Тепер вартість навчання на контракті повинна дорівнювати тому, скільки на того ж студента витрачає держава на бюджеті. Такі нові "правила гри" запроваджує постанова Кабміну №417.

Простіше кажучи, якщо держава викладає 55 тисяч гривень на одного бюджетника, то й контрактнику доведеться платити стільки ж або й більше. І тут постає логічне запитання: а чи потягне це звичайна українська родина?

На кого це стосується найбільше

Не всі спеціальності підпадають під нові вимоги, але чимало з них — найбільш популярні:

• журналістика, філологія, дизайн, кіно та мистецтво (усе, окрім україністики);
• соціальні науки: політологія, психологія, міжнародні відносини, соціологія, економіка;
• юриспруденція, публічне управління, маркетинг, фінанси;
• ІТ-галузь: програмування, прикладна математика, кібербезпека, архітектура;
• медицина та фармація;
• сфера туризму й готельної справи;
• транспортні спеціальності, зокрема морський напрям та інші.

І, чесно кажучи, це більшість того, куди нині масово хочуть вступати діти.

Університети мають оголосити нові ціни до 19 травня. Бо з 19 липня вже стартує подача документів. Тобто залишилось буквально кілька тижнів, щоб дізнатись, скільки доведеться викласти за омріяну спеціальність.

Що каже МОН

У Міністерстві освіти і науки запевняють: усе це для того, аби нарешті вирішити проблему "занижених контрактів". Мовляв, якщо на студента з бюджету йде 55 тисяч, а контракт коштує лише 25 — то хтось же цю різницю має покривати? Держава.

Ось як прокоментував це заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький:

Це демотивує викладачів, ресурсу не вистачає, і система освіти фактично йде в занепад.

Звучить серйозно, і в цьому є логіка. Бо коли університет постійно недофінансований, про які лабораторії, сучасні програми й достойну оплату праці можна говорити?

А що думають у самих ЗВО

Отут уже не все так однозначно. Станіслав Ніколаєнко, ексректор НУБіП, вважає, що ці нововведення — це крок назад. Бо, скажімо, в багатьох європейських країнах вища освіта для громадян ЄС — або безкоштовна, або коштує символічні гроші. А у нас вийде, що вчитися в Україні — дорожче, ніж у Польщі чи Словаччині.

І це, за словами ректорів, може лише пришвидшити відтік молоді за кордон. Мовляв, навіщо залишатись, якщо ті самі знання можна отримати дешевше — та ще й з перспективою залишитись у ЄС?

До речі, ректори вже били на сполох

Ще 1 травня Спілка ректорів офіційно звернулася до Президента. Просили зупинити дію постанови №417, бо інакше — біда. Аргументи були прості: підвищення цін — це удар по доступності освіти. Особливо для сіл, малозабезпечених сімей чи просто тих, хто не витягує столичні ціни.

Кожен університет тепер має знайти баланс. З одного боку — не відійти від вимог МОН. А з іншого — не налякати абітурієнтів захмарними сумами. До 19 травня вже побачимо, хто й на скільки підняв планку.

А поки що — час підраховувати, скільки доведеться відкласти на освіту.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні білий дим з’явився над Сикстинською капелою – конклав кардиналів визначився. Новим Папою Римським обрали американця Роберта Френсіса Прево. І це, чесно кажучи, грандіозна подія. Бо такого ще не було: він — перший Папа з США.

Новий Папа взяв ім’я Лев XIV. Не надто гучне, але із сенсом. Можливо, хотів підкреслити тяглість традицій, а можливо — просто відчув, що саме це ім’я добре відлунює у 2025-му. Хто знає.

Хто він — цей новий Лев XIV?

Роберт Френсіс Прево народився 1955 року в Чикаго. Здавалося б — типова американська історія. Але є нюанс. Більшу частину свого життя він провів далеко від Штатів — у Латинській Америці, зокрема в Перу. Саме там він займався пастирською роботою, керував спільнотою, допомагав нужденним. Його там знають, поважають і вважають своїм. Тож технічно — американець. А от за духом, як кажуть, скоріше глобальний громадянин.

До речі, він августинець. Багато років — з 2001-го по 2013-й — був очільником цілого ордену. І це вам не просто "служіння" — це глобальна структура, з власними викликами, політикою, реформами. Власне, як маленький Ватикан.

Не новачок у церковній політиці

У 2023 році Папа Франциск зробив його кардиналом. І одразу поставив на дуже важливу посаду — очолити дикастерію у справах єпископів. Якщо спростити: це людина, яка допомагає вирішувати, хто стане новим єпископом у різних країнах світу. Досить впливово, як не крути.

Цікаво, що Прево не боїться підтримувати прогресивні ідеї. Наприклад, він стояв на боці Папи Франциска у питанні причастя для розлучених, які одружилися вдруге. Звучить як деталь, але насправді — дуже велике питання в сучасній Церкві.

Щодо теми одностатевих пар — тут він обережний. Але загалом — за певну лібералізацію. Погоджується з думкою, що благословення таких союзів має залишатися на розсуд священиків. Не радикал, але й не консерватор із шорами.

Чому саме він

Перед самим конклавом багато хто називав його "компромісним кандидатом". Мовляв, не надто скандальний, не надто молодий, але й не з вичерпаним потенціалом. Для Церкви, яка балансує між традицією та сучасністю — такий варіант міг здатися ідеальним.

Хоча, з іншого боку, дехто вважав, що він ще не настільки "влився" у вищі церковні кола. Бо кардиналом став зовсім нещодавно — лише два роки тому. І для частини виборців це могло бути мінусом. Але, як бачимо, не стало.

Світовий масштаб

Що точно робить Прево унікальним — це його міжнародний досвід. Він не живе тільки Римом чи Чикаго. Його добре знають у Латинській Америці, з повагою сприймають в Європі. Він розуміє потреби Церкви у дуже різних країнах — і це сьогодні надзвичайно важливо.

Якщо говорити коротко, то новий Папа — це історія про те, як сучасна Церква шукає баланс. Між Північчю та Півднем. Між традиціями і потребою змін. Між минулим і тим, що на нас чекає далі. І схоже, Лев XIV має шанси стати символом цього переходу.

Джерело: 5692.com.ua

Зараз усі погляди спрямовані на Сполучені Штати. Саме вони взяли на себе ініціативу стати головними посередниками у мирних переговорах щодо війни в Україні. Але — і це важливо — якщо раптом нічого з цього не вийде, у грі вже є запасні варіанти. І досить серйозні.

Під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Варшаві міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив: мовляв, світ не буде сидіти склавши руки, якщо США не дотиснуть Росію.

Китай — не просто спостерігач

Сікорський назвав Китай країною, яка має, цитуємо, "унікальні можливості" вплинути на Путіна. Це не пафос — йдеться про реальні важелі: економічні, дипломатичні, політичні. І, ймовірно, саме Китай може змусити Кремль бодай на хвилину задуматись над переговорами. Принаймні, якщо захоче.

До речі, Китай, хоч і не афішує свою роль, вже неодноразово показував, що в нього доволі тісні зв’язки з Росією. І якщо Пекін вирішить, що час діяти — Путіну точно не буде байдуже.

А як щодо Туреччини?

Туреччина також залишається у грі. Ердоган — один із небагатьох, хто зберігає стосунки і з Києвом, і з Москвою. Така собі дипломатична "золота середина". І хоча Туреччина поки діє обережно, її участь у перемовинах могла б стати серйозним важелем для зрушення ситуації з місця.

До того ж, є інформація, що Трамп вже звертався до Ердогана з проханням допомогти припинити війну. А це означає: дипломатичні канали з боку Туреччини можуть ось-ось активізуватись.

Росія — нуль поступок

Сікорський чітко дав зрозуміти: Росія за весь цей час не зробила жодного кроку назустріч. Нічого. І саме тому Захід, як каже міністр, повинен діяти жорсткіше. Без тиску, мовляв, Путін нічого не змінить — ні сьогодні, ні завтра.

До слова, він згадав і про США. Зокрема, розкритикував адміністрацію Байдена за те, що вона нібито припинила участь у створенні міжнародного спецтрибуналу проти Росії. І це — лише одна з майже десяти поступок, які Штати, за словами Сікорського, вже зробили Путіну.

А Трамп натисне?

Міністр також згадав і Дональда Трампа. Каже, що той відомий як досвідчений переговірник — і може, якщо захоче, змусити Путіна проявити хоча б краплю здорового глузду. Зрозуміло, не словами, а конкретними діями. І, як висловився Сікорський, "негативними стимулами". Що б це не означало — звучить загрозливо.

Чи буде з усього цього якась користь — поки загадка. Але, схоже, світ потроху готується до нової розкладки. Бо покладати всі надії лише на США — ризиковано. І, чесно кажучи, небезпечно. А от якщо включиться ще Китай із Туреччиною — у Путіна може з'явитися реальний стимул задуматися: а чи не час все ж домовлятися.

Джерело: 5692.com.ua

30 квітня у Павлограді сталася надзвичайна подія — жінка впала в шахту ліфта з третього поверху недобудованої будівлі. Внаслідок падіння вона зазнала тяжких травм і перебувала у стані шоку. Про це повідомила Світлана Зайчикова.

Інцидент стався близько 18:10. До диспетчерської служби Павлоградської станції екстреної медичної допомоги надійшло повідомлення про те, що в місті жінка отримала травму. На виклик одразу виїхала бригада співробітників КП "ОЦЕМД та МК" ДОР.

На місці медики з’ясували, що постраждала перебувала в компанії у недобудованій будівлі, де розпивала спиртні напої. Під час спроби скористатися "вбиральнею" вона переплутала двері та випадково впала у шахту ліфта з висоти третього поверху. Випадкові перехожі допомогли витягнути її на цокольний поверх, де бригада медиків розпочала негайне надання допомоги.

Медики провели протишокову терапію, знеболення, іммобілізацію та кисневу підтримку, яка продовжувалась і під час транспортування до лікарні.

Лікарі закликають громадян відповідально ставитися до свого здоров’я, особливо в умовах воєнного часу, коли бригади ЕМД щодня рятують життя людей з інфарктами, інсультами та іншими невідкладними станами.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі правоохоронці затримали 46-річного чоловіка, якого підозрюють у підпалі трьох автомобілів, що перебували у користуванні українських військових. Інцидент стався вночі з 3 на 4 травня у Шевченківському районі міста, повідомляє ГУ Нацполіції області.

За даними правоохоронців, чоловік навмисно підпалив транспортні засоби, спричинивши суттєві пошкодження. У ході оперативно-розшукових заходів співробітники районного управління поліції №1 та оперативники відділу поліції №4 встановили особу причетного та затримали його.

Під час обшуку в помешканні підозрюваного правоохоронці виявили і вилучили низку речових доказів, зокрема залишки легкозаймистої речовини та одяг, який чоловік, імовірно, використовував під час злочину.

Слідчі кваліфікували дії затриманого за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України — умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу. Наразі чоловікові повідомили про підозру.

Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі.

Джерело: 5692.com.ua

На Дніпропетровщині правоохоронці затримали чоловіка, який під час сварки жорстоко вбив власну матір. Злочин стався 4 травня в одному з приватних будинків у Нікопольському районі. Про це повідомили в ГУ Нацполіції області.

За інформацією поліції, 59-річну жінку вбив її син. Після скоєння злочину він утік та декілька днів переховувався. Повідомлення про вбивство надійшло до поліції лише 6 травня — про страшну знахідку повідомила родичка загиблої, яка виявила тіло з ознаками насильницької смерті.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група Нікопольського районного управління поліції. Після проведення першочергових заходів оперативники встановили місцезнаходження підозрюваного — його затримали того ж дня в лісосмузі на території іншого району Дніпропетровської області.

Правоохоронці повідомили, що затриманий раніше вже був засуджений за вбивство. 7 травня йому оголосили про підозру за п.13 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила такий злочин.

Санкція статті передбачає покарання аж до довічного позбавлення волі. Слідство триває.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському 39-річний місцевий житель завдав тяжких тілесних ушкоджень перехожому. Потерпілого доставили до лікарні у тяжкому стані. Про це повідомили в ГУ Нацполіції області.

Інцидент стався на лівобережжі міста. За даними поліції, між двома чоловіками виникла словесна суперечка, під час якої підозрюваний вдарив незнайомого чоловіка кулаком в обличчя. Унаслідок удару 49-річний потерпілий втратив рівновагу й упав. Однак нападник не зупинився — він продовжив завдавати потерпілому численних ударів руками й ногами.

Правоохоронці оперативно встановили особу зловмисника. Ним виявився 39-річний мешканець Кам’янського. Йому вже повідомили про підозру за ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження.

Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років. Розслідування триває.

Джерело: 5692.com.ua

Чорні кішки століттями опинялися на межі — між обожнюванням і знищенням, між міфом і реальністю. Ці створіння з оксамитовим хутром і пронизливим поглядом увібрали в себе всі людські страхи й сподівання, ставши дзеркалом того, як ми бачимо невідоме. Їх боялись, їм поклонялись, їх жертвували. Здавалося б — звичайна тварина. Але саме чорна кішка стала символом усього, що лоскоче уяву: містики, темряви, невидимої сили. І поки одні вбачають у ній провісницю лиха, інші — берегиню дому. Та хто вона насправді? І чому навіть у ХХІ столітті ми досі озираємося, коли чорний кіт переходить дорогу?

Звідки почалась ця історія — від Бастет до багаття

Уявіть собі Єгипет часів фараонів. Там кішка — не просто тварина, а ледь не домашній амулет. Особливо чорна — її асоціювали з Бастет, богинею-жінкою в образі кішки. Вона опікувалась родиною, жіночим благополуччям і домашнім теплом. Убити кішку — це був злочин на рівні святотатства. Таке не прощали.

До речі, під час розкопок у гробниці Тутанхамона археологи знайшли статуетку чорної кішки — ймовірно, як захист для душі фараона в потойбічному світі. Звучить як магія, правда?

Але Європа не перейняла цю любов. Там усе перевернулося з ніг на голову. У XIII столітті з'являється папська булла, яка напряму пов'язує чорних кішок з дияволом. Людей охоплює справжня паніка. Кішка — це вже не пухнаста улюблениця, а нібито прислужниця відьми. Їх масово знищували, часто разом із жінками, яких підозрювали в чаклунстві.

Цікаво, що знищення котів мало трагічні наслідки: кількість щурів зросла — і далі, як ви здогадуєтесь, пішла епідемія чуми. Тобто, страх перед кішками буквально обернувся смертельною загрозою для цілих міст.

Прикмети з різних куточків світу: від удачі до біди

Ставлення до чорної кішки — це майже тест на культурну географію. У Шотландії, наприклад, чорний кіт на порозі — не біда, а добрий знак. У Японії чорні "манекі-неко" — талісмани, що приносять фінансову удачу. А ось у США, зокрема на Півдні, досі вірять, що така кішка — передвісник нещастя. Десь навіть відмовляються брати чорних котиків із притулків саме через ці страхи.

Інтернет додає своє: в епоху Instagram чорні кішки програють — мовляв, не такі вже й фотогенічні. Але… та ну, ви ж бачили ці блискучі очі на чорному тлі шерсті?

А що каже наука: гени, пігмент і нічне бачення

Тут усе не так містично. Колір шерсті у чорних котів зумовлений мутацією гена MC1R. Ця мутація надає їм глибокий чорний колір, а ще — певні переваги. Наприклад, вони краще маскуються вночі, що важливо для полювання. І так, науковці помітили: чорні коти часто мають кращий зір у темряві. На 20%, між іншим.

Цікавий факт: коли чорна кішка довго буває на сонці, її шерсть іноді змінює відтінок — стає трохи "іржавою". Це через пігмент феомеланін, якого іноді буває забагато.

А все одно їм менше щастить

Попри всі ці унікальні якості, чорні кішки — рекордсмени за кількістю часу в притулках. Їх просто не хочуть забирати. І ні, справа не тільки у марновірстві. Є ще один прикрий аргумент: "на фото виглядають як пляма".

Але ж якщо глянути не на шерсть, а в очі… Там і спокій, і якась глибина, і повна відсутність нав'язливості. Такі кішки часто мають дуже стриманий, навіть мудрий характер. Вони не лізуть першими, але якщо вже прийшли до вас — значить, ви їм справді важливі.

Чорні кішки в культурі, кіно й мемах

До речі, чорні кішки — часті гості в культурі. Згадайте Салем із серіалу "Сабріна — юна відьма", чи кота з мультфільму "Кораліна". Вони постійно поруч із чарівниками, але не завжди як щось страшне. Часом — як саркастичні, мудрі спостерігачі, які краще за людей розуміють, що відбувається.

А в мережі чорні коти — це цілий жанр мемів. Вони — трохи похмурі, трохи іронічні, з виглядом "я вже це бачив". Може, саме тому ми їх і боїмося — бо вони надто добре бачать усе наскрізь?

Містика — це не завжди про магію. Іноді вона про те, чого ми не розуміємо або не хочемо зрозуміти. Чорна кішка — це дзеркало людських страхів, забобонів і пошуку захисту. І якщо колись їх палили за "відьомство", а тепер уникають через погані прикмети чи погане фото — то, можливо, це вже не про кішок. А про нас самих.

Джерело: 5692.com.ua

Мер Кам'янського Андрій Білоусов взяв участь у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Він долучився до заходу під керівництвом начальника ОВА Сергія Лисака. Також в онлайн-форматі приєдналася керівниця Офісу Конгресу Лілія Пашинна, голова Дніпропетровської обласної ради, народні депутати, очільники громад нашої області.

Під час заходу обговорили важливі для прифронтового регіону питання — передусім ті, що стосуються безпеки, житлово-комунальної сфери та освіти. Йшлося про створення безпечних умов для навчання дітей — укриття, впровадження нових програм.

Робимо усе, щоб запобігти освітнім втратам і забезпечити повноцінний навчальний процес навіть в умовах війни, – наголосив міський голова.

Окремо зупинилися на розвитку професійно-технічної освіти. Напередодні депутатський корпус обласної ради підтримав рішення про виділення 74 мільйонів гривень на розширення мережі науково-практичних центрів у коледжах і профтехах області. Це — внесок у підготовку затребуваних фахівців у різних галузях: від машинобудування до харчової промисловості.

Порушили також питання міжнародної співпраці регіону — партнерства, яке сьогодні дає реальні результати. Щиро дякую начальнику ОВА Сергію Лисаку, всім учасникам засідання, членам конгресу за спільну роботу задля розвитку області у ці найскладніші часи! – написав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Ситуація знайома багатьом: поспішали нафарбуватись, обійняли когось — і все, на улюбленій футболці пляма від тонального крему. І хочеться вже махнути рукою або нести у хімчистку, але… не поспішайте. У більшості випадків така пляма — це ще не вирок. Головне — діяти швидко та з розумом.

Як діяти: перші кроки

Пам'ятайте, чим швидше ви візьметеся за пляму, тим простіше її буде вивести. Якщо одразу не звернути увагу, крем може в’їстися в тканину, і потім від нього буде складно позбутися. Отже, перше, що варто зробити, — акуратно видалити зайвий крем. Для цього використовуйте серветку чи ложку, щоб не розмазувати його по тканині.

Типи тональних засобів: що впливає на процес чищення

Не всі тональні креми однакові, і кожен має свої особливості, коли справа доходить до виведення з тканини. Ось кілька загальних порад щодо різних видів кремів:

• Денний крем з тонуючим ефектом. Легкий крем, який не містить багато пігменту, досить легко вивести за допомогою звичайних засобів для виведення плям.
• Тональний флюїд або емульсія. Цей крем має трохи більшу щільність, ніж попередній, але все одно не потребує професійних засобів для виведення плям.
• Тональний крем на жирній основі. Його склад складніший, тому для видалення потрібно використовувати спеціальні засоби, які розщеплюють олії.
• Стійкий тональний крем. Це практично грим, який практично не піддається впливу домашніх засобів. Тут без професійної хімії не обійтися.

Як ефективно видалити пляму

• Мило для миття посуду. Якщо тональний крем на масляній основі, вам на допомогу прийде рідке мило для посуду. Просто нанесіть кілька крапель на пляму та дайте трохи постояти. Потім акуратно протріть м'якою щіткою або навіть тильною стороною ложки. Пам'ятайте, що чим менше ви терете, тим менше шансів розширити пляму.
• Піна для гоління. Здивовані? Але так! Піна для гоління на водній основі може стати чудовим помічником у боротьбі з такими плямами. Потрібно лише нанести її на забруднення, дати трохи постояти, а потім акуратно втерти в тканину. Якщо результат не ідеальний, повторіть процес ще раз.
• Спрей для виведення плям. Якщо у вас є спрей для плям, спробуйте його. Це універсальний засіб, який підходить навіть для плям від фарби чи трави. Важливо пам'ятати, що спреї ефективно працюють, коли їх застосовувати негайно.
• Медичний спирт. Якщо нічого не допомагає, спробуйте спирт. Він підходить для різних типів тональних кремів і з легкістю видаляє навіть найбільш стійкі забруднення. Потрібно змочити ватний диск спиртом і акуратно протерти пляму.

Чого не варто робити

Не намагайтеся витирати пляму одразу, адже це може призвести до того, що крем розтечеться по тканині. Намагайтеся лише промокати, не натираючи пляму.

Не біда, якщо ви випадково забруднили одяг тональним кремом — головне, не панікуйте і діяйте швидко. За допомогою кількох простих засобів можна позбутися плям самостійно, зберігши одяг чистим і бездоганним.

Джерело: 5692.com.ua