Після зустрічі радників так званої "коаліції охочих" у Києві президент Володимир Зеленський публічно окреслив не лише бачення миру, а й те, як держава готується до будь-якого розвитку подій. І зовнішніх, і внутрішніх.

Мирний трек: що роблять уже зараз

За словами президента, найближчими днями представники Генштабу та військового сектору вирушають до Парижа. Там протягом однієї-двох діб відбудеться серія зустрічей, де доопрацьовуватимуть безпекові документи. Головний акцент – гарантії безпеки і відновлення країни.

Паралельно планується контакт з командою президента США Дональда Трампа. Завдання чітке: фіналізувати документ "коаліції охочих" і зробити його базою для майбутньої розмови на рівні лідерів у США. В Офісі президента хотіли б встигнути до кінця січня.

Хто веде переговори

Окрему посаду радника з нацбезпеки поки не створювали. Фактично цю роль виконує секретар РНБО Рустем Умєров. Переговорна команда, за словами Зеленського, вже зібрана і працює в одному просторі – без зайвих формальностей.

Велике перезавантаження

Президент прямо говорить: країна в процесі масштабних ротацій. Почали з Кабміну, але це ще не фінал. Частина змін – відповідь на очікування суспільства, частина – на затягнуті кадрові паузи в парламенті.

• Міноборони. Михайло Федоров має очолити відомство після підтримки Ради. Логіка проста: армія має швидко стати технологічною.
• Енергетика. Денис Шмигаль переходить у Міненерго. Зеленський наголошує: це не звільнення, а ротація.
• Офіс президента. Кирило Буданов може очолити ОП. Це, за словами президента, посилює переговорну частину. Кислиця стане першим заступником, Бевз уже працює в команді.

Правоохоронна система

Окремий блок – ротації в силових структурах. Зеленський заявив, що особисто займатиметься змінами серед керівників. Частина з них працює надто довго, і це, м’яко кажучи, відчувається.

Щодо можливих змін у СБУ і реакції військових на фігуру Василя Малюка, президент відповів коротко: всі заслуги визнає, але рішення ухвалюватиме сам.

Головком і армія

Про заміну Олександра Сирського наразі не йдеться. Президент підкреслив: кроки йдуть поетапно, без різких рухів.

Два сценарії миру

Зеленський описав ситуацію без прикрас. Перший шлях – дипломатичний, і він головний. Україна хоче завершення війни. Але якщо Росія блокує процес, а партнери не тиснуть достатньо, залишається другий шлях – захист. І тоді знадобляться нові люди, оновлені структури, інша швидкість ухвалення рішень.

Чи готова Росія поступатися

Президент скептично оцінив заяви про готовність Путіна до компромісів. Так, кількість пунктів у плані зменшилась, але значну частину роботи виконала саме українська сторона. Два принципові пункти досі без компромісів. Що реально готова прийняти Росія – покаже лише практика.

Інструменти тиску відомі: санкції, зброя, військова підтримка. Зеленський не приховує – хотілося б жорсткішої позиції США, хоча їхня команда активно працювала в грудні.

Вибори, референдум і онлайн-формат

Президент визнає: складні рішення не можуть ухвалюватися вузьким колом людей. Теоретично можливий і референдум, але це не обов’язковий шлях. До виборів країна ще не дійшла.

Онлайн-голосування Зеленський згадує як ідею, яку намагались запустити ще під час ковіду. Такий формат міг би допомогти українцям за кордоном і військовим, але поки це лише роздуми, не план.

Європейські війська

Документ "коаліції охочих" ще не завершений. Ключове питання – реальна присутність військ після припинення вогню. Для багатьох країн це складно через парламентські процедури. Але без Британії та Франції, за словами Зеленського, така коаліція взагалі не має сенсу.

Завдання європейських сил – моніторинг тиші, допомога зброєю, розвідкою, технологіями і тренування.

Точка відповідальності

Усі ці кроки – не про політичний піар і не про швидкі рейтинги. Йдеться про підготовку держави до моменту, коли доведеться відповідати за кожне рішення. І перед партнерами, і перед власними громадянами.

Джерело: 5692.com.ua