Під час організації капітального ремонту житлового будинку у Дніпрі посадовець одного з департаментів міської ради, відповідальний за закупівлі, погодив тендерну документацію без належної перевірки. Через службову недбалість фігуранта громаді було завдано понад 11 мільйонів гривень збитків.

Поліцейські встановили, що у 2024 році між міською радою та підрядною організацією був укладений договір про утеплення покрівлі та фасаду будинку. При цьому до вартості робіт безпідставно включили податок на додану вартість, хоча такі послуги не підлягають оподаткуванню. Це призвело до зайвого перерахування бюджетних коштів на рахунок підрядної організації.

Слідчі задокументували злочин. Його підтвердили результати проведеного аудиту. Наразі завдані збитки відшкодовано – кошти повернуто до бюджету громади.

60-річному фігуранту інкримінують службову недбалість, що передбачено ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. Обвинувальний акт скерований до суду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;

Понад 40 млн грн податків «вивели в готівку»: у Запоріжжі викрито організовану схему на ринку пального;

У Дніпрі до суду скеровано справу щодо привласнення коштів з рахунків померлих і переселенців: збитки 1,8 млн грн.

Більше новин на REPORTER.ua

Володимир Зеленський запропонував варіант, який звучить доволі конкретно: на час Великодня припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Причому з обох сторін.

Йдеться не про повне перемир’я, а про такий собі "вузький коридор" – не чіпати електростанції, підстанції, все те, що тримає світло в домівках. Передати цю пропозицію планують через Сполучені Штати.

Ідея виглядає, як спроба хоча б частково зменшити напругу. Хоча, звісно, питання – чи спрацює.

Переговори і нові контакти

Незабаром Зеленський має провести онлайн-зустріч із представниками США – Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, а також із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

На порядку денному – ситуація з переговорами між Україною та Росією. І тут, якщо чесно, все непросто.

Раніше вже було три раунди тристоронніх перемовин за участі України, США і Росії. Але наступний етап поки відклали. Причини – старі як світ, але від того не простіші.

Камінь спотикання – території

Головне питання, яке ніяк не зрушить з місця – це території на сході України.

Сторони фактично "стоять" на своїх позиціях. Росія наполягає на поступках, Україна – відмовляється їх приймати. І цей вузол поки що не розв’язується.

На цьому фоні пропозиція щодо енергетичного перемир’я виглядає як спроба хоча б десь знайти точку дотику.

Удари по енергетиці і відповідь України

Останнім часом Україна активніше б’є по енергетичних об’єктах Росії. Це, як пояснюють, частина стратегії – послабити економічні можливості противника.

Якщо говорити простіше: менше можливостей експорту – менше ресурсів для війни.

Зеленський при цьому підкреслив, що Україна готова зупинити такі удари, якщо Росія зробить те саме. Але є нюанс.

У разі нових атак відповідь буде. І це теж звучить доволі прямо.

Реакція Кремля

У Москві до цієї ідеї поставилися без особливого ентузіазму.

Там заявили, що не бачили чітко оформлених пропозицій і взагалі виступають за ширший формат домовленостей, а не окремі "точкові" перемир’я.

Плюс – знову ж таки, звучать вимоги щодо територій, зокрема Донбасу.

Позиція Києва

Українська сторона свою лінію не змінює.

• жодних поступок територіями;
• готовність до переговорів, але без втрат;
• акцент на тому, що оборону на сході країна здатна тримати довго.

Тобто логіка така: говорити можна, домовлятися – теж, але не ціною територій.

Джерело: 5692.com.ua

28 липня 2024 року в бою поблизу населеного пункту Воздвиженка на Донеччині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув молодший сержант Грищенко Владислав Васильович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Владислав Грищенко народився 20 грудня 1974 року в Кам’янському. Упродовж 1993-1994 років проходив строкову військову службу. У 2011 році закінчив Дніпровський державний технічний університет. Тривалий час працював на ТОВ "Завод Метиз" та АТ "ДНІПРОАЗОТ". У грудні 2023 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися мати, донька, син та брат.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 4 квітня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:30 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Кам’янське офіційно долучилося до Всеукраїнської акції "Тризуб України". Цю ініціативу започаткував благодійний фонд 7-го корпусу десантно-штурмових військ спільно з фондом "Сприяння 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді".

Разом із військовим командуванням, духовенством, волонтерами та мешканцями міста на головній площі урочисто відкрили символ нашої держави, а також шеврони 7-го корпусу ДШВ та 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Очільник громади Андрій Білоусов підкреслив особливе значення цього знака для кожного українця.

Тризуб – знак із тисячолітньою історією, що бере свій початок ще з часів Київської Русі. Сьогодні він є на шевронах наших військових і символізує головне: держава існує там, де є люди, які готові її захищати, – зазначив міський голова.

Проєкт має на меті зміцнення національної єдності та згуртованість громад. Раніше Тризуб уже експонували у Дніпрі та Самарі. Після перебування у нашому місті він продовжить свою подорож іншими регіонами країни.

Мер висловив вдячність благодійному фонду 7-го корпусу ДШВ, фонду "Сприяння 25-й Січеславській бригаді" та всім партнерам, які допомогли втілити цей задум у життя. Окремі слова пошани пролунали на адресу українських захисників, які тримають оборону на фронті.

Міська влада та присутні вшанували пам’ять тих, хто віддав життя за свободу України, та подякували військовослужбовцям, які сьогодні в строю захищають нашу землю та історію.

Джерело: 5692.com.ua

Суд обрав запобіжні заходи учасникам злочинної організації з Дніпра, яка діяла під виглядом мережі так званих кол-центрів і спеціалізуючись на «романтичних» та «інвестиційних» схемах виманювала кошти у громадян України, Казахстану й країн ЄС.

До трьох підозрюваних застосовано тримання під вартою без права застави.

Ще одному підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 9,9 млн грн.

Стосовно інших чотирьох учасників мережі суд застосував цілодобовий домашній арешт.

Слідчі дії тривають. Проводиться аналіз вилученої техніки та документації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;

Понад 40 млн грн податків «вивели в готівку»: у Запоріжжі викрито організовану схему на ринку пального;

У Дніпрі до суду скеровано справу щодо привласнення коштів з рахунків померлих і переселенців: збитки 1,8 млн грн.

Більше новин на REPORTER.ua

Щойно пригріває сонце, у дворах з’являється знайомий запах диму. Хтось палить листя, хтось гілки після обрізки дерев. І наче нічого особливого… але саме в цей період різко зростає кількість пожеж.

У Державній службі України з надзвичайних ситуацій пояснюють: такі "дрібниці" можуть обернутися серйозними наслідками – і не лише для природи, а й для гаманця.

Де можна розводити багаття, а де – ні

Правила тут доволі чіткі, хоча не всі про них пам’ятають.

Якщо коротко:

• не ближче ніж 30 метрів від будівель;
• мінімум 25 метрів від автостоянок;
• 50 метрів від хвойного лісу;
• 25 метрів від листяного.

І це ще не все. Місце під багаття потрібно підготувати – прибрати до голої землі і зробити таку собі "захисну смугу" шириною хоча б 2,5 метра.

Місце для багаття слід очистити до шару ґрунту та обкопати смугою очищеної землі шириною не менше 2,5 метра, – пояснюють рятувальники.

Тобто просто підпалити купу гілок посеред двору – це вже порушення.

А як щодо шашликів чи мангалу

Тут трохи простіше. Готувати їжу на відкритому вогні можна, але за умов:

• відстань хоча б 5 метрів;
• місце має бути спеціально облаштоване.

І ще один момент, який часто ігнорують – не можна залишати вугілля незагашеним. Бо вітер, і все… полетіло.

Чи дозволено палити суху траву

Коротко – ні.

Спалювання сухої рослинності дозволяється лише у виняткових випадках, і то тільки рятувальниками під час ліквідації пожеж у природних екосистемах.

В усіх інших ситуаціях – заборона. І без варіантів.

Коли все ж можна використовувати вогонь

Є винятки, але вони, скажімо так, побутові:

• приготування їжі (піч, мангал, вогнище);
• обігрів житла дровами чи брикетами;
• окремі традиційні обряди, наприклад на Івана Купала.

Але навіть тут не все так просто. Потрібно погоджувати місце і час із місцевою владою.

І ще важливе:

• у вітряну погоду будь-яке спалювання під забороною.

Бо ризик пожежі тоді зростає в рази.

Хто контролює і як це відбувається

За дотриманням правил слідкують одразу кілька служб:

• екологічна інспекція;
• рятувальники;
• поліція;
• місцеві служби благоустрою.

Тобто сказати "ніхто не побачить" – не завжди працює.

Якщо сусіди палять сміття

Ситуація знайома багатьом. Дим іде у вікна, дихати важко, а зробити нічого ніби й не можна.

Але варіанти є:

• спробувати поговорити;
• якщо не допомогло – викликати поліцію;
• зафіксувати порушення на фото або відео.

Після цього правоохоронці складають протокол і накладають штраф.

Якщо ситуація повторюється, можна писати заяву дільничному або звертатися до місцевої влади. І, до речі, колективні звернення працюють значно краще.

А якщо є загроза пожежі – одразу дзвонити рятувальникам.

Скільки доведеться заплатити

І ось тут найцікавіше.

За спалювання трави, листя чи інших рослинних залишків:

• для громадян: від 3 060 до 6 120 грн;
• для посадовців: від 15 300 до 21 420 грн.

Якщо це сталося на території заповідників:

• для людей: від 6 120 до 12 240 грн;
• для посадовців: від 21 420 до 30 600 грн.

Окремо є штрафи за загальне порушення пожежної безпеки:

• 1 700 – 3 400 грн для громадян;
• 3 400 – 5 100 грн для посадових осіб.

Суми, м’яко кажучи, відчутні.

Джерело: 5692.com.ua

Підготовка перших виборів після завершення війни в Україні – історія не про швидкі рішення. За словами Олександр Корнієнко, цей процес може розтягнутися від кількох місяців до приблизно пів року.

Він озвучив це під час спілкування з журналістами на заході Ради Європи у Страсбурзі. І тут важливий нюанс: навіть ці строки – умовні. Бо все впирається не лише в бюрократію, а й у реальну ситуацію в країні.

ЦВК теж каже про півроку. Я думаю, що треба в середньому брати від кількох місяців до півроку. Це підготовка може йти, але тут багато залежить від ситуації з інфраструктурою, на той момент з безпекою і так далі, – пояснив він.

Законодавство – окрема історія

Є ще один момент, про який часто забувають. Самі вибори – це вже фінал, а перед цим треба серйозно "підчистити" законодавчу базу.

За словами Корнієнка, лише на зміну законів може піти приблизно півтора-два місяці. І це, до речі, виглядає цілком логічно: нові реалії, мільйони людей за кордоном, військові – усе це потребує нових правил гри.

Тобто вибори – це не просто поставити урни і порахувати голоси. Це ціла система, яку ще доведеться налаштовувати майже з нуля.

Чому під час війни вибори не проводять

Тут позиція, як кажуть, без варіантів. У влади є повний консенсус: поки триває війна, говорити про вибори – передчасно.

Корнієнко прямо говорить, що це спільна думка і парламенту, і президента Володимир Зеленський.

Є консенсус щодо виборів під час війни: під "Шахедами" це неможливо, і це всі розуміють, – наголосив він.

І тут навіть без додаткових пояснень зрозуміло: безпека — це база. Без неї будь-яке голосування перетвориться на ризик.

Хто і як готує майбутні вибори

Робота над повоєнними виборами вже триває. Причому не в теорії, а доволі практично.

За словами Корнієнка, спеціальна робоча група працює вже понад два з половиною місяці. І склад там широкий:

• представники всіх парламентських фракцій;
• профільні комітети;
• експерти;
• громадськість.

Групу поділили на кілька напрямків. І тут, якщо придивитися, задачі непрості:

• організація самого процесу голосування;
• участь військових;
• голосування українців за кордоном;
• протидія можливому впливу Росії.

Кожен із цих пунктів – окрема головоломка. І швидко її не розв’яжеш.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні, 3 квітня, у Кривому Розі на пішохідному переході на об’їзній дорозі водій маршрутного таксі № 210 наїхав на пішохода.
За інформацією від Криворізького районного управління поліції, у ДТП постраждав 54-річний чоловік. Його госпіталізували до лікарні.
За цим фактом правоохоронці внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Водієві може загрожувати штраф від 51 000 до 85 000 гривень, виправні роботи до 2 років, арешт до 6 місяців або обмеження волі до 3 років. Також його можуть позбавити права керувати транспортом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;

Понад 40 млн грн податків «вивели в готівку»: у Запоріжжі викрито організовану схему на ринку пального;

У Дніпрі до суду скеровано справу щодо привласнення коштів з рахунків померлих і переселенців: збитки 1,8 млн грн.

Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні, 3 квітня, на двох кар’єрах Кривого Рогу будуть проводитися виробничі вибухи.

Про це повідомив голова Ради оборони міста Олександр Вілкул.

О 13:00 у виробничих цілях буде проведено плановий вибух у кар’єрі «Ганнівський» ПрАТ «ПІВНГЗК» (Тернівський район) та о 14:20 у виробничих цілях буде проведено плановий вибух у кар’єрі «Південний» (Саксаганський, Центрально-Міський райони).

Виробничі вибухи контролюються, причин для занепокоєння немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;

Понад 40 млн грн податків «вивели в готівку»: у Запоріжжі викрито організовану схему на ринку пального;

У Дніпрі до суду скеровано справу щодо привласнення коштів з рахунків померлих і переселенців: збитки 1,8 млн грн.

Більше новин на REPORTER.ua

У Верховній Раді все частіше говорять про новий формат мобілізації – не через рейди чи перевірки "на вулиці", а через аналіз даних. Ідея проста: якщо людина залишає цифровий слід, її можна знайти навіть без особистого контакту.

Мова про використання сучасних інструментів – від баз даних до аналітики великих масивів інформації. І, як не дивно, основна увага зараз прикута до приблизно двох мільйонів чоловіків, які фактично випали з системи військового обліку.

"Два мільйони": звідки ця цифра

У парламенті цю проблему вже називають окремим феноменом. Йдеться про людей, які не оновлюють дані, не з’являються у ТЦК і загалом ніби зникають з офіційного поля.

Але тут є нюанс. Повністю "зникнути" в сучасному світі майже неможливо.

Саме тому, за інформацією з профільного комітету, ставка робиться на синхронізацію різних державних реєстрів. Коли всі бази "підтягуються" одна до одної, вимальовується більш повна картина життя людини.

Як працюватиме об’єднання реєстрів

Після об’єднання баз даних ТЦК та інших органів система зможе відстежувати не лише офіційне працевлаштування чи виплати.

Звертатимуть увагу і на інші речі:

• людина не працює офіційно, але активно витрачає гроші;
• не отримує соцвиплати, але користується держпослугами;
• оформлює майно або користується юридичними сервісами.

І от саме на стику цих даних можуть з’являтися "сигнали".

Банки, сервіси, операції: де залишаємо слід

Членкиня комітету з нацбезпеки Соломія Бобровська пояснює: більшість тих, хто намагається уникнути обліку, все одно живе звичайним життям.

Тобто користується:

• банківськими картками, переказами, депозитами;
• електронними сервісами держави;
• операціями з нерухомістю чи договорами.

Фактично кожна така дія залишає слід. І, за новою логікою, саме ці сліди можуть стати підставою для встановлення місцеперебування або навіть обмежень.

Чи будуть обмеження

Одна з найбільш обговорюваних ідей – застосування обмежень, схожих на ті, що вже діють для боржників по аліментах.

Наприклад:

• заборона керувати автомобілем;
• блокування рахунків;
• інші обмеження доступу до сервісів.

Це поки що на рівні дискусій, але тема активно обговорюється.

Що кажуть у парламенті

Народна депутатка Ірина Фріз нагадала, що подібні ініціативи вже з’являлися раніше – ще під час роботи над мобілізаційним законодавством у 2024 році.

Тоді їх прибрали перед другим читанням.

І, як вона зазначає, якщо нові пропозиції будуть будуватися лише на примусі, без мотивації для служби, вони можуть знову не пройти голосування.

Примус чи мотивація

У Раді зараз немає єдиної думки. Частина депутатів говорить: потрібно створювати умови, щоб люди самі виходили з "тіні".

Інші – що без жорсткого контролю це не спрацює, особливо під час війни.

І десь між цими підходами зараз і шукають баланс.

Хто вирішуватиме, які дані використовувати

Остаточні рішення ще попереду. Багато залежить від того, як домовляться між собою державні структури.

Зокрема, ключову роль у цьому процесі відіграватимуть Міністерство цифрової трансформації та оборонне відомство. Саме вони визначатимуть, які дані стануть основою для пошуку тих самих "невидимих" громадян.

Джерело: 5692.com.ua