У 2025 році українці дедалі частіше розраховувалися картками – у супермаркетах, кав’ярнях, сервісних центрах. Про це повідомили в Національний банк України, і цифри там, якщо придивитися, доволі показові.

Яким був середній чек

Середній чек у звичайному магазині склав 354 гривні. Торік було 330. Начебто різниця невелика, але якщо множити це на щоденні покупки – набігає. Інтернет-платежі теж підросли: у середньому 608 гривень проти 561 роком раніше. А от перекази з картки на картку трохи зменшилися – 1 864 грн проти 1 958 грн у 2024-му. Можливо, люди стали частіше кидати невеликі суми – на комуналку батькам, на збір, на якісь побутові речі. Таке життя.

Де розраховуються найчастіше

До речі, понад сім із десяти безготівкових операцій – це покупки саме в торговельних і сервісних мережах. Якщо точніше, 74,3% від кількості всіх операцій. За сумою – трохи більше половини, 50,9%. Це понад 6,7 мільярда операцій на майже 2,38 трильйона гривень. Масштаб, чесно кажучи, важко навіть уявити. Кожна друга гривня, яка проходить через картку, – це розрахунок у магазині.

Перекази між картками

Перекази між картками займають 26,3% від загальної суми безготівкових операцій – понад 1,2 трильйона гривень. Але за кількістю їх значно менше – 7,3%. Тобто переказів не так багато, зате вони більші за сумою. Логічно: продукти – це 300–400 гривень, а от, скажімо, оренда чи допомога родині – вже тисячі.

Онлайн-платежі: частка зростає, але не домінує

Онлайн-покупки поки що не домінують. 13,9% від кількості операцій і 16,4% від суми – це понад 1,2 мільярда транзакцій на майже 770 мільярдів гривень. Інтернет росте, але супермаркет біля дому все ще перемагає. Люди люблять бачити товар на власні очі. А може, просто звичка.

Готівка також зростає

І що цікаво – попри активні карткові розрахунки, готівка нікуди не зникла. За даними НБУ, у 2025 році її обсяг в обігу зріс на 12,6%, це плюс 103,9 мільярда гривень. Станом на 1 січня 2026 року в країні було 926,3 мільярда гривень готівки. Тобто ми живемо одразу в двох реальностях: приклав картку – і все, або ж дістав купюри з гаманця. І так, і так працює.

Обмеження на перекази

Окрема історія – обмеження на перекази. У грудні 2025 року діяли ліміти: 100 тисяч гривень на місяць. Для клієнтів із категорії "високого ризику" – 50 тисяч. Це теж впливає на те, як і скільки люди переказують. Фінансова система зараз під мікроскопом, і це відчувається.

Загалом картина така: картки стали звичкою, майже рефлексом. Але й готівка вперто тримається. І середній чек повільно, але зростає. Це, мабуть, найпростіший індикатор того, що витрати – а разом із ними й ціни – не стоять на місці.

Джерело: 5692.com.ua

У Мін’юсті, коли його очолював Герман Галущенко, обирали "спеціальну" камеру для детектива НАБУ Магамедрасулова. Про це під час засідання заявив прокурор САП.Що відомо21 липня 2025 року заступник глави Мін’юсту Євген Пікалов писав тодішньому міністру Галущенку таке повідомлення:"Надійшло прохання від СБУ працювати в умовах СІЗО із затриманим керівником підрозділу НАБУ. Йому, найімовірніше, завтра оберуть запобіжний захід та привезуть до нас у Лук’янівське СІЗО. Просять безкоштовну камеру з неприємними сусідами".Згодом Пікалов надіслав Галущенку фото камери СІЗО і заявив, що "це попередні умови, які ми запропонували".Галущенко відповів на це повідомлення "Плюс".Мова йде про детектива Руслана Магамедрасулова.Справа МагамедрасуловаРаніше ЗМІ повідомляли, що керівник міжрегіонального управління детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов, затриманий СБУ, був одним із ключових співробітників, які займалися документуванням діяльності бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча.СБУ повідомила, що один із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов був викритий у веденні бізнесу з Росією.Пізніше Служба безпеки України спростувала, що затримання та арешт співробітника НАБУ Руслана Магамедрасулова відбулися з політичних мотивів.16 вересня Служба безпеки України, Офіс Генерального прокурора та Державне бюро розслідувань повідомили про нове підозру одному з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ, який наразі перебуває під вартою за підозрою у сприянні державі-агресору.23 вересня суд залишив детектива НАБУ під вартою.15 жовтня суд продовжив на 6 місяців строки досудового розслідування.2 грудня Печерський райсуд відпустив батька детектива Магамедрасулова зі СІЗО під домашній арешт.3 грудня Київський апеляційний суд звільнив детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова з-під варти.

В українських школах посилюють заходи безпеки. Відтепер учні 5–11 класів, працівники закладів і всі відвідувачі проходитимуть перевірку металодетекторами на вході. Такі вимоги закріплені в наказі Міністерство внутрішніх справ України.

Йдеться не про рекомендації, а про обов’язкові стандарти на період воєнного стану. Разом із перевірками вводиться обов’язкова фізична охорона та постійне відеоспостереження.

Фактично школи переходять на режим контрольованого доступу.

Хто відповідатиме за охорону

Кожен навчальний заклад має укласти договір із професійною охороною. Це може бути або поліція охорони, або приватна компанія з відповідною ліцензією.

Охоронники повинні приходити на пост щонайменше за годину до початку занять. Протягом дня вони:

• регулярно обходять територію та приміщення;
• перевіряють, чи працює тривожна сигналізація;
• стежать за тим, хто заходить і виходить;
• допомагають під час евакуації до укриттів.

Крім того, у школах має бути встановлена система екстреного виклику поліції – стаціонарна "тривожна кнопка" або мобільне рішення.

Металодетектори: кого перевірятимуть

Окрема новація – обов’язкова перевірка металодетекторами. Пристроїв має бути стільки, скільки входів до школи.

Перевірку проходитимуть:

• учні з п’ятого по одинадцятий клас;
• усі працівники школи;
• відвідувачі.

Молодші школярі в документі прямо не згадуються як обов’язкова категорія для такого огляду. Хоча, ймовірно, конкретні деталі можуть уточнюватися на місцях.

Камери: де можна і де ні

Відеоспостереження тепер обов’язкове. Камери мають працювати постійно, а записи зберігатися не менше 30 діб.

Їх встановлюватимуть:

• на входах;
• у коридорах;
• на сходових клітках;
• у холах;
• в актових і спортивних залах.

Водночас є чітке обмеження: у роздягальнях і вбиральнях камер бути не може.

Хто платитиме

Окремо підкреслюється, що витрати на безпеку не повинні перекладатися на батьків. Фінансування покладається на засновників закладів освіти – зазвичай це місцеві громади або інші законні джерела.

Тобто і металодетектори, і охорона, і технічне оснащення мають оплачуватися з бюджету.

Загальна логіка змін

Документ визначає чіткий режим доступу до школи та перелік технічних вимог. Мета – мінімізувати ризики як воєнного, так і побутового характеру.

Якщо раніше в багатьох школах охорона була формальною або обмежувалася вахтером, тепер підхід стає системним: контроль на вході, запис із камер, регламент дій охорони.

Ідея зрозуміла – зробити навчальні заклади максимально захищеними в умовах воєнного стану. Як саме це виглядатиме в кожній конкретній школі, покаже практика.

Джерело: 5692.com.ua

Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та Національна поліція України заблокували шість схем ухилення від призову та затримали організаторів махінацій. За даними слідства, суми шахрайських послуг сягали 2–15 тисяч доларів США. Посилання на прес-центр СБУ.Одеська областьВ Одеській області депутат одного з міських рад, обіймаючи посаду генерального директора однієї з міських лікарень регіону та перебуваючи у складі військово-лікарської комісії (ВЛК) в якості лікаря-невропатолога, продавав військовозобов'язаним фіктивні медичні довідки про "погане здоров'я" для відстрочки від призову.Чоловіка затримали "на гарячому" правоохоронці Також був затриманий адвокат, який за гроші обіцяв сприяти потенційним призовникам у фіктивному діагностуванні важких захворювань. Для оформлення підробки він намагався залучити знайомих медичних працівників.ПрикарпаттяУ цьому регіоні співробітники СБУ та ДБР затримали заступника начальника одного з управлінь обласного ДСНС, який за хабарі влаштовував ухильників у місцевий філіал Укрзалізниці для отримання "броні".Київська та Дніпропетровська областіУ Київській області викрито ділка, який продавав ухильникам фальшиві документи громадян однієї з країн Євросоюзу для виїзду за межі України.За матеріалами справи, зловмисник вклеював фотографії своїх клієнтів у закордонні паспорти та водійські посвідчення, оригінали яких отримував через кримінальні зв'язки за кордоном.У Дніпропетровській області затримано ще двох фігурантів. Ними виявилися двоє мешканців Кривого Рогу, які за гроші оформляли військовозобов'язаних на підприємство критичної інфраструктури з подальшою відрядженням за кордон.Черкаська областьУ Черкаській області підозру оголошено начальнику відділу одного з сільрад, який організував "трансфер" для ухильників за межі України гірськими стежками.Встановлено, що фігурант на власному автомобілі доставляв клієнтів до кордону, а потім по телефону "супроводжував" їх під час пішого переходу гірської місцевості.Фігурантам повідомлено про підозруНаразі низці осіб повідомлено про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 – незавершена спроба незаконного переправлення осіб через державний кордон України; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 – сприяння у отриманні неправомірної вигоди службовою особою; ч. 3 ст. 369-2 – зловживання впливом.Зловмисникам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Проведено комплексні слідчі заходиЗа даними слідства, заходи проводили співробітники СБУ у м. Києві та Київській, Одеській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Черкаській областях.До операції також були залучені Національна поліція та органи прокуратури: Одеська, Івано-Франківська, Черкаська обласні прокуратури; Білоцерківська, Доброславська та Криворізька східна окружні прокуратури.

Контррозвідка Служби безпеки затримала на Донеччині 51-річного охоронця місцевої котельні, якого підозрюють у роботі на фсб і корегуванні російських обстрілів Слов’янська. Про це заявили в СБУ. За матеріалами справи, чоловік потрапив у поле зору росіян, коли публікував у телеграм-каналах прокремлівські коментарі про свої очікування на повну окупацію регіону.Встановили, що після робочих змін на енергооб’єкті агент обходив прифронтове місто, щоб відстежити місця найбільшого зосередження особового складу і техніки Сил оборони.Якщо до його уваги потрапляли українські військові, він позначав їхні геолокації на електронних картах. Зокрема, фіксував орієнтовну кількість захисників, найменування побачених озброєнь та призначення навколишніх будівель.Також під час розвідвилазок чоловік відстежував наслідки нещодавніх атак окупантів по Слов’янську із застосуванням керованих авіабомб та ударних дронів.Зібрані відомості він узагальнював на власному смартфоні як звіт для куратора від фсб. Його особу вже встановлено контррозвідниками Служби безпеки України."Крім цього, співробітники СБУ завчасно викрили і задокументували злочини агента, а після убезпечення локацій Сил оборони, затримали його за місцем проживання", – розповіли у спецслужбі. При обшуках в оселі затриманого виявили підземний сховок, який він потайки облаштував, щоб "пересидіти" і дочекатися рашистів у разі боїв на вулицях міста. Також у нього вилучили два мобільні телефони, з яких він для конспірації по черзі виходив на зв’язок з фсб через месенджер.Слідчі Служби безпеки повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Чоловік перебуває під вартою. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Суд зменшив заставу з майже 120 мільйонів гривень до майже 20 мільйонів для колишнього судді Олексія Тандира, якого судять за смерльну ДТП у 2023 році, внаслідок якої на блокпосту загинув 22-річний нацгвардієць. З посиланням на коментар прессекретаря Київської міської прокуратури Ірини Винокурової.Рішення ухвалив 17 лютого Київський апеляційний суд.Як пояснила Винокурова, суд розглядав апеляційні скарги прокуратури та захисту Тандира.Прокурори просили повернути запобіжний захід у вигляді арешту без права на заставу. Тандир просив звільнити його з СІЗО під особисте зобов'язання, а його адвокати просили скасувати запобіжний захід взагалі.У підсумку суд залишив для колишнього судді запобіжний захід – тримання під вартою з правом застави, зменшивши її розмір зі 119 млн 880 тис. грн до 19 млн 968 тисяч грн.

В Україні запускають масштабний перегляд усіх державних сервісів – від міністерств до місцевих ЦНАПів. Ідея проста на словах, але амбітна на практиці: прибрати зайву паперову тяганину та зробити так, щоб у будь-якому кабінеті країни людина отримувала послугу за однаковими правилами.

Про старт ініціативи повідомили в Міністерство цифрової трансформації України. Інформацію також поширив Антикризовий медіа-центр.

Як пояснюють у відомстві, зараз у державі немає єдиного ресурсу, де було б зібрано повний перелік усіх публічних послуг. Через це виникає дублювання процедур, а громадянам доводиться носити ті самі довідки з кабінету в кабінет. Ситуація знайома багатьом: один орган просить папір, який уже є в іншому. І так по колу.

Що саме планують зробити

Новий підхід передбачає кілька кроків. Деякі з них звучать технічно, але сенс доволі приземлений – навести лад.

План такий:

• протягом місяця провести повну інвентаризацію всіх державних послуг;
• за допомогою штучного інтелекту знайти дублювання та штучні бар’єри;
• максимально перевести сервіси у цифровий формат та рухатися до моделі Paperless;
• ухвалювати рішення на основі реальних даних, а не припущень.

Якщо говорити простіше, держава хоче спочатку порахувати, що саме вона пропонує громадянам, а вже потім вирішити, що з цього справді потрібно, а що давно застаріло.

Що зміниться після аудиту

За результатами перевірки частину сервісів можуть ліквідувати. Інші – оновити. Ідея в тому, щоб результат отримання послуги був максимально швидким, без зайвих кроків.

У пресслужбі Мінцифри пояснюють:

Ми формуємо нову норму. Неважливо, в якій державній установі ви отримуєте послугу, – стандарт якості та процес надання буде єдиним. Скринінг допоможе формувати політику, створювати умови, які підлаштовуються під потреби людей.

Тобто мова не лише про скорочення паперів, а й про зміну самої логіки роботи установ. Щоб сервіс був передбачуваним – сьогодні, завтра, в будь-якому місті.

Навіщо це в ширшому контексті

Окрім внутрішнього порядку, аудит розглядають як крок до інтеграції України в єдиний цифровий ринок ЄС. Чим більш стандартизованими й прозорими будуть послуги, тим легше їх адаптувати до європейських вимог.

Фактично йдеться про побудову моделі держави, де більшість процесів відбувається "в тлі". Людина подає заявку – і система сама обмінюється даними між реєстрами, без вимоги приносити довідку про довідку.

Побачимо, як це працюватиме на практиці. Але сам намір переглянути всю систему цілком – це вже сигнал, що точковими змінами вирішити проблему бюрократії більше не планують.

Джерело: 5692.com.ua

Служба безпеки та Національна поліція протягом доби затримали агента РФ, який скоїв теракт в Одесі вранці 16 лютого цього року. З посиланням на прес-центр СБУ.За матеріалами справи, зловмисник виготовив саморобну бомбу та заклав її під днище позашляховика, який був припаркований біля під'їзду багатоквартирного будинку.Внаслідок вибуху пошкодження отримав власник транспортного засобу, який перебував неподалік."Як встановило розслідування, підготовкою теракту займався завербований ворогом 33-річний безробітний, який потрапив у поле зору рашистів під час пошуку "легких заробітків" у Телеграм-каналах", – йдеться в повідомленні.Після вербування агент отримав від куратора з РФ детальну інструкцію щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою (СВП) з підручних засобів.Комплектуючі для бомби фігурант придбав у господарських магазинах. Далі зробив з них вибухівку, яку забезпечив мобільним телефоном для дистанційного підриву.Згодом агент провів до-розвідку на місці запланованого теракту, заклав СВП під автомобіль та встановив поруч замаскований смартфон. З його допомогою окупанти відстежували ситуацію навколо "цілі" та здійснили дистанційний підрив.Під час обшуку за місцем проживання затриманого вилучено компоненти для виготовлення СВП та смартфони, з яких він контактував з російським куратором.Наразі слідчі Служби безпеки повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт).Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Раніше повідомлялося, що поліцейські працюють на місці вибуху в Київському районі Одеси. Наразі відомо, що постраждала одна людина.

Центральне управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ у листі від 09.02.2026 № 116/2/1/51/ВихЗПІ надало відповідь на запит щодо зйомки дій груп оповіщення. Йдеться про ті групи, до складу яких входять представники ТЦК та СП, поліції, інколи – органів місцевого самоврядування.

У документі одразу нагадали про частину другу статті 19 Конституція України: органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти виключно в межах і на підставі закону. Тобто будь-які обмеження мають мати чітку правову основу.

Чи є пряма заборона

І ось тут виникає цікава деталь. Прямої норми, яка б забороняла знімати сам процес вручення повістки на вулиці, у законодавстві немає. Сам факт фіксації – не під забороною.

Але. Є нюанси щодо того, що саме потрапляє в кадр і як ця інформація потім використовується. Бо одне — зняти для себе, як доказ у разі спору. Інше – викласти відео з геолокацією, орієнтирами і коментарями в соцмережі.

Кримінальний кодекс: де проходить межа

У відповіді згадуються дві статті Кримінального кодексу.

• Стаття 114-1 Кримінальний кодекс України. Вона стосується перешкоджання законній діяльності Збройних Сил в особливий період. Якщо зйомка супроводжується агресією, фізичним блокуванням дій військових або закликами не виконувати вимоги – це вже може трактуватися як перешкоджання.
• Стаття 114-2 того ж кодексу. Тут мова про поширення інформації щодо переміщення, руху або розташування ЗСУ чи інших військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості. І якщо така інформація не була офіційно оприлюднена.

У листі підкреслено: працівники ТЦК та СП є військовослужбовцями. Тому, якщо в кадр випадково або навмисно потрапляє місце їхньої дислокації, блокпост, техніка чи конкретна точка проведення мобілізаційних заходів, це може розцінюватися як розкриття місця розміщення особового складу.

І вже тоді питання буде не до самої камери, а до змісту відео.

Державна таємниця і мобілізація

Окремо згадано Закон України "Про державну таємницю", зокрема статтю 8. У ній йдеться про те, що певна інформація у сфері оборони може належати до державної таємниці – зокрема дані щодо мобілізаційного розгортання.

Оскільки ТЦК та СП безпосередньо залучені до мобілізаційних процесів, фіксація специфічних моментів їхньої роботи теоретично може бути кваліфікована як розголошення інформації з обмеженим доступом. Все залежить від деталей.

Бодікамери вже обов’язкові

Цікавий момент: наказом Міністерства оборони від 06.08.2024 № 532 запроваджено обов’язкове використання бодікамер представниками ТЦК у складі груп оповіщення. Тобто вони мають здійснювати безперервну відеофіксацію під час роботи.

Фактично держава вже забезпечила свій механізм запису того, що відбувається.

Право громадян на інформацію

Водночас у відповіді нагадують і про Закон України "Про інформацію". Стаття 21 гарантує громадянам право збирати інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень.

Тобто право фіксувати дії посадових осіб існує. Але воно не безмежне і стикається з іншими нормами – зокрема тими, що стосуються безпеки та оборони.

Серед рекомендацій, які фактично озвучені:

• уникати прямих трансляцій;
• не вести панорамну зйомку місцевості;
• припиняти запис, якщо попереджають про наявність режимного об’єкта поруч.

Бо закон часто суворіше реагує саме на поширення інформації, а не на сам факт зйомки для власного використання, наприклад як доказу в суді.

Якщо виник спір

У випадку, якщо громадянин вважає, що його право на доступ до інформації порушене, можна скористатися механізмом оскарження. Стаття 23 Закон України "Про доступ до публічної інформації" передбачає можливість звернення до керівника органу, до вищої інстанції або безпосередньо до суду.

Тобто питання зйомки – це не чорно-біла історія. Прямої заборони немає, але є цілий пласт норм, які можуть бути застосовані залежно від обставин.

Джерело: 5692.com.ua