Депутати Луцької міської ради проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови Ігоря Поліщука. Рішення підтримали 38 обранців громади.Ексмер заявив, що його відставка є добровільною і не має стосунку до зовнішніх перевірок."Ця відставка абсолютно не пов'язана ні з НАБУ, ні з аудитом. Обставини, які спонукали мене до написання такої заяви, деталізувати не вважаю за потрібне", — наголосив Поліщук під час виступу.Він також подякував містянам, військовим та колегам за спільну роботу протягом каденції.Попри заперечення зв'язку відставки з правоохоронними органами, нагадаємо, що в грудні 2025 року детективи НАБУ проводили обшуки на робочому місці та вдома у Поліщука. Слідчі дії відбувалися в межах справи щодо виділення земельної ділянки під будівництво житлового комплексу на місці ковзанки "Снігова королева".Тоді міський голова заявив, що перебуває у статусі свідка, а підозри за цією справою отримали двоє депутатів (обласної та міської рад). Окрім мера, сьогодні розглядалося і питання про припинення повноважень секретаря ради Юрія Безпятка.

25 березня у Хаджибейському районі Одеси на вулиці Івана та Юрія Лип сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ТЦК та СП, під час якої постраждала жінка. В Одеському ТЦК та СП повідомили, що на місце ДТП було оперативно викликано представників Нацполіції та екстреної медичної допомоги. Потерпілу госпіталізовано до лікувального закладу для надання необхідної медичної допомоги. Наразі встановлюються обставини події та ступінь відповідальності учасників дорожнього руху. "За даним фактом керівництвом Одеського обласного ТЦК та СП призначено службову перевірку. Забезпечується повне сприяння правоохоронним органам для встановлення об'єктивної істини за фактом події", – говориться у повідомленні. Водночас "Думська" з посиланням на свідків, пише, що військовослужбовці намагалися мобілізувати чоловіка, однак жінки, що перебували поруч, намагалися йому завадити. Коли мікроавтобус залишав місце події, він наїхав на літню жінку. При цьому чоловікові вдалося втекти.

У квітні цифра в платіжці виглядатиме приємніше. Мінімальна зарплата піднімається до 8 000 гривень. Але є нюанс – сума, яка фактично прийде на картку, буде відчутно меншою.

І це той випадок, коли "на папері" і "в житті" – різні речі.

Скільки залишиться після податків

Формально – 8 тисяч.Фактично – приблизно 6 440 гривень.

Різниця зникає через стандартні відрахування:

• 18% податку на доходи фізичних осіб;
• 1,5% військового збору.

У підсумку майже п’ята частина зарплати одразу йде в бюджет. І вже після цього людина бачить суму "на руки".

Що платить роботодавець

Є ще одна частина, яка не завжди помітна працівникам, але важлива для розуміння.

Роботодавець додатково сплачує:

• 22% єдиного соціального внеску.

Ці гроші не утримуються із зарплати – вони йдуть окремо. Тобто на суму, яку отримує працівник, це не впливає. Але для бізнесу це додаткове навантаження.

Чому підвищення не так відчувається

На перший погляд здається: зарплата виросла – має стати легше. Але тут є інший фактор, який "з’їдає" частину ефекту.

Мова про:

• інфляцію;
• зростання цін на базові продукти і послуги.

Тобто навіть якщо цифра більша, купити на ці гроші інколи можна не набагато більше. І це, мабуть, вже багато хто помітив у повсякденних витратах.

Що кажуть про це економісти

Фахівці звертають увагу: підвищення мінімалки – це скоріше крок у правильному напрямку, але не швидке рішення проблеми.

Ідея в тому, щоб:

• поступово відновлювати доходи населення;
• підтримувати внутрішній попит.

Бо коли люди більше витрачають, економіка починає рухатися активніше.

Як це виглядатиме у квітні

У платіжних відомостях українці побачать нову цифру – 8 000 гривень. Це буде офіційна нарахована зарплата.

А от на картку зайде сума менша. І різниця, як уже зрозуміло, – це податки.

Тому підвищення є, але воно відчувається не так різко, як може здатися спочатку.

Джерело: 5692.com.ua

У магазинах ситуація, м’яко кажучи, неоднорідна. Одні товари повзуть угору в ціні, інші – навпаки, дешевшають. І це вже видно навіть без аналітики: достатньо зайти в супермаркет.

Про причини таких коливань розповів народний депутат, член аграрного комітету Дмитро Соломчук.

Овочі пішли вниз: реакція ринку

Ще не так давно ситуація була зовсім іншою. Наприклад, картопля навесні 2025 року легко доходила до 30–35 гривень. Цибуля теж "кусалася" по ціні.

А зараз – картина змінилася.

За словами Соломчука, аграрії зробили висновки після минулорічних проблем і, по суті, наростили виробництво. Простими словами – вирішили заповнити полиці.

Аграрії відгукнулися, побачили, що є проблема, потрібно наповнити холодильник, наповнити споживчий кошик овочами українських споживачів.

І навіть більше. На сьогодні, каже депутат, є ситуації, коли:

• картоплю складно продати навіть по 7–8 гривень;
• морква тримається на рівні 4–5 гривень.

Тобто пропозиції стало настільки багато, що ціни просіли.

Хліб і олія: стабільне зростання

З іншого боку – продукти, які дорожчають без різких стрибків, але постійно.

Йдеться про:

• хліб;
• соняшникову олію.

Хліб додає приблизно 1–2% щомісяця. Ніби небагато, але якщо порахувати за рік – виходить відчутно.

З олією ситуація ще помітніша: ціна вже перевалила за 90 гривень, причому мова часто йде навіть не про літрову пляшку. І це вже багато хто помітив, особливо на касі.

Гречка дорожчає: чому так

З гречкою історія інша, і тут все трохи заплутаніше.

По-перше, її і так сіють небагато. А на наступні сезони площі під цю культуру ще більше скорочують. Відповідно – менше врожаю.

По-друге, ситуацією скористалися ті, хто працює з запасами.

Вони створили маленький дефіцит, що призвело до здорожчання.

Тобто частину продукції просто притримали на складах, і на ринку утворився дефіцит. Невеликий, але достатній, щоб підняти ціну.

Чи критична ситуація з крупами

Цікавий нюанс: попри здорожчання, гречка не є основним продуктом у раціоні українців.

Як зазначив Соломчук, за рівнем споживання вона знаходиться десь наприкінці списку серед круп. Тобто її подорожчання не так сильно б’є по кишені, як, скажімо, ціни на хліб чи базові продукти.

І виходить така картина:

• овочі дешевшають через надлишок;
• базові продукти поступово дорожчають;
• окремі позиції, як гречка, реагують на дефіцит і спекуляції.

Джерело: 5692.com.ua

Понад два мільйони українських дітей досі без індивідуального податкового номера. Це означає проблеми з оформленням освітніх документів, отриманням послуг – навіть за кордоном. Мінцифри готує рішення: нові сервіси в Дії мають закрити проблему за кілька місяців.

Заступниця міністра цифрової трансформації розповіла в ефірі телемарафону про плани відомства. Головна новина: паперовий податковий номер можна буде забути вдома назавжди.

Податковий номер стане цифровим

Навіть власники ID-карток досі змушені носити з собою старий паперовий ІПН. Мінцифри планує змінити цю незручність.

«У додатку Дія з'явиться електронний податковий номер у форматі PDF із QR-кодом, який можна буде завантажити та використовувати замість паперового документа»

Електронний формат податкового номера українці завантажуватимуть безпосередньо з Дії. Його можна буде згенерувати, зберегти у телефоні та пред'являти замість оригіналу. За задумом Мінцифри, державні реєстри інтегрують так, щоб дані підтягувалися автоматично – без паперових довідок.

«Так уже за кілька місяців електронний формат податкового номера українці завантажуватимуть просто з Дії. Його можна буде згенерувати, зберегти та використовувати замість оригіналу»

Онлайн-сервіс для батьків: ІПН дітям через застосунок

Друга важлива новина стосується дітей. Батьки оформлятимуть податковий номер для дітей повністю онлайн – через той самий застосунок Дія. Це особливо важливо для українців за кордоном, які стикаються з труднощами при оформленні освітніх документів.

«Батьки зможуть оформити податковий номер для дітей онлайн, навіть за кордоном»

Втім, проблема з дитячими ІПН має передісторію. Раніше Мінцифри запустило послугу єМалятко, яка автоматично присвоювала індивідуальні податкові номери під час реєстрації народження. Але багато батьків не скористалися сервісом одразу або народили дітей до його появи. Результат: понад два мільйони українських дітей прив'язані до даних батьків, але власного ідентифікаційного коду не мають.

Це ускладнює чимало процедур – від запису до школи до оформлення допомоги. Новий онлайн-сервіс у Дії закриє цю прогалину.

Джерело: 5692.com.ua

Поліцейські Кам’янського розшукують 13-річного Блажевича Мирослава. 23 березня хлопець пішов з місця мешкання та наразі його місцеперебування невідоме.

Прикмети: зріст 160 см, худорлявий, блакитні очі, світле коротке волосся.

Був одягнений: сірі штани, вишнева кофта з капюшоном.

Усім, хто має будь-яку інформацію про місцеперебування Мирослава Блажевича (2012 року народження), прохання повідомити до поліції, зателефонувавши на номери: 102, (068) 973 46 22, (096) 586 94 41.

Джерело: 5692.com.ua

25 березня – День Служби безпеки України. Із професійним святом працівників СБУ привітав міський голова Кам’янського Андрій Білоусов.

Сьогодні ми вшановуємо тих, хто є невидимим, але міцним щитом нашої держави. Їхня робота не завжди помітна, проте її результат відчуває кожен українець: це попереджені теракти, викриті колаборанти, відбиті кібератаки та успішні спецоперації, про які колись напишуть у підручниках історії.

У часи повномасштабної війни СБУ стала однією з ключових сил нашого спротиву.

Шановні працівники Служби безпеки України! Ви даєте відсіч ворогу на фронті, захищаєте країну від внутрішніх загроз та бороните спокій людей тут, у тилу.

Дякую за вашу професійність, стійкість та відданість присязі.Бажаю міцного здоров’я, витримки та нових успіхів у виконанні службових завдань задля безпеки України та нашої громади.

І вічна шана співробітникам СБУ, які віддали своє життя за територіальну цілісність та незалежність України! – написав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Ситуація на залізниці змінюється – і доволі відчутно. В Укрзалізниця вирішили переглянути підходи до безпеки пасажирів. Причина – нова тактика російських атак, яка, як кажуть у компанії, вже зачіпає не лише колії чи станції, а й самі поїзди.

Про це під час брифінгу розповів голова правління Олександр Перцовський.

Що змінилося останнім часом

За словами Перцовського, приблизно з кінця 2025 року характер обстрілів змінився. Якщо раніше били переважно по інфраструктурі, то тепер під удар можуть потрапляти і пасажирські потяги – навіть коли вони вже в дорозі.

І це, якщо подумати, зовсім інший рівень ризику.

Тому й підхід довелося перебудовувати буквально "на ходу".

Нові правила: зупинки та евакуація

Тепер діє простий, але жорсткий принцип – безпека важливіша за графік.

У разі загрози:

• поїзд можуть зупинити ще до небезпечної ділянки;
• пасажирів можуть попросити залишити вагони;
• далі – або укриття, або більш безпечне місце поруч.

Іноді це виглядає незручно. Затримки, плутанина, очікування. Але логіка зрозуміла – краще втратити час, ніж ризикувати життям.

Як пояснив керівник компанії:

Ми видозмінили протоколи, щоб на тих ділянках і територіях, де є загроза ударів, убезпечувати людей і зупиняти поїзди заздалегідь. А коли відстань до об'єкта загрози стає критичною ми робимо евакуацію пасажирів. Наша ключова задача – уберегти людей.

Як ухвалюють рішення

Тут усе не хаотично, як може здатися зі сторони.

Рішення про зупинки чи евакуацію приймають на основі:

• постійного моніторингу повітряної обстановки;
• даних від військових;
• оцінки ризиків у конкретний момент.

Тобто це не "на всяк випадок", а реакція на реальну загрозу.

Що робити пасажирам

Окрема історія – поведінка людей у таких ситуаціях. І тут, як не крути, багато залежить від самих пасажирів.

У компанії кажуть:

• варто бути готовими до раптових зупинок;
• важливо слухати провідників;
• не ігнорувати інструкції, навіть якщо вони здаються зайвими.

До речі, якщо на станції немає укриття, провідники виходитимуть разом із пасажирами і контролюватимуть ситуацію на місці. Для цього у них будуть спеціальні жилети, щоб їх було легко впізнати.

І це, мабуть, той випадок, коли дисципліна – не формальність, а реальна необхідність.

Джерело: 5692.com.ua

У Москві знову повернулися до теми українських виборів. Цього разу про це публічно заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. Фактично мова йде про те саме, що звучало і раніше – питання "легітимності" української влади.

Що саме сказали в Кремлі

Під час брифінгу Пєсков озвучив позицію, яку в Росії повторюють уже не вперше. Мовляв, Україна нібито не приймала офіційного рішення про скасування виборів, а значить – їх треба проводити.

Його слова прозвучали так:

Ми з вами неодноразово звертали увагу на юридичну невідповідність Конституції України. Якщо я не помиляюсь, то якогось офіційного скасування виборів не було, це скоріше з розряду роздумів. Звичайно, це питання є актуальним, і звісно тут українському, київському режиму треба визначитися з питанням легітимізації продовження терміну повноважень голови держави, голови режиму.

Формулювання, до речі, доволі показові – риторика не змінюється, змінюється лише подача.

Навіщо знову піднімають тему

Якщо придивитися, то це не якась нова історія. Швидше повторення вже знайомого меседжу: поставити під сумнів законність української влади.

І робиться це регулярно.

• через заяви чиновників;
• через медіа;
• через різні "експертні" коментарі.

Тобто інформаційний тиск іде не одним каналом.

Що кажуть в Україні

В Україні на ці закиди відповідали не раз. І позиція тут досить пряма: проводити вибори під час війни – неможливо, як мінімум з технічної та безпекової точки зору.

До речі, є й юридичний момент.

Згідно з українським законодавством:

• під час воєнного стану вибори не проводяться;
• це стосується і президентських, і парламентських кампаній.

Тобто ситуація не "в підвішеному стані", як намагаються подати в Кремлі, а врегульована законом.

Як працює механізм влади під час війни

Є ще один нюанс, про який часто забувають у таких дискусіях.

Повноваження президента Володимир Зеленський не обриваються автоматично через календарну дату. Вони продовжуються – до завершення воєнного стану.

І вже після цього:

• оголошуються вибори;
• відбувається стандартна процедура голосування.

Фактично держава працює за передбаченим сценарієм, навіть у складних умовах.

І тут, як не крути, питання не лише в політиці, а й у банальній безпеці – адже організувати вибори під обстрілами чи на прифронтових територіях виглядає, м’яко кажучи, нереалістично.

Джерело: 5692.com.ua