У середу, 21 січня, енергетикам вдалося заживити всі об'єкти критичної інфраструктури Києва після російської атаки. Проте ситуація з електрикою залишається складною. З посиланням на ДТЕК."У Києві відновили електропостачання усім об'єктам критичної інфраструктури міста після атаки", – йдеться у повідомленні.У компанії наголосили, що ситуація з електрозабезпеченням міста залишається складною. Тривають екстрені відключення. Графіки та розподіл на групи – не діє.Найскладнішою залишається ситуація в окремих частинах Дніпровського та Деснянського районів через руйнування об’єктів столичної генерації. Без світла досі залишаються близько 44 тисяч осель.Ситуація зі світлом у КиєвіУ ніч на 20 січня російські загарбники влаштували нову ракетно-дронову атаку, основним напрямком удару була Київська область.Так, у Дніпровському районі столиці повідомлялось про одного постраждалого. На всьому лівому березі Києва були зафіксовані перебої з електро-, водо- та теплопостачанням.Через атаку по енергетичних об’єктах без світла залишалися понад 335 тисяч мешканців Києва. Без опалення опинилися більш як 5 600 багатоповерхівок, у частині міста також відсутнє водопостачання.Станом на 21 січня у Києві досі без теплопостачання близько 4000 будинків, майже 60 % столиці не мають електроенергії.Сьогодні на Київщині та низці областей України знову запроваджено аварійні відключення електроенергії. Погодинні графіки відключень там не діють.

Загинув колишній керівник "Укренерго" Олексій Брехт. З посиланням на власні джерела.Він загинув від ураження струмом на одній з підстанцій "Укренерго".В "Укренерго" підтвердили загибель Брехта. У компанії зазначили, що він особисто керував відновлювальними роботами на одному з нещодавно атакованих ворогом енергооб’єктів."Смерть наздогнала його там, де він вважав за необхідне бути, щоб якнайшвидше повернути людям світло", – заявили в "Укренерго".З 05.09.2024 до 30.06.2025 за рішенням наглядової ради НЕК "Укренерго" він був т.в.о. голови правління компанії.Професійну кар'єру Брехт розпочав у 1999 році на Київській ГАЕС.У 2011-2016 роках працював в НЕК "Укренерго", де відповідав за напрями перспективного розвитку, євроінтеграції та технічної політики.Здобув інженерну освіту за спеціальністю "Електричні станції" в Національному технічному університеті "Київський політехнічний інститут ім. І.Сікорського".Нагадаємо, у вересні 2024 року за рішенням наглядової ради НЕК "Укренерго" Володимира Кудрицького було звільнено з посади очільника компанії. В.о. голови правління компанії було призначено Олексія Брехта.

Співробітники ДБР виявили всіх учасників схеми підриву мобілізації та оголосили підозри комісії позаштатних лікарів ВЛК Приморського РТЦК та СП Одеси. За посиланням на прес-центр ДБР.Лікарі діяли у змові з учасниками масштабної корупційної схеми, викритої ДБР раніше.ДБР нагадує, що угоду організував місцевий житель, який залучив до неї співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міноборони та Генштабу ЗСУ, працівника Приморського РТЦК та СП та ще двох знайомих. Ділки пропонували бажаючим уникнути військової служби за 16 тисяч доларів США. Обмін документами та грошима здійснювали через поштові відправлення. Обвинувальні акти щодо них уже направлені до суду.Слідство встановило нові епізоди, за якими медики оформляли "липові" висновки про проходження військово-лікарської комісії для військовозобов'язаних з різних регіонів України без їх фактичної присутності. Один лікар міг ставити підпис у висновку як за себе, так і за інших членів комісії. Проте такі "довідки" давали можливість призовникам незаконно оформити відстрочку від служби.Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії повідомлено про підозру у службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 КК України).Досудове розслідування завершено. Обвинувальний акт направлено до суду.Санкція статті передбачає покарання до трьох років обмеження волі.

На кордоні України та Польщі вдень 23 січня буде заблоковано рух на пункті пропуску "Долгобичув – Угринів" через страйк польських фермерів. Про це йдеться у повідомленні Державної митної служби України.Зазначається, що за інформацією від польської сторони, 23 січня польські фермери планують влаштувати страйк перед пунктом пропуску "Долгобичув – Угринів"."Очікується, що блокування автошляху, який веде до пункту пропуску з суміжної сторони, триватиме з 11:00 до 15:30 за польським часом", – сказано у повідомленні.Загалом в ДМСУ попереджають, що польські фермери анонсують чергову акцію протесту протягом усієї доби 23 січня. Тому українців просять зважати на ці обставини та обирати альтернативні пункти пропуску, де немає фермерських страйків.Зазначимо, періодично польські фермери перекривають кордони з Україною на знак протесту. При цьому протестувати вони можуть проти чого завгодно, але перекривають кордони саме біля КПП, які ведуть до України – такий протест фермери використовують, як інструмент тиску на Варшаву.Зокрема 23 листопада 2024 року, польські фермери почали акцію протести біля кордону з Україною, а саме у пункті пропуску "Медика – Шегині". Раніше аграрії анонсували страйк, який мав тривати з 8 жовтня до 31 грудня 2024 року. Причинами протестів були збільшення податків у Польщі та підписання ЄС угоди про вільну торгівлю з країнами Південної Америки.Взимку 2023-2024 року масштабні протести фермерів перекрили майже всі пункти пропуску на польсько-українському кордоні. Фермери протестували проти того, щоб українські водії перевозили товари без спеціальних дозволів – попри те, що між Україною та ЄС діє транспортний безвіз.З того моменту польська влада на місцевому рівні багато разів забороняла протестувальникам блокувати дороги біля КПП на кордони, визнавши ці об'єкти критично важливими, де протести заборонені. Але протестувальники часто ігнорують цю заборону та все одно проводять свої акції.

15 січня 2025 року в м.Дніпро, виконуючи завдання по захисту Держави, загинув солдат ЗСУ Захарченко Сергій Олександрович.
Більше новин на REPORTER.ua

Залишки коштів на рахунках компаній і фізичних осіб, які використовувалися для внесення застав за фігурантів справи "Міндічгейт", заарештовані на суму 118 млн грн.  Про це під час засідання ТСК Верховної Ради з розслідування можливих порушень у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання прав людини в умовах воєнного стану заявив перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук.За його словами, роботу щодо коштів, які вносилися як застава за фігурантів справи, завершено, а відповідні матеріали передані до Національного антикорупційного бюро України.Він уточнив, що за результатами цієї роботи заарештовано кошти на рахунках компаній, які використовувалися для внесення застави. “За результатами цього заарештовані залишки на рахунках цих компаній, які були використані для того, щоб внести цю заставу. І ці залишки складають 118 млн грн”, – повідомив посадовець.Корольчук окремо наголосив, що йдеться саме про кошти, які залишалися на рахунках компаній і фізичних осіб та не включають гроші, вже перераховані на рахунок Вищого антикорупційного суду як застава.“Це не рахуючи тих грошей, які були внесені на розрахунковий рахунок ВАКС”, – пояснив він.За його словами, зазначені компанії та фізичні особи-підприємці фігурували у фінансових ланцюгах, пов’язаних зі справою, і саме ці ланцюги стали предметом блокування.Тиждень тому директор НАБУ Семен Кривонос повідомив нові деталі резонансної справи, яка розпочалась з операції "Мідас". Уперше після оприлюднення резонансних плівок НАБУ в публічний простір вийшли фігуранти справи, колишні міністри юстиції Герман Галущенко й енергетики Світлана Гринчук. Свою позицію також озвучив ексвіцепремʼєр Олексій Чернишов, якому НАБУ оголосило декілька підозр.

Вищий антикорупційний суд арештував майно народної депутатки Юлії Тимошенко, але не все, про що просила сторона обвинувачення. Рішення оголосив суддя Віталій Дубас.“Суд постановив: задовольнити частково клопотання”, – заявив він.Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Юлії Тимошенко, про яке раніше просила сторона обвинувачення.Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки – Тимошенко Олександру Ігнатійовичу, а саме – на авто Land Cruiser 200, Audi А8, два гаражі у Дніпрі.“Накласти арешт на майно, що належить (Тимошенко Олександру – ред.) Ігнатійовичу, шляхом заборони відчуження… Land Cruiser 200, автомобіль легковий Audi А8, гараж у Дніпрі і гараж у Дніпрі тощо”, – сказав суддя.Ця ухвала може бути оскаржена упродовж 5 днів з дня її оголошення.Дубас пояснив, що оскільки фактично банківський рахунок – це єдине джерело доходів Юлії Тимошенко, то суд вважає надмірним накладення арешту на це майно, враховуючи, що там “не такі вже і значні суми коштів” перебувають.“Оскільки цей рахунок здійснюється для здійснення професійної діяльності як народного депутата, і враховуючи невизначеність поки що тривалості кримінального провадження, суд не вправі накладати арешт, коли це може призвести до позбавлення особи офіційних доходів”, – сказав він.Окрім цього, ВАКС ухвалив частково задовольнити клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, тимчасово вилученого під час обшуків, і арештував 6 мобільних телефонів, низку чорнових записів тощо.У коментарі журналістам після засідання адвокат Олександр Готін заявив, що сторону захисту парламентарки абсолютно не влаштовує це рішення суду, тому адвокати намагатимуться оскаржити його в апеляційній інстанції.Нагадаємо, 13 січня НАБУ і САП заявили, що викрили керівника однієї з фракцій на спробі підкупу депутатів за “правильне” голосування за або проти конкретних законопроєктів.‎14 січня Тимошенко підтвердила обшуки в офісі "Батьківщини", але відкинула усі звинувачення.‎Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили підозру керівниці однієї з депутатських фракцій ВР у пропозиції надання неправомірної вигоди нардепам.16 січня Вищий антикорупційний суд обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави у понад 33 млн грн.20 січня за Тимошенко внесли понад 13 мільйонів гривень застави із понад 33 мільйонів гривень, призначених їй раніше Вищим антикорупційним судом як запобіжний захід.

До ранку середи, 21 січня, близько 4000 будинків у Києві залишаються без опалення, а майже 60% столиці перебуває без електропостачання. Про це заявив президент України Володимир Зеленський.«За звітами міської влади, задіяних сил достатньо, але потрібен час. Не погоджуюся з цією оцінкою — потрібні додаткові заходи, додаткове залучення ресурсів», — заявив президент.Він зазначив, що провів спеціальне селекторне засідання щодо ситуації в енергетиці, відзначивши, що найскладніша ситуація зараз у Києві та Київській області, а також у Харківській, Сумській, Чернігівській та Дніпропетровській областях.Зеленський підкреслив, що ремонтні бригади, працівники енергетичних та комунальних компаній і ДСНС працюють на максимумі.Він повідомив, що МВС доповіло про роботу пунктів обігріву та надання гарячого харчування населенню. Зеленський підкреслив, що мобільний зв'язок і базові станції працюють стабільно. Президент також обговорив з урядом та Укренерго прискорення ремонту мереж та підстанцій.Крім того, Зеленський зазначив, що заслухав доповідь із Запоріжжя щодо підготовки додаткових сил для збиття шагедів.Він повідомив, що прем'єр та міністр оборони перевірять бронювання всього персоналу енергетичних та комунальних підприємств, залученого до ліквідації наслідків ударів.«Дефіцит ефективного реагування на місцях не повинен списуватися на нестачу кадрів — міста мають ресурс для залучення людей на роботу», — заявив глава держави.Зеленський додав, що очікує доповіді чиновників щодо програм підтримки українців та підприємств у надзвичайній ситуації та підкреслив необхідність конкретних кроків для стабілізації ситуації. Він повідомив, що також відбудуться зустрічі з партнерами для надання додаткової допомоги.Президент підкреслив, що пріоритетами залишаються ракети для ППО, обладнання для енергетики та максимально оперативне виконання всіх необхідних робіт.Як повідомлялося, вночі 20 січня Росія завдала нового масивного удару по Києву балістичними, крилатими ракетами та дронами.Внаслідок пошкоджень енергооб'єктів без опалення в місті були приблизно половина будинків, понад 5600, без води — лівий берег, без світла — сотні тисяч мешканців.Ввечері 20 січня повідомлялося, що опалення підключили для 1600 будинків, без тепла на ніч залишалися ще 4000 будинків. 21 січня у Київводоканалі відзначили, що в столиці повністю відновили водопостачання.

Уряд ухвалив розпорядження про розподіл 2,56 мільярда гривень з резервного фонду держбюджету на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації. Про це заявила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко."Уряд ухвалив розпорядження про розподіл 2,56 млрд грн з резервного фонду держбюджету на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації — для виробництва тепла й електроенергії там, де це зараз потрібно найбільше", – написала вона у Телеграм.На ці кошти закуплять генератори великої потужності для Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. Це обладнання можна переспрямовувати на інші регіони, де є гостра потреба, зазначила очільниця уряду."Залучаємо всі можливі ресурси для нарощення розподіленої генерації в умовах складної ситуації в енергетиці", – написала Свириденко.За її словами, закупівлі проводитимуться за спрощеними процедурами без затягування термінів. Окремо визначили відповідального замовника та встановлено чіткий порядок використання генерації — для об'єктів тепло-, водопостачання та водовідведення."В умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі нам потрібні не лише великі енергооб'єкти, а й менші установки розподіленої генерації — незалежні від роботи централізованих мереж", – додала Свириденко.Нагадаємо, 13 січня повідомляли, що Україна та ООН звернуться до країн-донорів з проханням надати додаткове фінансування на гуманітарну допомогу у відповідь на кризу, спричинену російськими обстрілами цивільної інфраструктури.Найбільшими донорами плану гуманітарного реагування України в 2025 році були Європейська Комісія – $249,8 млн, Норвегія – $179,1 млн, Німеччина – $170,3 млн, США – $148,6 млн, Велика Британія – $103,6 млн, Швейцарія – $65,6 млн, Італія – $53,6 млн, Південна Корея – $49,5 млн, Данія – $37,2 млн та Франція – $28,7 млн.Нідерланди оголосили про виділення додаткової допомоги Україні у розмірі 23 мільйонів євро на підтримку енергетичного сектору.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування у справі смертельної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у Кривому Розі та призвела до загибелі дитини.
Більше новин на REPORTER.ua