправлення помилок

Втім, постанова передбачає чіткий механізм контролю якості даних. Якщо виявлять недостовірну або неповну інформацію, запускається алгоритм реагування:

«Встановлення особи, дії чи бездіяльність якої призвели до внесення недостовірної або неповної інформації; виправлення внесеної недостовірної або неповної інформації; проведення службового розслідування», – така процедура закріплена у документі.

Створювач реєстрового запису може подати звернення до уповноваженої особи про виправлення помилки. Особливо це стосується випадків, коли технічний збій унеможливлює однозначну ідентифікацію військовослужбовця.

Постанова встановлює диференційовані терміни зберігання залежно від статусу особи. Найдовший період – для загиблих і померлих.

«Реєстрові записи про загиблих або померлих військовослужбовців зберігаються в Реєстрі протягом 25 років з дня загибелі або смерті, після чого підлягають вилученню», – визначає уряд.

Чверть століття пам'яті у цифровому форматі.

Записи про звільнених військових зберігатимуться до досягнення ними граничного віку перебування на службі. Після вилучення запису персональні дані видаляються, але унікальний ідентифікатор та хеш-структура окремих даних залишаються – це дозволить відновити інформацію у разі потреби. Держатель Реєстру – Міністерство оборони України – зобов'язаний організовувати експертизу інформації мінімум раз на два роки.

Система працюватиме цілодобово, за винятком технічних робіт. Про планові профілактичні роботи користувачів попереджатимуть за три дні. Днем початку функціонування Реєстру вважатиметься дата публікації відповідного повідомлення на офіційному веб-сайті Міноборони. Після запуску всі інформаційно-комунікаційні системи, власником яких є Міноборони, здійснюватимуть верифікацію даних про військовослужбовців саме з Реєстру як першоджерела.

Джерело: 5692.com.ua