З нагоди відзначення 125-річчя від дня народження Максима Рильського архівне управління міської ради підготувало документальну виставку «Як гул століть, як шум віків, як бурі подих, – рідна мова…», де представлені оригінали листів Максима Рильського до поета Федіра Ісаєва, лист Віктора Зубаря з віршем «Світлій пам’яті поета», присвяченому Максиму Рильському (газетні вирізки). Також представлені світлини, копії листів та листівок, книги видатного митця.

Один з визначних митців України ХХ століття, академік Національної академії наук УРСР  Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, Тадей Рильський, етнограф та громадський діяч, писав актуальні публіцистичні статті. 

Отже, не дивно, що виховуючись у такій родині, Максим почав писати поезії дуже рано – перший його вірш було надруковано у  віці 12 років, а перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла у 1910 року. Першою, вже зрілою, що означила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями», видана у розбурханому 1918 році.

Починаючи в колі Миколи Зерова, Павла Филиповича,  Михайла Драй-Хмари, Освальда Бургардта, знищених у червоних катівнях, неокласик Максим Рильський у радянську добу написав тридцять п’ять книжок поезій, кращі серед яких – «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов’янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства.

Слід також наголосити, що Максим Рильський – один із найвидатніших в українській та світовій літературах майстрів художнього перекладу. Бібліографія його перекладацьких праць величезна: тут всі роди літератури – поезія, драматургія, проза. Але найбільша увага, звичайно, віддавалася поезії з переважно трьох літератур: російської, польської і французької, які він досконало знав і любив.

Переглянути виставку в архівному управлінні запрошуються всіх бажаючі.

Телефон для довідок: (056)56-00-21, (096)615-63-09.

У Кам’янському на честь Міжнародного дня рідної мови, у Придніпровському державному металургійному коледжі відбувся фестиваль-конкурс української пісні «Вінок України». 

Вже не вперше проведений фестиваль «Вінок України», став для нашого міста традиційним, а на його проведення щороку з нетерпінням чекає талановита молодь Кам’янського.

Метою фестивалю передбачено виявлення та розкриття талановитих виконавців у жанрі вокального мистецтва, збагачення духовного світу, естетичного розвитку та виховання творчої молоді, стимулювання творчого росту митців у системі формування сучасної української музичної культури, популяризації та підтримки української пісні.

До участі у цьогорічному конкурсі було подано 19 заявок від 9 вищих та професійно-технічних навчальних закладів міста.

Виступи конкурсантів оцінювало поважне журі у  складі: 

Едуард Коряк – начальник управління молоді та спорту міської ради

Ірина Вовчек – заступник начальника відділу культури департаменту з гуманітарних питань міської ради

Євгенія Дерев’ягіна – викладач-методист вищої категорії з хорового диригування

Мадлена Рехвіашвілі – викладач по класу бандури дитячої музичної школи №5

Владислава Калениченко – голова Молодіжної ради Кам’янського.

За рішенням суддів перемогу здобули:

• І місце – Нельга Анна, учениця Кам’янського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів.
• ІІ місце – Муштей Кирило, студент коледжу фізичного виховання.
• ІІІ місце – Касєнов Михайло, студент Кам’янського державного енергетичного технікуму.

Ніщо так не об’єднує народи, як спільна культура. 

Українські традиції, українська пісня, українська мова повсякчас відлунює у серцях українців всього світу. Тож, дуже важливим зернятком на цьому величезному полі української єдності був захід, що проводився 22 січня у комунальному навчальному закладі культури «Школа мистецтв м. Каменського». «Свято єднання» – так називався концерт учнів закладу, що був присвячений Дню Соборності України.

Юні талановиті учні виконали Гімн України, читали вірші про єдність і неподільність нашої держави, танцювали українські танці. Відповідність патріотичному настрою створював тематично прикрашений концертний зал. Спостерігаючи за тим, що відбувається на сцені, всі присутні мали можливість ознайомитися з цікавими історичними фактами.

Концерт «Свято єднання» став заходом, що підкреслило прагнення українського народу до єдності і сприяло формуванню основ національної ідентичності у молодих кам’янчан.