Коли говорять про можливі вибори після війни, є одна тема, яка постійно випливає. І вона доволі приземлена, навіть трохи буденна – де саме голосуватимуть українці, які зараз живуть за кордоном.
Бо людей там справді багато. Дуже.
У Міністерстві закордонних справ прямо кажуть: нинішньої кількості виборчих дільниць може не вистачити. І не на трохи, а відчутно.
Зараз за кордоном працює 104 дільниці. Вони розташовані при українських посольствах та консульствах. Колись цього вистачало – скажімо так, система будувалась під зовсім іншу реальність, коли за межами країни не перебували мільйони українців.
Тепер усе виглядає інакше.
Державний секретар МЗС Олександр Карасевич під час обговорення цієї теми визнав, що 104 дільниці – це, м’яко кажучи, мало.
Ми розуміємо, що ця кількість закордонних виборчих дільниць є об'єктивно недостатньою для забезпечення участі в перших повоєнних виборах тих мільйонів наших громадян, які за кордоном.
Чому не можна просто додати ще сотню
І тут виникає логічна думка. Ну добре, якщо дільниць мало – то чому б не відкрити нові.
Звучить просто. Але на практиці це цілий клубок проблем.
По-перше, законодавство. Нові дільниці не з’являються за один день. Їх створює Центральна виборча комісія, причому за поданням Міністерства закордонних справ.
По-друге – приміщення.
Посольства і консульства, якщо чесно, не розраховані на величезні натовпи людей. Там інший формат роботи. Хтось приходить за паспортом, хтось за довідкою, хтось вирішує консульські питання.
А тепер уявіть день голосування і тисячі людей під дверима.
Саме тому зараз почали шукати інші варіанти.
Можуть з’явитися тимчасові дільниці
У МЗС говорять про ідею використовувати тимчасові приміщення.
Тобто дільниця не обов’язково повинна знаходитися прямо в будівлі посольства. Це може бути орендована зала, окрема будівля або навіть тимчасова споруда.
Карасевич пояснив цю ідею так:
Проєктом пропонується передбачити можливість ухвалення рішень керівниками дипломатичних установ із залученням тимчасових споруд для організації роботи дільничних виборчих комісій.
Ідея виглядає доволі практичною. Бо іноді проблема банальна – просто нема де розмістити всіх людей.
Цифри, які трохи дивують
Щоб зрозуміти масштаб ситуації, варто подивитися на статистику.
За словами віцеспікерки Верховної Ради Олени Кондратюк, на консульському обліку перебувають приблизно 383 тисячі українців.
Але це лише ті, хто офіційно зареєструвався.
Насправді ж за кордоном може перебувати від 5 до 8 мільйонів громадян України. Різниця — колосальна.
І це означає, що в день виборів потенційно можуть прийти сотні тисяч людей.
Польща як приклад
Часто як приклад наводять Польщу. І це зрозуміло – там зараз дуже багато українців.
За даними Центральної виборчої комісії, приблизно 906 тисяч виборців можуть перебувати саме там.
Тепер трохи арифметики.
Якщо всі вони захочуть проголосувати, знадобиться приблизно 180 нових виборчих дільниць.
Навіть якщо проголосувати прийде лише половина — скажімо, близько 500 тисяч людей — все одно доведеться відкривати понад сотню дільниць.
І це лише одна країна.
Голосування може тривати кілька днів
Через такі масштаби обговорюють ще одну ідею.
Можливо, голосування за кордоном доведеться проводити не один день.
Бо інакше черги можуть бути дуже довгими. Хто колись стояв у черзі до консульства – той приблизно уявляє, як це може виглядати.
Тому варіант із кількома днями голосування зараз теж обговорюють.
Інші технічні нюанси
Є й інші деталі, які на перший погляд здаються дрібними, але насправді важливі.
Наприклад, навіть питання виборчих скриньок. Їх може банально не вистачити на нових дільницях.
Тому розглядають можливість використовувати скриньки, які надаватимуть інші держави. Але з обов’язковим пломбуванням відповідно до українських правил.
Ще одна ідея – попередня реєстрація українців, які планують голосувати за кордоном. Це допомогло б зрозуміти, скільки людей прийде і скільки бюлетенів потрібно друкувати.
До речі, склад виборчих комісій теж можуть збільшити – максимум до 140 людей. Частину з них можуть становити працівники дипломатичної служби.
Джерело: 5692.com.ua