Уряд вніс правки до постанови про управління побутовими відходами. Їхня мета – зробити правила однаковими для всіх громад і водночас трохи врівноважити інтереси людей та комунальних служб.

Якщо коротко, логіка така: послуга має оплачуватися тоді, коли вона реально надається. Без зайвих формальностей, але з документами.

Коли за сміття можна не платити

Одна з ключових змін – офіційно закріплене право не оплачувати вивіз сміття, якщо людина фактично не проживає вдома понад 30 календарних днів. Йдеться, наприклад, про тривале відрядження, лікування або проживання в іншому місті.

Щоб це спрацювало, потрібно:

• подати заяву виконавцю послуг;
• підтвердити період відсутності;
• дочекатися перерахунку плати.

Без заяви, як і раніше, рахуватимуть повну суму.

Безконтейнерний підхід і вивіз за заявкою

Ще одне нововведення – можливість застосування безконтейнерного методу. Тобто не всюди обов’язково мають стояти сміттєві баки, якщо місцева схема передбачає інший формат збору відходів.

Крім того, з’являється опція вивозу сміття за заявкою. Це особливо актуально для приватного сектору або малонаселених районів, де регулярний графік не завжди виправданий.

Фактично система стає більш гнучкою. Не ідеальною, але вже не такою жорсткою, як раніше.

Навіщо все це змінюють

Варто зазначити, що ці правки не виникли на порожньому місці. Держава намагається навести лад у сфері побутових відходів, де роками було багато різних підходів, тарифів і трактувань.

З одного боку – комунальним підприємствам простіше працювати за єдиними правилами. З іншого – споживачі отримують більше прозорості й менше відчуття, що платять "за повітря".

Фінансове навантаження і відповідальність

Для домогосподарств ці зміни можуть означати реальну економію, особливо якщо житло часто стоїть порожнім. Але водночас відповідальність переходить і на самих громадян – без звернення та заяв нічого автоматично не зміниться.

Нові правила для звичних речей

Оновлені правила вивозу сміття поступово змінюють сам підхід до комунальних послуг. Вони вже не виглядають як обов’язковий фіксований платіж незалежно від реального життя. І хоча система ще далека від ідеалу, напрямок змін стає більш зрозумілим і формалізованим.

Джерело: 5692.com.ua

Водохреще, або Йордан, належить до ключових свят у християнській традиції. За новоюліанським календарем його відзначають 6 січня. Цього дня згадують хрещення Ісуса Христа в річці Йордан і освячення води.

Як пояснюють у церкві, символіка тут проста й водночас глибока: очищення душі, оновлення людини, зміцнення віри. Вважається, що саме цього дня вода набуває особливої сили. Її освячують у храмах, несуть додому, зберігають цілий рік, інколи навіть бережуть як останній ковток у складні моменти.

Традиційне привітання

На Водохреще в Україні здавна існує усталена форма обрядового вітання. Її можна почути біля храму, на подвір’ї або навіть у черзі до крамниці:

"Христос хрещається!"- "В річці Йордані!"

Ця формула лаконічна, але для віруючих вона має вагу. Це не просто слова, а своєрідне підтвердження спільної віри й пам’яті про подію, яку вважають основою свята.

Побажання, які звучать поруч

Окрім традиційної відповіді, люди часто додають кілька слів від себе. Неформально, без пафосу, але щиро. Зазвичай бажають того, чого сьогодні бракує найбільше – спокою, захисту, миру.

Серед поширених фраз можна почути:

• "Нехай свята вода оберігає вас і дім";
• "Хай Йорданська вода принесе здоров’я та лад у родину".

Такі побажання звучать просто, але саме в цій простоті, ймовірно, і є їхня сила.

Віншування як частина живої традиції

Віншування на Водохреще – це не обов’язковий ритуал, а радше тепла звичка. Їх говорять під час відвідин родичів, після богослужінь або випадково, при зустрічі знайомих. Іноді за столом, іноді на ходу.

Найчастіше у віншуваннях згадують здоров’я, родинний затишок і Божу ласку. Наприклад:

• "З Йорданською водою, з Христовим хрещенням. Нехай у домі буде світло, а в серці спокій."
• "Ай свята вода хай оздоровить, а Йордан благословить вашу оселю. Христос хрещається."
• "На Йордан бажаю миру в душі, тепла в родині й Божої підтримки на кожному кроці."

Такі слова не читають з папірця. Вони змінюються від людини до людини, і, мабуть, саме тому звучать живо.

Тиха традиція

Водохреще не про гучні святкування. Це радше про внутрішню тишу, про короткі фрази, які сказані вчасно, і про воду, яку беруть додому з особливим ставленням. У цьому святі багато символів, але головне – відчуття оновлення, яке кожен переживає по-своєму.

Джерело: 5692.com.ua

За даними Державної служби статистики України, у Дніпропетровській області одна з найвищих середніх зарплат по Україні. Такого висновку дійшли статисти за підсумками передостаннього місяця минулого року.
Більше новин на REPORTER.ua

Борщ – страва проста лише на перший погляд. Варто зайти в магазин, узяти кошик і пройтися між полицями, як одразу стає зрозуміло: ціна каструлі борщу багато про що говорить. Особливо, якщо порівнювати різні країни. І тут різниця відчувається ще до того, як закипить вода.

Борщ по-техаськи: рахунок із магазину

Українка, яка вже кілька років живе в американському Техасі, вирішила порахувати, у скільки обходиться звичний домашній борщ для родини. Каже, готує його регулярно – майже як вдома. Щоправда, у США продукти продають у паунтах, тож для наочності вона перевела все в кілограми і гривні.

Вийшло так:

• капуста – 1 кг за 87 гривень;
• картопля на каструлю – близько 30 гривень;
• морква – 13,5 гривні;
• буряк – 105 гривень;
• свинина на кістці – 337 гривень;
• томат для засмажки – 25 гривень.

Разом каструля борщу потягнула приблизно на 597 гривень. Скільки саме літрів вийшло – не уточнювала. Але окремо наголосила: для домашньої їжі це все одно вигідніше, ніж регулярно харчуватися в кафе чи ресторанах.

Українська каструля: цифри без екзотики

Для порівняння взяли середні ціни в Україні. Без акцій, без ринку "по знайомству", а так – умовно по магазинах.

Тут картина інша:

• капуста – 30–40 гривень за кілограм;
• картопля для борщу – 5–7 гривень;
• морква – близько 4 гривень;
• буряк – приблизно 5 гривень;
• свинина – орієнтовно 200 гривень;
• томатна паста – 50,8 гривні.

У підсумку борщ в українських реаліях обходиться десь у 306,8 гривні. Тобто майже вдвічі дешевше, ніж у США.

Де ціна, а де відчуття

Різниця виходить показова. Навіть така базова страва, знайома з дитинства, сильно залежить від країни, рівня доходів і цін на м’ясо та овочі. Особливо на м’ясо – воно й формує основну частину суми.

З іншого боку, і в Америці, і в Україні борщ залишається домашнім варіантом, який все ж виграє у порівнянні з харчуванням поза домом. Каструля на кілька днів, без націнки за сервіс і музику в залі, працює за однаковим принципом по обидва боки океану.

Ціна традиції

Порівняння борщу в різних країнах добре показує не лише різницю в цифрах, а й те, як змінюється сприйняття звичних речей. Страва залишається тією ж самою, а от її вартість швидко нагадує, де саме ти купуєш буряк і м’ясо.

Джерело: 5692.com.ua

Останні тижні в українських університетах проходять не так спокійно, як звикли студенти. В аудиторіях рахують не лише конспекти, а й порожні місця. І ця увага до відвідуваності – не випадкова. Заклади освіти почали ретельно перевіряти, хто реально навчається, а хто лише числиться у списках.

Посилена увага до пропусків

В українських вишах і коледжах активізували перевірки відвідування занять. За словами секретарки комітету Верховної Ради з питань освіти Наталії Піпи, йдеться не про поодинокі випадки, а про системний аналіз присутності студентів.

Причина – різке зростання кількості вступників чоловічої статі призовного віку. У деяких закладах ситуація виглядає так, ніби аудиторії наповнилися "на папері", але не в реальному житті. Саме тому пропуски, навіть один-два, тепер можуть мати серйозні наслідки – аж до відрахування.

Кого перевірятимуть у першу чергу

Планується, що перевірки охоплять близько 50 коледжів і університетів. Особливу увагу звертають на ті заклади, де навчається найбільше студентів віком від 25 років і старше.

Мова не лише про формальну присутність у списках. Перевіряють:

• відвідування занять;
• реальну участь у навчальному процесі;
• відповідність статусу студента фактичному навчанню.

Якщо коротко – "мертвих душ" намагаються прибрати.

Медики та фармацевти – окрема історія

Для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей готуються додаткові зміни. Підготовка офіцерів запасу для них стане обов’язковою частиною навчання. Тобто це вже не факультатив і не "за бажанням", а повноцінний елемент освітньої програми.

Ті, хто проходить базову загальну військову підготовку, автоматично зараховуються до людського резерву Збройних Сил України. А після досягнення 25 років такі студенти можуть бути призвані – з урахуванням стану здоров’я та інших встановлених критеріїв.

Навчання і мобілізація в одному полі

Варто зазначити, що всі ці кроки – частина загальної стратегії держави в умовах війни. Контроль за студентами вже давно вийшов за межі суто освітнього процесу. Університети фактично стають елементом системи формування резерву для армії.

З іншого боку, для самих студентів це означає зміну звичних правил гри. Особливо для тих, хто вступав, розраховуючи на класичну модель навчання без додаткових військових зобов’язань.

Напруження, яке не приховують

Такі нововведення вже викликають тривогу в студентському середовищі. Найбільше – серед майбутніх лікарів і фармацевтів. Обов’язкова військова підготовка змінює ритм навчання, навантаження і саму логіку студентського життя.

Проте в умовах війни держава дедалі чіткіше дає зрозуміти: формальний статус студента більше не є гарантією відсутності уваги з боку системи оборони.

Джерело: 5692.com.ua

Іноді життя ставить перед нами ситуації, коли запах алкоголю може створити справжню незручність. Свята, дружні зустрічі, родинні обіди – усе це зрозуміло. Але бувають і зовсім непередбачувані моменти: важлива зустріч, термінова поїздка, несподіваний контакт з колегою чи клієнтом. У таких випадках корисно знати кілька простих прийомів, які допомагають тимчасово освіжити подих і виграти трохи часу.

Чесно про ефект

Варто відразу розуміти: ніякий продукт не зробить так, щоб алкоголь зник із організму за хвилину. Він пов’язаний із обміном речовин, і з цим нічого не вдієш. Проте деякі натуральні засоби реально допомагають нейтралізувати запах із рота на 20–30 хвилин. Іноді цього достатньо, щоб пройти непоміченим у делікатній ситуації.

Петрушка – зелений рятівник

Свіжа петрушка містить ефірні олії та хлорофіл, які перебивають сторонні запахи. Просто ретельно пожуйте кілька гілочок, і подих одразу стане свіжішим. До речі, цей прийом у багатьох народів відомий десятиліттями – і працює справді швидко.

Гвоздика – маленька пряність, велика сила

Ще один простий варіант – гвоздика. Дві-три бутончики, повільно розжовані в роті, буквально перемагають запах алкоголю своїм насиченим ароматом. Важливо не поспішати й дати прянощам подіяти.

Мускатний горіх – екзотика на допомогу

Мускатний горіх теж у списку ефективних засобів. Трохи меленого горіха або невеликий шматочок, потриманий у роті, нейтралізує запах завдяки сильним ефірним ароматам. Але обережно: він дуже насичений і легко може пересилити смак рота.

Тимчасова допомога

Важливо пам’ятати: ці методи – саме екстрена допомога. Вони не знижують рівень алкоголю в крові й не замінюють відповідальність перед власним здоров’ям. Але у непередбачуваних ситуаціях знання про прості натуральні продукти може реально врятувати. Головне – розуміти, що ефект тимчасовий, а найкращий спосіб уникнути проблем – помірність і усвідомленість.

Джерело: 5692.com.ua

4 січня о 13:06 до рятувальників звернулися занепокоєні мешканці одного з районів обласного центру. Люди повідомили, що їхня свійська тварина опинилася в небезпечній пастці.
Більше новин на REPORTER.ua

Якщо повістка приходить поштою, адресат має рівно три дні, щоб її забрати. Не тиждень, не "коли буде зручно", а саме три календарні дні з моменту, коли поштове відділення зафіксувало надходження листа.

Зазвичай працівники пошти намагаються зв’язатися телефоном, а ще можуть залишити повідомлення у поштовій скриньці. Тобто варіантів "я не знав" стає дедалі менше. До речі, це прописано в постанові Кабінету Міністрів від 08 жовтня 2024 року.

Що відбувається, якщо людини немає вдома

Повістка має вручатися особисто. Якщо ж за адресою нікого не застали, запускається стандартна процедура. Пошта фіксує, що адресат відсутній, інформує його доступними способами й чекає ті самі три дні.

Якщо за цей час людина не прийшла по лист, співробітник пошти оформлює відмітку "відсутній за зазначеною адресою" і вже наступного дня повертає повістку до ТЦК та СП. Формально цього достатньо, щоб вважати: повідомлення було здійснене належним чином.

Яка відповідальність передбачена

Ось тут починається найменш приємна частина. Якщо повістку не забрали вчасно, це розцінюється як порушення правил військового обліку. А далі – адміністративна відповідальність.

Штраф, передбачений у таких випадках, немалий: від 17 000 до 25 500 гривень. Сума відчутна, особливо з огляду на нинішні реалії. І, що важливо, уникнути її поясненнями про пошту або зайнятість уже не вийде.

Що змінюється в самій системі

Паралельно держава поступово переводить мобілізаційні процеси в цифровий формат. Міноборони планує запровадити сповіщення про повістки через застосунок Резерв+. Тобто спочатку людина може отримати електронне повідомлення, а вже потім – паперову повістку.

Крім того, з 1 січня посилюється призов:

• для чоловіків віком від 25 до 60 років без досвіду служби;
• для громадян від 18 до 60 років, які мають військовий досвід.

Також запускається електронний Резерв ID і система "Чекін мобілізованого", яка фіксуватиме шлях військовозобов’язаного – від отримання документів до подальших етапів. Усе це зменшує кількість "сірих зон", де раніше ще можна було загубитися.

Дисципліна як юридична необхідність

У нових умовах дрібниць майже не залишилося. Навіть звичайне невідвідане поштове відділення може мати цілком конкретні правові наслідки. Система працює так, що формальне повідомлення вже вважається достатнім, незалежно від того, чи тримали ви повістку в руках.

Джерело: 5692.com.ua

За результатами опитування, 81% громадян України вважають, що саме корупція завдає державі найбільшої шкоди. Тобто люди ставлять її вище за всі інші проблеми – навіть за регулярні російські обстріли.

Дослідження провела міжнародна компанія Ipsos у період з 14 по 28 листопада 2025 року. Опитування охопило всі підконтрольні уряду регіони.

Цифра виглядає показовою. Бо йдеться не про емоції окремих груп, а про загальне відчуття – системне і глибоке.

Обстріли – другі, але не зникають

Другу позицію серед факторів, які українці вважають найбільш руйнівними, посіли російські обстріли. Їх назвали 63% респондентів.

Цікаво, що тут є помітна різниця за статтю. Серед жінок цей показник значно вищий – 69%. Серед чоловіків – 56%.

Другим за значущістю негативним фактором українці назвали обстріли (63%), причому серед жінок цей показник значно вищий, ніж серед чоловіків – 69% проти 56%, – зазначається в аналітичних матеріалах дослідження.

Мобілізація і бідність

Третє і четверте місця у списку проблем посіли:

• мобілізація – 52%;
• бідність – 48%.

Ще 14% опитаних назвали інші причини. Тут уже спектр відповідей був ширшим – від соціальної несправедливості до втоми від постійної нестабільності.

Куди рухається країна

Окремий блок дослідження стосувався оцінки загального курсу України. І тут картина також не надто оптимістична.

Лише 24% респондентів заявили, що вважають нинішній напрям розвитку правильним. Натомість 47% категорично з цим не погоджуються.

Тобто майже половина громадян переконана: країна рухається "кудись не туди".

Вік має значення

Дослідники звернули увагу й на вікові відмінності. Саме вони додають контексту сухим відсоткам.

Найменше вважають, що ситуація розвивається в правильному напрямку, респонденти у віці 25–34 роки (16%), а в неправильному – у віці 18–24 роки (36%) та 55–64 роки (39%), – йдеться в аналізі.

Тобто скепсис відчутний як серед молодших, так і серед старших українців. Середній вік – теж без особливого оптимізму.

Як проводили опитування

У межах дослідження Ipsos було опитано 2 000 респондентів віком від 18 років. Географія – всі регіони України, що перебувають під контролем уряду.

Це дає підстави говорити не про локальні настрої, а про загальнонаціональний зріз.

Песимізм, який накопичується

Подібні результати з’являються не вперше. Ще у жовтні 2025 року дослідження SOCIS "Барометр" показало, що понад 55% українців вважали: ситуація в країні розвивається у неправильному напрямку. Тоді ж фіксували зростання песимістичних настроїв протягом року.

Нові цифри лише підтверджують цю тенденцію.

Суспільний сигнал

Результати опитування Ipsos виглядають як чіткий сигнал про внутрішню напругу. Війна залишається фоном щоденного життя, але дедалі більше людей бачать головну загрозу всередині системи. І це відчуття, схоже, вже не маргінальне.

Джерело: 5692.com.ua

У ніч на 5 січня на Дніпропетровщині лунали повітряні тривоги. Але минулося без обстрілів.
Більше новин на REPORTER.ua