У Тегерані заявили, що через підтримку Ізраїлю Україна нібито втрутилася у війну проти Ірану. А значить – мовляв, тепер вся українська територія може розглядатися як "законна ціль".

Слова прозвучали доволі жорстко. І, чесно кажучи, виглядають як новий виток політичної напруги, хоча Україна й без того вже кілька років живе в умовах великої війни з Росією.

Що саме сказали у Тегерані

Голова комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ібрагім Азізі заявив, що Україна нібито допомагає Ізраїлю. Зокрема, за його словами, мова йде про підтримку у сфері безпілотників.

Іранський політик пояснив свою позицію через міжнародне право. Він послався на статтю 51 Статуту ООН, яка дозволяє державам захищатися у разі загрози чи нападу.

Формулювання пролунало так: Україна, мовляв, втрутилася у війну, а тому може стати ціллю для ударів.

Коротко кажучи – риторика дуже агресивна.

У Києві нагадали про іншу сторону цієї історії

В українському Центрі протидії дезінформації відповіли на такі заяви доволі швидко. Там нагадали факт, який складно заперечити: саме Іран передав Росії дрони Shahed ще у 2022 році.

І це були не поодинокі поставки.

Ці безпілотники потім почали регулярно з’являтися у нічних атаках на українські міста. Енергетична інфраструктура, житлові будинки, склади, інші об’єкти – усе це не раз ставало мішенню для тих самих Shahed.

Тому нинішні заяви Тегерана у Києві виглядають, м’яко кажучи, дивно. Фактично країна, яка вже допомагає Росії зброєю, тепер говорить про "самооборону".

Джерело: 5692.com.ua

Тема податків на бензин і дизель знову спливла на рівні уряду. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко сказала, що зараз у Кабміні фактично сидять і рахують різні варіанти – що буде, якщо змінити податки на пальне. Мова йде про дві речі, які безпосередньо впливають на цифри на табло заправок: ПДВ та акциз.

Поки що – без конкретного рішення. Ніхто нічого не скасовує і не зменшує прямо зараз. Просто уряд дивиться різні сценарії, прикидає цифри, іноді навіть дуже обережно.

І це зрозуміло.

Ціна на заправках і гроші в бюджеті

Свириденко пояснила досить просто: якщо податки на пальне знизити, то теоретично бензин або дизель можуть трохи подешевшати. Не факт, що кардинально, але певний ефект можливий.

Але тут з’являється інша історія – бюджет.

Кожна гривня податку, яка зараз закладена у вартості пального, іде до державної казни. А в умовах війни ці гроші – не умовні цифри на папері. Це оборона, зарплати військовим, соціальні виплати, підтримка економіки. Список довгий.

Тому уряд зараз, по суті, стоїть перед класичним вибором:

• трохи полегшити життя водіям і бізнесу;
• або не чіпати доходи бюджету.

І, чесно кажучи, рішення тут не з тих, які можна прийняти за один день.

Які варіанти лежать на столі

У Кабміні розглядають одразу кілька можливих підходів. Деякі з них виглядають так:

• невелике коригування податкових ставок;
• тимчасове зниження податків на певний період;
• більш точкові рішення, які можуть пом’якшити тиск цін на бізнес.

Словом, різні комбінації. Урядники намагаються не допустити ситуації, коли одне рішення потягне за собою інші проблеми. Бо паливний ринок – штука досить чутлива. Варто змінити один елемент, і хвиля може піти по всій економіці.

Є ще один фактор – світові ціни

До речі, вся ця дискусія може активізуватися набагато швидше, якщо почнуть рости ціни на нафту у світі. Таке вже бувало – барель дорожчає, і через певний час водії в Україні бачать нові цифри на стелах заправок.

Є й інший момент. Якщо раптом міжнародна фінансова допомога почне надходити повільніше або з паузами, то уряду доведеться ще уважніше ставитися до будь-якого зниження податків. Бо тоді кожна гривня доходів бюджету буде буквально на вагу.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російській армії фактично не вдалося реалізувати підготовлений наступ. Про це він розповів під час розмови з журналістами CNN. За його словами, українські військові діяли трохи інакше, ніж очікував противник – не просто чекали атаки, а намагалися її зламати ще на етапі підготовки.

І, судячи з озвучених цифр, певний результат це дало.

Плани Росії формувалися ще торік

Як пояснив президент, російське командування почало готувати масштабні наступальні дії ще наприкінці 2025 року. Ідея була досить зрозуміла: накопичити сили, підтягнути техніку, а вже навесні розгорнути активні бойові дії.

Тобто, грубо кажучи, планували великий тиск на фронті.

Але українська сторона вирішила не чекати. Почали діяти паралельно – локальні контрнаступи, удари по позиціях, постійний тиск на тих напрямках, де противник збирав сили.

Сам Зеленський описав це так:

Вони готували цю операцію, а ми здійснювали контрнаступальні кроки, паралельні дії. Ми хотіли не дати Росії можливості масово атакувати нас на полі бою.

Ідея була проста: не дозволити російській армії зібратися в кулак.

434 квадратні кілометри під контролем України

У результаті, як каже президент, українським військовим вдалося не лише стримати підготовку наступу. Деякі ділянки фронту вдалося навіть відтиснути.

Мова йде приблизно про 434 квадратні кілометри території, які повернулися під контроль України.

Цифра може звучати сухо, але якщо трохи уявити масштаб – це доволі значна площа. Декілька десятків населених пунктів або великий шматок лінії фронту.

Президент назвав результати цих дій "дуже успішними".

Щомісячні втрати російської армії

Окремо Зеленський згадав і про втрати російських військ. За його словами, щомісяця Росія втрачає приблизно 30–35 тисяч військових.

І тут, як він зазначив, важливу роль відіграють безпілотники.

Зараз дрони на фронті – це вже не просто допоміжна техніка. Вони і розвідку ведуть, і коригують артилерію, і самі атакують цілі. Багато позицій фактично перебувають під постійним спостереженням з повітря.

Через це втрати, за словами президента, залишаються дуже високими.

Джерело: 5692.com.ua

Бутерброд із ковбасою – річ знайома майже кожному українцю. Швидко, ситно, інколи навіть смачно. Але останні роки цей продукт регулярно отримує порцію критики від дієтологів. Мовляв, шкоди більше, ніж користі.

Втім не все так однозначно. Фахівці пояснюють: проблема не в самій ковбасі, а в тому, як її почали робити.

Колись основою ковбасних виробів було м’ясо. Звучить очевидно, правда. Але коли виробництво почали максимально здешевлювати, ситуація змінилася. У складі з’явилися речі, які до м’яса мають доволі умовне відношення – соя, рослинні білки, крохмаль. Усе це додають для ваги, щоб продукт здавався більшим і дешевшим у виробництві.

А смак… його часто "витягують" підсилювачами. До цього додаються консерванти, надлишок солі, іноді барвники. У результаті виходить щось схоже на ковбасу, але по суті – суміш інгредієнтів. І якщо їсти таке регулярно, організм, м’яко кажучи, не дуже радіє.

Колір, який може багато сказати

Є один простий орієнтир, на який звертають увагу навіть досвідчені технологи. Це колір.

Натуральна ковбаса рідко виглядає яскраво-рожевою. Навпаки – її відтінок зазвичай темніший, інколи навіть трохи сіруватий або бордовий. Це нормально для м’яса після обробки.

А ось надто "гламурний" рожевий колір, який іноді майже світиться на вітрині, часто сигналізує про барвники. Такі речі додають, щоб продукт виглядав апетитніше. Людина бачить красивий колір і підсвідомо думає: свіже м’ясо.

Хоча насправді все може бути навпаки.

Що має бути у складі

Якщо коротко – чим коротший список інгредієнтів, тим краще.

Нормальна ковбаса зазвичай містить:

• свинину або яловичину;
• сіль;
• натуральні спеції;
• іноді часник або перець.

І все. Бувають ще дрібні нюанси технології, але основа приблизно така.

Коли ж у складі починають з’являтися довгі переліки добавок, стабілізаторів і незрозумілих компонентів, варто насторожитися. Це не означає, що продукт обов’язково поганий, але, як кажуть, є привід замислитися.

Ціна теж підказує

Ще один сигнал – вартість.

М’ясо не може коштувати копійки. Тому коли ковбаса продається підозріло дешево, швидше за все, частину м’яса там замінили дешевшими інгредієнтами.

Це доволі проста логіка ринку. Якщо виробник витрачає менше на сировину, він може поставити нижчу ціну. І навпаки.

Як зробити бутерброд трохи здоровішим

Навіть якщо ковбаса хороша, важливо, з чим її їсти. Тут дрібниці мають значення.

Наприклад, фахівці радять замінити звичайний білий батон на житній або цільнозерновий хліб. Такий варіант містить більше клітковини і довше дає відчуття ситості.

Далі – кількість.

Кілька тонких скибок ковбаси цілком достатньо. Не обов’язково робити бутерброд, де м’яса більше, ніж хліба.

І ще один маленький секрет – овочі.

• листя салату;
• помідор;
• огірок;
• солодкий перець.

Такі прості речі допомагають травленню і роблять перекус більш збалансованим. До речі, трохи гірчиці або свіжої зелені теж працюють на смак.

У підсумку звичайний бутерброд виглядає вже зовсім інакше. Не як швидка закуска на бігу, а як цілком нормальна страва.

Ковбасу можна залишати у раціоні навіть щодня. Головне – не робити її єдиним джерелом білка. Риба, птиця, яйця, овочі – усе це повинно бути поруч у меню.

Джерело: 5692.com.ua

Під час спілкування з журналістами президент України Володимир Зеленський досить жорстко висловився про роль народних депутатів у воєнний час. Його позиція звучить доволі прямо: якщо парламентар не готовий працювати у Верховній Раді, тоді він має служити державі іншим способом – на фронті.

За словами глави держави, ще з перших днів повномасштабного вторгнення Росії були депутати, які хотіли скласти мандат. Причини у кожного різні, але, як наголосив президент, зараз країна живе в умовах воєнного стану, а це змінює правила гри.

Можуть бути різні бажання і різне ставлення до них, але у нас воєнний стан, і треба захищати нашу державу, – сказав Зеленський.

І далі додав думку, яка фактично стала головною тезою розмови.

Тому народним депутатам доведеться або служити в парламенті згідно з українським законодавством або я готовий проговорювати із представниками парламенту закон щодо змін до мобілізації, щоб депутати могли піти на фронт. Якщо не служиш державі в парламенті, то служи державі на фронті.

Чи можливі вибори під час війни

У розмові президент згадав і третій, теоретичний варіант розвитку подій – зміну законодавства та проведення виборів. Але одразу дав зрозуміти, що вважає такий сценарій нереалістичним.

Я вважаю, що вибори не можливі під час війни, і відповідні юридичні складнощі теж є, – зазначив глава держави.

Фактично йдеться про те, що країна зараз працює в особливому режимі. І багато процесів, які в мирний час виглядали б звичайними, під час війни стають складними або взагалі неможливими.

Як працює Верховна Рада зараз

Окремо президент торкнувся питання ефективності парламенту. За його словами, у роботі Верховна Рада України є проблеми, і це визнають навіть самі депутати.

Зеленський зазначив, що іноді важливі законопроєкти доводиться довго погоджувати з опозиційними фракціями. Навіть тоді, коли йдеться не про політично гострі теми.

Ситуацію, на його думку, потрібно змінювати.

Крім слів, треба демонструвати єдність у діях. Тому тут треба збиратися. Я буду говорити з керівником монобільшості. Треба зібратися із силами і прийняти для себе рішення. Ми живемо до кінця війни, співпрацюємо, голосуємо, впроваджуємо відповідні закони, зміни, кадрові рішення тощо, або міняємо закон і дозволяємо мобілізацію депутатів, які не готові далі працювати в парламенті, – сказав президент.

Ідея нової коаліції

Час від часу в політичному середовищі звучать пропозиції створити так звану коаліцію національної єдності. Але Зеленський скептично поставився до цієї ідеї.

За його словами, сама по собі нова політична конструкція навряд чи змінить поведінку депутатів.

Часто це звучить як гасло – "коаліція національної єдності", але що це насправді має бути? Коаліція національної єдності – це коли голосуються і впроваджуються необхідні закони або реформи, які направлені на національну єдність, а не на досягнення під час війни якихось своїх дуже вузьких політичних цілей, – пояснив він.

Президент також припустив, що навіть у разі створення нової коаліції ситуація навряд чи кардинально зміниться.

Будуть працювати місяць, а потім всі знов посваряться між собою. Це ж невід'ємна риса парламентарів. Нехай зберуться, трішечки прийдуть в себе і почнуть працювати.

Закони про оборону не повинні затягуватися

Глава держави окремо підкреслив, що є теми, де довгі політичні дискусії виглядають дивно. Передусім це оборона та фінанси.

Він навів приклад ситуації, коли до законопроєктів подають сотні або навіть тисячі поправок.

Для чого в той чи інший закон або від ЄС, або від МВФ тисяча поправок? Для кого ці поправки? Чому одна партія "Слуга народу" повинна сидіти і викреслювати ці поправки?

Президент також різко відреагував на розмови про парламентську кризу.

Парламентська криза? Знаєте, криза у людей в голові. Я не про суспільство говорю зараз, а про частину так званих "державників". Криза завжди тоді, коли ти саме її шукаєш і точно її не вирішуєш.

Чому депутати хочуть скласти мандат

Тим часом у самій Верховній Раді звучать інші оцінки ситуації. Наприклад, народний депутат Олександр Юрченко заявляв, що десятки парламентарів із фракції "Слуга народу" написали заяви про складання повноважень.

За його словами, мова може йти приблизно про 50–60 депутатів.

Серед причин називають кілька факторів:

• довга каденція парламенту;
• накопичена втома;
• і, як не дивно, рівень зарплати.

Юрченко стверджує, що депутатська зарплата сьогодні становить близько 50 тисяч гривень. Для частини парламентарів це також стало одним із аргументів у дискусії про подальшу роботу.

Джерело: 5692.com.ua

12 березня в Краматорську, внаслідок отриманих під час обстрілу поранень, загинув солдат Іваненко Дмитро Іванович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Дмитро Іваненко народився 12 грудня 1986 року в м.Трифонівка на Херсонщині. У 2005 році закінчив Херсонський професійний ліцей №1, отримавши спеціальність автослюсара. Тривалий час працював на ПАТ "АПК-Інвест", обвальником та шахтарем в Покровському. У березні 2022 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися дружина, син, мати, брат та сестра.

Доземний уклін воїну- захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 16 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:15 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Уряд України вирішив трохи пригальмувати нову програму "Кешбек на пальне". Після хвилі критики з боку економістів та обговорень у соцмережах у Кабміні дійшли висновку: компенсації потрібно обмежити. Тепер одна людина зможе отримати максимум 1000 гривень на місяць.

Про зміну умов повідомив представник пресслужби Кабінету міністрів Іван Пальчевський. Він написав про це у коментарі під дописом у Facebook. Фактично уряд вирішив поставити чітку межу, щоб програма не перетворилася на надто дороге задоволення для бюджету.

За цією програмою планується обмеження 1000 грн на споживача на місяць, – пояснив Пальчевський.

Якою була початкова ідея кешбеку

Спочатку концепція виглядала дещо щедрішою. Держава планувала повертати частину витрачених коштів за пальне — від 5% до 15% вартості.

Скільки саме – залежало б від типу пального. Йшлося про бензин, дизель і газ, які водії купують на автозаправках. Тобто схема мала працювати приблизно так: заправився – частину грошей отримав назад.

Звучить привабливо, особливо коли ціни на пальне постійно підстрибують. Але саме тут і почалася дискусія.

Коли з’явилася критика економістів

Програму раніше анонсувала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За попереднім планом вона мала запрацювати вже з 1 травня.

Втім економісти поставилися до цієї ідеї доволі стримано. Дехто навіть жорстко розкритикував її, вважаючи, що насправді це не підтримка економіки, а прихована форма субсидій для автомобілістів.

Наприклад, директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський висловився досить прямо:

Фактично йдеться про субсидії власникам багатолітрових тачок.

І ця фраза швидко розлетілася мережею.

Чому з’явилися побоювання за бюджет

Головна претензія економістів стосується грошей. А точніше – того, звідки вони братимуться.

У воєнний час бюджет і так працює на межі можливостей: оборона, соціальні виплати, відновлення інфраструктури. Тому будь-яка нова програма витрат одразу потрапляє під мікроскоп експертів.

Як пояснюють фахівці, якщо компенсації за пальне будуть надто великими, навантаження на державні фінанси може зрости. А от користь від цього – питання дискусійне.

Саме після цієї хвилі критики уряд і вирішив внести корективи та встановити чітку межу виплат.

Джерело: 5692.com.ua