Під час воєнного стану жінки загалом можуть перетинати кордон України. Водночас для певних груп діють особливі правила – їх можуть затримати на кордоні, якщо немає потрібних документів.

Це стосується жінок, які служать у війську, працюють на державних посадах або в секторі безпеки та оборони. Прикордонники перевіряють їхній статус через облікові системи. Якщо виявлять військовослужбовицю без дозволу – виїзд заблокують.

Кого стосуються обмеження

Особливі умови перетину кордону діють для жінок, які:

• служать у Збройних силах або інших військових формуваннях;
• займають посади на державній службі;
• працюють у сфері безпеки та оборони.

Це не повна заборона на виїзд. Треба лише підтвердити законні підстави для поїздки. Основні правила перетину кордону встановлені Постановою Кабінету Міністрів України №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України».

Як військовослужбовицям виїхати за кордон

Правовий статус військовослужбовиць регулюють окремо – вони підпадають під ті ж обмеження, що й чоловіки-військові. Вони можуть виїжджати лише у службове відрядження або у відпустку. Основна умова – офіційний дозвіл командування та належні документи.

Цікаво, що прикордонники мають доступ до військових облікових систем і перевіряють статус у режимі реального часу. Якщо жінка є військовослужбовицею, а документів немає – їй відмовлять у виїзді. Винятків немає.

Правила для інших громадян

Деякі категорії можуть перетинати кордон спрощено. Це стосується керівників іноземних держав, власників дипломатичних паспортів, людей з інвалідністю та батьків, які подорожують з дітьми до року. Проте таке право діє лише за наявності законних підстав.

Ще важливо: якщо ви перевозите готівку понад 10 тисяч євро – її потрібно обов’язково декларувати. Це правило стосується всіх. Водночас у ЄС готують нові правила в’їзду, тож варто слідкувати за оновленнями.

Отже, більшість жінок можуть виїжджати за кордон навіть під час воєнного стану. Обмеження стосуються лише тих, хто пов’язаний з військовою службою чи сектором безпеки. Їм потрібен офіційний дозвіл – інакше на кордоні повернуть назад.

Джерело: 5692.com.ua

3 грудня 2024 року в бою поблизу населеного пункту Жовте на Донеччині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув солдат Дробот Віталій Ігорович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Віталій Дробот народився 19 лютого 1993 року в Дніпродзержинську. У 2014 році закінчив ПТУ-24. Працював на ПП "Біонайм". У серпні 2024 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися батьки, брат та сестра.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 17 лютого о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

У російському МЗС заговорили про те, що готові припинити обстріли України на час проведення виборів. Про це заявив заступник глави зовнішньополітичного відомства РФ Михайло Галузін. За його словами, Москва нібито може забезпечити "режим тиші" саме в день голосування – якщо Київ ухвалить рішення про проведення виборів.

Формулювання звучить так, ніби все залежить від одного кроку з українського боку. Мовляв, буде рішення – буде й тиша. Не буде рішення – не буде й гарантій. І тут, власне, виникає більше запитань, ніж відповідей.

Сім років президентства і воєнна реальність

У квітні 2026 року виповнюється сім років від моменту, як Володимир Зеленський обійняв посаду президента. За Конституцією термін – п’ять років. Але країна живе в умовах повномасштабної війни, а під час воєнного стану вибори проводити не можна. Це пряма норма закону, і обійти її "за бажанням" не вийде.

Тобто ситуація виглядає так: формально термін сплив, фактично – вибори неможливі. І це не питання політичної волі, а питання безпеки та законодавства.

Хто і як голосуватиме

Навіть якщо уявити, що рішення про вибори раптом ухвалять, постає інша проблема. Як голосуватимуть військові на передовій? Люди, які тримають оборону під постійними обстрілами. Як забезпечити право голосу для внутрішньо переміщених осіб, які роз’їхалися по різних регіонах? А ще – сотні тисяч українців за кордоном.

Це не технічна дрібниця, яку можна вирішити за день. Це складна система – дільниці, безпека, міжнародне спостереження. І все це під звуки повітряної тривоги. Вибори під ракетами – звучить абсурдно, але саме про це йдеться.

Референдум і тема територіальних поступок

Окремо обговорюється можливість проведення референдуму щодо мирної угоди. Йдеться про документ, який може передбачати територіальні поступки. Тема болюча. Для багатьох – принципова.

І тут питання не лише в юридичній процедурі. Питання в тому, чи готове суспільство до такого голосування під час війни, коли значна частина територій окупована, а мільйони людей – поза домівками.

Що означає заява Москви

Заява представника РФ виглядає як політичний сигнал. Можливо, спроба сформувати певний інформаційний фон. Формула проста: ми готові не стріляти, якщо ви проведете вибори. Але в українських реаліях усе набагато складніше, ніж одна дата в календарі.

І поки воєнний стан залишається чинним, питання виборів упирається не в бажання чи небажання, а в безпеку і закон.

Джерело: 5692.com.ua

16 жовтня 2024 року в бою поблизу населеного пункту Ольгівка (Курська область, російська федерація), захищаючи вільну і незалежну Україну, загинув солдат Кочетов Євгеній Вʼячеславович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Євгеній Кочетов народився 20 жовтня 1979 року в Дніпродзержинську. Закінчив ПТУ-24. У 1997-1999 роках проходив строкову військову службу.

У нього залишилися дружина, син і донька, мати та сестра.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 17 лютого о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Тисячі українських родин досі не отримали гроші за новими соціальними програмами. Виплати затримують не лише через бюрократію.

Пенсійний фонд України переповнений заявами. Лише в січні 2026 року він отримав 96 тисяч звернень на різні види допомог, пише Телеграф. Це майже стільки ж, скільки за шість попередніх місяців – з липня по грудень 2025-го фонд прийняв 107 тисяч заяв.

«Понад 64 тисячі з них – щодо нової допомоги по догляду за дитиною до року», – повідомили в Пенсійному фонді України.

З 1 січня 2026 року запрацював новий закон про підтримку сімей з дітьми. Він передбачає допомогу для догляду за дитиною до року та виплати за програмою «єЯсла». Батьки почали масово оформлювати документи – адже йдеться про відчутні суми.

Втім, є нюанс. Закон набрав чинності з нового року, але урядова постанова, що пояснює, як призначати ці гроші, з’явилася лише 31 грудня 2025-го. А оприлюднили її 8 січня. Люди почали подавати заяви раніше, ніж чиновники розібралися з процедурами.

Штат скоротили вдвічі, а роботи стало більше

Головна проблема – нестача працівників для обробки таких обсягів заяв.

У 2020 році у фонді працювало понад 47 тисяч людей. Тоді уряд вирішив заощадити 60 мільйонів гривень і скоротив 2354 працівника. Це був лише початок.

«Проте вже на початку 2022 року у фонді залишилось близько 23 тисяч штатних одиниць. За чотири роки штат зменшився більш ніж удвічі. До лютого 2026-го кількість працівників трохи зросла – до 25 877 осіб. Але це все одно майже вдвічі менше, ніж шість років тому», – зазначили в Пенсійному фонді України.

Цікаво, що навантаження на фонд не зменшилось – воно збільшилося. З липня 2025 року фонд отримав нові обов’язки: тепер він опрацьовує не лише пенсії, а й усі соціальні допомоги для родин з дітьми. Менше людей, більше роботи – класика колапсу.

Що передбачає новий закон

У листопаді 2025 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який змінив систему виплат при народженні дитини та ввів новий порядок державної допомоги родинам з дітьми.

Документ передбачає:

• З 1 січня 2026 року батьки можуть отримати одноразову виплату 50 тисяч гривень при народженні дитини. Якщо народилося двоє або більше – допомогу дають на кожну.
• Програма «єЯсла» підтримує догляд за дитиною від 1 до 3 років. Виплати отримують ті, хто почав працювати на повний робочий день після досягнення дитиною одного року.
• Додатково 7 тисяч гривень на місяць отримують вагітні жінки, які офіційно не працюють.

Суми великі, тому люди поспішають подати документи. Але система не справляється з обробкою.

Як подати заяву на допомогу

Допомогу можна отримати двома способами. Перший – подати заяву безпосередньо в Пенсійний фонд. Другий – через сервіс «еМалятко» у застосунку «Дія».

Електронний варіант швидший і зручніший. Але навіть цифрові заяви обробляють живі люди – яких катастрофічно бракує.

Такими темпами ситуація навряд зміниться найближчим часом. Поки уряд не вирішить кадрове питання, тисячі українців чекатимуть на свої законні гроші.

Джерело: 5692.com.ua

2025 рік для українських банків видався, м’яко кажучи, неоднозначним. З одного боку – мільярдні прибутки, з іншого – кілька установ усе ж таки не втримались у "плюсі". Про підсумки відзвітували в Національний банк України, і цифри там доволі показові.

Лідерство ПриватБанку – але з нюансами

Отже, найбільше заробив ПриватБанк – 29,1 млрд грн чистого прибутку. Щоправда, якщо порівнювати з 2024 роком, сума просіла на 27,6%. Тобто банк залишився лідером, але без рекордів. У загальному фінансовому результаті всієї банківської системи це майже чверть – 22,9%. Фактично кожна п’ята гривня прибутку в системі – це "Приват".

Хто увійшов до трійки

Далі йде Ощадбанк. Тут уже інша історія – 16,63 млрд грн і більш ніж удвічі кращий результат, ніж роком раніше. Для державного банку це дуже впевнений ривок. Третім став Райффайзен Банк – 10,74 млрд грн. І це у 2,5 раза більше, ніж у 2024-му. Відчувається, що іноземні банки в Україні теж почуваються доволі стабільно.

У п’ятірці лідерів ще два гравці. Універсал Банк (той самий, що працює з monobank) заробив 10,33 млрд грн – у 2,5 раза більше, ніж роком раніше. А Укрексімбанк показав 8,86 млрд грн, збільшивши прибуток більш ніж утричі. Чесно кажучи, для держбанків це виглядає як дуже сильний результат.

Друга хвиля прибуткових банків

Друга десятка теж не пасе задніх. ПУМБ – 8,05 млрд грн (приріст більш ніж удвічі). Укрсиббанк – 5,80 млрд грн (+43,4%). ОТП Банк – 5,45 млрд грн (+32,3%). Креді Агріколь Банк – 5,19 млрд грн (+26,9%). Укргазбанк – 4,87 млрд грн (+42,5%). Усі – з мільярдами, усі зростають. Банківська система, попри війну й економічний тиск, тримається.

Банки з прибутком понад мільярд

Ще сім банків перетнули позначку в 1 млрд грн чистого прибутку. Серед них – Сітібанк (4,49 млрд грн), Сенс Банк (3,22 млрд грн), Банк Південний (2,94 млрд грн), А-Банк (1,8 млрд грн), Кредобанк (1,61 млрд грн), ПроКредит Банк (1,29 млрд грн) та ТАСкомбанк (1,08 млрд грн). У більшості – приріст від 30% до кількох разів. Тобто гроші в системі є, і чималі.

Хто завершив рік зі збитками

Але не для всіх 2025-й був вдалим. Із 60 банків сім завершили рік зі збитками. Найбільший мінус – у ПІН Банк: 63,19 млн грн. І це більше, ніж роком раніше. Другим за втратами став Кристал Банк – 32,78 млн грн, хоча у 2024-му там був прибуток. Третє місце серед збиткових – Український капітал із мінусом 17,70 млн грн.

Окрема історія – поява нового гравця. ПрАТ "Перехідний банк "ЮТЕ Банк" став правонаступником неплатоспроможного РВС Банк за переданими зобов’язаннями й завершив рік зі збитком 3,34 млн грн. Для старту це, можливо, й не критично, але поки що без гучних проривів.

Загальна картина

У підсумку маємо доволі контрастну картину: десятки мільярдів прибутку в одних і десятки мільйонів мінусу в інших. Банківська система працює, заробляє – і навіть зростає. Але рівномірності тут немає. І, здається, 2026 рік покаже, хто справді зміцнив позиції, а хто просто тимчасово втримався на плаву.

Джерело: 5692.com.ua

Через перебої з електропостачанням водопровідна система Одеси міста працює нестабільно. В окремих районах вже відновили подачу, однак у частині будинків вода досі з’являється з перебоями.За даними міської ради, наразі фахівцям вдалося стабілізувати ситуацію у Київському та більшій частині Хаджибейського районів.У Приморському районі та частині Хаджибейського району (Молдаванка, Ближні Млини) через відключення електроенергії та перепади напруги можливі короткочасні перебої з водою на нижніх поверхах, триваліші – на верхніх, а також зниження тиску.У Пересипському районі також можливе зниження тиску водопостачання та відсутність води на верхніх поверхах будинків.Нагадаємо, вчора стало відомо, що в Одесі та області сталася аварійна ситуація на обладнанні однієї з енергетичних компаній.Це призвело до того, що частина споживачів та окремі об’єкти критичної інфраструктури тимчасово залишилися без електропостачання. Зокрема, в Одечі та Чорноморську були проблеми з водопостачанням.Обстріли Одеси та областіУ ніч на 14 лютого російські війська знову атакували Одесу безпілотниками. Внаслідок удару було зруйновано одноповерховий житловий будинок, а в сусідніх будівлях вибито вікна.Раніше, ввечері 12 лютого, під час дронової атаки в місті пошкоджень зазнала багатоповерхівка – постраждала квартира на верхніх поверхах. Також під удар потрапив об’єкт рекреаційної інфраструктури, де після влучання загорілися господарські споруди.Крім того, в ніч на 9 лютого російські війська атакували Одесу та область, унаслідок чого в обласному центрі були пошкоджені житлові будинки, газопровід і виникли пожежі автомобілів.

Головне управління внутрішньої безпеки СБУ протягом доби затримало двох агентів РФ, які вчинили теракт на одній із центральних вулиць Києва 11 лютого цього року. За матеріалами справи, зловмисники спочатку начинили вибухівкою, а потім підірвали фургон, припаркований поруч з одним з об'єктів СБУ.Як встановило розслідування, виконанням російського замовлення займався завербований ворогом 47-річний військовослужбовець ЗСУ, який самовільно покинув місце служби в Сумській області. Після втечі з гарнізону дезертир "заліг на дно" на заході України.Згодом, за вказівкою куратора, він залучив до співпраці 29-річного спільника з Києва, якому представився українським спецслужбовцем і доручив виготовити саморобний вибуховий пристрій (СВП) з дистанційною активацією.Також російські "замовники" придбали через підставних осіб вживаний фургон і замовили його переобладнання нібито під реанімобіль для перевезення поранених воїнів Сил оборони.Для цього продавці авто встановили в салоні машини кисневі та газові балони, а також обладнали всередині вебкамеру з віддаленим доступом, якою потім скористалися російські спецслужби. Насправді газобалонне обладнання мало спрацювати для посилення уражувальної дії вибуху, а за допомогою відеопристрою рашисти стежили за паркуванням фургона на місці запланованого теракту.Після виготовлення СВП фігуранти заклали його всередині фургона і швидко покинули локацію. Далі рашисти дистанційно підірвали авто.Під час обшуків за місцями тимчасового проживання зловмисників виявлені компоненти до саморобної бомби, камери відеоспостереження та сім-картки, які готувалися для нових терактів.Зараз слідчі Служби безпеки повідомили обом агентам про підозру в терористичному акті. Затримані перебувають під вартою. Їм загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

У 2029 році частина випускників шкіл зайде до університетів уже за новими правилами. Йдеться про тих, хто завершить 12 клас у пілотних академічних ліцеях. Для них бакалаврат триватиме не чотири роки, як зараз, а три.

Ідея така: якщо школа стає 12-річною, то логічно трохи "перекроїти" і вищу освіту, щоб система не виглядала розірваною на дві частини. Саме так це пояснюють у Міністерство освіти і науки України.

Про нововведення під час брифінгу розповіла заступниця міністра Надія Кузьмичова. За її словами, випускники 2029 року стануть першими, хто повністю пройде нову модель старшої школи і одразу вступатиме до вишів за оновленою системою.

Чому саме 2029 рік

Справа в тому, що саме тоді завершиться перший повний цикл навчання у 12-річній старшій школі. Тобто нинішні десятикласники ще підуть за старою схемою – 11 класів і чотирирічний бакалаврат.

Перехід не буде миттєвим. Він розтягнутий у часі, щоб школи й університети встигли підготуватися. Хоча, якщо дивитися на календар, 2029 рік не здається таким уже далеким.

Конкуренція між університетами

Є ще один нюанс. У 2029 році кількість випускників буде меншою, ніж зазвичай. І це означає, що вишам доведеться активніше боротися за абітурієнтів.

Фактично університети опиняться в ситуації, коли студент – це ресурс, за який потрібно конкурувати: нові програми, привабливі умови, можливо, більше бюджетних місць або гнучкі формати навчання. Принаймні так це виглядає з боку.

Пілотні ліцеї та строки реформи

У МОН нагадують: мережу пілотних академічних ліцеїв мали сформувати до 1 вересня 2024 року. А до 1 вересня 2027-го заклади освіти повинні оновити свої установчі документи відповідно до нових вимог.

Міністерство заявляє, що регулярно моніторить процес і готове втручатися там, де реформа рухається повільніше. Тобто це не історія "прийняли закон і забули", а довгий адміністративний процес із перевірками та коригуваннями.

Де стартує реформа

Уже визначено 79 пілотних ліцеїв. Вони почнуть працювати за новою моделлю старшої школи з 1 вересня 2026 року. Географія широка – 23 області та Київ. Є міські й сільські заклади, очні та дистанційні, різні профілі навчання, навіть школи з мовами національних меншин.

Найбільше таких ліцеїв відкриють у Київській та Львівській областях – по вісім. Ще шість з’являться у Чернігівській та Дніпропетровській областях. Тобто регіональний баланс більш-менш витримано.

Що це означає для системи освіти

Задум реформи – узгодити шкільну і вищу освіту так, щоб перехід між ними був більш логічним. Менше дублювання предметів, чіткіша профілізація в старшій школі, а в університеті – компактніший бакалаврат.

Чи спрацює ця модель на практиці – покаже час. Але вже зараз зрозуміло: система освіти готується до серйозного переформатування, і перші результати побачать ті, хто закінчить школу у 2029 році.

Джерело: 5692.com.ua

За процесуальним керівництвом Київської обласної прокуратури викрито та припинено діяльність псевдореабілітаційного центру, де незаконно утримували та експлуатували людей. За посиланням на пресцентр Офісу генпрокурора.Як зазначається, під виглядом допомоги особам з алкогольною та наркотичною залежністю утримували 48 громадян, обмежували їхню свободу та примушували до тяжкої фізичної праці. Під приводом "трудової терапії" людей змушували заготовляти дрова та виконувати інші господарські роботи без оплати, лякали, били та насильно давали седативні препарати.Під час обшуків вилучено документацію, електронні носії, печатки, реєстраційні документи, мобільні телефони, незареєстровану зброю, гроші та сильнодійні ліки.Врятовано 16 потенційних жертв торгівлі людьми, серед яких одна неповнолітня особа – 17-річний хлопець. Зараз їм надають необхідну допомогу.Трьох підозрюваних затримано. Їм інкримінують:ч. 2 ст. 146 КК України – незаконне позбавлення волі або викрадення людини групою осіб,ч. 2 ст. 149 КК України – торгівля людьми.Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.