Індекс злочинності 2026: які українські міста потрапили до списку найнебезпечніших

Питання безпеки міст давно перестало бути абстрактною темою для звітів і презентацій. Люди відчувають її щодня – дорогою на роботу, ввечері у дворі, у транспорті. Саме тому міжнародні рейтинги, навіть суб’єктивні, викликають таку увагу.

Українські міста у світовому списку

У свіжому рейтингу Numbeo за індексом злочинності Crime Index опинилися одразу кілька українських міст. Найвищий показник серед них отримала Одеса – 55,2 бала. Трохи нижче розташувався Дніпро з результатом 53,7.

Далі в переліку:

  • Харків – 47,2;
  • Київ – 45,5;
  • Львів – 37,2.

Якщо говорити мовою глобального рейтингу, то Одеса зайняла 160-ту позицію, Дніпро – 177-му. Харків опинився на 233-му місці, столиця – на 247-му, а Львів – аж у третій сотні, на 320-й сходинці.

Хто попереду і хто внизу таблиці

У верхівці рейтингу, де рівень небезпеки найвищий, традиційно фігурують міста Південної Африки. Зокрема, Пітермаріцбург отримав показник 82,8, а Преторія – 81,8. Це ті значення, які помітно вибиваються з середніх світових цифр.

З іншого боку списку – зовсім інша картина. Найбезпечнішим містом у поточній таблиці Numbeo названо Абу-Дабі з індексом 11,0. Контраст, як кажуть, відчутний.

Європейський зріз

Якщо звузити погляд до Європи, то й тут різниця між містами доволі показова. Найвищий Crime Index у регіоні зафіксовано в Марселя – 66,7. А от найнижчий рівень, за даними Numbeo, має Гаага – лише 19,9.

Ці цифри часто дивують, адже йдеться не про екзотичні країни, а про міста, знайомі багатьом з подорожей або новин.

Що насправді означає Crime Index

Варто окремо наголосити на важливому нюансі. Numbeo працює з 2009 року, а Crime Index формується не на основі офіційної поліцейської статистики. Його базою є анкети користувачів, тобто суб’єктивне сприйняття рівня безпеки.

Рейтинг оновлюється постійно і охоплює дані за останні п’ять років. Тому ці показники радше сигналізують про відчуття людей – наскільки безпечно або небезпечно вони почуваються у своєму місті.

Як трактувати ці дані

У самому Numbeo застерігають: результати варто сприймати як індикатор громадської думки, а не як остаточний вирок місту. Для повної картини їх радять використовувати разом з офіційними даними правоохоронних органів.

Контекст і реальність

Рейтинги такого типу не дають простих відповідей, але добре показують загальний фон. Вони фіксують настрій, тривожність і очікування людей, які живуть у цих містах або бувають там регулярно.

Crime Index не замінює офіційних звітів, але він чітко показує, як самі мешканці оцінюють безпеку навколо себе. А це, зрештою, теж важлива частина міського життя.

Джерело: 5692.com.ua

Рекордна цифра: у Мінсоцполітики підрахували всіх, хто має право на транспортні пільги

Станом на кінець 2025 року право на пільговий проїзд у громадському транспорті мали приблизно 10,7 мільйона громадян. Про це повідомили у Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності.

Якщо говорити простіше, це не якась абстрактна група. Йдеться про пенсіонерів, людей з інвалідністю, ветеранів військової служби, інших категорій, які мають законне право їздити на пільгових умовах. Фактично – кожен четвертий українець.

Хто платить за пільги

У міністерстві нагадали важливу деталь, про яку часто забувають у повсякденних суперечках із водіями. З 2017 року компенсації перевізникам за пільговий проїзд фінансуються не з державного, а з місцевих бюджетів. Це передбачено статтею 91 Бюджетного кодексу України.

Тобто кошти на ці виплати шукають громади. А якщо грошей бракує – напруга зростає. І саме тут починаються конфлікти, які багато хто бачив на власні очі.

Системна проблема, яку не видно з салону

У Міністерстві соціальної політики прямо вказують на головну біду – в Україні досі немає повноцінної автоматизованої системи обліку оплати проїзду, так званої АСООП.

Через це ніхто точно не знає:

  • скільки пільговиків реально їздить;
  • скільки поїздок відбулося;
  • яку суму перевізникам мають компенсувати.

У результаті страждають усі. Перевізники говорять про збитки, місцева влада – про відсутність точних даних, а пасажири – про постійні сварки та нерозуміння.

Спроба навести лад: що пропонують депутати

Ще раніше Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув законопроєкт №5651-2. Документ стосується оновлення системи пільг на проїзд і пов’язаних соціальних гарантій.

Поки що закон не ухвалений. Депутати вирішили продовжити роботу над ним у межах спеціальної робочої групи та підготувати текст до другого читання. Але напрямок уже зрозумілий.

Що саме хочуть змінити

Проєкт закону спрямований на реформу механізму пільгового проїзду. У центрі уваги – проблеми, які роками накопичувалися у сфері перевезень:

  • немає достовірного обліку пільгових пасажирів і реальних поїздок;
  • компенсації перевізникам залишаються непрозорими;
  • трапляються зловживання з боку окремих перевізників і порушення прав пільговиків;
  • відсутня адресна допомога на місцевому рівні;
  • конфлікти між водіями та пасажирами стали майже регулярними.

Картина, знайома багатьом.

Електронний квиток як основа змін

Ключовий елемент реформи – запровадження електронного квитка та автоматизованих систем обліку. Ідея проста: кожна пільгова поїздка має фіксуватися.

Оплата на пільгових умовах відбуватиметься за електронним або, у разі потреби, паперовим квитком. Його формуватимуть через територіальні системи або спеціальні програмні комплекси. Без "на око" і без здогадок.

Окреме фінансування для військових і ветеранів

Документ також передбачає важливу зміну: компенсації за пільговий проїзд військових, ветеранів війни та ветеранів служби пропонується фінансувати вже з державного бюджету.

Порядок і конкретні розміри відшкодування має визначити Кабінет Міністрів України. Це зніме частину навантаження з місцевих бюджетів, де й без того вистачає проблем.

Що має змінитися на практиці

У Комітеті Верховної Ради наголошують: у разі ухвалення законопроєкту система пільгових перевезень отримає кілька принципових змін:

  • з’явиться єдина й прозора база пільговиків;
  • держава та громади бачитимуть реальні обсяги перевезень;
  • статус і поїздки пільгових категорій проходитимуть чітку верифікацію;
  • кількість конфліктів у транспорті має зменшитися;
  • витрати місцевих бюджетів стануть більш контрольованими.

Терміни і перехідний період

Якщо закон усе ж буде ухвалений, він набуде чинності з 1 січня 2028 року. Такий строк закладений свідомо — щоб міста, громади й перевізники мали час на технічну та організаційну підготовку.

Реформа пільгового проїзду – це не лише про квитки чи електронні системи. Йдеться про довіру, чіткі правила і справедливий розподіл коштів у сфері, яка безпосередньо торкається мільйонів українців.

Джерело: 5692.com.ua

Кожен має свою роль: Зеленський про готовність партнерів до розгортання військ в Україні

Останні роки навчили простій речі: домовленості без реальних запобіжників не тримаються. Саме з цього розуміння й почалася нова сторінка у переговорах про безпеку України – без гучних обіцянок, але з чітким сигналом, що цього разу контроль буде жорстким.

Спільний документ без ілюзій

Президент України Володимир Зеленський разом із президентом Франції Еммануелем Макроном та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розміщення іноземних військ в Україні. Йдеться не про символічну підтримку, а про основу для створення так званої "Коаліції охочих".

Суть проста: іноземні сили мають бути присутні на українській території, щоб стежити за дотриманням миру. Без віри на слово. Без старих помилок.

Чому більше не вірять Росії

Еммануель Макрон говорив жорстко й без дипломатичних прикрас. За його словами, рішення про військову присутність – це прямий наслідок повної недовіри до російських обіцянок.

Мирні угоди, підписані Росією за останні 15 років, усі були порушені – у Молдові, Грузії та Україні, – нагадав він.

Саме тому, як пояснив французький лідер, нова система безпеки не базуватиметься на паперах. Вона спиратиметься на силу, міжнародну підтримку і чіткі механізми контролю. До речі, за домовленістю, моніторинг режиму припинення вогню мають забезпечувати США.

Українська армія як головний щит

Окремий акцент – на ролі Збройних сил України. Макрон прямо назвав ЗСУ ключовим елементом оборони всієї Європи. Після завершення бойових дій українська армія має зберегти чисельність на рівні близько 700 тисяч військових.

Першою лінією стримування можливої агресії стануть саме ЗСУ, – зазначив він.

Західні партнери вже взяли на себе зобов’язання щодо повного забезпечення цієї армії – від техніки до систем підтримки. Це не разова допомога, а довгострокова ставка.

Війська союзників на землі, в повітрі й на морі

Для додаткового захисту країни партнери планують розмістити свої підрозділи по всій території України. Йдеться про присутність "на землі, в повітрі та на морі". Такий формат має перекрити будь-які спроби реваншу.

Ідея проста, але показова: якщо мир порушується – це бачать не лише в Києві, а й у Парижі, Лондоні та інших столицях. І реакція буде негайною.

Британсько-французькі військові хаби

Кір Стармер озвучив конкретику. Після припинення вогню Велика Британія та Франція планують створити військові хаби по всій Україні. Ці центри стануть точками координації для всієї "Коаліції охочих" і допоможуть швидко реагувати на будь-які загрози.

Фактично, це нова інфраструктура безпеки, якої раніше не було.

Роль Німеччини

До ініціативи долучається і Берлін. Фрідріх Мерц заявив, що Німеччина готова взяти на себе відповідальність не лише за безпеку України, а й усього європейського континенту. Для ЄС це важливий сигнал: процес уже не зупинити.

Юридична база вже готова

Володимир Зеленський підтвердив, що підготовчий етап завершено. Юридичні рамки для подальших рішень сформовані, а документи щодо гарантій безпеки фактично готові до підписання.

Ми чітко розуміємо, яка країна і на що готова в межах Коаліції охочих, – наголосив президент.

За його словами, ролі партнерів визначені, а домовленості більше не виглядають абстрактними.

Контури нової системи безпеки

Підписана декларація фактично запускає формування нової архітектури європейської безпеки, де Україна перестає бути сірою зоною і стає ключовим оборонним вузлом. Без гучних слів, але з конкретними механізмами стримування.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні запустили новий застосунок для передачі показань газу

Українці тепер можуть передавати показання лічильників газу через мобільний застосунок «Куб». Програма дозволяє швидко передавати дані, контролювати споживання та оплачувати рахунки без дзвінків і візитів до відділень.
Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі ввечері пролунали потужні вибухи: що відомо

Увечері вівторка, 6 січня, у Дніпрі мешканці чули звуки вибухів. Перед цим у регіоні оголосили повітряну тривогу.

Сигнал повітряної тривоги в Дніпропетровській області пролунав о 20:12. У Повітряних силах Збройних сил України одразу попередили про загрозу застосування балістичного озброєння. Вже за декілька хвилин у моніторингових каналах з’явилася інформація про швидкісну ціль у напрямку Дніпра.

Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук звернувся до жителів регіону із закликом не ігнорувати сигнали небезпеки.

Перебувайте в укриттях до кінця тривоги, – наголосив він.

Джерело: 5692.com.ua

У 2025 році поліцейські Запоріжжя розкрили понад 400 злочинів за допомогою службових собак

Впродовж 2025 року кінологічні підрозділи поліції Запоріжжя здійснили 577 виїздів і допомогли розкрити 7 вбивств, 13 розбоїв, 7 фактів тяжких тілесних ушкоджень, 68 крадіжок та 311 інших злочинів. Завдяки службовим собакам із незаконного обігу вилучено понад 15 кг наркотиків, 7 100 набоїв, 23 одиниці зброї, понад 19 кг вибухових речовин та 191 вибуховий пристрій.
Більше новин на REPORTER.ua

Якою буде погода в Кам’янському 7 січня: прогноз

7 січня мешканців Кам’янського очікує похмура та дощова погода протягом усього дня. За прогнозами синоптиків, опади будуть інтенсивними з ночі й триватимуть майже без перерв, поступово слабшаючи лише ближче до вечора.

Температура повітря впродовж доби залишатиметься стабільною. У нічні та ранкові години стовпчики термометрів показуватимуть близько +4°C. Вдень повітря прогріється до +7°C, така ж температура збережеться і ввечері. Водночас через високу вологість та вітер температура відчуватиметься нижчою – від 0°C вночі до +4°C у другій половині дня.

Атмосферний тиск протягом середи поступово знижуватиметься – з 757 мм рт. ст. уночі до 752 мм рт. ст. увечері. Вологість повітря залишатиметься високою і коливатиметься в межах 90–95%. Вітер помірний, зі швидкістю 4–5,5 м/с.

Ймовірність опадів упродовж дня буде значною: від 12% уночі до 70% і більше в денні години. Синоптики застерігають, що сильний дощ може ускладнити пересування містом, тому водіям і пішоходам варто бути особливо уважними.

За кліматичними спостереженнями за останні 130 років, найтеплішим 7 січня було у 2025 році, коли температура сягнула +9°C. Найхолоднішим цей день став у 1935 році – тоді морози опустилися до -31°C.

Джерело: 5692.com.ua

У метро Дніпра знайшли артефакти, яким сотні мільйонів років: подробиці

Під час оздоблення станції метро «Покровська» в Дніпрі історики виявили мармур, схожий на той, що використовували на київській станції «Університет». Матеріал добутий у Новоселицькому родовищі Закарпаття, яке у Мезозойську еру було дном моря.
Більше новин на REPORTER.ua

Інформаційний портал міста Кам'янське

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити наш веб-сайт максимально цікавим для вас. Натиснувши «Прийняти», ви дозволяєте використовувати файли cookie на нашому веб-сайті.