Сьогодні, 3 квітня, на двох кар’єрах Кривого Рогу будуть проводитися виробничі вибухи.

Про це повідомив голова Ради оборони міста Олександр Вілкул.

О 13:00 у виробничих цілях буде проведено плановий вибух у кар’єрі «Ганнівський» ПрАТ «ПІВНГЗК» (Тернівський район) та о 14:20 у виробничих цілях буде проведено плановий вибух у кар’єрі «Південний» (Саксаганський, Центрально-Міський райони).

Виробничі вибухи контролюються, причин для занепокоєння немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;

Понад 40 млн грн податків «вивели в готівку»: у Запоріжжі викрито організовану схему на ринку пального;

У Дніпрі до суду скеровано справу щодо привласнення коштів з рахунків померлих і переселенців: збитки 1,8 млн грн.

Більше новин на REPORTER.ua

У Верховній Раді все частіше говорять про новий формат мобілізації – не через рейди чи перевірки "на вулиці", а через аналіз даних. Ідея проста: якщо людина залишає цифровий слід, її можна знайти навіть без особистого контакту.

Мова про використання сучасних інструментів – від баз даних до аналітики великих масивів інформації. І, як не дивно, основна увага зараз прикута до приблизно двох мільйонів чоловіків, які фактично випали з системи військового обліку.

"Два мільйони": звідки ця цифра

У парламенті цю проблему вже називають окремим феноменом. Йдеться про людей, які не оновлюють дані, не з’являються у ТЦК і загалом ніби зникають з офіційного поля.

Але тут є нюанс. Повністю "зникнути" в сучасному світі майже неможливо.

Саме тому, за інформацією з профільного комітету, ставка робиться на синхронізацію різних державних реєстрів. Коли всі бази "підтягуються" одна до одної, вимальовується більш повна картина життя людини.

Як працюватиме об’єднання реєстрів

Після об’єднання баз даних ТЦК та інших органів система зможе відстежувати не лише офіційне працевлаштування чи виплати.

Звертатимуть увагу і на інші речі:

• людина не працює офіційно, але активно витрачає гроші;
• не отримує соцвиплати, але користується держпослугами;
• оформлює майно або користується юридичними сервісами.

І от саме на стику цих даних можуть з’являтися "сигнали".

Банки, сервіси, операції: де залишаємо слід

Членкиня комітету з нацбезпеки Соломія Бобровська пояснює: більшість тих, хто намагається уникнути обліку, все одно живе звичайним життям.

Тобто користується:

• банківськими картками, переказами, депозитами;
• електронними сервісами держави;
• операціями з нерухомістю чи договорами.

Фактично кожна така дія залишає слід. І, за новою логікою, саме ці сліди можуть стати підставою для встановлення місцеперебування або навіть обмежень.

Чи будуть обмеження

Одна з найбільш обговорюваних ідей – застосування обмежень, схожих на ті, що вже діють для боржників по аліментах.

Наприклад:

• заборона керувати автомобілем;
• блокування рахунків;
• інші обмеження доступу до сервісів.

Це поки що на рівні дискусій, але тема активно обговорюється.

Що кажуть у парламенті

Народна депутатка Ірина Фріз нагадала, що подібні ініціативи вже з’являлися раніше – ще під час роботи над мобілізаційним законодавством у 2024 році.

Тоді їх прибрали перед другим читанням.

І, як вона зазначає, якщо нові пропозиції будуть будуватися лише на примусі, без мотивації для служби, вони можуть знову не пройти голосування.

Примус чи мотивація

У Раді зараз немає єдиної думки. Частина депутатів говорить: потрібно створювати умови, щоб люди самі виходили з "тіні".

Інші – що без жорсткого контролю це не спрацює, особливо під час війни.

І десь між цими підходами зараз і шукають баланс.

Хто вирішуватиме, які дані використовувати

Остаточні рішення ще попереду. Багато залежить від того, як домовляться між собою державні структури.

Зокрема, ключову роль у цьому процесі відіграватимуть Міністерство цифрової трансформації та оборонне відомство. Саме вони визначатимуть, які дані стануть основою для пошуку тих самих "невидимих" громадян.

Джерело: 5692.com.ua

Дешева риба не буває корисною – так думають багато покупців. Але це міф. Поживність морепродуктів визначають не гроші на цінниках, а реальний склад: омега-3, білок, мікроелементи. І тут є несподіванка.

Сардина – маленька рибина, яку обходять стороною через розмір і копійчану ціну. Але, за щільністю омега-3 на 100 грамів вона б'є навіть лосося. Просто про це мало хто знає.

Омега-3 і білок: чому сардина виграє

Омега-3 в сардині – у природній формі, яку тіло засвоює легко. Ці жирні кислоти тримають серце, гасять запалення та підтримують мозок.

Плюс повноцінний білок із усіма незамінними амінокислотами. Ті самі, що потрібні м'язам і базовим функціям організму.

Кальцій, вітаміни та антиоксиданти – бонусом

Консервовану сардину можна їсти з кістками – під час обробки вони стають м'якими. Так отримуєш чималу дозу кальцію. Для кісток – те що треба.

Ще в сардині:

• вітамін D – допомагає кальцію засвоюватися, зміцнює імунітет;
• вітамін B12 – підтримує нерви та кровотворення;
• селен – потужний антиоксидант;
• фосфор – бере участь в енергообміні.

Цей набір робить сардину досить багатофункціональним продуктом на кожен день.

На відміну від великих хижих риб, сардина накопичує значно менше ртуті та інших важких металів, тому її можна їсти регулярно без ризику. Більшість сардин виловлюють у дикій природі, а не вирощують на фермах, як лосося – склад стабільніший і природніший.

Ще один плюс – концентрація користі в малому обсязі. Навіть невелика порція закриває значну частину добової потреби в ключових речовинах. Максимум користі за мінімальну ціну.

Найпрактичніший варіант – консервована сардина у власному соку або оливковій олії. Зберігає більшість поживних речовин і не потребує танців із приготуванням. Свіжу або заморожену краще запікати чи готувати на пару, тому що так жирні кислоти не руйнуються. Головне – уникати надмірного обсмажування у великій кількості олії.

Джерело: 5692.com.ua

Програма повернення коштів за пальне, яку запустили ще 20 березня, має чіткі строки. Вона діє протягом квітня і, якщо нічого не зміниться, завершиться вже 1 травня.

Тобто часу не так багато. Хоча багато водіїв тільки почали розбиратися, як це все працює.

Скільки повертають за заправку

Схема виглядає доволі просто: заправився – частину грошей повернули. Але відсотки різні, залежно від виду пального:

• 15% – дизель;
• 10% – бензин;
• 5% – автогаз.

Є й обмеження. Максимум – 1000 гривень на місяць на одну людину. Більше не нарахують, навіть якщо їздити щодня.

Куди йдуть ці гроші

Тут є нюанс, про який часто питають. Ці кошти не можна просто зняти готівкою.

Вони залишаються на спеціальній картці й використовуються лише для безготівкових оплат. Тобто, умовно, як бонуси, але з реальними грошима.

Як підключитися до програми

Щоб отримувати кешбек, потрібно виконати кілька кроків. Нічого складного, але є деталі:

• відкрити спеціальну картку "Національного кешбеку" у банку-партнері;
• платити за пальне саме цією карткою;
• після цього чекати нарахування і вже потім витрачати кошти.

До речі, якщо оплачувати пальне через додаток АЗС – кешбек не прийде. Враховується тільки звичайна оплата на касі з фіскальним чеком.

Коли приходять гроші

Тут система не миттєва. Кешбек нараховується наступного дня після заправки.

А от виплата – вже пізніше. Гроші надходять до кінця наступного місяця.

Наприклад: заправились у березні – отримали кешбек до кінця квітня.

На що можна витратити кешбек

Перелік витрат доволі широкий, хоча і не універсальний:

• комуналка та поштові послуги;
• донати, включно з підтримкою ЗСУ;
• продукти харчування;
• ліки та медичні товари;
• книги та друкована продукція українського виробництва.

Тобто витратити можна на базові речі. Не все підряд, але список нормальний.

Чому взагалі з’явилась ця програма

Причини – зовнішні. Ціни на пальне в Україні підросли, і це відчули всі, хто має авто.

Серед факторів називають ситуацію на Близькому Сході та проблеми з постачанням нафти з регіону Перської затоки. Зокрема, йдеться про блокування Ормузької протоки Іраном.

І от на цьому фоні держава вирішила трохи "пом’якшити удар" по водіях.

Рішення на рівні держави

Після стрибка цін Володимир Зеленський доручив профільним міністерствам підготувати варіанти підтримки для споживачів пального.

У результаті з’явилась програма кешбеку, яку затвердив уряд. Ідея проста – частково компенсувати витрати на бензин, дизель і газ.

Як воно працює на практиці — кожен вже бачить по-своєму.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі за минулу добу надійшло повідомлення про замінування трьох об’єктів інфраструктури.

Серед яких ТЦ “Terra”, ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, головного офісу ТОВ “РУШ”.

Поліція обстежила 3 приміщення, проте жодних вибухових предметів не було знайдено.

Інформація про замінування не підтвердилась.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;

Понад 40 млн грн податків «вивели в готівку»: у Запоріжжі викрито організовану схему на ринку пального;

У Дніпрі до суду скеровано справу щодо привласнення коштів з рахунків померлих і переселенців: збитки 1,8 млн грн.

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі тимчасово змінять роботу громадського транспорту. Обмеження пов’язані з ремонтом трамвайної колії. Вони торкнуться низки тролейбусних і автобусних маршрутів.

3 квітня 2026 року в зв’язку з тимчасовим перекриттям проїзної частини по Самарському мосту для виконання робіт з ремонту дорожнього покриття автобуси №5, №7, №7К, №21, №22, №27 курсуватимуть в об’їзд через вул. Німецьку – Усть-Самарський міст – вул. Сонячну Набережну, далі – за своїми маршрутами.

У зв’язку з першим етапом ремонту трамвайної колії на перехресті просп. Богдана Хмельницького та вул. Чорних Запорожців діятимуть зміни у русі громадського транспорту:

• тимчасово призупинено рух трамвая №16;

• автобуси №18, №55 та №151А здійснюють об’їзд через вул. Краснопільську;

• кінцеву зупинку автобуса №85 тимчасово перенесено до будівлі за адресою: вул. Чорних Запорожців, 2А (біля відділення «Нова пошта»);

• кінцеву зупинку автобуса №136А на час проведення робіт перенесено з вул. Інженерної на просп. Богдана Хмельницького, 123.

Через тимчасове перекриття проїзної частини по вул. Князя Володимира Великого для виконання робіт з ремонту мережі зливової каналізації:

• тролейбусні маршрути № 2 та № 12 об’єднані у тимчасовий маршрут «ж/м Парус – ж/м Перемога (пров. Добровольців)»;

• тролейбусні маршрути № 7, № 14, № 17, № 20 та автобусний маршрут № 38 скорочені до вул. Князя Володимира Великого. Кінцева зупинка – «Мост-Сіті центр»;

• кінцеві зупинки автобусів № 23, № 57А, № 88 перенесено на пл. Успенську;

• кінцеву зупинку автобусів № 120 перенесено на вул. Володимира Мономаха (біля кінцевої автобуса № 121). Автобус у напрямку ж/м Перемога курсує за зміненою схемою: вул. Володимира Мономаха – просп. Дмитра Яворницького – вул. Воскресенська – вул. Січеславська Набережна, далі – за маршрутом;

• автобус № 121 у напрямку ж/м Парус рухається в об’їзд по вул. Володимира Мономаха – просп. Дмитра Яворницького – вул. Юліуша Словацького – вул. Січеславська Набережна, далі – за маршрутом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;

Понад 40 млн грн податків «вивели в готівку»: у Запоріжжі викрито організовану схему на ринку пального;

У Дніпрі до суду скеровано справу щодо привласнення коштів з рахунків померлих і переселенців: збитки 1,8 млн грн.

Більше новин на REPORTER.ua

Російські війська сьогодні вночі та під ранок, 3 квітня, атакували кілька громад Дніпропетровської області, зокрема під ударом був й Павлоград.

Про це повідомив очільник Дніпро ОВА Олександр Ганжа.

“Майже 30 разів ворог атакував чотири райони області ракетами, безпілотниками та артилерією.

▪️У Павлограді та Верхівцевому Кам'янського району через російські удари пошкоджена інфраструктура.

▪️Понівечена інфраструктура і на Нікопольщині. А ще — п'ятиповерхівки. Ворог поцілив по райцентру, Марганецькій, Покровській, Мирівській, Червоногригорівській громадах.

▪️На Криворіжжі росіяни атакували Зеленодольську громаду.

▪️Всюди минулося без постраждалих,”— написав Олександр Ганжа.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;

Понад 40 млн грн податків «вивели в готівку»: у Запоріжжі викрито організовану схему на ринку пального;

У Дніпрі до суду скеровано справу щодо привласнення коштів з рахунків померлих і переселенців: збитки 1,8 млн грн.

Більше новин на REPORTER.ua

Європа, схоже, поступово підходить до моменту, коли старі правила вже не працюють. І саме в цьому контексті міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна зробив досить гучну заяву – Україна може не просто отримувати захист, а й сама стати його гарантом.

Йдеться про глибшу інтеграцію у безпекові структури Європи. Не формально, а по-справжньому.

Ставка на український досвід

За словами Тсахкни, Україна зараз має те, чого в багатьох країнах просто немає – реальний бойовий досвід. І не десь там теоретично, а щоденний, складний, інколи дуже жорсткий.

Фактично мова про те, що українська армія стала однією з найсильніших у регіоні. І цей фактор вже неможливо ігнорувати.

Справжні гарантії безпеки мають включати членство в НАТО або щось схоже. Це питання не тільки про те, щоб ми захищали Україну, але й про те, щоб країни отримали надійний захист від України, адже зараз вона є найбільшою, найсильнішою та найдосвідченішою військовою силою у нашому регіоні, – зазначив міністр.

Без "сірих зон"

Окрема тема, яку підняв естонський дипломат – так звані "сірі зони". Тобто країни, які ніби й не в альянсах, але й не повністю поза ними. І от саме такі території, за його словами, часто стають точками тиску з боку Росії. Вони створюють простір для маневру, де агресія може продовжуватися без прямої відповіді.

Тсахкна прямо говорить: від цього потрібно відходити.

Не лише про Україну

Тут важливий нюанс. Його позиція – це не тільки про захист України як такої.

Мова йде не лише про забезпечення безпеки України, а й про те, щоб Україна, з її безпрецедентним військовим досвідом, надавала гарантії безпеки для Європи, – підкреслив він.

Тобто роль змінюється. Не лише отримувач допомоги, а учасник, який сам формує правила гри.

Джерело: 5692.com.ua

У Міністерстві оборони натякнули: система мобілізації в Україні невдовзі зміниться. Про це повідомили у пресслужбі відомства, коментуючи резонансне вбивство військовослужбовця ТЦК у Львові.

Йдеться не просто про окремий випадок – ситуація змусила знову подивитися на те, як працює вся система. І, схоже, висновки вже зроблені.

"Проблеми є, але це не виправдання"

У Міноборони прямо дали зрозуміти: недоліки в мобілізації визнають. Але водночас наголошують – це не може бути причиною для насильства.

Система мобілізації потребує змін, і вони будуть впроваджені найближчим часом. Але жодна проблема системи не може виправдовувати вбивство, – зазначили у відомстві.

І тут, якщо задуматися, позиція досить жорстка. Бо фактично підкреслюють: які б не були питання до роботи ТЦК, переходити межу – це вже зовсім інша історія.

Роль військових – не тільки фронт

Окремо в міністерстві звернули увагу на ще одну деталь, про яку часто забувають. Україна тримається не лише на тих, хто безпосередньо воює.

Є ще велика кількість військових, які не виконують бойових завдань, але забезпечують роботу системи в тилу. І без них, як не крути, все просто зупиниться.

Тому будь-які напади на військових — чи на передовій, чи в мирних містах – розцінюються як дії проти держави.

Покарання буде неминучим

У відомстві також наголосили: за такі злочини відповідальність буде жорсткою і без варіантів.

Фактично дали зрозуміти – тут не буде "пом’якшення" чи якихось компромісів. Закон один для всіх.

Що сталося у Львові

Сам інцидент трапився 2 квітня. У Львові чоловік напав на військовослужбовця територіального центру комплектування з ножем.

Удар виявився смертельним. Медики намагалися врятувати пораненого, але не змогли.

Після нападу зловмисник спробував зникнути. Втім, довго це не тривало – його затримали вже за кілька годин.

Хто нападник і що йому загрожує

Як з’ясувалося, нападником виявився працівник Державної митної служби. Такий поворот, м’яко кажучи, здивував багатьох.

Тепер йому загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі.

І, судячи з усього, справа буде резонансною.

У Міноборони окремо висловили співчуття рідним загиблого військовослужбовця.

Джерело: 5692.com.ua

У Києві відбувся візит європейських міністрів, і, як підкреслив Андрій Сибіга, це була не просто дипломатична поїздка.

Програма вийшла доволі насиченою:

• міністерське засідання ЄС;
• поїздка до Буча у річницю звільнення;
• огляд оборонних можливостей;
• окремі двосторонні зустрічі.

Піднімали конкретні теми – від безпеки до енергетики і навіть підтримки ветеранів.

Хто був і про що говорили

До Києва приїхала і висока представниця ЄС Кая Каллас. У межах зустрічей виступав і Володимир Зеленський.

У дискусіях брали участь українські урядовці:

• Юлія Свириденко;
• Денис Шмигаль;
• Михайло Федоров;
• Наталія Калмикова.

Тем багато. І вони, якщо чесно, не з простих: оборона, енергетика, реінтеграція, ветеранська політика.

Трибунал і відповідальність

Окремо зачепили тему відповідальності Росії.

За словами Сибіги, вже 13 держав-членів Ради Європи та ще одна країна готові долучитися до створення спеціального трибуналу за злочин агресії.

Це не швидка історія. Але сам факт, що процес рухається, – показовий.

Фінанси і заморожені активи

Паралельно йшли розмови про гроші. І не маленькі.

Обговорювали:

• розблокування близько €90 млрд підтримки;
• використання заморожених російських активів.

Це, по суті, ключ до довготривалої підтримки України. Бо війна – це не лише фронт, а й економіка.

Санкції і новий підхід

Сибіга доволі чітко сформулював підхід, який зараз просуває Україна:

Підхід "security first" має остаточно замінити "business as usual". Справжня безпека потребує рішучих дій:

• санкції – якнайшвидше ухвалення нового пакета;
• фінанси – розблокування €90 млрд підтримки;
• активи – повне використання заморожених російських ресурсів.

Тобто логіка проста: спочатку безпека – потім усе інше.

Євроінтеграція без пауз

Ще одна тема, яка проходила крізь усі обговорення – вступ України до ЄС.

Українська сторона наполягає: рух має бути швидким, але не формальним, а на основі реальних змін.

І тут, до речі, є відчуття, що підтримка з боку Європи зберігається, хоча процес складний.

Переговори і двосторонні контакти

Окрім загальних зустрічей, Сибіга провів окремі переговори з представниками:

• Румунії;
• країн Балтії;
• Німеччини.

Говорили, зокрема, про фінансову підтримку і координацію дій.

Паралельно Зеленський і Каллас ознайомилися з роботою благодійного фонду "Півник". Такий, ніби невеликий епізод, але він додає контексту – не лише політика, а й гуманітарний напрям.

Загальний сигнал після зустрічі

Сибіга підсумував візит досить емоційно, але по суті:

Цей візит був дуже вчасним. Він не про заяви – а про рішення. Не про символи – а про дії. Від Бучі до конкретних домовленостей у Києві – кожен елемент цього дня довів: Україна залишається в центрі європейського порядку денного.

І ще один акцент: війна не повинна "з’їхати" з фокусу Європи. Бо це, як він каже, не лише українська історія.

Джерело: 5692.com.ua