В Україні з 11 грудня з’явилася доволі очікувана можливість: частину повсякденних покупок тепер можна оплачувати коштами, які люди отримали через програми "Зимова 1 000" та "Національний кешбек". Ідея проста – держава дає підтримку, а громадяни можуть використати її на те, що дійсно потрібно в зимовий період.

Де вже працює оплата

Про запуск такої опції повідомили в Дії. Першими до системи підключилися магазини Fozzy Group. Тобто зараз у кількох популярних мережах вже можна розрахуватися саме цією виплатою:

• Сільпо;
• Фора;
• Fozzy;
• THRASH! ТРАШ!;
• Близенько.

Варто уточнити один момент: підакцизні товари сюди не входять. Алкоголь і цигарки не можна оплатити за ці кошти, бо програма спрямована саме на базові речі.

До речі, поки що оплата діє лише у фізичних магазинах. Онлайн-замовлення оплачувати такою тисячею не вийде. Але вибір великий – мережа охоплює понад 1160 торгових точок по всій країні.

У Дії зазначили, що список магазинів буде ширшим – нові мережі долучатимуться поступово.

Що можна покрити цією виплатою

Тут перелік теж доволі широкий. У межах програми дозволяється оплачувати:

• комунальні послуги;
• ліки та медичні вироби;
• друковану продукцію й книги;
• поштові відправлення;
• благодійні внески, зокрема на підтримку ЗСУ;
• продукти українського виробництва.

Тобто кошти можна витратити як на речі першої необхідності, так і на те, що підтримує повсякденне життя чи благодійність.

Доступність і строки

За інформацією порталу, заяви на участь подали вже понад 13 мільйонів українців. Оформити виплату можна до 24 грудня 2025 року. А використати ці гроші треба до 30 червня наступного року – часу цілком достатньо, щоб не поспішати з витратами.

Рівень можливостей

Ця програма не лише про допомогу на зиму, а й про спосіб підтримати вітчизняне виробництво й забезпечити громадянам мінімальну фінансову опору в складний період. Вона показує, як соціальні інструменти можуть працювати не формально, а реально – у магазині, в аптеці, на пошті.

Джерело: 5692.com.ua

Іноді навіть найновіші й найпухнастіші махрові рушники вже після першого прання стають, ніби висохли десь на вітрі біля моря – жорсткі та не дуже приємні. Це трохи дивує: купував м’якість, а отримав наждачку. Але є спосіб повернути їм той вигляд і відчуття, які були в магазині.

Чому рушники стають жорсткими

Більшість цього – через воду та пральні засоби. Волокна набирають солей, миючих залишків, і тканина перестає бути пухкою. Хоча це звучить дрібницею, на дотик різниця дуже відчутна.

Як повернути приємність на дотик

Є один простий варіант, який багато хто недооцінює. Перед пранням потрібно замочити рушники у теплій воді приблизно на пару годин. Розчин готується так:

• на 5 літрів води беруть 3 столові ложки звичайної кухонної солі;
• і додають 1 столову ложку харчової соди.

Ця суміш діє м’яко, але доволі ефективно. Сіль, як не дивно, працює так, ніби "розпушує" волокна, і потім навіть звичайне прання повертає їм ту приємну м’якість, якої так бракувало.

Температура та віджим – важливі дрібниці

Якщо рушники втратили ніжність, варто глянути і на режим прання. Краще не переходити межу у 40 градусів, а на віджим ставити щось на рівні до 800 обертів. Така комбінація допомагає не "забивати" тканину та не робити її жорсткішою.

Коли робити це замочування

Якщо проводити таку процедуру хоча б двічі на місяць, рушники залишатимуться у приємному стані довго. Вони кращі на дотик, і, що цікаво, краще вбирають вологу – а це ж їхнє основне завдання.

Турбота, що повертає комфорт

Іноді саме увага до таких дрібних речей дає відчуття затишку в домі. М’які рушники – маленький, але важливий штрих, який робить щоденні моменти трохи теплішими.

Джерело: 5692.com.ua

Тема зарплат для військових знову стала однією з найбільш болісних у суспільних обговореннях. І не дивно: люди хочуть розуміти, чому держава не може підняти виплати тим, хто щодня ризикує життям. Під час пресконференції Володимир Зеленський спробував пояснити, з чим саме пов’язана ця пауза.

Чому питання впирається в бюджет

Президент наголосив, що збільшення грошового забезпечення напряму залежить від стану держбюджету. Якщо говорити по-людськи, то грошей просто не вистачає, а кожна додаткова гривня потребує реального джерела. Військові на передній лінії й так отримують підвищене забезпечення. Але, за словами Зеленського, масово підняти виплати всім іншим категоріям можна тільки тоді, коли з’являться додаткові фінансові можливості.

До речі, він звернув увагу на те, що зараз триває боротьба за зовнішню підтримку – приблизно $45–50 млрд на наступний рік. І ці кошти мають чітко визначене призначення.

На що йдуть міжнародні гроші

Треба розуміти, що сьогодні ми боремося за $45-50 млрд на наступний рік. Вони йдуть на деякі речі, не заробітні плати, – зазначив президент.

Іншими словами, ці гроші від партнерів закладені на критичні витрати, без яких армія просто не зможе воювати. Йдеться про техніку, боєприпаси, логістику, відновлення та інші речі, які не можна перекласти на внутрішній бюджет. Українська армія фінансується з одного великого кошика, і якщо дефіцит у цих $45–50 млрд не покриється, доведеться шукати гроші всередині бюджету, буквально переставляючи цифри по рядках.

Чому не можна "зняти" з однієї статті і перекинути на зарплати

Президент підкреслив, що простого рішення тут немає. Наприклад, забравши гроші з однієї сфери, можна створити ще більшу проблему в іншій. Це як у домі: якщо перекласти плед із одних ніг на інші, комусь однаково буде холодно.

Зеленський пояснив, що без зовнішньої підтримки збільшення видатків тільки поглибило б дірку в бюджеті. А це ризики, від яких залежить не лише оборона, а й загальна стабільність держави.

Погляд на найближчий рік

Тому це надзвичайно складна задача, яку не вирішиш просто перекиданням коштів. У наступному році будемо боротись за відповідні рішення з партнерами, – підсумував глава держави.

Межа можливого

Уся історія з військовими виплатами показує, що держава працює в умовах, коли кожна цифра в бюджеті – це компроміс між потребами фронту й можливостями економіки. І від того, чи вдасться закрити дефіцит, залежить те, як виглядатиме система грошового забезпечення у найближчій перспективі.

Джерело: 5692.com.ua

В енергетичній сфері зараз відчувається постійна напруга: удари по критичній інфраструктурі стають частішими, а перерви між ними – коротшими. Це створює умови, у яких відновлювати систему вже не виходить так, як раніше. Про це говорив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в етері Громадського радіо.

Чому ремонтувати все складніше

Експерт пояснив, що кожен масований удар по енергетиці – це не просто "дірка" в мережі, а велика ділянка роботи, яка потребує нових деталей, техніки і часу. А ось часу якраз і бракує: потоки потрібного обладнання та швидкість відбудови не встигають за кількістю обстрілів. І тут важливий момент – удари стали не лише інтенсивнішими, а й ближче один до одного.

Динаміка атак: усе частіше і по різних напрямках

Як він зауважив, якщо подивитись на останні два місяці, стає очевидно, що Росія влаштовує масштабні удари приблизно раз на 7–10 днів. У ці атаки потрапляють об’єкти, які відповідають за передачу, розподіл і виробництво електроенергії, а також об’єкти газовидобутку.

А між масованими обстрілами – інші удари, вже по прифронтових і прикордонних регіонах: Сумській, Чернігівській, Одеській, Дніпропетровській, Херсонській областях. Тобто система не встигає навіть "перевести подих".

Тому, за словами Омельченка, поки що відновлення на 100% – нереальне завдання. Виходить щось відремонтувати, щось стабілізувати, але не більш того.

Наслідки для енергосистеми

Зі зростанням кількості атак її стійкість падає. Кожен новий ракетний чи дроновий удар робить мережу більш уразливою. Це схоже на ситуацію, коли будинок постійно ремонтують, але він знову й знову отримує нові пошкодження – рано чи пізно конструкція починає хитатися.

Прогноз на зиму і далі

На думку Омельченка, цю зиму Україна все ж пройде. Є певний запас міцності, резерви, тимчасові рішення. Але розраховувати, що такий темп витримуватиметься роками, неможливо.

Якщо обстріли триватимуть у нинішньому режимі, енергетика далеко не "вивезе". Потрібно готувати іншу стратегію – більш глибоку, довгострокову і, можливо, зовсім іншу за підходом.

Джерело: 5692.com.ua

Графік охоплює всіх 37 депутатів, вказуючи їхні прізвища, імена та по батькові, дні та години прийому, адреси, контактні телефони, фракції чи групи, до яких вони входять, а також електронні пошти для зв’язку. Нижче наведено повний перелік депутатів з усіма деталями, згрупований за фракціями для зручності читачів.

За інформацією відділу комунікацій КМР.

Фракція «СЛУГА НАРОДА»

БАБЕНКО Михайло Миколайович здійснює прийом виборців у другу та четверту середу кожного місяця з 13:00 до 15:00 за адресою просп. Нескорених, 63 (кабінет 202). Контактний телефон – (067) 744-44-96, електронна пошта – [email protected].

ГРИЩАК Віталій Миколайович приймає громадян кожен перший та третій вівторок місяця з 17:00 до 19:00 у КЗ «Гімназія №6» за адресою просп. Гімназичний, 63. Телефон для зв’язку – (093) 182-45-88, електронна пошта – [email protected].

МЕДВЕДЕВА Жанна Геннадіївна проводить прийом останньої п’ятниці кожного місяця з 9:00 до 15:00 у приміщенні Карнаухівської селищної ради за адресою вул. Батальйону ім. Шейха Мансура, 30В. Контактний телефон – (067) 630-08-07, електронна пошта – [email protected].

САВЧЕНКО Олександр Володимирович приймає виборців кожної першої та четвертої середи місяця з 16:00 до 18:00 у приміщенні адміністрації Дніпровського району (кімната 205) за адресою просп. Нескорених, 63. Телефон – (063) 483-50-50, електронна пошта – [email protected].

СІНЄГІНА Ольга Юріївна здійснює прийом кожної першої середи місяця з 12:00 до 15:00 у КЗ «Ліцей №9» за адресою вул. Оборонців, 13. Контактний телефон – (099) 969-05-17, електронна пошта – [email protected].

ШАБЛЯ Дмитро Ігорович приймає громадян кожної першої середи місяця з 12:00 до 15:00 у КЗ «СЗШ №9» за адресою вул. Оборонців, 13. Контактні телефони – (063) 817-90-96 та (063) 838-17-66, електронна пошта – [email protected].

Фракція «ЗА УКРАЇНУ! ЗА КАМ’ЯНСЬКЕ!»

БЕЙЛІХЕС Ольга Олександрівна проводить прийом кожної останньої п’ятниці місяця з 17:00 до 19:00 за адресою просп. Гімназичний, 9. Телефон – (063) 384-62-63, електронна пошта – [email protected].

КАЛМИКОВ Максим Юрійович приймає виборців першого понеділка кожного місяця з 16:00 до 18:00 за адресою вул. Вадима Пузирьова, 14 (боксерський клуб). Телефон – (067) 522-25-28, електронна пошта – [email protected].

МОСКОВСЬКА Ольга Геннадіївна здійснює прийом першої п’ятниці кожного місяця з 10:00 до 12:00 за адресою просп. Василя Стуса, 10/12, каб. 52. Телефон – (093) 542-59-31, електронна пошта – [email protected].

СЕЛИЩЕВ Володимир Миколайович приймає громадян другого четверга кожного місяця з 15:00 до 18:00 за адресою просп. Нескорених, 63 (кімн. 202). Телефон – (097) 090-45-15, електронна пошта – [email protected].

ЧЕРЕДНИК Тетяна Володимирівна проводить прийом першого вівторка кожного місяця з 11:00 за адресою вул. Іванівська, 53. Телефон – (096) 436-05-72, електронна пошта – [email protected].

Фракція «Європейська Солідарність»

ВИНАР Ростислав Любомирович приймає виборців кожного другого та четвертого четверга місяця з 9:00 до 11:00 у КЗ «Ліцей №20 ім. О.І. Стовби» (кабінет шкільної бібліотеки) за адресою вул. О. Стовби, 2. Контактні телефони – (098) 438-89-10 та (097) 057-08-92, електронна пошта – Spys168/[email protected].

КОНДРАТЬЄВ Данило Олексійович здійснює прийом кожної третьої середи місяця з 17:00 до 19:00 у КЗ КМР «Кіноконцертний зал «МИР» за адресою просп. Нескорених, 35. Телефон – (093) 836-81-13, електронна пошта – [email protected].

СОКОЛОВА Оксана Олександрівна приймає громадян першого понеділка кожного місяця з 15:00 до 17:00 за адресою вул. Героїв Рятувальників, 14 (1-й поверх). Телефон – (098) 438-89-10, електронна пошта – [email protected].

ШКУРЕНКО Наталія Юріївна проводить прийом третьої середи кожного місяця з 15:00 до 16:00 за адресою вул. Героїв Рятувальників, буд. 14 (1-й поверх). Телефон – (098) 438-89-10, електронна пошта – [email protected].

Фракція «БДЖОЛА»

ВОРОЖКО Сергій Сергійович приймає виборців кожної останньої п’ятниці місяця з 15:00 до 17:00 у КЗ «Гімназія №32» за адресою вул. Івана Сірка, 44. Телефон – (097) 316-07-14, електронна пошта – [email protected].

ГУРСЬКА Марина Гарріївна здійснює прийом третьої середи кожного місяця з 17:00 до 19:00 у КЗ «Ліцей №3» за адресою вул. Максима Чиженка, 35. Телефон – (067) 563-27-07, електронна пошта – [email protected].

ГУСЄВ Антон Сергійович приймає громадян четвертої п’ятниці кожного місяця з 17:00 до 19:00 у ДЮСШ №1 (1-й поверх, каб. 1) за адресою вул. Українських Соколів, 7. Телефон – (073) 814-39-93, електронна пошта – [email protected].

ДАРАДАН Тетяна Миколаївна проводить прийом кожного понеділка місяця з 08:00 до 10:00 у КЗ ДНЗ №31 «Барвінок» (кабінет директора) за адресою бульв. Героїв, 9. Телефон – (067) 567-92-65, електронна пошта – [email protected].

ДІДУР Віталій Вікторович приймає виборців другого та четвертого вівторка кожного місяця з 16:00 до 18:00 у приміщенні комітету мікрорайону «Черемушки» за адресою вул. С. Слісаренка, 4. Електронна пошта – [email protected].

ДРОГОВОЗ Андрій Андрійович здійснює прийом останньої п’ятниці кожного місяця з 16:00 до 18:00 за адресою просп. Нескорених, 63 (каб. 205). Телефон – (098) 658-17-20, електронна пошта – [email protected].

ЗАЛОГА Галина Антонівна приймає громадян другого та третього вівторка кожного місяця з 14:30 до 17:00 за адресою просп. Нескорених, 63. Телефон – (067) 838-88-08, електронна пошта – [email protected].

КТІТАРОВА Наталія Володимирівна проводить прийом кожного першого понеділка місяця з 17:00 до 19:00 у КЗ «ДЮСШ №4» за адресою вул. С. Слісаренка, 5. Телефон – (095) 498-86-15, електронна пошта – [email protected].

ЛУКАШОВ Олександр Олександрович приймає виборців кожного понеділка місяця з 14:00 до 17:00 та кожного четверга з 9:00 до 12:00 за адресою вул. Історична, 54. Телефон – (068) 400-71-38, електронна пошта – [email protected].

МИРШАВКА Сергій Іванович здійснює прийом кожної суботи місяця з 9:00 до 12:00 у приміщенні за адресою бульв. Будівельників, 9 (приміщення 1). Телефон приймальні – (067) 294-49-44, електронна пошта – [email protected].

ПАХОЛЬКО Марина Ігорівна приймає громадян останнього четверга кожного місяця з 16:00 до 18:00 у КЗ «Ліцей №21» за адресою бульв. Героїв, 22. Телефон – (067) 632-00-05, електронна пошта – [email protected].

ПІДГУРСЬКИЙ Михайло Іванович проводить прийом першого та третього понеділка кожного місяця з 16:00 до 18:00 за адресою вул. Затишна, 3 (каб. 110). Телефон – (097) 310-07-62, електронна пошта – [email protected].

ПОЛИНЬКО Микола Олексійович приймає виборців кожного останнього четверга місяця з 16:00 до 18:00 у КЗ «Гімназія №4 ім. А.С. Макаренка» за адресою вул. Гайдамацька, 5. Телефон – (067) 771-70-07, електронна пошта – [email protected].

ПОЛІЩУК Віталій Дмитрович здійснює прийом першого понеділка кожного місяця з 16:00 до 18:00 у КЗ «Ліцей №29» за адресою бульв. Будівельників, 24. Телефон – (093) 753-16-94, електронна пошта – [email protected].

ПОПОВА Анжела Володимирівна приймає громадян останньої п’ятниці кожного місяця з 16:00 до 17:00 за адресою вул. Колеусівська, 26А. Контактні телефони – (099) 778-75-12 та (097) 384-51-51, електронна пошта – [email protected].

САМОЙЛОВИЧ Олександр Олексійович проводить прийом третього четверга кожного місяця з 16:00 до 18:00 у приміщенні фізкультурного коледжу (1-й поверх) за адресою вул. Олександра Малофєєва, 23. Телефон – (067) 749-27-42, електронна пошта – [email protected].

САУСЬ Костянтин Вікторович приймає громадян в онлайн-режимі у зв’язку з перебуванням депутата у зоні бойових дій. Телефон – (050) 340-14-45, електронна пошта – [email protected].

СОКОЛ Наталія Петрівна здійснює прийом першого понеділка кожного місяця з 16:00 до 18:00 у приміщенні Кам’янського енергетичного технікуму за адресою вул. Енергетиків, 36. Телефон – (067) 251-19-72, електронна пошта – [email protected].

ФЕДОСЮК Оксана Віталіївна приймає виборців кожної першої та третьої середи місяця з 15:00 до 17:00 у КЗ «Гімназія №27» за адресою вул. Залізняка, 19. Телефон – (068) 153-97-75, електронна пошта – [email protected].

ЧЕПЧЕНКО Наталія Леонідівна проводить прийом другої суботи кожного місяця з 9:00 до 12:00 у КЗ «Гімназія №12» (спортзал) за адресою вул. С. Слісаренка, 30. Телефон – (098) 711-60-29, електронна пошта – [email protected].

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Віталій Григорович приймає громадян другого вівторка кожного місяця з 15:00 до 18:00 за адресою вул. Ягідна, 61-А. Контактні телефони – (096) 751-78-04 та (098) 604-60-60, електронна пошта – [email protected].

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Марк Віталійович здійснює прийом другого вівторка кожного місяця з 15:00 до 17:00 за адресою просп. Тараса Шевченка, 14. Телефон – (063) 762-14-14, електронна пошта – [email protected].

Джерело: 5692.com.ua

Прем’єр-міністрка Юлія Свириденко пояснила, що уряд вирішив вирівняти умови для всіх, хто служить. Тепер і мобілізовані, і контрактники можуть оформлювати житло за ставкою 3%, а не 7%, як було раніше. Це рішення, за її словами, має зробити програму більш справедливою, бо різниця між категоріями військових на практиці виглядала доволі дивно.

До речі, держава залишила обмеження щодо площі житла, щоб програма не перетворювалася на спосіб купувати надто великі об’єкти.

• для квартир: до 115,5 кв. м;
• для будинків: до 125,5 кв. м.

Ці рамки, як пояснила посадовиця, потрібні, щоб програма залишалася соціальною, а не комерційною.

Що вже зроблено в межах єОселі

За весь час дії програми житло змогли придбати 21 864 українські родини. Це не просто цифра – це величезна кількість людей, які, напевно, роками відкладали цю мрію. Загальна сума виданих кредитів уже сягнула 37,4 мільярда гривень. І тут цікава деталь: з усіх учасників програми 6438 – це військові та ветерани. Тобто попит у цієї категорії і так був великий, а тепер, після оновлення правил, він, ймовірно, ще зросте.

Оформлення, як і раніше, відбувається через застосунок "Дія". Процес уже давно відпрацьований, хоча, звичайно, у кожного свій досвід: комусь усе проходить швидко, хтось стикається з чергами або очікуванням.

Розширені можливості для інших категорій

Окремо варто згадати й про зміни, які почали діяти ще у вересні 2025 року. Йдеться про оновлений механізм для внутрішньо переміщених осіб та мешканців прифронтових територій. Тут держава взяла на себе значну частину фінансового навантаження – покриває 70% першого внеску та 70% щомісячних платежів протягом року. Обмеження залишаються ті самі, але умови стали значно доступнішими в регіонах, де ситуація найскладніша.

Кроки, що змінюють щоденність

Такі рішення не закривають усіх проблем із житлом, але вони дають можливість рухатися вперед навіть тим, хто зараз проходить службу або пережив вимушене переселення. І в цьому, мабуть, головний сенс – робити крок за кроком, не залишаючи людей сам на сам із труднощами.

Джерело: 5692.com.ua

Останні заяви української влади знову повернули тему мирного врегулювання у публічний простір. Питання непросте, емоційне, але, здається, настав момент, коли певні деталі вже можна обговорювати відкрито, без недомовок.

Оновлений план і його ключові пункти

У четвер, 11 грудня, під час розмови з журналістами Володимир Зеленський вперше детальніше розповів, що саме входить до оновленого мирного плану. За його словами, Україна разом із міжнародними партнерами сформувала документ, де прописано вихід російських військ із тих частин Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей, які ворог зараз утримує.

Президент пояснив, що в цьому плані є пункти, які ще обговорюються, особливо щодо Донеччини, але є й ті, де позиція України чітка. У документі прямо пропонується, що росіяни мають залишити окремі ділянки трьох областей, куди вони зайшли останнім часом.

Тобто йдеться про фактичний відступ із "шматочків" Сумщини, Харківщини й Дніпропетровщини, – зазначив Зеленський.

Складні регіони та спротив Росії

Щодо Херсонщини й Запорізької області ситуація, м’яко кажучи, заплутаніша. Росія категорично не хоче відмовлятися від контролю над цими територіями, і цю позицію українська сторона чує щоразу під час консультацій. Це, власне, і залишається одним із найбільших каменів спотикання.

Історія перемовин у Швейцарії

До речі, варто згадати, як усе розпочалося. Наприкінці листопада у Швейцарії відбувся перший раунд перемовин щодо американського варіанту мирного плану. Це був досить складний документ на 28 пунктів, і частина вимог виглядала, м’яко кажучи, неприйнятною для України.

Там пропонували не лише суттєво скоротити чисельність української армії, а й погодитися на передачу Росії всієї Донецької області. Також у початковій версії йшлося про відмову від курсу на НАТО та надання російській мові статусу державної.

Уже наступного дня після переговорів Зеленський повідомив, що пропозиції переписали: документ скоротили, змінили та узгодили з українськими інтересами. Тобто найгостріші вимоги були відкинуті.

Тверезий погляд уперед

У цій історії важливо інше: Україна рухається до свого бачення миру, яке формується не під диктовку зовні, а разом із тими партнерами, що готові чути українську позицію. І цей шлях, хоч і довгий, має залишатися реалістичним та чесним перед людьми.

Джерело: 5692.com.ua

6 травня 2025 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нова Полтавка, що на Донеччині, загинув солдат ЗСУ Гапетченко Михайло Григорович.
Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні, 11 грудня, ворожі війська атакували два райони області: Нікопольський та Криворізький.
Більше новин на REPORTER.ua

9 грудня до поліції надійшло повідомлення від медиків про 45-річну жінку з колото-різаним пораненням грудної клітини, яку доставили до лікарні.
Більше новин на REPORTER.ua