Професійно та доступно.

Ми продовжуємо бесіди із завідувачем відділення кардіологічної інтенсивної терапії Кам’янської міської лікарні швидкої медичної допомоги Володимиром Олександровичем Борощуком.

– Що таке інфаркт міокарда та чому він виникає?
– Інфаркт – це омертвіння тканин, спричинене недостатнім кровопостачанням або повним припиненням кровотоку. Інфаркт може статися не тільки в серці, а й у легенях, а також у судинах нижніх кінцівок (тут його називають гангреною). До речі, ниркова недостатність також виникає через нестачу кровопостачання.

Основною причиною інфаркту міокарда є атеросклероз коронарних артерій (тих, які підходять безпосередньо до серця і забезпечують його постачання киснем). Це захворювання, при якому на внутрішній поверхні артерій формуються відкладення жиру, так звані холестеринові бляшки. Вони звужують просвіт судин і ускладнюють нормальний потік крові до серця. Бляшки можуть розростатися та повністю перекрити кровотік. Перекрити кровотік може і тромб – згусток крові, який утворюється всередині кровоносної судини або порожнини серця при пошкодженні стінки судини або при підвищенні в’язкості крові.

Тоді й трапляється інфаркт. Також його виникненню сприяють підвищений артеріальний тиск, високий рівень холестерину в крові, цукровий діабет, ожиріння, малорухливий спосіб життя та стрес.

– Ми вже говорили про методи профілактики інфаркту. Але якщо захворювання таки розвинулося, як його сьогодні лікують? Що робити, якщо людина раптово відчуває раптовий інтенсивний і палючий загрудинний біль, задуху та паніку?
– Слід негайно викликати «швидку». На такі симптоми вона виїжджає завжди. Лікар поставить попередній діагноз і вирішить, куди саме везти пацієнта. Якщо це дійсно інфаркт, пацієнта відвезуть до однієї з 4 лікарень Дніпра, де є катетерні лабораторії:
• Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії,
• Обласна лікарня ім. Мечникова,
• 4-та міська лікарня Дніпра,
• Лікарня швидкої допомоги Дніпра.

У Кам’янському кардіохірургічні втручання не проводяться. У нас лікують консервативно (тобто таблетками та ін’єкціями). Катетерні лабораторії працюють цілодобово. Їхнє сучасне обладнання дозволяє швидко і точно провести діагностику та лікування. За результатами обстеження приймається рішення про встановлення стента у постраждалу артерію і визначається місце встановлення.

– Що таке стентування?
– Це безболісна та малоінвазивна (не травмуюча) маніпуляція. Не треба боятися цієї процедури. Тонкий катетер вводиться в променеву артерію на зап’ясті та підводить спеціальний балон до місця закупорки артерії. Балон надувають, розширюючи артерію і встановлюється одягнений на нього стент. Стент – це, власне, пружина, яка підтримує стінки артерії зсередини та запобігає повторному звуженню. Цим же балоном видаляється з артерії тромб, що перекрив кровотік.

Для стентування не потрібний загальний наркоз. Процес контролюється за допомогою рентгенівського апарату. Зображення виводиться на екран. Його можуть навіть показати допитливому пацієнту. Процедура триває 30 хвилин. Зараз вона безкоштовна.

Успіх лікування залежить від часу звернення. Якщо з моменту появи перших болів пройшло більше доби, виникає ризик ускладнень. Тому не тягніть із викликом швидкої.

Відновлення після інфаркту
За сприятливої динаміки пацієнта виписують вже на 7-8 день після стентування. Людина цілком здатна обслуговувати себе самостійно. Але амбулаторне лікування потрібно буде продовжити. Для пацієнтів працездатного віку показано помірне фізичне навантаження. І дуже важливо в жодному разі не переривати прийом прописаних препаратів!

А ось люди похилого віку після стентування, можливо, будуть потребувати догляду і нагляду, у тому числі для того, щоб вони не забували приймати призначені ліки.

У процесі відновлення після інфаркту дуже багато залежить від пацієнта. Для того, щоб закупорка судини не повторилася в іншому місці, слід дотримуватись рекомендацій, які даються при виписці зі стаціонару. Мало лише приймати препарати. Слід переглянути свої харчові звички, спосіб життя, повністю відмовитись від куріння та алкоголю. Звісно, це не просто. Але якщо хочете вести активне, діяльне життя, а не перетворитися на інваліда, замкненого у чотирьох стінах, необхідно взяти себе в руки.

Галина Денисова

Читайте також: Які симптоми повинні насторожити та змусити терміново звернутися до кардіолога

Прокурори в суді довели, що після повномасштабного вторгнення рф в Україну керівниця виправної установи залишилась в окупованому Бердянську.
Більше новин на REPORTER.ua

Водія BMW 318I та двох пасажирок Renault LOGAN затиснуло всередині понівечених авто.
Більше новин на REPORTER.ua

Минуло 33 роки з того часу, як рішенням міськради Дніпродзержинська №484 «Про передачу будівлі римсько-католицької церкви Святого Миколая та прилеглої до неї території» храм повернули вірянам. Підписав документ тодішній керівник міста – голова міськради Сергій Шершньов.

Драматична історія храму
Костел Святого Миколая збудували у 1897 р. Роботи тривали два роки під керівництвом архітектора Станіслава-Антона Юліановича Харманського. До революції 1917 р. католицька громада міста налічувала 6 800 парафіян. Практично щонеділі проводилися вінчання. Костел був релігійним та культурним центром для тисяч поляків, які приїхали працювати на Дніпровський металургійний завод. До речі, окрім вихідців із Польщі, парафіянами костелу стали чехи, німці, італійці, французи, прибалти, які також жили та працювали у Кам’янському.

Фото на заставці: костел з центрального входу, 1905 рік

Костел на початку ХХ століття (знімок із книги «Опис Дніпровського заводу», видання 1908 року)

Для отримання дозволу на будівництво цього католицького храму тодішньому директору-розпоряднику заводу Ігнатію Ясюковичу довелося через міністра МВС Івана Дурново звертатися до імператора Російської імперії Олександра ІІІ. Кошти на будівництво костелу було зібрано з особистих внесків заводчан-католиків за участю Дніпровського заводу.

Радянський час був тяжким періодом для храму та його парафіян. Багато поляків залишили місто. Священики костелу зазнавали репресій. У 1929 році більшовики відібрали храм у віруючих. До 1991 р. тут розташовувалися призовний пункт, склад, морська школа, ДТСААФ і т. п. У 1948 р. центральний вхід костелу знівечили потворною прибудовою зі сходовим маршем усередині, а внутрішній простір храму розділили на два поверхи.

Відродження
Багато містян, вірян і атеїстів, з болем дивилися на руйнування храму. Початок відродженню костелу поклав Олександр Слонєвський (сьогодні – відомий історик, письменник, краєзнавець, а в ті роки – працівник металургійного комбінату та початківець-депутат міськради), який опублікував 6 січня 1990 року в газеті «Прапор Дзержинки» статтю «Дорога до храму, або Хроніка одного варварства». Вивчаючи історію костелу та можливості його відновлення, він познайомився з директором музею міста Ніною Циганок, директором музею ДМК Михайлом Васильєвим, завідувачкою відділу культури міськради Оленою Фесун. І вони об’єдналися в «Ініціативну групу з порятунку костелу». Зусиллями «Ініціативної групи» та інших небайдужих людей вдалося знову створити у місті католицьку громаду та домогтися передачі їй храму.

Саме 17 червня 1992 р. історичне рішення підписав Сергій Шершньов, тодішній голова міськвиконкому.

Кілька років тому, коли ще Сергій Олександрович був живий, редакція «Нашого Репортера» зверталася до нього за коментарем про ті події.

– Я діяв у рамках закону. Люди хочуть вірити – чому ні? Будівля створювалась як костел, отже вона й має служити як костел. Тому, звісно ж, підписав цей документ. А взагалі, кожна людина має свою віру. Якби йшлося про повернення мечеті, підписав би і документ про повернення вірянам мечеті, – сказав тоді С. Шершньов.

Не всі у міськраді підтримували його позицію. Для того, щоб поставити свій підпис на такому документі, була потрібна певна рішучість.

Сьогодні
Костел Святого Миколая – чинний храм. Служби тут проводять ченці ордену капуцинів. Кам’янська парафія є частиною Харківсько-Запорізької єпархії Римсько-католицької церкви України.

З 1991 року, коли після довгої перерви на ґанку розореного храму було проведено перше богослужіння, костел дуже змінився. Його по праву можна назвати однією з візитівок міста та його архітектурною окрасою.

Про історію костелу та події, пов’язані з його відродженням, докладно написано у книзі А. Слонєвського «Життя. Смерть. Воскресіння».

Збори католицької громади міста на ґанку костелу в 1991 році

Роботи з відновлення та реконструкції

Храм у наші дні

У публікації використані фотографії із книги А. Слонєвського «Історія костелу Св. Миколая».

Галина Денисова

Читайте також: Яскрава фотографія Кам’янського/Дніпродзержинська із 1970-х років. Де її зробили?

Минуло 33 роки з того часу, як рішенням міськради Дніпродзержинська №484 «Про передачу будівлі римсько-католицької церкви Святого Миколая та прилеглої до неї території» храм повернули вірянам. Підписав документ тодішній керівник міста – голова міськради Сергій Шершньов.

Драматична історія храму
Костел Святого Миколая збудували у 1897 р. Роботи тривали два роки під керівництвом архітектора Станіслава-Антона Юліановича Харманського. До революції 1917 р. католицька громада міста налічувала 6 800 парафіян. Практично щонеділі проводилися вінчання. Костел був релігійним та культурним центром для тисяч поляків, які приїхали працювати на Дніпровський металургійний завод. До речі, окрім вихідців із Польщі, парафіянами костелу стали чехи, німці, італійці, французи, прибалти, які також жили та працювали у Кам’янському.

Фото на заставці: костел з центрального входу, 1905 рік.

Костел на початку ХХ століття (знімок із книги «Опис Дніпровського заводу», видання 1908 року)

Для отримання дозволу на будівництво цього католицького храму тодішньому директору-розпоряднику заводу Ігнатію Ясюковичу довелося через міністра МВС Івана Дурново звертатися до імператора Російської імперії Олександра ІІІ. Кошти на будівництво костелу було зібрано з особистих внесків заводчан-католиків за участю Дніпровського заводу.

Радянський час був тяжким періодом для храму та його парафіян. Багато поляків залишили місто. Священики костелу зазнавали репресій. У 1929 році більшовики відібрали храм у віруючих. До 1991 р. тут розташовувалися призовний пункт, склад, морська школа, ДТСААФ і т. п. У 1948 р. центральний вхід костелу знівечили потворною прибудовою зі сходовим маршем усередині, а внутрішній простір храму розділили на два поверхи.

Відродження
Багато містян, вірян і атеїстів, з болем дивилися на руйнування храму. Початок відродженню костелу поклав Олександр Слонєвський (сьогодні – відомий історик, письменник, краєзнавець, а в ті роки – працівник металургійного комбінату та початківець-депутат міськради), який опублікував 6 січня 1990 року в газеті «Прапор Дзержинки» статтю «Дорога до храму, або Хроніка одного варварства». Вивчаючи історію костелу та можливості його відновлення, він познайомився з директором музею міста Ніною Циганок, директором музею ДМК Михайлом Васильєвим, завідувачкою відділу культури міськради Оленою Фесун. І вони об’єдналися в «Ініціативну групу з порятунку костелу». Зусиллями «Ініціативної групи» та інших небайдужих людей вдалося знову створити у місті католицьку громаду та домогтися передачі їй храму.

Саме 17 червня 1992 р. історичне рішення підписав Сергій Шершньов, тодішній голова міськвиконкому.

Кілька років тому, коли ще Сергій Олександрович був живий, редакція «Нашого Репортера» зверталася до нього за коментарем про ті події.

– Я діяв у рамках закону. Люди хочуть вірити – чому ні? Будівля створювалась як костел, отже вона й має служити як костел. Тому, звісно ж, підписав цей документ. А взагалі, кожна людина має свою віру. Якби йшлося про повернення мечеті, підписав би і документ про повернення вірянам мечеті, – сказав тоді С. Шершньов.

Не всі у міськраді підтримували його позицію. Для того, щоб поставити свій підпис на такому документі, була потрібна певна рішучість.

Сьогодні
Костел Святого Миколая – діючий храм. Служби тут проводять ченці ордену капуцинів. Кам’янська парафія є частиною Харківсько-Запорізької єпархії Римсько-католицької церкви України.

З 1991 року, коли після довгої перерви на ґанку розореного храму було проведено перше богослужіння, костел дуже змінився. Його по праву можна назвати однією з візитівок міста та його архітектурною окрасою.

Про історію костелу та події, пов’язані з його відродженням, докладно написано у книзі А. Слонєвського «Життя. Смерть. Воскресіння».

Збори католицької громади міста на ґанку костелу у 1991 році

Роботи з відновлення та реконструкції

Храм у наші дні

У публікації використані фотографії із книги А. Слонєвського «Історія костелу Св. Миколая».

Галина Денисова

Читайте також: Яскрава фотографія Кам’янського/Дніпродзержинська із 1970-х років. Де її зробили?

Ввечері 16 червня о 21:50 Служба порятунку отримала повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Інцидент стався на вулиці Михайла Грушевського у Кам’янському.

На місці було встановлено, що зіткнулися легкові автомобілі BMW 318i та Renault Logan. Унаслідок аварії водія німецького легковика та двох пасажирок французької машини затиснуло всередині понівечених авто.

Надзвичайники деблокували та передали травмованих медикам екстренки для подальшої госпіталізації.

До місця події було направлено 9 рятувальників та 2 одиниці техніки.

Обставини ДТП розслідує поліція.

Джерело: ГУ ДСНС

Читайте також: Небезпечна водійська «класика» у Кам’янському: без прав і у стані сп’яніння

ОНОВЛЕННЯ

Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом ДТП за участі п’яти осіб.

Серед постраждалих – четверо неповнолітніх.

ДТП сталася близько 21:45. Попередньо встановлено, що неповнолітній хлопець за кермом автомобіля BMW виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з Renault, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок аварії тілесні ушкодження отримали 46-річний водій Renault, 16-річний водій BMW та три неповнолітні пасажири BMW. Всі потерпілі госпіталізовані до лікарні.

Зараз всі обставини ДТП встановлюють у рамках кримінального провадження, відкритого за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами).

Ввечері 16 червня о 21:50 Служба порятунку отримала повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Інцидент стався на вулиці Михайла Грушевського у Кам’янському.

На місці було встановлено, що зіткнулися легкові автомобілі BMW 318i та Renault Logan. Унаслідок аварії водія німецького легковика та двох пасажирок французької машини затиснуло всередині понівечених авто.

Надзвичайники деблокували та передали травмованих медикам екстренки для подальшої госпіталізації до лікарні.

До місця події було направлено 9 рятувальників та 2 одиниці техніки.

Обставини ДТП розслідує поліція.

Джерело: ГУ ДСНС

Читайте також: Небезпечна водійська «класика» у Кам’янському: без прав і у стані сп’яніння

11 червня 2025 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу Комишувахи, що на Донеччині, загинув старший солдат Віталій Сергійович Ржимовський. Йому було 35 років.
Більше новин на REPORTER.ua

Замовником робіт виступає комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура» Дніпровської міської ради. Тендер на виконання робіт триватиме до 19 червня.
Більше новин на REPORTER.ua