Масована атака Росії в ніч з 21 на 22 лютого показала зміну пріоритетів. Замість традиційних ударів по енергетичній інфраструктурі, якими Кремль намагався знекровити Україну протягом зими, тепер основний фокус – на об'єктах логістики. Про це пише Інститут вивчення війни (ISW).

Цього разу залізнична та водна інфраструктура стали головними мішенями. Президент Володимир Зеленський підтвердив: основними цілями стали об'єкти логістики, зокрема залізниці та системи водопостачання.

Цифри нічної атаки

За даними Повітряних сил ЗСУ, упродовж ночі країна-агресор випустила по Україні 347 ракет і безпілотників. Ворог застосував 297 ударних дронів різних типів – серед них близько 200 «Шахедів». Ракетна складова налічувала 50 боєприпасів: гіперзвукові «Циркони», балістичні «Іскандер-М» та «С-400», крилаті «Х-101», «Іскандер-К» і «Х-59/69».

Українська протиповітряна оборона спрацювала ефективно – збила 274 безпілотники та 33 ракети. Майже всі крилаті ракети типу «Х-101» знищені, як і всі «Іскандер-К» та «Х-59/69».

Що стоїть за зміною стратегії

Аналітики ISW вважають, що зміна цілей атак може означати адаптацію російської стратегії після спроб масованими ударами знищити українську енергетику взимку. Втім, експерти застерігають: Росія, ймовірно, продовжить завдавати ударів по енергосистемі, поєднуючи їх з атаками на логістичні та критично важливі об'єкти.

Фахівці інституту наголошують, що Кремль змістив акцент із руйнування енергосистеми України на удари по логістиці – зокрема залізничній та водній інфраструктурі. Така тактика може бути спрямована на паралізацію транспортних артерій, якими Україна забезпечує постачання на фронт і підтримує життєдіяльність тилових регіонів. РФ може й надалі комбінувати такі удари зі спробами виснаження енергетичної інфраструктури – це означає, що Україні доведеться готуватися до багатовекторних атак одночасно.

Такими темпами російська армія намагається знайти нові вразливі точки в українській інфраструктурі, адаптуючись до зміцнення захисту енергооб'єктів. Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв про так зване «енергетичне перемир'я», яке, судячи з останніх подій, тривало недовго.

Джерело: 5692.com.ua

4 лютого, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Березове на Дніпропетровщині, загинув солдат Свириденко Ринат Дмитрович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Ринат Свириденко народився 24 грудня 1998 року у Горлівці на Донеччині. У 2009 році закінчив середню загальноосвітню школу №26.

У нього залишилися батьки та сестра.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 24 лютого о 13:00 в Церкві Святої рівноапостольної княгині Ольги УПЦ (вул.Андріївська, 7). Поховають воїна 13:40 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні з 1 листопада 2025 року і до початку весняно-літнього нерестового періоду 2026 року заборонено ловити рибу у зимувальних ямах. Це ті найглибші місця водойм, де риба перезимовує. Мета проста – дати їй шанс вижити та безпечно розмножитися навесні.

Зловити рибу взимку можна, але важливо знати, де саме і якими снастями. Порушення правил може обернутися не тільки штрафом, а й реальними проблемами із законом, включно з обмеженням волі.

Які штрафи загрожують рибалкам

Державна екологічна інспекція України пояснює:

• За вилов риби у зимувальних ямах штраф від 34 до 170 гривень.
• За риболовлю у період осені-зими до завершення нересту – від 340 до 680 гривень із конфіскацією снастей та риби.
• Якщо шкода від риболовлі серйозна, діє стаття 249 КК: штраф від 17 тисяч до 84 тисяч гривень і навіть до трьох років обмеження волі.

Здається, не варто ризикувати і вийти «на великий улов» у заборонені місця, бо ціна може бути надто високою.

Де ловити можна

Не все так суворо – ловити рибу поза зимувальними ямами дозволяється. Інспекція нагадує про дозволені снасті:

• зимові вудки;
• жерлиці;
• донні вудки;
• поплавкові вудки.

Важливо: один рибалка може використовувати не більше 7 гачків.

Лютнева заборона на щуку

Від 15 лютого 2026 року заборонено ловити щуку до 31 березня. Причина – біологічна: у щуки ранній нерест, а перед ним іде процес дозрівання ікри та молок. В цей час риба дуже вразлива, і вилов загрожує її популяції.

Тобто ловити можна, але потрібно уважно вибирати вид риби та місце – інакше можна нашкодити самому собі та рибі.

Що варто запам’ятати рибалкам

• Ловити рибу у зимувальних ямах заборонено до весни.
• Поза зимувальними ямами можна – але з дотриманням правил і кількості гачків.
• Заборона на щуку діє з 15 лютого до кінця березня.
• Штрафи можуть коливатися від кількох десятків гривень до десятків тисяч, а серйозне порушення карається обмеженням волі.

От і все. Здається, трохи уваги до правил – і зимова риболовля пройде без неприємностей.

Джерело: 5692.com.ua

Роботу наземного електротранспорту у столиці, який не працює понад 40 днів, зможуть відновити, коли ситуація в енергосистемі після російських ударів стабілізується. Про це йдеться у відповіді Департаменту транспортної інфраструктури КМДА на запит. "Відновлення руху електротранспорту можливе після підтвердження енергетиками стабільного електропостачання та за наявності умов для безпечної експлуатації інфраструктури", – йдеться у відповіді. Зазначається, що КП "Київпастранс" задіяло максимально можливий людський і технічний ресурс – на маршрути пасажирського транспорту щодня виїжджає орієнтовно 96% наявних автобусів. Також у звичайному режимі працює метро. У Департаменті транспортної інфраструктури додали, що вони спільно КП "Київпастранс" розробили план дій на випадок надзвичайних ситуацій, пов'язаних із відключенням електроенергії. Він передбачає, що: • на основних (з найбільшим пасажиропотоком) напрямках руху електротранспорту запускають дублюючі автобусні маршрути; • схеми руху автобусів визначають із урахуванням пасажиропотоку; • рішення приймаються залежно від ситуації (наявності електроживлення, стану доріг, безпекових умов тощо). Водночас зазначається, що повністю замінити електротранспорт автобусами складно, оскільки це різні за масштабом системи перевезень. "Для перевезень задіюють наявний автобусний рухомий склад і максимально можливу кількість водіїв. Така ж ситуація склалась і у приватних перевізників, які обслуговують міські автобусні маршрути загального користування у столиці", – йдеться у відповіді на запит. У Департаменті додали, що також на роботу транспорту впливає загальна кадрова ситуація в умовах воєнного стану. "Підприємства працюють із обмеженим кадровим ресурсом, адже держава не дає 100% броні для водіїв КП "Київпастранс", що вкрай негативно впливає, як на транспортну роботу на і на ремонти рухомого складу", – йдеться у відповіді на запит. Водночас у Департаменті наголосили, що, попри все це, комунальні підприємства транспортної та дорожньої галузі, водії громадського транспорту та енергетики працюють у посиленому режимі та роблять все можливе, щоб стабілізувати ситуацію у місті.

Поки ми дискутуємо про глобальне потепління, українська природа вже живе в новій реальності. Звичні комахи відступають на північ або зникають. Натомість з'являються «гості» з Азії, Африки, Закавказзя. Деякі нешкідливі. Інші – потенційна біда.

Хто саме з комах-переселенців уже оселився в Україні й чого від них чекати, РБК-Україна розповів Віталій Кавурка, науковець Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена.

Фауна тікає від спеки

"Кліматичні зміни сильно впливають на фауну", – каже Кавурка. Найочевидніша зміна: види з півдня України активно йдуть на північ, множаться, займають нові території. Комахи, які любили прохолоду, зникають з північних областей.

"Через потепління їхня популяція вимирає або зміщується на інші території", – пояснює експерт.

Замість них приходять південні види. Процес не зупинити.

Закавказький богомол: новий сусіда на деревах

Деревний богомол (його ще називають закавказьким) раніше жив виключно в Центральній Азії та Закавказзі. Потім з'явився в Криму – тільки на південному узбережжі. Зараз поширився на південні області України, дійшов до Дніпропетровської, «і ледь не до Черкаської».

Втім, цей прибулець безпечний.

"Він не конкурує з нашим звичайним богомолом. Наш живе в основному в трав'янистому покриві, а цей вид – на деревах, на кущах», – каже Кавурка.

Екологічні ніші просто не перетинаються. Кожен зайнятий своєю справою.

Цікаво, що деякі інвазивні види завдають серйозної шкоди, хоча здаються нешкідливими. Каштанова міль – саме такий приклад.

Каштанова міль і малярійні комарі

Каштанова міль раніше водилася на Балканському півострові. Тепер її фіксують по всій Україні. «Вона дуже шкодить гіркокаштану, який у нас використовують в озелененні», – зазначає науковець. Міль псує листя, дерева втрачають вигляд і слабшають. Маленька комаха – великі проблеми для міського озеленення.

«Малярійні комарі завжди зустрічалися в Україні» – представники роду Anopheles, нагадує Кавурка. Колись траплялися серйозні спалахи малярії. Боролися інтенсивно, часом варварськими методами. «Заливали нафтопродуктами водойми, де розвивалися ці комарі. Так гинули не тільки личинки малярійного комара, а й інші комахи. І не лише вони», – розповідає експерт.

Зараз випадки малярії в Україні трапляються, але люди заражаються переважно під час подорожей до Африки чи Азії. "Місцевих осередків у нас нема", – підтверджує Кавурка.

Проте ситуація може змінитися. "В Україні з'являються інші види комарів, наприклад, тигровий комар", який раніше жив на півночі Африки та в середземноморських країнах. Тепер його фіксують в Одеській області, хоча й не масово. Ця комаха переносить низку небезпечних хвороб.

"Вони можуть переносити декілька небезпечних хвороб: дирофіляріоз, жовту лихоманку, вірус Західного Нілу, вірус Зіка та вірус Денге", – перелічує науковець.

Азійські шершні йдуть в Україну

"Є кілька видів азіатських шершнів, які поширилися на півдні Європи", зокрема у Франції та Іспанії. Кавурка вважає цілком ймовірним, що найближчим часом ці види почнуть фіксувати й в Україні – вчені спостерігають постійне розширення їхнього ареалу в європейських країнах.

Більше того, перші тривожні сигнали вже є. "У 2025 році на заході України вперше зустріли шершня східного" – європейський вид, характерний для південних регіонів, який також розширює свій ареал на північ. "Він може становити небезпеку для пасік, бо шершні часто нападають на бджіл і можуть знищити цілий вулик", – попереджає експерт.

Поки що йдеться про поодинокі випадки появи цих шершнів в Україні, тож реальний розмір шкоди від них невідомий. Але прогнози невтішні.

«У майбутньому ці шершні можуть завдати чимало збитків, особливо бджільництву», – каже Кавурка. Окрім прямих економічних втрат для пасічників, потрібно вивчати вплив цих хижих комах на інші місцеві види та екосистеми загалом. Такими темпами список «екзотичних гостей» в українській природі тільки зростатиме. Питання в тому, наскільки швидко наука й господарство зможуть адаптуватися до нових реалій.

Джерело: 5692.com.ua

Рівень народжуваності в Україні різко впав – країна переживає одну з найсерйозніших демографічних криз у світі. Спад народжуваності посилився після початку повномасштабної війни. Про це повідомляє CNN.Експерти вже називають демографічну ситуацію в Україні майже безпрецедентною.За оцінками провідних демографів, рівень народжуваності опустився нижче за критичну позначку: у середньому одна жінка народжує менш як одну дитину за життя, що значно нижче за середні показники Європи та США.Експерти зазначають, що демографічна ситуація загострилася відразу з кількох причин:війна і втрати на фронті – значна частина загиблих були одружені і мали дітей, що призводить до зростання кількості вдів і сиріт;масовий відтік молоді – близько 6 млн громадян, включно з молодими жінками і дітьми, виїхали за кордон і досі не повернулися;розрив сімей і невизначеність майбутнього – через війну багато українців відкладають рішення про народження дітей.Демограф Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова назвала поточну ситуацію катастрофічною, наголосивши, що нестача людей робить довгостроковий розвиток країни вкрай складним.Наслідки для суспільстваЧерез падіння народжуваності та затяжну війну в Україні значно збільшується кількість дітей, які живуть без біологічних батьків. За даними статистики, зараз у країні близько 59 000 дітей перебувають у прийомних сім'ях без рідних батьків.Водночас деякі українські сім'ї продовжують народжувати і виховувати дітей у країні, що відображає прагнення до нормального життя навіть в умовах війни.Що кажуть експертиЗа останніми даними, багато демографічних показників – включно з природним приростом населення і міграцією – демонструють тривожні тенденції. Ще до війни народжуваність в Україні знижувалася, проте війна з РФ значно прискорила ці процеси.Експерти вважають, що для стабілізації ситуації необхідні комплексні соціальні та економічні заходи, спрямовані на підтримку сімей, повернення біженців і створення умов для відновлення чисельності населення.

За інформацією The Times, Україна опинилася перед непростим вибором: або нарощувати сили вже зараз, або ризикувати затяжною війною без чіткої перспективи перелому. Видання з посиланням на джерела в НАТО пише, що для зміни ситуації на фронті Києву необхідно мобілізувати щонайменше 250 тисяч людей і паралельно отримати значно потужніше озброєння.

Якщо говорити без зайвих прикрас – мова йде не про косметичні зміни, а про масштабне підсилення. Інакше, кажуть співрозмовники журналістів, баланс сил залишатиметься не на користь України.

Ресурсна перевага Москви

Західні чиновники оцінюють, що Росія за нинішньої інтенсивності боїв здатна воювати ще принаймні рік. Це означає стабільне поповнення резервів і готовність і далі кидати на фронт нові підрозділи.

Українська сторона, за їхніми словами, поступається за чисельністю особового складу та обсягами озброєння на більшості напрямків. Зокрема, складна ситуація спостерігається поблизу Лимана та Сіверська. Фронт там рухається повільно, але послідовно – метр за метром.

І тут виникає питання не лише про техніку, а й про людей. Бо будь-яка лінія оборони – це насамперед піхота.

Загроза для Запоріжжя

Окрема тривога – район Гуляйполя. Якщо російські війська просунуться далі, Запоріжжя може опинитися в зоні ураження FPV-дронів. Фактично йдеться про сценарій, схожий на ситуацію в Херсоні, де постійні атаки безпілотників стали буденністю, а цивільні живуть під щоденною загрозою.

Місто з мільйонним населенням у такому режимі – це не лише військовий виклик, а й гуманітарний.

Слова з передової

Український офіцер у Покровську прямо говорить про дисбаланс:

Росіяни мають повну перевагу в авіації та тактичних балістичних ракетах… Вони безкарно завдають ударів по наших логістичних та командних пунктах, використовуючи керовані бомби… Нам потрібно більше пілотів для наших команд безпілотників і більше піхоти для їх прикриття.

Йдеться не лише про зброю як таку, а про системність. Авіація, ракети, керовані авіабомби – усе це дозволяє противнику бити по тилу і виснажувати українські підрозділи ще до безпосереднього контакту.

Фактор Донбасу

Нік Рейнольдс з Royal United Services Institute зазначає, що Росія досить послідовно тисне вздовж лінії фронту. Особливе значення мають міста так званого "фортечного поясу" на Донбасі. Через специфічний рельєф і забудову контроль над ними дає перевагу в обороні й спостереженні.

Тобто це не просто точки на мапі. Це вузли, які визначають логіку всієї кампанії.

Ціна можливого сценарію

У британському оборонному відомстві журналістам окреслили два сценарії для Росії:

• відносно "короткий": ще близько 18 місяців війни та додаткові 500 тисяч втрат задля повного захоплення Донбасу;
• затяжний: до чотирьох років бойових дій і майже два мільйони втрат.

Логіка, яку описують експерти, жорстка: Москва готова міняти великі людські ресурси на поступове просування. Її мобілізаційний потенціал поки дозволяє це робити.

Демографічний тиск на Україну

Україна перебуває під величезним тиском. Це набагато менша країна… Хоча росіяни втрачають більше особового складу, їх порівняно легко замінити, – наголошує Рейнольдс.

І тут, мабуть, найболючіший момент. Навіть якщо противник втрачає більше людей, йому простіше поповнювати втрати. Україна ж має обмежений людський ресурс. Кожна мобілізаційна хвиля відчувається у суспільстві дуже гостро.

Переговори без компромісу

Експерти, з якими спілкувалися журналісти, скептично оцінюють перспективи переговорів. На їхню думку, Росія не демонструє готовності до реальних поступок. У британському МЗС заявили, що Кремль діє з максималістських позицій і майже не подає сигналів про бажання завершити війну найближчим часом.

Тобто розраховувати на швидке дипломатичне розв'язання поки що не доводиться.

Джерело: 5692.com.ua

Звичайна алюмінієва фольга – річ зовсім недорога, знайдеться на будь-якій кухні, але чи використовуєте ви її по максимуму? Насправді, цей рулон здатний на значно більше, ніж просто допомогти приготувати курку чи запекти овочі.

Маленькі секрети для кухні

Класика, але з нюансами. Щоб ваша випічка – будь то пиріг, булочки чи м’ясо – залишалася соковитою і не пригоріла зверху, накривайте форму шаром фольги. А якщо раптом вирішили прикрасити торт, а професійного кондитерського мішка під рукою немає, можна просто згорнути конус із фольги, наповнити його кремом і декорувати торт. Потім "інструмент" можна просто викинути – без зайвого миття.

Зранку час на вагу золота, тому, щоб зберегти бутерброди теплими для всієї родини, загорніть їх у фольгу. Маленький лайфхак: щоб соуси чи кислі продукти не вступали в реакцію з металом, спершу обгорніть їх пергаментом. І ще порада для любителів піци: покладіть лист фольги на нижню решітку духовки – вона збере всі краплі розплавленого сиру, і вам не доведеться довго відмивати духовку.

Фольга для побутових справ

Кухонні ножиці з часом перестають різати ідеально? Не поспішайте купувати нові. Складіть аркуш фольги у кілька шарів і поріжте його ножицями – леза знову стануть гострими.

А якщо сковорідка з нагаром, а металевої мочалки немає, зімніть фольгу в тугу кульку – вона впорається з забрудненням не гірше.

Є потемніле столове срібло? Замість дорогої хімії: застеліть миску фольгою, покладіть туди прибори, додайте пару ложок солі, залийте холодною водою – через кілька хвилин наліт зникне, залишиться лише витерти насухо.

Тепло вдома і порядок на дачі

Взимку, коли батареї ледве гріють, фольга може зберегти тепло. Виріжте шматок картону за розміром радіатора, обгорніть його фольгою (блискучою стороною назовні) і поставте за батареєю. Такий екран відбиває тепло всередину кімнати, а не гріє стіну.

На дачі фольга теж стане в пригоді: розвісьте стрічки на деревах – блиск і шурхіт відлякують птахів. А в майстерні шматочок фольги під кришкою тюбика з клеєм чи фарбою допоможе герметично закрити його, продовжуючи термін служби вмісту.

Як бачите, звичайний рулон фольги може виручити в десятках ситуацій. Спробуйте ці прості лайфхаки – і побут стане трохи легшим, а дрібниці більше не дратуватимуть.

Джерело: 5692.com.ua

Троє постраждалих внаслідок теракту у Львові уночі 22 лютого перебувають у реанімації – їх стан важкий, ще дві людини у стабільному стані і одинадцять осіб лікуються вдома.  Про це розповів депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич. "Троє постраждалих через теракт у Львові досі перебувають в реанімації у важкому стані. Найважчі пацієнти перебувають у відділенні інтенсивної терапії лікарні святого Пантелеймона", – повідомив Зінкевич. Він додав, що двоє людей із травмами середньої тяжкості проходять лікування у хірургічному відділенні лікарні святого Луки, їхній стан стабільний. Ще 11 постраждалих лікуються вдома. Що відомо про теракт у Львові 22 лютогоУночі 22 лютого у центрі Львова поліція приїхала на виклик на вулиці Данилишина, поблизу ТЦ "Магнус", після чого пролунав вибух.Коли туди прибув ще один екіпаж правоохоронців – пролунав ще один вибух, внаслідок чого загинула 23-річна поліцейська, ще 25 осіб постраждали.Згодом поліція затримала 33-річну мешканку Рівненської області за підозрою у влаштуванні теракту у Львові. Правоохоронці також оприлюднили відео, як жінка закладала саморобні вибухові пристрої, які згодом здетонували.Станом на вечір 22 лютого у лікарнях перебували 12 людей, що постраждали внаслідок теракту.Президент Володимир Зеленський повідомив, що теракт у Львові організувала Росія, виконавці були завербовані через соцмережу Telegram. За даними розвідки, росіяни збираються й надалі організовувати подібні напади.

Низку залізничних маршрутів 23 лютого змінили через безпекову ситуацію. На окремих напрямках у різних областях пасажирів УЗ можуть везти автобуси. Про це йдеться у повідомленні АТ "Укрзалізниця".Херсонська областьЗгідно з оперативною інформацією компанії станом на понеділок, 23 лютого, у Хенсонській області моніторингові групи працюють у посиленому режимі."Тож рух поїздів буде організовано з урахуванням безпекової ситуації", – пояснили в "Укрзалізниці".Так, перевезення пасажирів здійснюється автобусами між Миколаєвом та Херсоном."У разі тривалої повітряної тривоги в Миколаєві просимо очікувати в укритті. Уважно стежте за сповіщеннями в застосунку "Укрзалізниці" та оголошеннями залізничників на вокзалах й у потягах", – порадили громадянам.Сумська і Чернігівська областіУ Сумській та Чернігівській областях регіональні поїзди тимчасово курсують:до Конотопа;з Конотопа.Тим часом на ніжинському напрямку – діють адаптовані графіки приміського сполучення.Харківська і Донецька областіУ Харківській і Донецькій областях – від Лозової в краматорському напрямку – пасажири їдуть автобусами.При цьому регіональні експреси ізюмського напрямку – їдуть за розкладом.Запорізька областьРух між Дніпром і Запоріжжям, згідно з інформацією УЗ, організовано наразі переважно із залученням автобусних перевізників.Пасажирів просять орієнтуватись на вказівки поїзних бригад і працівників вокзалів, а також увімкнути push-сповіщення в застосунку УЗ.