У Верховній Раді відбулася перша нарада спеціальної робочої групи, яка має підготувати законодавчі пропозиції для можливості проведення виборів як під час воєнного стану, так і після його завершення. До обговорення долучилися понад 60 учасників: депутати з усіх фракцій, експерти, представники громадянського суспільства.

Хто і навіщо зібрався

Робочу групу створили, щоб напрацювати правила гри для майбутніх виборів у надзвичайних умовах. Про перебіг першого засідання розповіла радниця з юридичних питань громадської мережі "Опора" Ольга Коцюруба, яка входить до складу групи.

За її словами, більшість учасників говорили не про дати чи формати, а про ризики. І це логічно. Безпека виборців, робота дільниць, доступ міжнародних спостерігачів – усе це не можна вирішити "на око". Особливо в умовах, коли частина країни живе під постійною загрозою обстрілів.

90 днів чи значно більше

Окрему хвилю дискусій викликала заява голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії. Він озвучив ідею, що виборчий процес теоретично можна вкласти у 90 днів – від підготовки до завершення процедур. Ця цифра одразу стала предметом активного обговорення.

Інші члени робочої групи зауважили: якщо врахувати реальні умови – безпеку, логістику, можливість проголосувати для мільйонів громадян, зокрема за кордоном і на фронті, – то про такі стислі терміни говорити складно. Ймовірно, доведеться шукати компроміс, а не гнатися за календарем.

Питання Росії і досвід минулого

Окремо зачепили тему, яку активно просуває Росія – голосування українців на її території. На думку Ольги Коцюруби, це не той пункт, на якому варто зациклюватися.

Вона нагадала про вибори 2019 року. Тоді Україна не відкривала дільниці в РФ, натомість створила додаткові можливості для голосування в сусідніх країнах, зокрема у Грузії. Так, це було незручно для частини громадян, але міжнародна спільнота не визнала такий підхід порушенням стандартів. Інакше кажучи, цей механізм уже перевірений.

Де голосувати не можна

Набагато складнішим є питання внутрішньої безпеки. Робочій групі доведеться визначити конкретні громади, де проведення виборів буде неможливим через реальні ризики.

"Опора" вже проводить аудит безпеки територіальних громад. І результати, м’яко кажучи, не оптимістичні для окремих регіонів. Наприклад, Херсон, за оцінками експертів, наразі не відповідає мінімальним безпековим критеріям для організації голосування. І таких прикладів може бути більше.

Реєстр як основа всього

До речі, є і технічні зрушення. 23 грудня Центральна виборча комісія вперше з початку повномасштабного вторгнення відновила роботу Державного реєстру виборців. Це одна з базових умов будь-яких виборів – без актуальних даних говорити про чесний процес просто немає сенсу.

Позиції Верховної Ради і Офісу Президента

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук окремо наголосив на участі військових. Йдеться не лише про можливість проголосувати, а й про право балотуватися. Крім того, залишається відкритим питання голосування мільйонів українців, які нині перебувають за кордоном.

Президент Володимир Зеленський, зі свого боку, звернув увагу на важливу деталь: вибори бувають різні. Президентські, парламентські, місцеві – і для кожного типу можуть діяти різні умови. Президентські вибори, за його словами, теоретично можливі після підписання мирної угоди. А от парламентські й місцеві – лише після скасування воєнного стану.

Коли питання не лише в даті

Очевидно, що тема виборів поступово переходить із розряду табу в площину складної, але необхідної дискусії. Без простих відповідей, без швидких рішень, зате з чітким усвідомленням: ці правила доведеться прописувати дуже уважно.

Межа відповідальності

Саме зараз формується рамка, в якій країна житиме у період переходу від війни до політичного процесу. І від того, наскільки зваженими будуть ці рішення, залежить не лише дата голосування, а й довіра до самого результату.

Джерело: 5692.com.ua