Тема мирної угоди поступово перестає бути абстрактною. Вона переходить у площину конкретних рішень, процедур і відповідальності. І, як випливає з останніх заяв, остаточне слово можуть сказати або народні депутати, або самі громадяни.
Як можуть ухвалювати мир
Президент Володимир Зеленський пояснив: варіантів лише два. Або Верховна Рада ратифікує мирну угоду, або її винесуть на всеукраїнський референдум. Формат простий і зрозумілий – "так" чи "ні". Без складних формулювань і подвійних трактувань.
Про це він говорив 24 грудня під час спілкування з журналістами. За його словами, саме такий шлях зробить рішення легітимним і юридично міцним, без підвішеного стану.
Референдум і вибори – в одному пакеті
Цікава деталь: Зеленський не виключив, що референдум можуть провести одночасно з виборами. Якими саме – він не уточнив, але сам факт такого сценарію вже прозвучав публічно.
Тобто країна теоретично може отримати один день, коли вирішуватиметься одразу кілька ключових питань. І мир, і влада. Формат непростий, але, ймовірно, логічний з погляду часу та ресурсів.
Коли запрацюють гарантії безпеки
Окремий акцент президент зробив на гарантіях безпеки. Вони, за його словами, не почнуть діяти автоматично після підписання паперів. Лише після повної ратифікації угоди парламентом або її схвалення на референдумі.
Інакше кажучи, жодних напіврішень. Або документ визнається офіційно, або він не має реальної сили.
Що входить до мирного плану
Раніше Зеленський уже вперше відкрито представив усі 20 пунктів мирного плану. Це не набір побажань, а базовий політичний документ, який лежить в основі переговорів. У ньому фігурують Україна, США, європейські партнери та Росія.
Серед ключових положень:
- підтвердження суверенітету України;
- взаємні зобов’язання про ненапад;
- контроль за лінією зіткнення із застосуванням космічного та безпілотного моніторингу;
- безпекові гарантії від США, НАТО та Європи за логікою п’ятої статті Альянсу;
- чисельність ЗСУ у мирний час на рівні 800 тисяч;
- закріплення в російському законодавстві політики ненападу;
- членство України в ЄС у визначені строки;
- преференції для українського експорту на ринки Євросоюзу;
- економічні пакети підтримки та фонди відновлення;
- пришвидшення угоди про вільну торгівлю зі США;
- без’ядерний статус;
- обмін полоненими за принципом "всіх на всіх";
- повернення цивільних, дітей, заручників і політичних в’язнів;
- проведення виборів;
- повне та негайне припинення вогню.
Перелік великий, і він явно розрахований не на швидке прочитання за кавою.
Території та Запорізька АЕС – без крапки
Питання територій досі залишаються відкритими. Обговорюються щонайменше два сценарії.
- Перший – фіксація лінії розташування військ станом на дату підписання угоди. Фактично це де-факто лінія зіткнення, за якою стежитимуть міжнародні сили.
- Другий – створення вільної економічної зони Донбасу з повною демілітаризацією. Україна не підтримує ідею одностороннього відведення своїх військ. Якщо йти цим шляхом, то лише дзеркально – з російського боку також. Саме цей варіант, як наголошується, потребуватиме загальнонаціонального референдуму.
Окремо в документі згадується і Запорізька АЕС. Пропонується формат спільної експлуатації за участі України, США та Росії. Але тут позиція Києва стримана: вести прямий бізнес із РФ Україна не хоче, тому питання ще на столі переговорів.
Механізм контролю
Мирна угода, якщо її ухвалять, матиме обов’язкову юридичну силу. Контроль за виконанням домовленостей і гарантіями безпеки планують покласти на Раду миру. Очолювати її має президент США Дональд Трамп.
Формат виглядає жорстким, але саме таким його й задумували – без розмитих відповідальностей і "сірих зон".
Політична рамка
Усі ці заяви дають зрозуміти одне: рішення про мир не ухвалюватимуть кулуарно. Воно або пройде через парламент, або через всенародне волевиявлення. І в будь-якому випадку це буде юридично оформлений, а не декларативний крок.
Джерело: 5692.com.ua
