У різних районах Камʼянського тривають заходи з благоустрою та озеленення. 

Так, наприклад, біля театру ім. Лесі Українки та Наукового ліцею ім. А. Лигуна представники міської ради разом із департаментом екології та природних ресурсів міської ради, колективами закладів, мешканцями міста, представниками громадської організації «Бджола» та молоддю висадили ялинки та хризантеми. 

Про це повідомляється у дописі міського голови Андрія Білоусова. 

“Також, разом провели озеленення біля стели «Воїнам-визволителям», де ми нещодавно відкрили «Дошку пам’яті» на честь наших полеглих Героїв. Це місце має важливе значення для громади — тут вшановуємо тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України. До озеленення долучилися родини полеглих воїнів – представники громадської організації «Голос Героїв». Разом висадили кущі ялівцю та хризантеми.

Загалом протягом жовтня у Кам’янському було  висаджено близько 1000 зелених насаджень — дерев, кущів та квітів. І ця робота триває. Турбуємося про наше місто, шануємо своїх Героїв і віримо в Україну!”, – написав Білоусов.

22 жовтня пішов з життя Почесний громадянин міста Кузнецов Генріх Якович.

Вся громада Камʼянського, міська рада  та її виконавчий комітет та особисто міський голова висловлюють глибокі співчуття рідним та близьким покійного. У пам’яті всіх, хто знав і працював разом з Генріхом Яковичем, він назавжди залишиться професійним керівником, надійним другом, чесною та інтелігентною людиною.

Сумною звісткою поділився міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.  

Генріх Кузнецов народився 15 вересня 1928 року у с.Романкове, яке у 1938 році увійшло до складу м.Дніпродзержинська (з 2016 року – м.Кам’янське). Навчався в середній школі № 26. У 1954  році закінчив з  відзнакою Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут.

Упродовж 1954–1957 років Генріх Якович у складі будівельної бригади  освоював цілину в  Казахстані, далі був рік роботи у м.Керчі, а потім повертнувся у Дніпродзержинськ.

У 1961 році Генріха Кузнецова призначено головним інженером управління  цивільного  будівництва міста. У 1970 році його обрано  заступником голови виконавчого комітету Дніпродзержинської міської Ради народних депутатів, а у 1973 році – першим заступником голови виконавчого комітету Дніпродзержинської міської Ради народних депутатів. Організував і очолив забудову лівобережної частини міста, перший будинок якої був закладений у 1972 році. 

Також Генріх Якович відповідав за будівництво 48 будиночків і магазину в с.Ярешки для переселенців із Чорнобильської зони постраждалих від аварії. 

За трудову звитягу Генріх Якович Кузнецов нагороджений Почесною  грамотою Президії Верховної Ради УРСР, двома орденами «Знак Пошани», медалями «За трудову доблесть» та «Ветеран праці».

З 1988 року Генріх Якович був на заслуженому відпочинку. 

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 30 вересня 1998 року №297 Кузнецову Генріху Яковичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Дніпродзержинська».

У пам’яті всіх, хто знав і працював разом з Генріхом Яковичем, він назавжди залишиться професійним керівником, надійним другом, чесною та інтелігентною людиною.

Панахида пройшла 23 жовтня у Храмі на честь святих священномучеників Кіпріана та Іустини УПЦ, поховали Генріха Яковича на центральній алеї кладовища по вул.Романківській.