Іноді люди намагаються трохи "розтягнути" відпочинок. Наприклад, взяти один день відпустки у п’ятницю, а ще один – у понеділок. У результаті виходить чотири дні без роботи, але витрачається лише два дні щорічної відпустки.

Чи дозволено так робити? Виявляється, у більшості випадків – так. Але є один важливий момент: потрібна згода роботодавця.

Про це нагадують фахівці з кадрових питань, зокрема експерти Kadroland.

Як закон дозволяє ділити відпустку

За загальним правилом щорічну відпустку працівникові надають повністю. Тобто одразу весь період, який передбачений законом або трудовим договором.

Втім закон дозволяє інший варіант – поділити відпустку на кілька частин. Головне правило прописане у статті 12 Закону України "Про відпустки".

Суть така:

• відпустку можна розділяти на різні періоди;
• але хоча б одна її частина має тривати не менше 14 календарних днів.

Це такий собі мінімальний "суцільний" відпочинок, який має бути у працівника.

А решту днів можна використовувати вже більш гнучко.

Чи обов’язково починати відпустку з робочого дня

Цікава деталь, про яку не всі знають.

Закон не вимагає, щоб відпустка починалася саме з робочого дня. Тобто немає правила, що вона має стартувати лише у понеділок чи будь-який інший робочий день.

Так само немає норми, яка змушує починати нову частину відпустки одразу після попередньої.

Інакше кажучи, залишок відпустки можна використати практично у будь-який момент. Хоч посеред тижня.

Це підтверджується і роз’ясненнями Мінпраці – зокрема у листах від 26.02.2008 №87/13/84-08 та від 13.05.2010 №140/13.

Чи можна брати відпустку навіть по одному дню

Тут ще один момент, який іноді дивує працівників.

Закон не обмежує поділ відпустки лише двома частинами. Тобто схема "14 днів плюс решта" – це не єдиний варіант.

Фактично залишок днів можна використовувати як завгодно. Навіть по одному дню.

Тому варіант, коли людина бере:

• один день відпустки у п’ятницю;
• ще один день у понеділок.

цілком можливий. Але знову ж таки – лише за погодженням із керівником.

Як правильно оформити таку відпустку

Щоб усе було оформлено без плутанини, працівник подає заяву.

Причому достатньо однієї заяви. У ній потрібно вказати:

• дати початку кожної частини відпустки;
• тривалість кожного періоду.

Після цього роботодавець видає наказ.

І тут можливі два варіанти.

Якщо наказ оформлюється у довільній формі – можна прописати одразу два періоди відпустки в одному документі.

Чому іноді видають два накази

Є ще стандартна форма наказу №П-3, яку використовують багато підприємств.

Але в цій формі передбачено лише один період відпустки. Через це виникає технічна дрібниця.

У такому випадку роботодавець оформлює два накази – окремо на кожен день або період відпустки.

Важливе правило щодо відпускних

І ще один нюанс, про який зазвичай нагадують кадровики.

Незалежно від того, як саме поділена відпустка, за кожну її частину працівнику повинні виплатити відпускні.

Тобто правило виплати діє і для п’ятниці, і для понеділка, якщо відпустку оформлено саме таким чином.

Джерело: 5692.com.ua

Ухилянтам від мобілізації та самовільникам готують удар по гаманцях і водійських правах. Верховна Рада обговорює покарання, які зараз діють для боржників з аліментів.

Про це розповів Вадим Івченко, член комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки, в інтерв'ю "Телеграф".

Що загрожує порушникам

Блокування рахунків. Заборона керувати авто. Івченко пояснює логіку:

«Фактично має бути база покарання по СЗЧ і, в тому числі, по ухилянству. Тому що неможливо зменшувати СЗЧ, коли ти ще й не караєш. У нас у аліментників, які за дітей своїх не платять, є шість різних видів покарань. Їм блокують рахунки, не дають кредити і так далі. Якщо СЗЧешники будуть «приєднані» до аліментників – це теж одна із причин не йти в СЗЧ, тому що у тебе виникають зобов'язання, кримінальна відповідальність і певні обмеження. Ти не можеш як нормальна людина жити: використовувати машину, водійські права»

Цікаво, що депутат прирівнює ухилянтів до батьків-боржників. І тим, і тим готують схожий набір санкцій – від фінансових обмежень до заборони сідати за кермо власного авто.

Наразі це обговорення. Остаточного рішення парламент не ухвалив.

Джерело: 5692.com.ua

Схоже, для частини внутрішньо переміщених українців з’являється ще один шанс вирішити питання з житлом. Україна підписала з Німеччиною нову фінансову угоду – гроші підуть на програму пільгової іпотеки для переселенців. Мова йде про 33 мільйони євро. Не космічна сума, але якщо перевести її у реальні квартири чи будинки, то це вже зовсім інша картина.

За попередніми підрахунками, завдяки цим коштам житло зможуть придбати понад 600 родин ВПО. Для людей, які втратили дім через війну, це, погодьтесь, багато значить.

Хто дає гроші і як їх планують використати

Фінансування надходить від німецького державного банку розвитку KfW. Про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Гроші, якщо говорити простіше, розділять на дві частини.

• приблизно 23 мільйони євро підуть безпосередньо на кредити для переселенців;
• ще до 10 мільйонів можуть використати для підтримки громад, які прийняли найбільше ВПО.

23 млн євро буде спрямовано безпосередньо на кредитування ВПО по всій Україні. Ще до 10 млн євро можуть бути використані для підтримки громад, які прийняли найбільшу кількість переселенців, – пояснив Кулеба.

Які умови іпотеки

Найцікавіше у цій програмі – відсоткова ставка.

Кредит пропонують під 3% річних. Для іпотеки це досить м’які умови, особливо якщо порівнювати з ринковими ставками. Строк кредиту може бути довгим – до 30 років. Такий формат робить щомісячні платежі більш посильними, бо сума розтягується на роки.

Програма розрахована на переселенців, які:

• або взагалі не мають власного житла;
• або втратили його через війну.

Кредит можна використати на купівлю квартири чи будинку. Щоправда, житло має відповідати умовам програми — зазвичай це стандартні вимоги щодо вартості, площі та документів.

Як подати заявку

Сама процедура участі не надто складна, хоча, як це буває з державними програмами, певна паперова частина все ж є.

Кредитування проводиться через Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву – у побуті його часто називають Держмолодьжитло.

Щоб спробувати отримати кредит, потрібно:

• подати заявку через портал "Дія" або через систему Держмолодьжитла;
• завантажити необхідні документи;
• пройти перевірку.

Після цього формується список кандидатів. І вже з нього обирають тих, хто зможе отримати кредит на житло.

Чому ця програма працює довше

Є ще одна деталь, яка іноді губиться у новинах, але вона важлива. Ця програма працює за так званою револьверною моделлю. Якщо говорити простіше – гроші не використовуються один раз і не зникають.

Позичальники повертають кредити поступово. І ці ж кошти потім знову йдуть на нові кредити для інших родин переселенців.

Кошти після повернення позичальниками не повертаються донору, а залишаються ресурсом для подальшого кредитування родин ВПО, – пояснив міністр.

Тобто програма фактично сама підтримує своє існування.

Додаткові гроші від держави

Паралельно уряд України також виділив кошти на житло для переселенців.

Загальна сума – 1,5 мільярда гривень.

Тут теж є розподіл:

• 1 мільярд гривень піде на облаштування місць тимчасового проживання;
• ще 500 мільйонів передбачено на купівлю житла.

Йдеться передусім про будинки або квартири у невеликих містах та сільських громадах. У деяких випадках до фінансування можуть долучатися і місцеві бюджети.

Виходить така своєрідна система підтримки: частину коштів дає держава, частину – міжнародні партнери, а частину додають громади. І з цього поступово формується можливість для переселенців отримати власний дім.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський запустив дві програми підтримки громадян. Перша – доплата пенсіонерам і тим, хто на соцдопомозі. Автоматично нарахують по 1500 гривень. Друга – компенсація за пальне: держава повертатиме частину грошей за бензин, дизель і автогаз.

Про це глава держави написав у своєму Telegram-каналі 12 березня.

13 мільйонів українців отримають доплату

«Міністерство соціальної політики України має підготувати на квітень програму спеціальної доплати для українських пенсіонерів і тих груп нашого суспільства, які отримують соціальну допомогу. Таку доплату отримають щонайменше 13 мільйонів українців, її обсяг становитиме 1500 гривень», – написав Зеленський.

Гроші надійдуть без паперів і черг. Виплату нарахують автоматично – система сама визначить, кому потрібна підтримка за рівнем доходів. Заяви писати не треба.

Цікаво, що це вже друга масштабна програма підтримки за останні місяці. У грудні 2025-го президент оголосив пряму допомогу громадянам на 2026 рік. Тоді ж, з 15 листопада по 15 грудня минулого року, українці отримували по 1000 гривень на картку «Національний кешбек».

Кешбек за паливо – відповідь на стрибок цін

Друга програма – реакція на різке зростання цін на АЗС. Причина – дестабілізація світового паливного ринку через ситуацію навколо Ірану та скорочення нафтових постачань. Ціни злетіли, водії платять більше.

«Програма стосуватиметься споживачів дизеля, бензину й автомобільного газу в Україні та працюватиме через систему кешбеку, дозволяючи компенсувати частину витрат на пальне. Доручив Юлії Свириденко сьогодні-завтра опрацювати деталі програм підтримки та представити їх суспільству», – зазначив Зеленський.

Міністерства економіки та енергетики готують механізм. Втім, конкретних деталей – скільки відсотків компенсуватимуть і які умови – поки що немає. Віце-прем'єрка Юлія Свириденко має оприлюднити їх найближчим часом.

Нацкешбек: що вже працює зараз

Уряд розширив можливості програми «Національний кешбек». Тепер громадяни можуть витрачати накопичені кошти на купівлю продуктів харчування українського виробництва. Але поспішати варто – використати гроші потрібно до 30 червня 2026 року.

Обидві нові програми запрацюють у квітні. Це спроба влади пом'якшити тиск на найбільш вразливі категорії: людей похилого віку з мінімальними доходами та тих, хто щодня заправляє авто за рекордно високими цінами.

Джерело: 5692.com.ua

12 березня у світі відзначають Міжнародний день шкільного харчування. Для України це один із важливих напрямів розвитку освіти. У країні вже п’ять років триває масштабна державна реформа шкільного харчування, з них чотири – під час повномасштабної війни.

У Кам’янському в межах цієї реформи вже оновили п’ять шкільних їдалень. Тут встановили сучасне обладнання, модернізували харчоблоки, оновили лінії роздачі та облаштували зони для комфортного харчування учнів. Одна з оновлених їдалень працює у Науковому ліцеї імені Анатолія Лигуна. Роботи виконали завдяки державній субвенції та співфінансуванню з міського бюджету.

Як розповів міський голова Андрій Білоусов, місто продовжує працювати над оновленням шкільної інфраструктури.

Цьогоріч Кам’янське подало ще п’ять проєктів на участь у програмі модернізації харчоблоків, щоб наші діти мали сучасні і комфортні умови для прийому їжі, – зазначив мер.

Очільник громади також подякував державі та обласній владі за підтримку.

Дякуємо нашій Державі та Дніпропетровській ОВА за системну підтримку та можливість забезпечувати якісні умови для наших дітей навіть у цей складний час, – наголосив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

У Вінниці вирішили змінити підхід до оповіщення військовозобов’язаних. Міський голова Сергій Моргунов підписав розпорядження про створення спеціальних мобільних груп, які будуть вручати повістки безпосередньо за місцем проживання людей.

Йдеться не про кілька команд, а про цілу систему. Планують сформувати понад 30 таких груп.

Схема виглядає так: невелика команда приходить за конкретною адресою, знаходить людину і вручає повістку особисто. Якщо все відбувається без проблем – процедура на цьому завершується.

Але не завжди все проходить так просто.

Хто входитиме до складу груп

До мобільних груп входитимуть представники кількох структур одразу.

У першу чергу це працівники територіальних центрів комплектування – тих самих ТЦК. Поруч з ними працюватимуть поліцейські.

Але на цьому список не закінчується.

До груп також можуть долучатися:

• представники місцевої влади;
• старости в округах;
• представники житлового сектору.

І тут цікава деталь. У багатоквартирних будинках можуть бути присутні представники ОСББ або керуючих компаній. У приватному секторі – представники квартальних комітетів.

Ідея проста: люди з місцевого середовища краще знають, хто де проживає.

Як саме працюватиме система

Мобільні групи працюватимуть залежно від типу забудови. У місті вирішили розділити територію на кілька категорій.

План виглядає приблизно так:

• приватний сектор – 20 груп;
• багатоповерхові будинки з ОСББ або керуючими компаніями – 8 груп;
• старостинські округи – 3 групи.

Тобто групи розподілять так, щоб вони могли охопити різні райони і типи житла.

Що буде, якщо повістку не вдалося вручити

Ситуації бувають різні. Люди можуть бути не вдома, можуть відмовитися отримувати документ або просто не відчинити двері.

У таких випадках представники мобільної групи складатимуть спеціальний акт.

Фактично це документ, який фіксує, що вручити повістку не вдалося з певної причини. Причини можуть бути різні:

• відсутність людини за місцем проживання;
• відмова отримати документ;
• інші обставини.

Такі акти потрібні для того, щоб процедура була зафіксована офіційно.

Оповіщення через пошту

Крім особистого вручення, передбачили ще один спосіб повідомлення.

Мова про рекомендовані листи.

Планується, що департамент цивільного захисту міської ради займатиметься розсилкою листів із підтвердженням вручення. Тобто людина отримує повідомлення поштою, і факт доставки фіксується.

Такий варіант розглядають як додатковий інструмент, коли вручити повістку особисто складно.

Що кажуть у міськраді

У міській раді пояснюють, що нова система має зробити процес більш зрозумілим і контрольованим.

Там зазначають:

Мета нової системи – зробити процес прозорим і ефективним, щоб жоден громадянин не залишився поза увагою. Водночас це дозволяє дотримуватися всіх законодавчих норм та безпеки громадян під час мобілізації.

Фактично йдеться про спробу впорядкувати процедуру оповіщення – щоб вона була більш системною, а не випадковою.

Джерело: 5692.com.ua

До суду скерували обвинувальний акт щодо військовослужбовця Шевченківського районного ТЦК у Львові, якого обвинувачують у побитті 56-річного чоловіка під час перевірки документів. Про це йдеться у повідомленні Державного бюро розслідувань. "Державне бюро розслідувань реагує на факти неправомірного застосування сили під час мобілізаційних заходів. Бюро приділяє особливу увагу випадкам, коли замість передбачених законом процедур посадовці використовують фізичний тиск, залякування чи примушування. Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо військовослужбовця Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Львові", – йдеться у повідомленні. За даними слідства, інцидент стався в одному з районів Львова під час перевірки документів. Група працівників ТЦК зупинила 56-річного місцевого жителя, між сторонами виник конфлікт. Під час суперечки один із військовослужбовців застосував до чоловіка фізичну силу та завдав йому сильного удару. Після цього працівники ТЦК утримували чоловіка за руки та силоміць посадили до службового автомобіля. У ДБР зазначають, що військовий не увімкнув портативний відеореєстратор, яким був забезпечений. Під час проходження військово-лікарської комісії у потерпілого діагностували перелом бугристості лівої плечової кістки. Травму віднесли до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Військовослужбовця обвинувачують у перевищенні влади військовою службовою людиною, що спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості (ч. 5 ст. 426-1 КК України). Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі. Нагадаємо, 5 грудня 2025 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру військовослужбовцю районного ТЦК Львова, який, за даними слідства, замість перевірки документів застосував силу до 56-річного львів'янина.

У Рівному чоловік планував здійснити теракт біля кафе, заклавши саморобну бомбу. Для конспірації він одягнув військову форму. Про це йдеться у повідомленні Служби безпеки України.Як розповіли у відомств, Служба безпеки запобігла новій спробі російських спецслужб вчинити теракт. На цей раз у Рівному.Як діяв агентЧоловіка впіймали у момент, коли він заклав саморобну бомбу біля кав’ярні у центральному парку, а потім намагався втекти з місця події.За матеріалами справи, замовлення РФ виконував завербований ворогом наркозалежний житель Житомира. У поле зору росіян він потрапив, шукаючи "гроші на дозу" в Телеграм-каналах.Після вербування його "відрядили" до Рівного, де він орендував квартиру та виготовив саморобний вибуховий пристрій (СВП).Вибухівку зловмисник замаскував у каструлі та спорядив гайками для посилення уражуючої дії. Окупанти планували привести бомбу в дію дистанційно через мобільний телефон, прикріплений до СВП.Фото: СБУДля конспірації агент вдягнув військову форму, коли йшов на місце закладання вибухівки.Затримання зловмисникаПід час обшуку в нього вилучено смартфон із доказами роботи на ворога. Слідчі повідомили фігуранту про підозру за статтями Кримінального кодексу України, зокрема за пособництво у підготовці терористичного акту та незаконне виготовлення вибухових пристроїв.Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Коли говорять про можливі вибори після війни, є одна тема, яка постійно випливає. І вона доволі приземлена, навіть трохи буденна – де саме голосуватимуть українці, які зараз живуть за кордоном.

Бо людей там справді багато. Дуже.

У Міністерстві закордонних справ прямо кажуть: нинішньої кількості виборчих дільниць може не вистачити. І не на трохи, а відчутно.

Зараз за кордоном працює 104 дільниці. Вони розташовані при українських посольствах та консульствах. Колись цього вистачало – скажімо так, система будувалась під зовсім іншу реальність, коли за межами країни не перебували мільйони українців.

Тепер усе виглядає інакше.

Державний секретар МЗС Олександр Карасевич під час обговорення цієї теми визнав, що 104 дільниці – це, м’яко кажучи, мало.

Ми розуміємо, що ця кількість закордонних виборчих дільниць є об'єктивно недостатньою для забезпечення участі в перших повоєнних виборах тих мільйонів наших громадян, які за кордоном.

Чому не можна просто додати ще сотню

І тут виникає логічна думка. Ну добре, якщо дільниць мало – то чому б не відкрити нові.

Звучить просто. Але на практиці це цілий клубок проблем.

По-перше, законодавство. Нові дільниці не з’являються за один день. Їх створює Центральна виборча комісія, причому за поданням Міністерства закордонних справ.

По-друге – приміщення.

Посольства і консульства, якщо чесно, не розраховані на величезні натовпи людей. Там інший формат роботи. Хтось приходить за паспортом, хтось за довідкою, хтось вирішує консульські питання.

А тепер уявіть день голосування і тисячі людей під дверима.

Саме тому зараз почали шукати інші варіанти.

Можуть з’явитися тимчасові дільниці

У МЗС говорять про ідею використовувати тимчасові приміщення.

Тобто дільниця не обов’язково повинна знаходитися прямо в будівлі посольства. Це може бути орендована зала, окрема будівля або навіть тимчасова споруда.

Карасевич пояснив цю ідею так:

Проєктом пропонується передбачити можливість ухвалення рішень керівниками дипломатичних установ із залученням тимчасових споруд для організації роботи дільничних виборчих комісій.

Ідея виглядає доволі практичною. Бо іноді проблема банальна – просто нема де розмістити всіх людей.

Цифри, які трохи дивують

Щоб зрозуміти масштаб ситуації, варто подивитися на статистику.

За словами віцеспікерки Верховної Ради Олени Кондратюк, на консульському обліку перебувають приблизно 383 тисячі українців.

Але це лише ті, хто офіційно зареєструвався.

Насправді ж за кордоном може перебувати від 5 до 8 мільйонів громадян України. Різниця — колосальна.

І це означає, що в день виборів потенційно можуть прийти сотні тисяч людей.

Польща як приклад

Часто як приклад наводять Польщу. І це зрозуміло – там зараз дуже багато українців.

За даними Центральної виборчої комісії, приблизно 906 тисяч виборців можуть перебувати саме там.

Тепер трохи арифметики.

Якщо всі вони захочуть проголосувати, знадобиться приблизно 180 нових виборчих дільниць.

Навіть якщо проголосувати прийде лише половина — скажімо, близько 500 тисяч людей — все одно доведеться відкривати понад сотню дільниць.

І це лише одна країна.

Голосування може тривати кілька днів

Через такі масштаби обговорюють ще одну ідею.

Можливо, голосування за кордоном доведеться проводити не один день.

Бо інакше черги можуть бути дуже довгими. Хто колись стояв у черзі до консульства – той приблизно уявляє, як це може виглядати.

Тому варіант із кількома днями голосування зараз теж обговорюють.

Інші технічні нюанси

Є й інші деталі, які на перший погляд здаються дрібними, але насправді важливі.

Наприклад, навіть питання виборчих скриньок. Їх може банально не вистачити на нових дільницях.

Тому розглядають можливість використовувати скриньки, які надаватимуть інші держави. Але з обов’язковим пломбуванням відповідно до українських правил.

Ще одна ідея – попередня реєстрація українців, які планують голосувати за кордоном. Це допомогло б зрозуміти, скільки людей прийде і скільки бюлетенів потрібно друкувати.

До речі, склад виборчих комісій теж можуть збільшити – максимум до 140 людей. Частину з них можуть становити працівники дипломатичної служби.

Джерело: 5692.com.ua

Тепер мобілізаційники полюють не тільки біля ТЦ чи на вулицях. Залізничні вокзали та автостанції – нові точки перевірок. Особливо активно це працює у великих містах.

Відео з однієї з таких ситуацій нещодавно вилетіло в Telegram. Обговорень – ціла хвиля.

Одеський вокзал: як це виглядає

Запис зроблено на залізничному вокзалі в Одесі. Місцеві кажуть: люди у формі тут з'являються регулярно. Чекають біля перонів. Стоять на виходах із поїздів. Патрулюють автобусні платформи.

Чоловіків зупиняють одразу після того, як ті виходять із транспорту. У підписі до відео:

В Одесі представники ТЦК зустрічають чоловіків просто після виходу з поїзда.

На кадрах – молодий чоловік у цивільному. Його супроводжують двоє інших: один теж без форми, другий – у військовому. Поруч ще одна людина, яка направляє чоловіка до мікроавтобуса. Той стоїть неподалік біля дороги.

Чоловік намагається чинити опір. Не хоче йти. Втім, під тиском оточуючих змушений підкоритися.

Що планує Міноборони

Міністерство оборони раніше анонсувало оновлення системи роботи ТЦК. Передбачається розподіл функцій: частина працівників займатиметься веденням військового обліку громадян, вони ж відповідатимуть за соціальну підтримку військовозобов'язаних, інші підрозділи зосередяться на розподілі мобілізованих по військових частинах.

Цікаво, що офіційних заяв щодо зміни практики так званої «бусифікації» досі не було. Чи застосовуватимуться у майбутньому інші механізми залучення призовників до служби, чи ситуація залишиться незмінною – незрозуміло.

Атмосфера змінилася

Очевидці повідомляють: на вокзалах тепер інакше. Раніше люди почувалися там відносно безпечно. Тепер кожен вихід із поїзда може обернутися перевіркою документів. Для когось це стає причиною уникати громадського транспорту взагалі.

Офіційних рішень щодо повної зміни таких методів мобілізаційних заходів поки не оголошували. Схоже, практика перевірок на вокзалах стане новою нормою у роботі ТЦК принаймні найближчим часом. Питання залишається відкритим: чи призведе реформування системи комплектування до більш прозорих і передбачуваних процедур, чи громадяни й надалі стикатимуться з несподіваними перевірками у публічних місцях.

Джерело: 5692.com.ua