Багато хто задається питанням, скільки часу потрібно приділяти тренуванням, щоб домогтися помітних результатів у схудненні. Відповідь залежить від безлічі факторів, включно з інтенсивністю занять, раціоном харчування та індивідуальними особливостями організму.

Рекомендована частота тренувань

Для ефективного схуднення фахівці рекомендують займатися фізичною активністю мінімум 3-5 разів на тиждень. Оптимальна тривалість тренування – 45-60 хвилин. Важливо пам'ятати, що регулярність – ключовий фактор для досягнення результату.

Кардіо та силові тренування

Кардіонавантаження (біг, плавання, велоспорт) – ідеальний спосіб спалити калорії та прискорити процес схуднення. Однак не варто забувати про силові тренування. Вони допомагають зміцнити м'язи, прискорити метаболізм і поліпшити загальний тонус тіла.

Індивідуальний підхід

Кожен організм унікальний, тому результати можуть варіюватися. Проте, через 4-6 тижнів регулярних занять можна помітити перші зміни. Поєднання тренувань із правильним харчуванням дасть ще швидші результати.

Не забувайте про відпочинок

Перетренованість може уповільнити процес схуднення. Важливо давати організму час на відновлення. Чергуйте дні з високим фізичним навантаженням із днями відпочинку або легкими вправами, такими як йога або прогулянки.

Для ефективного схуднення необхідно тренуватися 3-5 разів на тиждень, приділяючи увагу як кардіонавантаженням, так і силовим вправам. Головне – регулярність, індивідуальний підхід і дотримання балансу між тренуваннями та відпочинком.

Джерело: 5692.com.ua

Верховна Рада ухвалила важливі поправки до закону про мобілізаційну підготовку, які значно впливають на призов молодих людей до 25 років. Нові положення спрямовані на вирішення питання відстрочки від мобілізації для тих, хто раніше був визнаний обмежено придатним до військової служби.

Основні положення законопроекту

Верховна Рада підтримала законопроект №11379-д у другому читанні, остаточно затвердивши положення, які звільняють частину молодих українців до 25 років від мобілізації. Цей закон спрямований на розв'язання проблеми, що виникла після скасування статусу "обмежено придатних" військовозобов'язаних. Раніше, до ухвалення цього закону, молоді люди, які мали обмеження за станом здоров'я, підлягали призову у воєнний час.

Закон передбачає:

• Відстрочку від мобілізації для військовозобов'язаних до 25 років, які раніше були визнані обмежено придатними за станом здоров'я. Згідно з новим законом, такі особи не можуть бути мобілізовані до досягнення 25-річного віку, якщо вони стояли на обліку як непридатні до служби у мирний час, але обмежено придатні у воєнний.
• Добровільний призов. Молоді люди, які підпадають під категорію обмежено придатних, можуть бути призвані на військову службу лише за їх згодою під час дії воєнного стану.
• Рішення про виключення раніше мобілізованих. Хоча початковий проект закону передбачав можливість звільнення зі служби тих, кого встигли мобілізувати до прийняття змін, профільний комітет Верховної Ради видалив це положення з кінцевого тексту закону. Очікується, що це питання буде вирішено через окремий закон, який передбачатиме детальний механізм звільнення таких осіб.

Чому виникла необхідність у змінах?

Під час дії попереднього законодавства до мобілізації підлягали військовозобов'язані, віком від 27 до 60 років. Водночас громадяни від 18 до 27 років могли бути призвані на службу лише на добровільній основі. Однак після змін, внесених навесні 2024 року, статус обмежено придатних до служби було скасовано, і тисячі хлопців до 25 років автоматично стали військовозобов'язаними. Це призвело до непорозумінь і юридичної прогалини в мобілізаційному процесі.

Навесні президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію з 25 років. Але зміни в законодавстві створили ситуацію, коли молоді люди, яких раніше визнавали обмежено придатними, підлягали мобілізації, тоді як їхні здорові однолітки могли уникати служби, поки не досягли 25-річного віку.

Реакція суспільства та військових структур

У вересні 2024 року Сухопутні війська України, до складу яких входять ТЦК (Територіальні центри комплектування), видали директиву, яка забороняє мобілізацію обмежено придатних до 25 років. Хоча цей документ є засекреченим, офіційні військові представники пояснили, що це рішення було ухвалене з метою зниження напруженості в суспільстві.

Мобілізаційна підготовка під час воєнного стану є важливим аспектом забезпечення боєздатності армії. Однак зростаюча кількість юридичних суперечностей та прогалин в законодавстві вимагає оперативних рішень від парламенту та уряду. Особливо важливо, щоб такі рішення не ставали причиною дестабілізації або зниження морального духу серед військовозобов'язаних.

Джерело: 5692.com.ua

На Харківщині, в районі Вовчанська, війська Російської Федерації використовують нову тактику – будівництво підземних тунелів для прихованого переміщення та захисту від ударів українських військових. Ця тактика, відома як "підземні кроти", стала частиною стратегії окупації, яка розповсюджується на інші райони України.

Стратегія "підземних кротів"

Російські війська, вже застосовували цю тактику в Авдіївці, Донецької області, тепер використовують її в Харківській області. Вони створюють мережу підземних тунелів, що з'єднують підвали будинків, щоб забезпечити безпечне переміщення в умовах активних військових дій.

Віталій Саранцев, речник оперативно-тактичного угруповання "Харків", підкреслив, що війська РФ використовують цю тактику в обмеженому обсязі на певних локаціях. Він зазначив, що окупанти намагаються мінімізувати ризики, створюючи тунелі, які дозволяють їм уникають виявлення від українських військових.

Боротьба із підземними загрозами

Українські військові реагують на цю загрозу шляхом інтенсивних операцій для виявлення та знищення підземних комунікацій противника. За словами речника, українські бійці здійснюють точкові удари, коли виявляють такі тунелі, щоб унеможливити їх використання окупантами.

Підземні тунелі не лише забезпечують безпечне переміщення ворожих сил, але й можуть використовуватися для зберігання боєприпасів та зброї, зокрема ракетних систем.

Джерело: 5692.com.ua