У Рівному чоловік планував здійснити теракт біля кафе, заклавши саморобну бомбу. Для конспірації він одягнув військову форму. Про це йдеться у повідомленні Служби безпеки України.Як розповіли у відомств, Служба безпеки запобігла новій спробі російських спецслужб вчинити теракт. На цей раз у Рівному.Як діяв агентЧоловіка впіймали у момент, коли він заклав саморобну бомбу біля кав’ярні у центральному парку, а потім намагався втекти з місця події.За матеріалами справи, замовлення РФ виконував завербований ворогом наркозалежний житель Житомира. У поле зору росіян він потрапив, шукаючи "гроші на дозу" в Телеграм-каналах.Після вербування його "відрядили" до Рівного, де він орендував квартиру та виготовив саморобний вибуховий пристрій (СВП).Вибухівку зловмисник замаскував у каструлі та спорядив гайками для посилення уражуючої дії. Окупанти планували привести бомбу в дію дистанційно через мобільний телефон, прикріплений до СВП.Фото: СБУДля конспірації агент вдягнув військову форму, коли йшов на місце закладання вибухівки.Затримання зловмисникаПід час обшуку в нього вилучено смартфон із доказами роботи на ворога. Слідчі повідомили фігуранту про підозру за статтями Кримінального кодексу України, зокрема за пособництво у підготовці терористичного акту та незаконне виготовлення вибухових пристроїв.Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Коли говорять про можливі вибори після війни, є одна тема, яка постійно випливає. І вона доволі приземлена, навіть трохи буденна – де саме голосуватимуть українці, які зараз живуть за кордоном.

Бо людей там справді багато. Дуже.

У Міністерстві закордонних справ прямо кажуть: нинішньої кількості виборчих дільниць може не вистачити. І не на трохи, а відчутно.

Зараз за кордоном працює 104 дільниці. Вони розташовані при українських посольствах та консульствах. Колись цього вистачало – скажімо так, система будувалась під зовсім іншу реальність, коли за межами країни не перебували мільйони українців.

Тепер усе виглядає інакше.

Державний секретар МЗС Олександр Карасевич під час обговорення цієї теми визнав, що 104 дільниці – це, м’яко кажучи, мало.

Ми розуміємо, що ця кількість закордонних виборчих дільниць є об'єктивно недостатньою для забезпечення участі в перших повоєнних виборах тих мільйонів наших громадян, які за кордоном.

Чому не можна просто додати ще сотню

І тут виникає логічна думка. Ну добре, якщо дільниць мало – то чому б не відкрити нові.

Звучить просто. Але на практиці це цілий клубок проблем.

По-перше, законодавство. Нові дільниці не з’являються за один день. Їх створює Центральна виборча комісія, причому за поданням Міністерства закордонних справ.

По-друге – приміщення.

Посольства і консульства, якщо чесно, не розраховані на величезні натовпи людей. Там інший формат роботи. Хтось приходить за паспортом, хтось за довідкою, хтось вирішує консульські питання.

А тепер уявіть день голосування і тисячі людей під дверима.

Саме тому зараз почали шукати інші варіанти.

Можуть з’явитися тимчасові дільниці

У МЗС говорять про ідею використовувати тимчасові приміщення.

Тобто дільниця не обов’язково повинна знаходитися прямо в будівлі посольства. Це може бути орендована зала, окрема будівля або навіть тимчасова споруда.

Карасевич пояснив цю ідею так:

Проєктом пропонується передбачити можливість ухвалення рішень керівниками дипломатичних установ із залученням тимчасових споруд для організації роботи дільничних виборчих комісій.

Ідея виглядає доволі практичною. Бо іноді проблема банальна – просто нема де розмістити всіх людей.

Цифри, які трохи дивують

Щоб зрозуміти масштаб ситуації, варто подивитися на статистику.

За словами віцеспікерки Верховної Ради Олени Кондратюк, на консульському обліку перебувають приблизно 383 тисячі українців.

Але це лише ті, хто офіційно зареєструвався.

Насправді ж за кордоном може перебувати від 5 до 8 мільйонів громадян України. Різниця — колосальна.

І це означає, що в день виборів потенційно можуть прийти сотні тисяч людей.

Польща як приклад

Часто як приклад наводять Польщу. І це зрозуміло – там зараз дуже багато українців.

За даними Центральної виборчої комісії, приблизно 906 тисяч виборців можуть перебувати саме там.

Тепер трохи арифметики.

Якщо всі вони захочуть проголосувати, знадобиться приблизно 180 нових виборчих дільниць.

Навіть якщо проголосувати прийде лише половина — скажімо, близько 500 тисяч людей — все одно доведеться відкривати понад сотню дільниць.

І це лише одна країна.

Голосування може тривати кілька днів

Через такі масштаби обговорюють ще одну ідею.

Можливо, голосування за кордоном доведеться проводити не один день.

Бо інакше черги можуть бути дуже довгими. Хто колись стояв у черзі до консульства – той приблизно уявляє, як це може виглядати.

Тому варіант із кількома днями голосування зараз теж обговорюють.

Інші технічні нюанси

Є й інші деталі, які на перший погляд здаються дрібними, але насправді важливі.

Наприклад, навіть питання виборчих скриньок. Їх може банально не вистачити на нових дільницях.

Тому розглядають можливість використовувати скриньки, які надаватимуть інші держави. Але з обов’язковим пломбуванням відповідно до українських правил.

Ще одна ідея – попередня реєстрація українців, які планують голосувати за кордоном. Це допомогло б зрозуміти, скільки людей прийде і скільки бюлетенів потрібно друкувати.

До речі, склад виборчих комісій теж можуть збільшити – максимум до 140 людей. Частину з них можуть становити працівники дипломатичної служби.

Джерело: 5692.com.ua

Тепер мобілізаційники полюють не тільки біля ТЦ чи на вулицях. Залізничні вокзали та автостанції – нові точки перевірок. Особливо активно це працює у великих містах.

Відео з однієї з таких ситуацій нещодавно вилетіло в Telegram. Обговорень – ціла хвиля.

Одеський вокзал: як це виглядає

Запис зроблено на залізничному вокзалі в Одесі. Місцеві кажуть: люди у формі тут з'являються регулярно. Чекають біля перонів. Стоять на виходах із поїздів. Патрулюють автобусні платформи.

Чоловіків зупиняють одразу після того, як ті виходять із транспорту. У підписі до відео:

В Одесі представники ТЦК зустрічають чоловіків просто після виходу з поїзда.

На кадрах – молодий чоловік у цивільному. Його супроводжують двоє інших: один теж без форми, другий – у військовому. Поруч ще одна людина, яка направляє чоловіка до мікроавтобуса. Той стоїть неподалік біля дороги.

Чоловік намагається чинити опір. Не хоче йти. Втім, під тиском оточуючих змушений підкоритися.

Що планує Міноборони

Міністерство оборони раніше анонсувало оновлення системи роботи ТЦК. Передбачається розподіл функцій: частина працівників займатиметься веденням військового обліку громадян, вони ж відповідатимуть за соціальну підтримку військовозобов'язаних, інші підрозділи зосередяться на розподілі мобілізованих по військових частинах.

Цікаво, що офіційних заяв щодо зміни практики так званої «бусифікації» досі не було. Чи застосовуватимуться у майбутньому інші механізми залучення призовників до служби, чи ситуація залишиться незмінною – незрозуміло.

Атмосфера змінилася

Очевидці повідомляють: на вокзалах тепер інакше. Раніше люди почувалися там відносно безпечно. Тепер кожен вихід із поїзда може обернутися перевіркою документів. Для когось це стає причиною уникати громадського транспорту взагалі.

Офіційних рішень щодо повної зміни таких методів мобілізаційних заходів поки не оголошували. Схоже, практика перевірок на вокзалах стане новою нормою у роботі ТЦК принаймні найближчим часом. Питання залишається відкритим: чи призведе реформування системи комплектування до більш прозорих і передбачуваних процедур, чи громадяни й надалі стикатимуться з несподіваними перевірками у публічних місцях.

Джерело: 5692.com.ua

Останнім часом у новинах час від часу з’являються історії про суперечки між представниками територіальних центрів комплектування та цивільними людьми. Десь хтось посперечався на вулиці, десь ситуація переросла у гучний скандал. Таке буває. І от у Національній поліції вирішили пояснити, що в подібних випадках мають робити правоохоронці. Про це розповіла речниця поліції Юлія Гірдвіліс.

Суть, якщо коротко, досить проста: головне – швидко заспокоїти ситуацію і не дозволити їй розгорітися, як сухій траві від іскри.

Якщо суперечка виникла прямо при поліцейських

Іноді конфлікт починається буквально на очах у правоохоронців. Наприклад, коли вони патрулюють поруч або вже перебувають на місці події. У такому випадку їхнє завдання максимально пряме – втрутитися і зупинити сварку.

Не чекати, поки люди почнуть штовхатися чи кричати один на одного все голосніше.

Поліцейські мають:

• розвести сторони;
• спробувати заспокоїти людей;
• не допустити, щоб суперечка перейшла у щось серйозніше.

Іноді цього достатньо. Люди трохи охололи, поговорили – і ситуація розійшлася.

Але буває й інакше.

Коли доводиться викликати підкріплення

Якщо ситуація складніша або виглядає небезпечною, поліцейські можуть викликати інші служби.

Це може бути:

• слідчо-оперативна група;
• медики;
• іноді навіть правозахисники.

Все залежить від того, що саме відбувається на місці.

Іноді достатньо кількох хвилин розмови. А інколи доводиться розбиратися довше.

Якщо поліцію викликали вже під час конфлікту

Часто буває, що правоохоронці приїжджають уже тоді, коли суперечка давно почалася.

Картина типова: люди емоційні, хтось щось доводить, хтось знімає на телефон. Загалом атмосфера напружена. У таких випадках поліцейські спочатку припиняють саме протистояння. Тобто буквально зупиняють конфлікт.

Після цього вони повинні забезпечити безпеку всіх присутніх – і тих, хто сперечався, і тих, хто просто опинився поруч. І тільки потім починається більш спокійна частина – з’ясування деталей.

Що саме з’ясовують на місці

Правоохоронці мають зрозуміти, що стало причиною конфлікту.

Це важливо, бо ситуації можуть бути різні. Іноді суперечка виникає через мобілізаційні заходи. В інших випадках – через затримання у межах кримінального провадження.

А іноді все банальніше: адміністративне правопорушення, яке раптово переросло у сварку. Тому поліцейські фактично відновлюють хронологію подій. Хто що сказав, що сталося першим, як усе розвивалося.

Так, крок за кроком.

Навіщо поліцейським бодікамери

Є ще один момент, про який часто згадують у таких ситуаціях.

Практично всі дії правоохоронців фіксуються на бодікамери. Це невеликі камери, які носять поліцейські. Вони записують перебіг подій – розмови, дії людей, сам конфлікт. Іноді саме ці записи потім допомагають зрозуміти, що насправді відбулося. Бо емоції емоціями, а відео, як кажуть, річ уперта.

Тому під час таких інцидентів камери зазвичай працюють безперервно. Щоб потім не виникало зайвих питань.

Джерело: 5692.com.ua

Пліснява на шпалерах – проблема знайома багатьом. Особливо у квартирах, де підвищена вологість або погано працює вентиляція. Інколи все починається з маленької темної плями у кутку, а потім вона поступово розростається. І виглядає це, м’яко кажучи, не дуже. Але справа не лише у зовнішньому вигляді.

Грибок у приміщенні може впливати на повітря і, відповідно, на самопочуття людей. Тому, коли з’являється пліснява, краще не затягувати з прибиранням.

Є кілька доволі простих способів, які використовують у побуті. Без складних засобів, інколи навіть тим, що вже є на кухні.

Оцет і вода – простий домашній розчин

Один із найпоширеніших варіантів – звичайний оцет. Він має природні дезінфікуючі властивості, тому здатний боротися з грибком.

Роблять так:

• беруть оцет і воду приблизно у рівних пропорціях;
• наливають суміш у пульверизатор;
• добре збовтують.

Далі розчин потрібно розпорошити на ті місця шпалер, де видно плісняву. Сильно заливати не треба, достатньо злегка змочити поверхню.

Після цього варто почекати десь хвилин 10–15. За цей час оцет проникає у грибок.

Потім беруть губку або м’яку ганчірку і обережно протирають шпалери. Наприкінці важливо все добре висушити – це теж впливає на результат.

Перекис водню

Ще один засіб, який часто використовують проти грибка, – перекис водню. Зазвичай беруть звичайний 3% розчин.

Його теж зручно налити у пульверизатор.

Порядок дій приблизно такий:

• розпилити перекис на запліснявілу ділянку;
• залишити на кілька хвилин, приблизно на 10;
• дати засобу трохи "попрацювати".

Після цього поверхню акуратно чистять щіткою або губкою. Робити це краще без сильного натиску, щоб не пошкодити шпалери.

Далі бажано промити місце чистою водою і висушити.

Харчова сода

Є ще один спосіб, який часто згадують у порадах для дому. Це звичайна харчова сода. З неї готують густу суміш. Робиться це просто – соду змішують з невеликою кількістю води, поки не утвориться щось схоже на пасту. Цю пасту наносять прямо на місця, де видно плісняву.

Після нанесення суміш залишають на кілька годин. Іноді навіть до ранку – так вона краще вбирає вологу. Сода має властивість поглинати зайву вологу, а це якраз те середовище, у якому грибок любить розвиватися.

Коли паста висохне, її просто зчищають щіткою або губкою. Потім поверхню протирають вологою ганчіркою і дають шпалерам повністю висохнути.

Іноді після цього стіна виглядає значно чистіше, ніж очікувалося. Хоча, звісно, якщо пліснява проникла глибоко, іноді доводиться робити ремонт або міняти шпалери. Але для невеликих плям ці методи часто допомагають.

Джерело: 5692.com.ua

Екстрені служби в Україні можуть почати прибувати на виклики трохи пізніше, ніж люди звикли раніше. Йдеться приблизно про затримку від двох до п’яти хвилин.

Причина – новий протокол безпеки, який поступово вводять для правоохоронців та рятувальників.

Про це повідомили у Міністерстві внутрішніх справ.

Там пояснюють: зміни потрібні не для бюрократії чи формальностей, а для того, щоб самі працівники служб не опинялися під загрозою під час виїздів.

Що стало причиною змін

Поштовхом для перегляду алгоритмів став теракт, спрямований проти правоохоронців у Львові.

Саме після цього випадку у відомстві вирішили уважніше подивитися на те, як саме служби реагують на виклики. Бо інколи місце події може виявитися пасткою.

Нові правила передбачають одну важливу річ – перед виїздом або вже дорогою до місця події проводитиметься додаткова оцінка ризиків.

Тобто:

• аналіз інформації про виклик;
• перевірка можливих загроз;
• уточнення деталей перед прибуттям.

Усе це займає трохи часу. Саме тому реагування може стати на кілька хвилин довшим.

Які служби працюватимуть за новим алгоритмом

Зміни стосуються одразу кількох структур, які найчастіше виїжджають на екстрені виклики.

Йдеться про:

• Національну поліцію України;
• Державну службу з надзвичайних ситуацій.

У МВС пояснюють, що головна мета нових правил – мінімізувати ризик нападів на працівників служб.

Фактично йдеться про запобіжник. Якщо виникає підозра, що виклик може бути небезпечним, інформацію перевіряють більш уважно.

Чому це стало актуальним під час війни

Варто враховувати ще один фактор – повномасштабну війну.

Після її початку росія та пов’язані з нею диверсійні групи не раз застосовували тактику, коли екстрені служби викликають навмисно. А далі – атака вже на місці події.

Інколи це можуть бути повторні вибухи. Інколи – засідки.

Саме через такі ризики багато країн світу використовують подібні протоколи безпеки. Особливо у ситуаціях, коли існує загроза другого удару або навмисної провокації.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді з’явилась ініціатива, яка має на меті трохи заспокоїти ситуацію з цінами на пальне. Депутати зареєстрували проєкт постанови – документ, що стосується кроків для стабілізації вартості бензину та дизеля.

Щоправда, один нюанс: на офіційному сайті парламенту самого тексту документа поки що немає. Тобто деталі ще не оприлюднили. Але певні пояснення вже з’явилися у публічному просторі.

Що пропонують змінити

Одна з авторок ініціативи, народна депутатка Юлія Тимошенко, розповіла у Facebook, які кроки можуть допомогти знизити напругу на ринку.

Йдеться насамперед про податкові зміни.

• зменшення ПДВ на нафтопродукти;
• зниження акцизів;
• підтримку аграріїв під час посівної.

За її словами, подібні рішення свого часу використовували й деякі країни Європи, коли ціни на енергоносії починали різко зростати.

Насамперед треба ухвалити закони про зниження ПДВ на нафтопродукти, про зниження акцизів, як це роблять у європейських країнах. І дати можливість пережити цю кризу з адекватними цінами на нафтопродукти.

Також пропонується залишити чинну систему оподаткування пального для аграріїв щонайменше на період посівної кампанії. Для сільського господарства пальне — це, по суті, один із ключових ресурсів. Без нього техніка не поїде, а поля не обробиш.

Перевірки для трейдерів

Ще один пункт, який планують включити до рішень парламенту, стосується контролю на ринку.

Депутати хочуть доручити Антимонопольному комітету перевірити запаси пального у трейдерів. Причому досить оперативно.

Ідея така:

• перевірити, які залишки нафтопродуктів є у компаній;
• з’ясувати, за якою ціною вони були закуплені;
• і на ці запаси встановити обмеження щодо ціни – приблизно на рівні докризових показників.

Інакше кажучи, якщо пальне купували раніше дешевше, то продавати його за значно вищими цінами не повинні.

Чому пальне подорожчало

11 березня під час виступу голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко зазначив, що ринок сильно змінився після зупинки найбільшого нафтопереробного підприємства країни.

Фактично тепер значна частина світлих нафтопродуктів – бензину, дизеля – надходить з-за кордону. Тобто Україна стала значно більше залежати від імпорту.

А коли попит різко зростає, ціни зазвичай теж не стоять на місці.

Якщо говорити мовою цифр:

• попит на бензин А-95 зріс приблизно на 40–70%
• попит на дизель – ще сильніше, на 60–140%.

І це, очевидно, створює серйозний тиск на ринок.

Джерело: 5692.com.ua

Соціальні виплати для багатьох українців – це не просто рядок у бюджеті. Це пенсія, на яку людина купує ліки. Це субсидія, яка допомагає пережити платіжки за опалення. Це допомога сім’ї з дітьми, яка іноді рятує бюджет наприкінці місяця, коли гроші вже, як кажуть, розбіглися.

Тому коли виплата приходить не вчасно, люди починають хвилюватися. І це зрозуміло. Хтось одразу телефонує знайомим – мовляв, у вас теж затримка? Хтось перевіряє банківський додаток по кілька разів на день.

І тут важливо пояснити, що відбувається насправді.

Чому можуть виникати затримки

У державному бюджеті на 2026 рік гроші на соціальні виплати передбачені. Тобто держава планує ці витрати заздалегідь – і пенсії, і субсидії, і різні види допомоги.

Але є один момент, який не всі враховують.

Частина соціальних видатків фінансується за підтримки міжнародних партнерів. Це звичайна практика під час війни: союзники допомагають Україні покривати витрати на соціальну сферу.

Іноді буває так: гроші вже погоджені, але ще не зайшли на рахунки казначейства. От буквально кілька днів різниці – і через це виплати можуть трохи зміщуватися у часі. Не критично, але люди це помічають.

Якщо сказати простіше – гроші є, але вони ще "в дорозі".

Пріоритет витрат під час війни

Є ще один нюанс. Навіть якщо кошти є на рахунках, у держави зараз працює система пріоритетності платежів.

Тобто казначейство оплачує витрати не хаотично, а в певній черзі.

Наприклад, якщо одночасно надходять:

• рахунок від Міністерства оборони;
• і документи на соціальні виплати.

спочатку проводять оплату для військових потреб.

Це логіка воєнного часу. Бо армія – це перший рубіж, без якого не працюватиме взагалі нічого. Уже після цього проводяться інші платежі, серед них і соціальні.

Іноді через таку черговість виникає невелика пауза. Саме пауза, а не скасування виплат.

Скільки грошей уже виплатили

Попри всі труднощі, фінансування соціальної сфери продовжується. І цифри це підтверджують.

Станом на 10 березня Пенсійний фонд уже провів значні виплати.

Якщо говорити про конкретні суми:

• 30 мільярдів гривень спрямовано на пенсії;
• з них 5 млрд грн люди отримали через "Укрпошту";
• 25 млрд грн виплачено через банки.

Крім того:

• 4,6 млрд гривень пішло на житлові субсидії та пільги;
• 2 млрд гривень – на страхові виплати;
• з цієї суми 0,8 млрд грн спрямовано на лікарняні.

Також ще 2,2 млрд гривень виділили на різні державні допомоги та інші соціальні виплати.

До речі, упродовж березня працівники Пенсійного фонду надали 588,4 тисячі послуг громадянам. Це консультації, перевірки документів, оформлення виплат. Тобто люди звертаються активно, і система працює.

Що робити, якщо грошей немає довго

Іноді затримка триває кілька днів – і це нормально для бюджетних процесів. Але якщо виплата не надходить місяць чи навіть довше, тоді варто перевірити ситуацію.

Причина може бути різна.

Буває, що стався технічний збій.Іноді – помилка у нарахуваннях. А інколи просто не вистачає якогось документа.

У таких випадках рекомендують звертатися на урядову гарячу лінію: 1545

Там можуть перевірити інформацію та пояснити, що сталося саме у вашій ситуації.

Також можна зателефонувати до Пенсійного фонду України:

• 0 800 503 753 – дзвінки безкоштовні;
• (044) 281-08-70;
• (044) 281-08-71.

Фахівці перевіряють кожне звернення окремо. Іноді проблема вирішується доволі швидко – після уточнення даних або виправлення технічної помилки.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський знову торкнувся теми завершення війни. Якщо коротко — він вважає, що Сполучені Штати справді можуть допомогти її зупинити. Але є один момент. На його думку, основний тиск у цьому процесі має бути спрямований не на Київ. А на Росію.

Про це він говорив під час розмови з журналістами німецького видання Welt та американського Politico. Інтерв’ю вийшло доволі відвертим, без особливих дипломатичних обхідних фраз.

Україна не проти переговорів

У розмові президент підкреслив, що Україна загалом не виступає проти переговорів. Це, мовляв, не та тема, від якої Київ відмахується. Навпаки – дипломатичний шлях завжди розглядається.

Але проблема, як можна зрозуміти зі слів Зеленського, в іншому. Переговори можуть працювати лише тоді, коли на Росію є достатній тиск. Інакше все перетворюється на довгі розмови без результату. Таке вже було.

Тому, якщо говорити просто: Україна готова говорити, але не під диктовку агресора.

Про роль Сполучених Штатів

Окрема частина розмови стосувалася ролі США. Зеленський дав зрозуміти, що вплив Вашингтона у цій історії дуже великий.

Особливо, якщо мова йде про політичний тиск або переговорні процеси. І тут він прямо згадав президента США Дональда Трампа. За словами Зеленського, його вплив може бути ключовим.

Але при цьому президент України дав зрозуміти: важливо, щоб цей вплив був спрямований саме на Росію.

Що сказав Зеленський дослівно

У розмові з журналістами він сформулював свою позицію досить прямо. Без особливих прикрас.

Ми не довіряємо Росії, але я думаю і вірю, що американці дійсно хочуть покінчити з цією війною. Я сподіваюся, що вони нам допоможуть, але нам потрібно більше тиску на Росію, а не на мене.

Фраза, як бачимо, прозора. Йдеться про те, що ключ до завершення війни, на його думку, лежить у політичному і дипломатичному тиску саме на Москву.

Чому ця заява пролунала саме тепер

Є ще один момент, який трохи пояснює контекст.

Ці слова пролунали приблизно через тиждень після коментарів Дональда Трампа, який публічно висловив невдоволення діями українського президента. Тоді він заявив, що Зеленський має "взятися за справу" і укласти угоду щодо завершення війни.

Тож нинішні слова Зеленського багато хто сприйняв як своєрідну відповідь. Спокійну, але доволі чітку.

Принаймні позиція Києва у цьому питанні звучить зрозуміло: переговори можливі, але тиснути потрібно передусім на Росію.

Джерело: 5692.com.ua

Бюро економічної безпеки у місті Києві викрило схему незаконного ввезення господарських товарів з Китайської Народної Республіки на митну територію України. Слідством встановлено, що директор товариства організував переміщення контейнера з товарами через митний кордон, приховавши їх від митного контролю. Товари імпортували з Китаю за контрактом з іноземною компанією. Йдеться, що до митного органу подавали підроблені документи та відомості з неправдивими даними, зокрема щодо визначення розміру митних платежів. Під час обшуку на території Київського митного посту "Вишневе" детективи БЕБ виявили контейнер із господарськими товарами, ввезеними з порушенням митного законодавства. За даними БЕБ, орієнтовна вартість предметів контрабанди становить понад 7,5 млн грн. У межах досудового розслідування директору товариства повідомлено про підозру. Обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості скеровано до суду. Нагадаємо: Бюро економічної безпеки вилучило на кордоні у Львівській області 829 одиниць контрабандної електронної техніки на понад 35 мільйонів гривень.