Українська компанія Fire Point нині виходить на виробництво понад 200 далекобійних ударних дронів на день. Такі масштаби – це вже не експеримент і не окремі партії, а повноцінна серія. Про це розповіла технічна директорка компанії Ірина Терех у розмові з головним редактором французького аерокосмічного видання Air & Cosmos Ксав’єром Тайтельманом.

Якщо говорити простіше, це означає: щодня з конвеєра сходить стільки безпілотників, скільки раніше могли робити за тижні або й місяці. І це вже новий рівень.

Ставка на власні руки

Окрема історія – двигуни. Колись Fire Point була майже повністю залежна від імпорту. Але дуже швидко стало зрозуміло: це гальмує все виробництво. Один збій у постачанні – і вся система сиплеться, як картковий будиночок.

Тож компанія пішла іншим шляхом. Сьогодні понад 97,5% деталей двигуна виготовляються безпосередньо в Україні. Якщо бути точним – 80 із 82 компонентів роблять на власних потужностях. Лиття, механічна обробка, підгонка, фінальне складання – усе в одному ланцюжку.

Ми дуже залежимо від допомоги партнерів у фінансуванні, розвідданих і загальній політичній підтримці. Але щодо компетенцій і обладнання ми намагаємося робити якомога більше самостійно, – наголосила Ірина Терех.

Коли імпорт стає слабким місцем

На старті, як це часто буває, імпорт здавався логічним рішенням. Швидше, зручніше, перевірено. Але реальність війни внесла свої корективи. Постачання затримуються, ціни ростуть, а потреби лише збільшуються.

Саме двигуни стали тим самим вузьким горлечком, через яке неможливо було пропустити великі обсяги виробництва. І тут локалізація вже була не питанням вибору, а питанням виживання проєкту.

Навіть глушники – свої

Цікавий момент, на який звернув увагу Ксав’єр Тайтельман: в Україні тепер виробляють навіть глушники для дронів. Звучить як дрібниця, але на практиці це один із найскладніших елементів у масовому виробництві.

У світі просто немає спроможностей постачати 150–200, а скоро й 400 глушників на день. Локальне виробництво знизило вартість із 400 євро до понад 70 євро за одиницю, – зазначив він.

Тобто мова не лише про незалежність, а й про серйозну економію, яка в масштабах війни має зовсім іншу вагу.

Виробництво як стратегія

За сухими цифрами – велика перебудова мислення. Український оборонний сектор дедалі більше працює не за принципом "дістати будь-де", а за логікою довгої дистанції. Максимальна локалізація, контроль якості, масштабування без постійного озираня на зовнішні ринки.

Це не швидкий процес і точно не простий. Але саме так формується технологічна стійкість, яка з часом стає не менш важливою, ніж будь-яка окрема система озброєння.

Коли кількість переходить у спроможність

Понад 200 далекобійних дронів на день – це вже не просто статистика для новинної стрічки. Це показник того, що українська промисловість вчиться працювати на виснаження ворога, а не лише на латання дір. І чим більше таких виробництв, тим менше критичних залежностей лишається поза нашим контролем.

Джерело: 5692.com.ua

Майбутній референдум, який планують провести разом із президентськими виборами, матиме лише одне питання. Без списку, без додаткових уточнень дрібним шрифтом. Йдеться про те, чи підтримує людина мирну угоду з російським режимом на конкретно визначених умовах.

Саме таку логіку озвучив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу. За його словами, формат буде максимально прямий – або підтримка, або ні. Інших варіантів не передбачають.

Конституція – поза грою

Окремий акцент Стефанчук зробив на питанні Конституції. І тут позиція жорстка. Усі теми, які стосуються Основного закону, взагалі не можуть виноситися на референдум – незалежно від його формату чи рівня.

Питання, які стосуються Конституції України, не можуть бути предметом жодного – ані всеукраїнського, ані будь-якого іншого референдуму, – наголосив він.

Тобто жодних змін, правок чи спроб обійти процедури через народне голосування. Конституційна рамка залишається закритою.

Про що саме запитають людей

Як пояснив спікер, предмет референдуму зводиться до одного чітко сформульованого пункту. Це питання підтримки або непідтримки конкретної угоди, яку офіційно внесуть на розгляд.

Без абстракцій, без загальних фраз про мир "у принципі". Мова йде саме про документ з визначеними умовами. Людині пропонують оцінити не ідею, а конкретний варіант домовленостей.

Рамки рішення

У цьому підході, за словами представників парламенту, важлива зрозумілість. Референдум не має перетворюватися на дискусійний майданчик із десятками трактувань. Є угода – є питання. І відповідь на нього.

Межі, які не переходять

У Верховній Раді дають зрозуміти: навіть у складних переговорах і пошуку миру існують чіткі обмеження. Конституція не обговорюється, кількість питань не розширюється, а рішення виноситься в максимально простій формі – так, щоб його неможливо було тлумачити двозначно.

Джерело: 5692.com.ua

У водія виявили кровотечу з ноги, тож наклали турнікет та оглянули пасажирку. Після цього передали обох постраждалих медикам.
Більше новин на REPORTER.ua

У п’ятницю, 2 січня, у Кривому Розі біля кільця 95 кварталу спалахнув автомобіль Land Rover.
Більше новин на REPORTER.ua

Між знайомими виник конфлікт, у ході якого підозрюваний смертельно поранив свого приятеля. Від отриманої травми потерпілий помер.
Більше новин на REPORTER.ua

За фактом обох подій відповідними органами ведеться розслідування.
Більше новин на REPORTER.ua

Під час конфлікту підозрюваний здійснив постріл з рушниці та смертельно поранив потерпілого.
Більше новин на REPORTER.ua

Більшість країн світу сьогодні орієнтуються на григоріанський календар. Саме за ним ми звіряємо дати, плануємо відпустки й зустрічаємо Новий рік. Понад 160 держав користуються ним як основним і єдиним. Зручно, зрозуміло, без сюрпризів. Але так живе не весь світ.

Японський рахунок часу

У Японії паралельно з загальноприйнятим календарем існує ще один – імператорський. Там роки рахують від початку правління чинного монарха. Нинішній імператор Нарухіто зійшов на трон 1 травня 2019 року. Відповідно, для японців зараз іде сьомий рік його правління. У документах і на офіційному рівні така система використовується цілком серйозно, без екзотики.

Ісламський календар

В багатьох країнах Близького Сходу та Північної Африки живуть за іншим відліком часу. Ісламський календар бере початок з 622 року нашої ери – з моменту хіджри. Його використовують, зокрема, в Алжирі, Єгипті, Іраку, Ємені. За цим календарем там зараз 1447 рік. Місяці коротші, рік іде швидше, і свята щоразу зміщуються.

Китайський підхід

Китай взагалі не обмежується одним календарем. Поруч із сучасним григоріанським там живе традиційний місячно-сонячний. За ним зараз триває 4722 рік, який проходить під знаком Зеленої Дерев’яної Змії. Зміна року відбудеться не 1 січня, а наприкінці січня 2026-го. І так – це нормально для Китаю.

Єврейський календар

В Ізраїлі також використовують місячно-сонячну систему. За єврейським календарем нині 5786 рік. Саме за ним визначають релігійні свята, пам’ятні дати й важливі події. Для повсякденного життя паралельно застосовується і григоріанський відлік.

Сонячні варіанти

Є країни, де діють власні сонячні календарі. Наприклад, в Афганістані та Ірані зараз 1404 рік, а в Бангладеш – 1432-й. Вони відрізняються від нашого не лише цифрами, а й логікою побудови року.

Коли цифри – не головне

Різні календарі – це не про відставання чи випередження. Це про культуру, традиції й спосіб бачити час. Формально ми живемо в одному світі, але календар у кожного – свій. І саме тому відчуття року, який "зараз", у різних країнах так сильно різниться.

Джерело: 5692.com.ua

Вогонь охопив речі домашнього вжитку всередині оселі на загальній площі 25 кв.м.
Більше новин на REPORTER.ua

За даними слідства, під час поточного ремонту об’єкту теплопостачання посадові особи підробили службові документи та списали більший обсяг матеріалів, ніж був фактично використаний.
Більше новин на REPORTER.ua