За публічного обвинувачення прокурорів Запорізької обласної прокуратури в порядку спеціального судового розгляду колишнього співробітника правоохоронного органу визнано винним у державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України).

Прокурори в суді довели, що після повномасштабного вторгнення рф в Україну поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області залишився на тимчасово окупованій території.

Чоловік із власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф.

Під час роботи в «УВД по городу Мелитополю и Мелитопольскому району» засуджений:

патрулював територію міста Мелітополь та Мелітопольського району;

здійснював чергування, перевіряючи патріотично налаштованих українців з метою виявлення зброї.

Суд призначив покарання – 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням спеціального звання «старший сержант поліції». Також чоловікові заборонено обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування протягом 3 років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В Україні зафіксовано перший випадок штаму COVID-19 «Цикада»;

Дніпрянин, якого підозрюють у вбивстві Ірини Фаріон намагався вчинити самогубство в залі суду;

Воював проти України та намагався втекти до ЄС: бойовика угруповання «Сомалі» засуджено до 12 років ув’язнення.

Більше новин на REPORTER.ua

У Верховній Раді з’явилась доволі нестандартна пропозиція щодо бронювання працівників. Суть проста, але водночас викликає багато запитань: хочеш залишити цінного спеціаліста на підприємстві – допоможи армії з новими людьми.

Тобто мова не про оплату чи внески. Інший підхід.

Як це має працювати

Ініціатива належить народному депутату Федору Веніславському. Він пропонує таку схему: якщо бізнес хоче забронювати одного працівника, то має привести до рекрутингового центру кількох добровольців.

Причому не одного.

• мінімум три людини;
• у деяких випадках – п’ять;
• максимум – до десяти.

І всі вони мають піти служити на той період, поки заброньований спеціаліст продовжує працювати.

Як це виглядатиме на практиці — поки що питання відкрите.

Чому відмовляються від "економічного бронювання"

Раніше обговорювали інший варіант – умовно кажучи, бронь за гроші. Але, за словами депутата, такий підхід має серйозну проблему.

Він прямо каже: це суперечить принципу рівності.

Бо якщо платити за бронювання, то виходить, що ті, у кого більше ресурсів, отримують перевагу. А це вже не дуже вписується в Конституцію.

Тому й шукають інші моделі.

Логіка нової пропозиції

Ідея, як її пояснює сам Веніславський, у тому, щоб бізнес не просто "відкуплявся", а реально долучався до комплектування армії.

Якщо той, хто має фінансову можливість, чи підприємство, яке має фінансову можливість для того, щоб забронювати одного свого працівника, воно має привести рекрутингом, не шляхом мобілізації, три, п'ять, 10 осіб.

Тобто акцент саме на добровольцях. Не примусово, а через рекрутинг.

Хто може піти служити

Цікавий момент – за цією логікою, це не обов’язково мають бути громадяни України. Розглядається варіант, що це можуть бути і іноземці.

Головне, щоб люди погоджувались служити.

І виходить така своєрідна "формула": один залишається працювати, кілька інших – ідуть до війська.

Що це означає для бізнесу

Для підприємців це, по суті, новий тип відповідальності.

Не просто заплатити чи оформити документи, а знайти людей, переконати їх, привести у рекрутинг. Це вже інша історія – складніша, але, як вважає автор ідеї, більш справедлива.

Тобто треба показати, що підприємство зацікавлене в своїх працівниках, і воно не просто дає гроші, а воно приводить конкретних людей, які готові служити і готові замінити тих, хто є цінними для конкретного підприємства.

Джерело: 5692.com.ua

Цього року погода вирішила "зіграти по-своєму". Тривалі холоди, які тягнулися з кінця зими і майже до квітня, серйозно вдарили по садах. І мова не про дрібниці – під загрозою опинилися абрикоси та персики.

Кажуть, ситуація непроста. І це ще м’яко сказано.

Скільки врожаю втратили

Якщо дивитися на цифри, то картина така:

• абрикоси можуть "просісти" на 40–60 відсотків;
• персики – приблизно на 30–50 відсотків.

Це порівняно із звичайними роками. Тобто врожай буде значно менший, і це вже зараз зрозуміло.

Найбільше дісталося центральним і південним областям. Там дерева зацвітають раніше, а отже – першими потрапляють під заморозки. В окремих місцях, як кажуть аграрії, мороз буквально "вибив" половину квіту.

А квіт – це ж майбутній фрукт.

Чому це важливо для всіх

Тут справа не лише в аграріях. Менший урожай автоматично означає менше фруктів на ринку.

А далі все за стандартною схемою: менше пропозиції – вищі ціни. І це відчують уже споживачі.

Можливо, ви й самі помічали: варто лише погоді підвести – і ціни на базарі змінюються швидше, ніж очікуєш.

Чи допоможе імпорт

Здавалося б, можна перекрити дефіцит імпортом. Частково – так. Але повністю закрити "дірку" не вийде.

Україна зазвичай завозить кісточкові фрукти з таких країн:

• Туреччина;
• Греція;
• Іспанія;
• Молдова.

Але навіть вони не зможуть повністю компенсувати втрати, якщо врожай в Україні справді виявиться слабким.

Якими можуть бути ціни

Тут усе залежить від того, наскільки великим буде дефіцит.

Якщо ситуація більш-менш контрольована – ціни можуть підрости на 20–30 відсотків. Але якщо сценарій гірший, то мова вже про 50–80 відсотків.

Тобто абрикоси й персики можуть перетворитися з "звичних літніх фруктів" на щось ближче до делікатесу. Принаймні за ціною.

Джерело: 5692.com.ua

24 квітня о 00:02 сталася пожежа у дев'ятиповерховому житловому будинку в одному з районів Запоріжжя. Як з’ясувалося, у трикімнатній квартирі горіли домашні речі на загальній площі 30 кв. м.

Через сильне задимлення рятувальники працювали в апаратах на стисненому повітрі.

Надзвичайники оперативно ліквідували займання. Внаслідок події ніхто не постраждав.

Ймовірно, причиною пожежі стало коротке замикання електромережі. За фактом події відповідними органами ведеться розслідування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В Україні зафіксовано перший випадок штаму COVID-19 «Цикада»;

Дніпрянин, якого підозрюють у вбивстві Ірини Фаріон намагався вчинити самогубство в залі суду;

Воював проти України та намагався втекти до ЄС: бойовика угруповання «Сомалі» засуджено до 12 років ув’язнення.

Більше новин на REPORTER.ua

Регіональний центр з гідрометеорології попереджає мешканців Дніпропетровщини про погіршення погодних умов 24 квітня. У Дніпрі та по всій області очікуються пориви південно-західного вітру 15–20 метрів за секунду.

Синоптики оголосили І рівень небезпечності (жовтий). Це означає, що погодні умови можуть бути потенційно небезпечними для населення, транспорту та об’єктів інфраструктури. Такий вітер здатен повалити дерева, пошкодити лінії електропередач, елементи зовнішньої реклами та дахи будівель.

Закликаємо бути особливо уважними й не ігнорувати попередження. Водіям радять зменшити швидкість руху та уникати різких маневрів, особливо на відкритих ділянках дороги. Пішоходам – триматися подалі від дерев, білбордів і старих будівель, а власникам авто – не залишати машини під кронами дерев або поблизу конструкцій, які може знести вітром.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В Україні зафіксовано перший випадок штаму COVID-19 «Цикада»;

Дніпрянин, якого підозрюють у вбивстві Ірини Фаріон намагався вчинити самогубство в залі суду;

Воював проти України та намагався втекти до ЄС: бойовика угруповання «Сомалі» засуджено до 12 років ув’язнення.

Більше новин на REPORTER.ua

Іноді ситуація виглядає майже кумедно. Людина довго шукає ключі, телефон або окуляри, перевертає все довкола, а потім хтось інший заходить і одразу каже: воно ж прямо перед тобою. І справді, лежить на видноті. Просто ми його не помічаємо.

Це не неуважність у побутовому сенсі. Тут трохи складніше.

Чому ми "дивимось, але не бачимо"

Мозок не може обробляти все одразу. Уявіть, що навколо вас сотні дрібних сигналів, і кожен хоче бути поміченим. Якщо б мозок реагував на все – він би просто "завис".

Тому він працює як фільтр: вирішує, що важливе, а що можна пропустити. І от тут починаються цікаві речі – інколи через цей фільтр випадають навіть очевидні предмети.

Є таке порівняння: увага працює як вузький прожектор. Світло падає лише на частину простору, а решта ніби залишається в тіні.

Чому очі не "бачать" без руху

Є ще один момент, про який мало хто замислюється. Сітківка ока має маленьку ділянку, яка бачить максимально чітко. Вона дуже крихітна – умовно, як ніготь на великому пальці, якщо порівнювати з усім полем зору.

Тому очі постійно рухаються, ніби сканують простір. Ці швидкі рухи називаються сакадами.

Трохи простіше:

• очі не стоять на місці;
• вони постійно "стрибають" між об’єктами;
• саме так ми збираємо картинку світу по шматочках.

І навіть коли здається, що ми дивимось в одну точку, насправді очі все одно рухаються.

Коли мозок "не помічає очевидне"

Є ще одне явище, яке добре пояснює цю дивину – неуважна сліпота.

Суть проста: якщо мозок сильно зосереджений на одному завданні, він може не помітити інші речі, навіть якщо вони дуже помітні.

Відомий експеримент це добре показує. Людям дають завдання рахувати передачі м’яча між гравцями. Вони напружено слідкують, рахують… і в цей момент повз них проходить людина в костюмі горили. Так, справжній костюм. І майже половина учасників її просто не помічає.

Мозок зайнятий завданням і буквально "вимикає" зайве.

Як мозок вирішує, що важливо

Інформація в мозку проходить різні маршрути обробки. Один із них відповідає за швидку реакцію і увагу до візуальних сигналів.

Але тут важливий момент: мозок не просто дивиться, він ще й постійно "вгадує", що має бути перед очима. Тобто працює як система прогнозування.

Іноді ці прогнози точні. А іноді – ні. Тоді й трапляється ситуація, коли предмет буквально поруч, але його ніби немає.

Чи є різниця між людьми

Є дослідження, які показують певні відмінності у візуальному пошуку.

Наприклад:

• в одних умовах краще справляються з пошуком у "хаосі";
• в інших – краще орієнтуються в просторі або уявляють об’єкти в 3D.

Ймовірно, це пов’язано і з досвідом, і з тим, як мозок адаптується до різних завдань у житті. Хоча тут, чесно кажучи, немає якогось простого поділу – усе змішано.

Загальна картина

Виходить, що ми бачимо світ не так прямо, як здається. Очі збирають інформацію по частинах, мозок її фільтрує, доповнює і навіть прогнозує.

Тому іноді реальність буквально стоїть перед нами, але мозок вирішує, що це не те, що зараз важливо.

І от тоді і виникає класична ситуація: "як ти цього не бачиш, воно ж прямо перед тобою".

Джерело: 5692.com.ua

Схоже, історія з транзитом російської нафти отримала продовження. Через Україну знову качають нафту в бік Європи – і це вже не припущення, а факт.

Першими про це повідомили у Словаччині.

Словаччина отримує нафту

Віцепрем’єрка та міністерка економіки країни Дениса Сакова написала, що постачання відновили ще вночі.

Сьогодні з 2:00 ранку відновилися постачання нафти до Словаччини трубопроводом "Дружба". Наразі постачання здійснюється відповідно до узгодженого плану.

Тобто процес уже пішов. Без гучних заяв, але досить чітко.

До процесу долучилась і Угорщина

Майже одразу після цього з’явилась інформація і від угорської сторони. Компанія MOL підтвердила, що також почала отримувати російську нафту через українську територію.

Фактично це означає, що маршрут знову працює.

Чому це сталося саме зараз

Якщо трохи копнути глибше, то причина не лише в енергетиці.

Словаччина та Угорщина раніше блокували окремі рішення Євросоюзу. І, як кажуть, їхня позиція була доволі конкретною – відновіть транзит через "Дружбу".

І от тепер, коли постачання повернули, виглядає, що компроміс таки знайшли.

• Україна відновлює транзит;
• партнери знімають свої заперечення.

Збіг? Можливо. Але виглядає досить логічно.

Джерело: 5692.com.ua

Протягом минулої доби в поліцію надійшло анонімне повідомлення про начебто мінування низки освітніх закладів Дніпра.

Інформація стосувалася:

• гімназії № 8,
• гімназії № 10,
• гімназії №67,
• спеціалізованої школи I-III ступенів №22,
• ліцею №54,
• ліцею №15.

Жодних вибухових предметів не було знайдено. Інформація про замінування не підтвердилась.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В Україні зафіксовано перший випадок штаму COVID-19 «Цикада»;

Дніпрянин, якого підозрюють у вбивстві Ірини Фаріон намагався вчинити самогубство в залі суду;

Воював проти України та намагався втекти до ЄС: бойовика угруповання «Сомалі» засуджено до 12 років ув’язнення.

Більше новин на REPORTER.ua

Підозрювані викрали транспортний засіб зі стоянки у дворі багатоповерхового будинку в Амур-Нижньодніпровському районі міста.

Злочин стався наприкінці березня на проспекті Мануйлівському.

Як встановили правоохоронці, підозрювані пошкодили автоматичний замок воріт і проникли на територію стоянки. Після цього вони викотили автомобіль за межі двору та завантажили на евакуатор. У подальшому транспортний засіб було доставлено на територію станції технічного обслуговування.

Оперативники кримінальної поліції відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2 встановили, що до незаконного заволодіння транспортним засобом причетні двоє 39-річних місцевих мешканців.

Слідчі повідомили одному з фігурантів про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом), та другому ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 ( пособництві у незаконному заволодінні транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В Україні зафіксовано перший випадок штаму COVID-19 «Цикада»;

Дніпрянин, якого підозрюють у вбивстві Ірини Фаріон намагався вчинити самогубство в залі суду;

Воював проти України та намагався втекти до ЄС: бойовика угруповання «Сомалі» засуджено до 12 років ув’язнення.

Більше новин на REPORTER.ua

В Україні дедалі частіше говорять про нестачу робочих рук. Підприємства шукають людей, вакансії висять місяцями. І, здавалось би, логічний варіант – залучити іноземців. Але тут починається інша історія.

Бо на практиці все виглядає не так просто.

Скільки коштує "оформити" працівника

Якщо говорити прямо, легалізація одного іноземця обходиться роботодавцю приблизно у 1 500 доларів. Це не одна платіжка, а цілий набір витрат, які накопичуються крок за кроком.

Експерт з ринку праці Василь Воскобойник пояснює, що головний платіж – це дозвіл на працевлаштування через державний центр зайнятості. І тут ціни, до речі, не символічні.

Якщо перевести в гривні, то виглядає так:

• до пів року – майже 10 тисяч;
• від 6 до 12 місяців – понад 16 тисяч;
• на рік-два – вже більше 26 тисяч;
• до трьох років – понад 33 тисячі гривень.

І це лише база.

Додаткові витрати, про які не одразу думають

Окрім самого дозволу, є ще цілий список витрат, які часто "випливають" по дорозі:

• посвідка на тимчасове проживання – приблизно 1,5 тисячі гривень;
• віза типу D – від 65 до 300 доларів;
• переклади документів, нотаріальні послуги;
• медичне страхування;
• юридичний супровід.

Якщо скласти все разом – набігає сума, яка для багатьох роботодавців виглядає, м’яко кажучи, відчутною.

Не лише гроші – ще й час

І навіть це не головна проблема. Бо окрім витрат, є ще час і бюрократія.

Процес оформлення може затягнутися. Не на тиждень-два – іноді значно довше. Документи, перевірки, погодження. І тут часто виникає проста думка: а чи не легше знайти когось на місці?

Хоча, як показує реальність, знайти вже нікого.

Що планують змінити

На цьому фоні влада почала говорити про спрощення правил. Зокрема, обговорюється ідея єдиного дозволу — щоб і працювати, і проживати можна було за одним документом.

Це могло б трохи розвантажити систему. Менше паперів – менше нервів.

Але поки що це лише плани.

Джерело: 5692.com.ua