За оцінкою Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, від початку повномасштабної агресії Росії за межами України опинилися близько 11 мільйонів громадян.

Це не суха статистика, а приблизна картина, складена з різних джерел. І вона, як наголошує омбудсман, ближча до реальності, ніж офіційні цифри.

Чому офіційні дані нижчі

Проблема в тому, що значна частина українців за кордоном не стає на консульський облік. Хтось не бачить у цьому сенсу, хтось відкладає, а хтось живе між двома країнами – ніби тимчасово, але вже роками.

Через це держава бачить лише частину картини. Фактично – лише тих, хто сам заявив про свою присутність за кордоном.

Невидимі для системи

Дмитро Лубінець звертає увагу: без повного обліку державні органи не можуть точно сказати, скільки людей виїхали після 24 лютого 2022 року і скільки з них залишаються за кордоном досі.

Частина громадян випадає з поля зору системи. Вони є, але ніде не зафіксовані. А це ускладнює планування – від соціальної політики до економічних прогнозів.

Масштаб, який важко ігнорувати

Якщо говорити про цифри без емоцій, то 11 мільйонів – це населення кількох великих областей разом. І кожна людина в цій цифрі має свою історію: евакуація з-під обстрілів, пошук безпеки для дітей, життя з валізами.

Це вже не тимчасове явище, а фактор, який впливає на країну тут і зараз.

Демографічний виклик

Фактична відсутність повної статистики означає одне: Україна змушена ухвалювати важливі рішення, не маючи чіткої демографічної мапи. Хто повернеться, а хто ні – питання відкрите. Але розуміння реальних масштабів міграції стає критично важливим.

Питання, яке залишилось відкритим

Мільйони українців сьогодні живуть за межами країни, часто без офіційного статусу в державній системі. І поки ці люди залишаються "невидимими" для статистики, держава змушена працювати з неповними даними – у момент, коли точність має вирішальне значення.

Джерело: 5692.com.ua