1 травня Москва вкотре показала свої справжні наміри. Міністерство закордонних справ Росії чітко заявило: повернення України до міжнародно визнаних кордонів 1991 року для них — це "ні за що".

Що кажуть у РФ

Так, знову стара платівка — "Київський режим", "Захід, який усім керує", і страшилка про "винищення всього російського". Мовляв, як тільки Україна поверне свої землі, одразу почнеться апокаліпсис для усього "руського міра".

Цього разу, щоправда, російські дипломати вирішили не церемонитись і додали до заяви трохи дикої риторики — мовляв, прагнення повернути території, які юридично належать Україні, — це не що інше як "людожерський інстинкт". Ну, типу Захід з Україною хочуть з’їсти Росію. Серйозно.

Ось як це прозвучало дослівно:

Цілком очевидно, що за марними і безпідставними домаганнями київського режиму і сил, які підтримують його на Заході, на так зване відновлення України в кордонах 1991 року стоїть людожерський інстинкт винищення всього російського.

Так і сказали. І на додачу ще раз підкреслили: "Росія ніколи не допустить реалізації такого сценарію".

Трохи контексту

Зовсім нещодавно, 22 квітня, президент Зеленський нагадав, що Крим — це Україна, і ми не збираємось з цим миритись. І тут же отримав відповідь — вже не з Кремля, а з США.

Дональд Трамп обізвав такі заяви шкідливими для переговорів. Мовляв, Крим втрачено давно і краще цю тему "не чіпати". Та ще й приплів, що частково винна у війні й Україна, бо хотіла вступити в НАТО.

Тобто:

• Зеленський каже — боремось за Крим.
• Трамп — краще не боріться, бо тільки гірше зробите.
• Москва — навіть не мрійте.

І ось у такому, скажімо так, клубку інтересів, Україна досі тримається. Без достатньої кількості зброї, але з дуже чіткою позицією — території чужих не беремо, свої не віддамо.

Президент прямо сказав: зараз повернути Крим силою важко, але є й інші способи — дипломатичні, економічні, санкційні. Просто треба тиснути на Росію з усіх боків.

Джерело: 5692.com.ua

1 травня в Кам’янському виникла пожежа в дачному будинку, розташованому на вулиці Вишневій у Південному районі. Про це повідомили у Головному управлінні ДСНС України в області.

За інформацією надзвичайників, займання сталося вдень. Вогонь охопив дах та конструкції будівлі на загальній площі близько 20 квадратних метрів. На місце події негайно виїхали підрозділи Служби порятунку 101.

До гасіння пожежі залучили 11 рятувальників та 2 одиниці спеціалізованої техніки. Завдяки оперативним діям вогнеборців вдалося запобігти поширенню вогню та повністю ліквідувати займання.

На щастя, обійшлося без жертв — загиблих та постраждалих немає. Причини виникнення пожежі встановлюють.

Джерело: 5692.com.ua

Початок травня в Харкові видався тривожним. Вранці у Київському районі пролунав вибух — по місту вдарив російський безпілотник типу "Молнія". Але те, що знайшли всередині дрона, змусило навіть досвідчених фахівців здивуватися.

Про це розповів Петро Токар, керівник обласної поліції, під час прямого ефіру на "Суспільному". І, чесно кажучи, почуте звучить як щось із воєнного фільму.

Що знайшли фахівці

Під час огляду уламків вибухотехніки виявили прикріплений до дрона… мішок з цвяхами. Так, саме так. Звичайні, залізні цвяхи — сотні а то й тисячі штук, щільно упаковані та підвішені до корпусу. Але це не випадковість. Це спланована дія.

За словами Токаря, ідея проста й страшна водночас: зробити ураження ще більш руйнівним. Ці металеві уламки, розлітаючись під час вибуху, збільшують площу ураження. Іншими словами — більша ймовірність, що постраждають цивільні, які просто опинилися поруч. Це схоже на примітивну, але ефективну касетну бомбу.

До речі, такі методи вже використовували у різних конфліктах та війнах. І хоча виглядає це кустарно, на практиці — дуже небезпечно.

Окрім удару по Київському району, ще один дрон тієї ж моделі впав на Основ’янський район Харкова. Загалом — дві атаки впродовж двох годин.

Наразі офіційних повідомлень про жертви чи серйозні руйнування не надходило. Але з огляду на нові "фішки" російських дронів, ситуація тривожна.

Отже, тепер безпілотники несуть не просто вибухівку, а ще й додаткове начиння, яке у разі влучання перетворює все навколо на смертельне поле уламків. А це черговий крок у війні, де все частіше мішенню стають саме мирні жителі.

Джерело: 5692.com.ua

Колись кожна друга людина мала Skype. Хтось дзвонив рідним за кордон, хтось проводив перші онлайн-співбесіди або навчання. Але, як би сумно не було, ера цього месенджера добігає кінця. Microsoft вирішила поставити крапку.

Що саме відбувається

З 5 травня 2025 року Skype повністю припинить своє існування. Так, уже без "можливо, пізніше" чи "ще подивимось". Платформа буде офіційно закрита, а користувачам запропонують перейти на Microsoft Teams.

До речі, про це повідомили не десь між рядків, а офіційно на сайті Skype. Там і закликали: мовляв, не втрачайте зв’язок — просто переходьте на Teams. І, здається, багато хто вже це зробив.

Чому ж так сталося

Microsoft вирішила зосередити всю увагу на Teams — це така собі платформа для спілкування, онлайн-зустрічей, листування, обміну файлами і навіть створення робочих спільнот. Усе в одному місці. Якщо коротко, то Teams — це як Skype, але з "турбонаддувом". І ще календар є.

Можна сказати, Skype своє вже віджив. Його розробили ще на початку 2000-х, і він справді змінив спосіб спілкування в інтернеті. У 2011 році Microsoft його викупила, а потім — усе тихенько почало змінюватися. З 2017 року компанія почала розвивати Teams, який спершу здавався "тільки для офісу", а зараз і для звичайних користувачів став зручним.

Чим відрізняється Teams від Skype

Все, що було в Skype, в Teams теж є:

• Дзвінки (особисті чи групові),
• Чати,
• Надсилання файлів.

А ще зверху — відеоконференції, інтеграція з календарями, створення команд та спільнот для роботи чи навчання. Усе виглядає сучасно, працює швидко, і, чесно кажучи, трохи цікавіше.

До речі, Microsoft не лише Skype закриває. З 14 жовтня 2025 року на пристроях із Windows 10 більше не працюватиме OneNote. Причина проста — сама операційка вже застаріла, і компанія поступово відключає для неї підтримку всіх фірмових сервісів.

Джерело: 5692.com.ua

Іноді хочеться чогось теплого, ароматного і не надто складного. Щоб поставити каструлю на плиту, і за пів години — на душі вже спокійно, а вдома пахне по-доброму. Саме такий ефект має тосканський квасолевий суп із грінками. Простий, але не примітивний. Ненав’язливо поживний. Смак — як затишна розмова після важкого дня.

Що знадобиться на одну порцію

• куряче філе — грамів 80 (а якщо лишилось після вечері — можна й використати його)
• біла квасоля (консервована) — теж десь 80 г
• морквина — невеличка, грамів 40
• цибулина — маленька, 30 г вистачить
• селера (стебло) — 20 г, це приблизно чверть середнього стебла
• йогурт (бажано густий і нежирний) — 1 столова ложка
• хліб без дріжджів — 30 г (сушений чи трохи черствий — те, що треба)
• часник — 1 зубок
• спеції, зелень — тут уже як кому до душі: можна трохи чебрецю, базиліку або звичайний чорний перець

А тепер — до справи

• Філе ріжемо кубиками, заливаємо холодною водою й варимо бульйон. Як тільки закипить — знімаємо пінку й даємо покипіти хвилин 15–20. Виходить легкий м’ясний навар — без важкості, але зі смаком.
• Тим часом нарізаємо овочі: цибулю з селерою — дрібно, а моркву натираємо на великій тертці. Хтось скаже, що морква — то дитинство. Ну, можливо.
• Обсмажуємо все це на краплі олії (буквально чайна ложка): не смажимо до хрумкості, а просто розкриваємо аромат. Додаємо спеції — наприклад, трохи італійських трав, чорного перцю і щіпку мускатного горіха. Він, до речі, дуже гарно "витягує" смак квасолі.
• Висипаємо квасолю до овочів, заливаємо 100 мл нашого бульйону, прикриваємо кришкою і тушкуємо ще хвилин 5. Тут головне — не пересушити.
• Додаємо ложку йогурту й гарненько перемішуємо. Даємо закипіти. Йогурт дає легку вершковість, але без жирності — тонко й делікатно.
• Все разом — в блендер. Тобто курку, овочі й трохи бульйону. Подрібнюємо до стану пюре. Якщо густувато — додаємо ще бульйону, скільки треба. Консистенція має бути кремовою, не рідкою й не "кашею".
• Грінки. Хліб ріжемо кубиками, змішуємо з подрібненим часником, зеленню, улюбленими спеціями й буквально кількома краплями олії. Можна підсушити на сухій пательні, але найкраще — в духовці. Головне — до хрумкої скоринки, не пересмажити.
• Суп подаємо гарячим. Зверху — свіжа зелень (петрушка, базилік, навіть трошки кропу підійде), а поруч — теплі грінки. Не просто прикраса, а справжня текстурна насолода.

А ви знали

У Тоскані такий суп — це не просто страва, це філософія. Його готують у великих каструлях на кілька днів. Смак лиш посилюється на наступний день — як і у всіх страв, що настоялись. Деколи замість курки беруть залишки м’ясної запіканки або ковбасок. А ще — додають листя капусти кейл або навіть трохи томатної пасти.

До речі, квасоля — джерело білка й клітковини, тож суп виходить легкий, але ситний. Ідеальний варіант на вечерю, коли хочеться тепла без переїдання. А грінки — ну це вже просто бонус, той самий "хрум", який змушує повертатись за добавкою.

Коли день був довгим, руки опускаються, а їсти щось складне не хочеться — саме такі страви й рятують. Тосканський квасолевий суп із грінками — це не лише про смак, це про турботу. Про можливість зробити собі добре без зайвого клопоту. Іноді достатньо простої тарілки супу, щоби відчути себе краще. І ви це заслуговуєте.

Джерело: 5692.com.ua

У сучасній кухні олія — це не просто жир для смаження. Це — інструмент, що впливає на смак, текстуру і навіть на користь кожної страви. Вибір олії — це вже половина приготування. Але, погодьтесь, іноді стоїш перед полицьою в магазині і ловиш себе на думці: "Яку ж брати — соняшникову, оливкову, а може, авокадову?.." Зараз усе розберемо — просто, по-людськи і без зайвих термінів.

Соняшникова — наша класика

З дитинства знайома, правда ж? Але нюанс у тому, що вона буває двох видів:

• Рафінована — без запаху, прозора, як ранкове повітря. Ідеальна для сковорідки чи навіть фритюру. Словом, якщо щось шкварчить — вона впорається.
• Нерафінована — вже з ароматом, трохи тягуча, золотава. Добре пасує до свіжих салатів, особливо з огірків, редиски або печеної картоплі.

Температура димлення: приблизно 230°C (тобто гріти можна сміливо, не переживаючи, що щось пригорить).

Оливкова — середземноморська зірка

Її всі хвалять, але іноді не зовсім розуміють, що з нею робити. А вона — універсальна, але з нюансами:

• Для салатів, хумусу, пасти — ідеальна. Дає той "італійський" аромат.
• Рафінована оливкова — вже для смаження, але краще не перегрівати.

Димитися починає при 190–210°C. Не критично, але краще бути обережним.

Кокосова — трошки екзотики

На вигляд — ніби свічка. Але в кулінарії дуже зручна:

• Чудово підходить для випічки: бісквіти, панкейки, печиво.
• А ще додає м'який, солодкуватий аромат — як нагадування про відпустку в Таїланді.

Температура димлення: близько 175°C. Не перегрівайте — вона цього не любить.

Топлене масло (гхі) — кулінарна броня

Оце справжній "танк" серед жирів.

• Чистий жир, без білків і води. Не піниться, не чадить, не димить. Ідеально для смаження м'яса або овочів.
• А ще має такий м’який, горіховий присмак… ммм!

Температура димлення: близько 250°C. Можна хоч шніцель смажити, хоч деруни.

Лляна — вітамінний скарб, але без вогню

Вона тонка, з характерним запахом, іноді з легкою гірчинкою. Але:

• Категорично не для нагрівання! При смаженні — все, користь пішла геть.
• Зате в салатах, смузі, кашах — справжній чемпіон.

Температура димлення: лише 107°C. Тобто забудьте про сковорідку.

Авокадова — новачок, але сильний

Не дуже популярна, але дарма:

• Має нейтральний смак, майже нічим не пахне.
• Підходить і для салатів, і для смаження, і навіть для гриля.

Температура димлення — десь 270°C. Тобто витривала, як справжній авокадо-гігант.

Гарбузова — темна, ароматна і вишукана

Це вже не про сковорідки.

• Її не гріють. Просто додають в салати, до супів-пюре або до готових страв — як фінальний штрих.
• Має темний відтінок і насичений, горіховий смак. Такий, що аж хочеться понюхати ще раз.

Температура димлення: близько 120°C. Тобто залишайте її для холодних шедеврів.

Обираючи олію, не женіться за модою чи ціною. Подумайте, що ви будете готувати і як. Бо одна й та ж страва з різними оліями — це ніби два різні світи. Правильний жир не тільки допоможе витягнути смак на максимум, а й не зіпсує здоров’я. Бережіть кухню — і себе.

Джерело: 5692.com.ua

На будь-якій кухні знайдеться хоча б одна овочечистка. Більшість з нас користується нею по інерції — почистив картоплю, моркву, буряк і поклав назад у шухляду до наступного разу. Але якщо трохи придивитися, цей простий інструмент здатен не лише на це. Насправді, він може замінити кілька кухонних гаджетів, зекономити час, а іноді навіть врятувати в нестандартній ситуації.

То чому б не дати овочечистці шанс проявити себе з нової сторони? Далі — кілька перевірених і трохи неочікуваних способів використання цього, здавалось би, непримітного предмета. І деякі з них справді здивують.

Витончені скибочки — без клопоту

Чесно кажучи, ножем нарізати тонкі слайси сиру чи шоколаду — ще те випробування. Особливо коли потрібно зробити їх не просто тонкими, а ще й гарними. Отут і вступає в гру овочечистка.

Вона легко "стриже" шматок твердого сиру на рівні стрічки, а плитку шоколаду перетворює на закручені завитки, ніби спеціально для торта чи десерту з морозивом. До речі, такий трюк добре працює з твердим маслом для сендвічів — просто потріть по поверхні, і отримаєте тоненькі пластівці, які не ламають хліб, як це часто буває.

А ще — спробуйте нарізати овочі: огірок чи редиска тоненькими пелюстками для салату. Вони зразу набувають "ресторанного вигляду", і страва вже не здається звичайною. Кабачки чи морква в такому вигляді смажаться в рази швидше і виходять ніжніші. А як виглядають? Як з кулінарного журналу.

Альтернатива точилці, якої немає під рукою

Буває ж таке: треба підточити олівець, а точилка кудись зникла. Діти рознесли, загубили, сховали… Та навіть у такій дрібниці овочечистка виручає.

Просто обережно проведіть лезом по олівцю — головне не натискати сильно, щоб не зламати грифель. Усе вийде акуратно і швидко. Так, це не основне її призначення, але ж зручно, коли під рукою є хоча б щось, що працює.

Цей трюк, до речі, може стати в пригоді не тільки вдома, а й на дачі, на роботі, або в дорозі — скрізь, де немає повноцінного пеналу з канцелярією.

Холодне масло? Не біда

Ну скажіть чесно: хто хоч раз не зіштовхувався з тим, що масло з холодильника — тверде, як камінь? І що з ним робити, коли потрібно швидко замісити тісто? Чекати, поки розтане, — марна справа, а різати ножем — нервів не вистачить.

Отут овочечистка знову приходить на допомогу. Просто натріть холодне масло як моркву — отримаєте тонкі стружки, які миттєво "впишуться" в будь-яке тісто. І розтираються вони краще, і температура не встигає зіпсувати текстуру.

Також таке масло зручно додавати у каші, соуси чи навіть використовувати замість вершкового шару на гарячих млинцях — швидко тане і розподіляється рівномірно.

Ще кілька трюків, про які мало хто здогадується

• Зняття шкірки з імбиру — лезо овочечистки зручно повторює форму корінця, зчищаючи тільки шкірку, не захоплюючи м’якоть.
• Засіб для створення домашньої "локшини" з овочів — морква, буряк, кабачок: все це можна нарізати довгими смужками для салату або запікання.
• Оновлення старих воскових олівців — якщо вони стерлись і не малюють, стесати верхній шар овочечисткою — і все знову працює.
• Декоративні аплікації для дитячих поробок — ті ж шкірки або смужки можна використовувати як елементи в аплікаціях, якщо дитина творча.

На перший погляд — дрібничка. Та саме з таких простих речей, як овочечистка, починається раціональне використання простору, часу і навіть ресурсів. Замість того, щоб купувати десяток окремих інструментів, ми можемо дати більше функцій одному. А це — вже не просто зручність. Це про підхід до життя: практичний, уважний і трохи кмітливий. Іноді, щоб здивувати себе — варто лише подивитися інакше на звичні речі.

Джерело: 5692.com.ua

У нашому побуті є речі, які ми звикли сприймати виключно з однієї сторони. Кетчуп — один із них. Для більшості це просто соус до макаронів, м’яса чи картоплі, щось буденне і знайоме з дитинства. Але чи задумувались ви коли-небудь, що за цією червоною масою ховається значно більше, ніж здається? І ні, мова не про склад чи калорійність.

Цей звичайний томатний соус може виявитись помічником у тих ситуаціях, де ви навіть не сподівалися б. Здавалося б — соус і срібло? Соус і волосся? Але це не жарт і не вигадка. Просто кетчуп, якщо правильно використати, здатен показати себе зовсім з іншого, несподіваного боку.

Кетчуп і срібло: неочікуваний дует

Срібні прикраси мають одну дивну властивість — з часом вони тьмяніють. Ну от просто береш колись блискучу каблучку, дивишся на неї — і думаєш, що це вже не срібло, а якась потерта ностальгія.

А тепер — увага! Кетчуп допоможе повернути блиск.

Що робити:

• Візьміть улюблені сережки, ланцюжок чи браслет
• Намастіть кетчупом, просто пальцями або ваткою
• Легенько потріть старою зубною щіткою
• Змийте все теплою водою

І що ви думаєте? Срібло знову грає на світлі. Наче щойно з ювелірної крамниці. І при цьому — без жодної хімії з магазину, тільки кетчуп з холодильника. Хоч і виглядає дивно, але працює.

До речі, це працює не лише з прикрасами. Можна також почистити старі срібні ложечки, виделки чи інші дрібниці з натурального срібла.

Волосся після басейну: кетчуп у боротьбі з хлоркою

Знайома ситуація: сходили в басейн, поплавали, класно відпочили, а волосся… пахне хлоркою, як у хімкабінеті. А якщо ви ще й блондинка — то привіт, зеленуватий відтінок. Іноді такий колір, що хоч у капелюсі ходи.

А тепер фокус. Кетчуп знову виручає.

Робимо так:

• Трохи кетчупу на долоню
• Втираємо у вологе волосся (особливо ті ділянки, які змінили колір)
• Залишаємо на 15 хвилин (можна під плівку або рушник)
• Ретельно змиваємо

Після цього волосся не лише втрачає отой "басейновий" запах, а й стає більш природного відтінку. Деякі дівчата кажуть, що навіть м’якше на дотик. Я б не радила робити це регулярно, але раз на кілька місяців після басейну — цілком безпечно.

Ще кілька несподіванок

А тепер — трохи бонусів. Бо ж якщо вже почали говорити про кетчуп не по призначенню, то не зупиняємось.

Видалення плям від іржі

Є старі плями іржі на кухонних інструментах або плитці? Спробуйте кетчуп. Він має легку кислоту (оцет і томати), яка "під'їдає" іржу. Намастіть, зачекайте хвилин 10 і протріть губкою.

Полірування мідних речей

Якщо у вас вдома є щось мідне (наприклад, старий чайник чи ручка), то кетчуп і тут помічник. Він діє м’яко, не подряпає поверхню, але прибере темний наліт.

Відлякування котів (не жарт)

Є історії, що коти не люблять запах кетчупу. Якщо ваш улюбленець постійно гризе вазони або лізе туди, куди не треба, спробуйте залишити там серветку з краплею кетчупу. Для декого спрацьовує, хоча це ще треба перевірити.

Іноді ми недооцінюємо звичайні речі. Просто тому, що звикли бачити їх у певному контексті. Але ж світ не стоїть на місці, і навіть кетчуп — це не просто соус до картоплі. Він може бути корисним, ефективним і… несподівано винахідливим. А от чи спробувати — вирішувати вам.

Джерело: 5692.com.ua

З 1 травня на Дніпропетровщині зміниться система оповіщення про повітряну тривогу — відтепер вона працюватиме за зональним принципом. Про це повідомив очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

Зональна система означає, що сигнал тривоги лунатиме лише в тих районах області, де є безпосередня загроза. В інших районах, де небезпеки немає, сигнал не подаватимуть — там залишатиметься "зелений" рівень безпеки.

Це позитивно вплине на освітній процес. Адже щоразу, коли лунає сирена, діти переривають навчання та переходять у безпечне місце, — зазначив Лисак.

Також нововведення має полегшити роботу бізнесу та державних установ, які через часті тривоги змушені призупиняти свою діяльність навіть у відносно спокійних районах.

Зараз нову систему починають впроваджувати в тестовому режимі. Водночас Лисак закликав громадян не ігнорувати повідомлення про тривогу в будь-якому разі, адже це рятує життя.

Джерело: 5692.com.ua

Не встигли ми порадіти першим по-справжньому теплим дням, як природа вирішила нагадати — травень ще може здивувати. І здивує не тільки дощем, а й справжнім холодом. Так, вам не почулося — в Україну йдуть заморозки.

Про це попереджають синоптики з Укргідрометцентру. Кажуть, уночі 2 травня температура в західних, північних і більшості центральних областей може впасти до 0…-5°C. А вже 3 травня — схід отримає свою порцію холоду: заморозки очікують у Сумській, Чернігівській, Полтавській і Дніпропетровській областях.

Це так званий перший рівень небезпечності — жовтий. Не катастрофа, але й не жарти. Особливо для городників, які вже встигли висадити щось на грядках. І так, йдеться не лише про овочі — квіти теж ризикують підмерзнути.

До речі, схожа інформація була й від синоптикині Наталки Діденко. Вона теж застерігає: на старті травня буде свіжо, подекуди навіть дуже. А ось справжнє тепло, мовляв, прийде не раніше 7 травня. Ну, ще трохи почекати.

Що буде 2 травня

Отже, давайте по пунктах:

• Уночі: північ, центр і Харківщина — заморозки у ґрунті. Температура — +2…+6°C. Південь: трохи тепліше — до +10°C.
• Удень: центр і південь — +14…+18°C, захід — навіть до +21°C. Північно-східна частина: найпрохолодніше — +11…+14°C.
• Вітер: північний, північно-західний. Десь помірний, а десь — досить рвучкий.

І ще нюанс: до кінця тижня атмосферні фронти принесуть дощі у західні й північні області. Подекуди "зачепить" центр. А от на Дніпропетровщині, як кажуть, сухо й спокійно. Хоч якась стабільність.

Тож, якщо планували посадити щось ніжне або виставити розсаду — краще трохи почекати. Весна цього року має свій характер: то сонечко, то — мороз, ніби квітень і листопад посперечались, хто тут головний.

Джерело: 5692.com.ua