19 травня — день, коли Путін і Трамп знову поспілкувались, цього разу телефоном. Дзвінок, як стверджує російська сторона, був довгим і, мовляв, дуже "змістовним". Що саме обговорювали — класика жанру: мир, Україна, "домовленості" та геополітична риторика. Але є нюанси.

Подробиці діалогу від РФ

З першого ж слова Путін поспішив подякувати Трампу. За що? За те, що знову заговорили про мирні перемовини у Стамбулі. Тобто, Росія знову вкидає ідею: "давайте миритися", але — спочатку виконайте наші умови. І лише потім, можливо, буде перемир’я. Тимчасове, звісно.

Цікаво, що під час брифінгу, де Путін коментував цю розмову, голос у нього часом тремтів. Не так, щоб аж ледь не зривався, але помітно — говорив він інакше, ніж зазвичай. Нервував? Може, і так. Можливо, не все йде за сценарієм, який він собі уявляє.

Основна теза: Росія "за мир", але такий, який влаштує саме її. Головне, мовляв, усунути "першопричини конфлікту". А які ці "першопричини", здогадайтесь самі — це те, що Москва постійно повторює: нейтралітет України, "денацифікація", зміни кордонів… Одним словом — старі пісні.

Питання в тому, щоб українська і російська сторона проявили прагнення до миру і знайшли компроміси, які б влаштували всіх. Позиція Росії ясна – головне для нас усунути першопричини конфлікту, – сказав президент РФ.

Цікаво, що Путін навіть згадав про якийсь "меморандум" із пропозиціями щодо майбутньої мирної угоди. І, за його словами, Росія готова працювати над ним з Україною. Але знову ж таки — тільки після того, як "усі проявлять прагнення до компромісу".

Ми домовилися з президентом США, що Росія запропонує і готова працювати з українською стороною над меморандумом можливого майбутнього мирного договору, – заявив Путін.

До речі, Путін кілька разів підкреслював, що розмова з Трампом була "конструктивна".

А що ж Трамп

Перед тим, як подзвонити Путіну, Трамп заявив, що сподівається на "продуктивний день". Навіть припустив, що буде оголошено перемир’я.

До речі, він також заявив, що після дзвінка Путіну планує поговорити і з Зеленським, і з союзниками по НАТО. Тим більше, вже кілька місяців Трамп обіцяє, що саме він може "припинити війну за 24 години".

Представниця Білого дому Каролайн Лівітт тим часом сказала, що Трамп дуже розчарований обома сторонами — і Україною, і Росією.

Що в підсумку

З одного боку, є контакт — Путін і Трамп говорили, і, схоже, обговорювали мирну угоду. Є також натяки на перемир’я. Але з іншого боку — все зав’язано на умовах Кремля, які ніхто поки що приймати не збирається.

Контакти у Стамбулі, за словами Путіна, поновилися.

Наразі ж чекаємо, чи дійсно Пєсков і Ушаков, як анонсовано, розкажуть якісь деталі.

Джерело: 5692.com.ua

Уявіть собі, що ви відкриваєте "Дію" і просто кажете: "Мені потрібна довідка для банку" — і все, більше нічого не треба шукати чи натискати. Така історія вже зовсім близько. Вже у червні в застосунку почнуть тестувати нового цифрового помічника на базі штучного інтелекту. Він не просто відповідатиме на питання, а реально допомагатиме вам зорієнтуватися в послугах, знайти потрібну довідку чи навіть підказати, де найближчий ЦНАП. Про це повідомили в пресслужбі "Дії".

Що відомо про інновацію

ШІ-асистент зможе супроводжувати людину на всіх етапах: від запиту до подачі заяви. А в перспективі — ще й голосом відповідатиме, як справжній консультант.

Наприклад, якщо людина напише щось типу "Мій дім постраждав від обстрілу", — система одразу зрозуміє, що йдеться про програму "єВідновлення", і почне допомагати оформлювати заявку. Не треба буде шукати, читати інструкції чи вгадувати, де що натиснути. Просто описуєш ситуацію, і ШІ робить усе замість тебе: пропонує послугу, просить фото, направляє запит в комісію — поетапно і без зайвої плутанини.

І це ще не межа. У майбутньому планується, що розмовляти з "Дією" можна буде так, як із ChatGPT чи Google Gemini. Тобто не просто натискати кнопки, а ставити питання голосом — і отримувати відповіді, підказки, навіть заповнені форми.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров каже, що це — наступний рівень. Якщо раніше акцент був на дизайні та простоті (ви ж пам’ятаєте той момент, коли "Дія" стала зручною з точки зору інтерфейсу), то тепер головне — це ШІ. Бо сучасний користувач уже звик до ChatGPT та подібних моделей. А якщо щось не працює по-розумному — відразу виникає питання: "Чому так складно?".

Отже, "Дію" вирішили перетворити на справжній AI-продукт, який не тільки виконує завдання, а й думає, підказує та розуміє вас без зайвих рухів.

Поки що це все на етапі тестування, але вже зовсім скоро ми зможемо перевірити, як воно працює на практиці. І, можливо, більше не доведеться годинами гортати меню в пошуках якоїсь довідки.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні перша річниця роботи Центру життєстійкості "Місце сили. Кам’янське" — простору, створеного з метою підтримки жителів нашої громади в цей непростий час.

Саме в Кам'янському відкрили перший такий Центр в області. Це стало можливим завдяки спільній роботі з міжнародними партнерами — проєктом Європейського Союзу EU4Recovery, Програмою розвитку ООН в Україні, Фондом ООН у галузі народонаселення. Разом вдалося створити доступний, інклюзивний простір, орієнтований на реальні потреби людей.

За рік роботи Центр, дійсно, став місцем сили для багатьох. Тут провели 335 заходів, які охопили понад 6000 мешканців нашої громади. Це тренінги з психологічної підтримки, зустрічі для ветеранів, переселенців, родин загиблих Героїв, волонтерські ініціативи, молодіжні події, а також практичні заняття з розвитку життєвих навичок.

Дякую усім партнерам та волонтерам, які протягом року були невід’ємною частиною команди Місця Сили. Дякую всім, хто вкладає у цей простір турботу, знання та час. Саме завдяки вам Центр дійсно став місцем, де кожен почувається потрібним та почутим, – написав мер міста Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Цибуля — інгредієнт, що здатен творити кулінарні дива. Вона надає глибини смаку, створює ароматну основу для багатьох страв і навіть має антисептичні властивості. Але, чесно кажучи, є в неї й темний бік. Та сама "гострота характеру", що декому до душі, може вийти з-під контролю — і замість пікантної нотки ми отримуємо гіркий осад буквально у роті.

Гіркота, яка просочується в салати, гарніри чи навіть супи, здатна зруйнувати цілісність смаку. Особливо прикро, коли все вже готове, і повертатися назад не варіант. Тож що робити?

Цибуля гірчить — і це нормально (але тільки не в готовій страві)

Спершу варто зрозуміти: гіркота — не ознака зіпсованої цибулі. Це природна її риса, зокрема у гострих чи звичайних жовтих сортах. У ній є сірковмісні сполуки, які починають активізуватись після нарізання. Саме вони дають ту саму "сльозу з ока" і, власне, гіркоту.

Однак в одній страві гіркий присмак може "працювати", а в іншій — зіпсувати все як не в себе.

Солона ванна для цибулі: швидкий спосіб перед приготуванням

Якщо ви ще не встигли додати цибулю в страву, але вже підозрюєте, що вона "з характером", є простий трюк:

• Нарізану цибулю заливають холодною водою з сіллю.
• Залишають на 10–15 хвилин.
• Далі просто промивають і використовують за призначенням.

Сіль тут грає роль нейтралізатора — витягує частину тієї самої гіркої сполуки. Ну а холодна вода трохи "заспокоює" структуру цибулі.

Окріп — і цибуля змінюється на очах

Другий варіант — якщо часу обмаль або якщо хочеться більш м’якої текстури:

• Обдайте цибулю кип’яченою водою (але не тримайте більше 2 хвилин!).
• Потім одразу ж промийте холодною.

Гіркота при цьому зникає майже миттєво, а сама цибуля стає ніжнішою. І головне — не розповзається, якщо не перетримати.

Маринад — для тих, хто хоче ще й смак урізноманітнити

Це вже не просто спосіб прибрати гіркоту, а справжня кулінарна фішка:

• Лимонний сік або оцет (краще яблучний чи винний) нейтралізують гіркі нотки.
• До того ж, додають легку кислинку й аромат, який може "освіжити" салат або гарнір.

Варіантів багато: хтось додає трохи цукру, інші — кілька зернят гірчиці чи трішки олії. Виходить майже як окрема закуска.

А якщо цибуля вже в страві, і смак не той

Тут складніше, але не безнадійно.

• Якщо страва ще гаряча (скажімо, суп чи соус), можна додати трохи солодкої нотки — морква, вершки або навіть дрібка цукру можуть згладити контраст.
• У салатах працює додавання кислинки — лимонний сік або трохи йогуртової заправки.
• Якщо страва дозволяє — додайте щось жирне: авокадо, шматок сиру, краплю олії. Жири добре обволікають рецептори й частково "глушать" гіркий сигнал.

Інколи досить просто додати щось з виразнішим смаком, аби гіркота пішла на задній план — наприклад, зелень, спеції або навіть трохи обсмаженого насіння.

Сорти мають значення: яка цибуля не гірчить взагалі

Цікаво, але факт: є цибуля, яка майже не гірчить від природи. Це так звані солодкі сорти:

• "Ялтинська" — наша рідна, фіолетова, з м’яким солодкуватим смаком.
• "Шалот" — дрібненька, але м’якша на смак, ніж звичайна.
• "Біла" цибуля — вишукана, з делікатним ароматом.

Якщо страва важлива, краще обрати саме такі варіанти — і спати спокійно.

Як ще можна "вивести" гіркоту

• Кисломолочні продукти. Якщо страва — з теплими інгредієнтами (типу запіканки або гарніру), ложка сметани або йогурту може згладити гіркоту.
• Теплова обробка — банальне, але ефективне: якщо цибуля вже в страві, а гірчить — прогрійте ще кілька хвилин. Часто цього вистачає.
• Мед — у м’ясних стравах або тушкованих овочах можна ввести буквально чайну ложку. Смак стає більш глибоким, і гіркота зникає на тлі загального балансу.

Навіть найсмачніша страва може втратити свій шарм через неуважність до деталей. Гіркота цибулі — одна з них. Але її легко контролювати, якщо знати кілька простих трюків. Вихід завжди є: чи то сіль, чи окріп, чи лимонний сік. А інколи — просто трохи більше кмітливості. Бо їжа — це не тільки про рецепти, а ще й про відчуття. І гіркота має залишатись у спогадах, а не в тарілці.

Джерело: 5692.com.ua

Спершу здається, що вони просто заважають — оті маленькі мошки, які кружляють біля фруктів чи зависають у ванній. Але не встигнеш озирнутися, як їх уже десятки. І що найгірше — розмножуються ці створіння з такою швидкістю, що за кілька днів ситуація виходить з-під контролю. Якщо казати точніше — самка може відкласти до 300 яєць, а личинки вилуплюються вже за 4–5 днів. Уявіть масштаб…

Звідки беруться ці настирні комахи

Найпоширеніші "жителі" наших домівок — це дрозофіли (так, ті самі, що люблять фрукти) та сциариди, які більше полюбляють вологу землю в вазонах. А ще є "професіонали" з каналізацій — мошки, які живуть у вологих трубах і вентиляції. Їх легко впізнати за тонким тільцем і наче "опушеними" крильцями.

Дуже часто ми самі приносимо їх додому: разом із бананом, який почав псуватися, або, скажімо, з морквою, яка трохи зогнила. Їм багато не треба — трішки вологи, щось солодке або пліснява, і все — мошка щаслива.

До речі, вони не такі вже й безпечні

Хоча виглядають ці мошки досить мирно, особливо ті, що люблять фрукти, — насправді вони можуть переносити інфекції. Особливо, якщо літали спочатку біля смітника, а потім сіла на ваші груші. Така собі перспектива, згодні?

Як вигнати мошок без зайвих витрат

Почати треба з банального — прибирання. Але не просто протерти стіл, а перевірити всі закутки, особливо на кухні. Бо мошки часто заводяться там, де щось згнило, покрилося пліснявою або просто стоїть без руху.

Ось базові кроки, які точно варто зробити:

• Ретельно вимити фрукти, а ті, що вже "не першої свіжості", краще одразу викинути.
• Пройтись по крупах. Якщо там завелись мошки — без жалю у сміття.
• Перевірити всі пляшки з вином, соком, компотом — щільно закрити або прибрати в холодильник.
• У вазонах замінити землю, якщо з’явився грибок або мошки вже літають над рослинами. До речі, можна засипати зверху шар дрібного керамзиту — мошки не зможуть добратись до вологого ґрунту.
• І не забути про сміття. Виносити його варто регулярно, особливо якщо там були залишки їжі.

А якщо їх уже стільки, що ніч не заснути — ось вам кілька перевірених пасток

Іноді без додаткових засобів не обійтись. Можна зробити пастку з того, що є під рукою:

• Візьміть баночку, налийте трохи меду чи соку (можна солодку воду), зверху — харчову плівку. Проткніть отвори зубочисткою. Мошки залетять — а от назад уже ні.
• Липка стрічка для мух — старий добрий спосіб. Можна її повісити біля вазонів чи фруктів. Капніть зверху трохи варення — буде ще ефективніше.

Інсектициди — коли нічого вже не допомагає

Якщо проблема серйозна, і здається, що мошки буквально атакують усе навколо, тоді без хімії не обійтись. У магазинах повно репелентів — аерозолів, які потрібно розпилювати там, де вони скупчуються: біля смітника, у ванній, під раковиною.

Тільки не забувайте провітрювати кімнату, якщо користуєтесь такими засобами.

Як би це дивно не звучало, але часто мошки заводяться саме через нашу легковажність — залишили на столі персик, забули винести сміття, полили квіти трохи рясніше, ніж треба… Але, на щастя, позбутися їх — не така вже й наука. Іноді достатньо просто бути трохи уважнішим.

Джерело: 5692.com.ua

Уявіть собі: ваша дитина бере до рук смартфон, заходить у соцмережу — і бачить усе, що тільки можна (і не можна) побачити в інтернеті. Саме такою реальністю стурбовані уряди Франції, Іспанії та Греції. Вони серйозно задумались, чи не варто перекрити дітям доступ до соцмереж, якщо ті ще не досягли певного віку. І, схоже, вже готують ґрунт для змін.

За кулісами готуються важливі нововведення. Міністри цифрових справ цих трьох країн об'єдналися, щоб ще до 6 червня — дати зустрічі з іншими представниками Євросоюзу — вийти з узгодженою позицією. Мова йде не просто про рекомендації, а про чітке законодавче зобов’язання.

Що саме планують

Кожен пристрій, який підключається до інтернету, має мати вбудовану технологію перевірки віку. Ніяких "просто натисни, що тобі вже 18" — усе серйозно.

Соцмережі зобов’яжуть розробити дизайн, який враховує вік користувачів. Тобто — менше спокусливих сповіщень, спливаючих вікон, нескінченного скролу й автоматичних відео, які затягують, як трясовина.

Контент має стати менш агресивним та нав’язливим — хоча як це реалізувати технічно, поки до кінця не зрозуміло.

Чесно кажучи, це може стати болючим ударом по соцмережам, які звикли тримати підлітків у своїх тенетах 24/7. До речі, у Bloomberg припускають, що такий крок може викликати неабияке обурення в США. Чому? Бо адміністрація Дональда Трампа дуже навіть не проти близьких контактів із людьми, що стоять за кермом найбільших платформ — Ілоном Маском (X) та Марком Цукербергом (Meta).

А тепер — трохи ширше

У Флориді, наприклад, губернатор Рон Десантіс уже зробив хід конем. Він підписав закон, який прямо забороняє дітям створювати акаунти в соцмережах. Причина — дуже проста: соцмережі, за його словами, мають токсичний вплив на психіку дітей. І батьки мають отримати хоч якийсь важіль впливу на те, що споживає їхня дитина в інтернеті.

Але США — не єдині в цьому русі.

В Албанії TikTok отримав рік "відпустки". Його тимчасово заблокували через те, що, мовляв, платформа підігріває насильство, булінг і взагалі стає майданчиком для токсичних тенденцій — особливо серед підлітків.

Австралія ж пішла ще далі: уряд готує закон, який дозволить користуватись соцмережами тільки з 16 років. І не просто так — платформи, які не виконають цю вимогу, отримають солідний штраф.

Отже, маємо цілу хвилю глобальних ініціатив. Здається, світ потроху починає усвідомлювати: поки ми зайняті дорослими справами, діти тонуть у нескінченному потоці відео, контенту й сповіщень, що бомбардують їхній мозок щодня.

Чи буде в цих змінах сенс — покаже час. Але перший дзвіночок уже продзвенів гучно.

Джерело: 5692.com.ua

У межах реалізації молодіжної політики у Кам'янському заснували Об’єднання учнівського самоврядування — новий підрозділ Молодіжної ради, до якого увійшли представники шкіл громади.

Така ініціатива відкриває молодим людям більше можливостей для участі в житті міста, реалізації ідей, формування лідерських навичок і громадянської свідомості. Об’єднання діє у тісній співпраці з Молодіжною радою, управлінням молоді та спорту, а також департаментом освіти. Його завдання – стати майданчиком для формування молодих лідерів, створення цікавих соціальних проєктів, побудова партнерства між школами.

Сьогодні мер Кам'янського Андрій Білоусов у сесійній залі міської ради привітав учасників об’єднання та вручив їм посвідчення. Понад 20 учнів стали першими представниками цього формату самоврядування. Вони братимуть участь у проєктах, що стосуються освіти, культури, шкільного середовища, відвідуватимуть форуми та просвітницькі заходи, навчатимуться ініціювати та впроваджувати зміни у своїх навчальних закладах і громаді.

У нашому місті зростає дуже талановита, активна та небайдужа молодь. Створюємо усі умови для її розвитку, адже саме ці юнаки та дівчата вже сьогодні впливають на зміни в місті та визначають, яким воно буде завтра, – додав міський голова.

Джерело: 5692.com.ua

У наш час гарні овочі — не завжди добрі. Яскраві, блискучі, мов з реклами — але за цим фасадом іноді ховається не користь, а справжня пастка для здоров’я. Бо якщо в них — нітратів більше, ніж насіння в кавуні, то замість салату можемо отримати легке чи й не дуже отруєння. А це вже не жарт.

Отже, як звичайній людині, яка не носить в кишені нітратомір, відрізнити хороші овочі від "перегодованих"? Спробуємо розібратись просто і по-людськи.

Чому занадто "ідеальні" овочі викликають підозру

Ви, мабуть, не раз помічали на прилавках такі овочі, що хоч на обкладинку журналу став. Глянцеві, наче їх хтось полірував. Огірки — рівненькі, темні, без жодної цятки. Помідори — великі, гладенькі, як намальовані. І все б добре, та коли овоч виглядає краще, ніж у бабусі на городі — варто насторожитись.

Усе, що росте природно, рідко буває "ідеальним". Десь плямка, десь тріщинка. А тут — стерильно і неприродно. Здається, ніби не на грядці виросло, а з лабораторії втекло.

Де найчастіше ховаються нітрати

Помідори:

Якщо при розрізі ви бачите всередині щось на кшталт білих прожилок, м’якуш блідий, а шкірка — аж занадто товста — будьте обережні. Це не обов’язково означає "отрута", але сигнал доволі чіткий. Такі томати часто вирощуються швидко, з добривами "по максимуму", щоб були великі та міцні.

Що можна зробити? Перед споживанням хоча б на пів годинки залишити в холодній воді. Так, частина нітратів "відійде". А ще краще — не їсти їх сирими, а трохи підсмажити, запекти чи хоча б ошпарити. Теплова обробка — простий, але дієвий спосіб знизити ризик.

Огірки:

Здається, простіший овоч — не вигадаєш. Але й тут є свої хитрощі. Занадто темно-зелений колір — це, як не дивно, тривожний дзвіночок. Природні огірки, що росли без надміру добрив, мають більш м’який, трав’янистий відтінок. І ще: якщо огірок гірчить, це може бути не тільки через сорт. Надлишок нітратів теж дає такий смак.

Декілька порад, які працюють "на око"

Ось кілька способів, які допоможуть зорієнтуватись навіть без хімічного аналізу:

• Розмір і форма. Надто великі овочі з однаковою формою — часто результат стимуляторів росту. Природа не фабрика.
• Колір. Яскравість — не завжди чесність. Занадто насичений колір, особливо якщо виглядає “штучно” — привід задуматись.
• Смак. Так, спробувати на ринку не завжди вийде. Але якщо вдома огірок гірчить, а помідор "порожній" на смак — краще такий овоч не давати дітям і не вживати сирим.
• Запах. Справжні овочі мають запах. Особливо в сезон. А якщо нюхаєш — і нічого? То це вже сигнал.

Що робити з "підозрілими" овочами

Якщо вже купили, і сумніви беруть, не поспішайте викидати. Є кілька хитрощів:

• Вимочування у воді на 30–40 хвилин дійсно допомагає, особливо для помідорів.
• Очищення шкірки. У ній, як правило, найбільше нітратів. Огірки краще чистити повністю, навіть якщо шкірка не гірчить.
• Не змішувати з кисломолочним. Наприклад, салати зі сметаною — це вже навантаження на шлунок. Коли овочі — не найкращої якості, це може сприяти неприємним наслідкам.
• Не зберігати довго. Якщо овоч "важкий" на нітрати — він швидко втрачає форму, стає млявим. Ще одна підказка, до речі.

Чим насправді небезпечні нітрати

Вони, власне, не завжди "зло". У мікродозах — цілком допустимі. Але коли їх більше, ніж потрібно, організм починає відчувати це доволі швидко.Основні симптоми отруєння: слабкість, головний біль, нудота, у дітей — млявість, сонливість. У тяжчих випадках — блювання, судоми. І, що найнеприємніше, часто люди не одразу пов’язують це з овочами. Думають, що "щось не те з’їв". А воно — той "глянцевий" салат.

Що ще варто знати: сезонність має значення

Не дарма кажуть, що найсмачніші овочі — влітку. Бо саме тоді природа робить свою справу без зайвого втручання. А от ранньою весною чи глибокої осені — частіше зустрічається "теплична" продукція з прискореним ростом. Тут уже довіра до продавця має значення. Якщо купуєте на ринку — краще брати у знайомих бабусь, аніж у тих, хто просто "нагородив красоти".

Коли йдеться про їжу, особливо — для дітей чи літніх людей, обережність ніколи не буває зайвою. Здоров’я часто залежить не лише від продукту, а від уважності того, хто його обирає. І хоча без лабораторії не обійтись, очі, ніс і здоровий глузд — теж непогані інструменти.

Джерело: 5692.com.ua

Здається, що головне скласти НМТ, подати документи і чекати на зарахування. Але є ще одна обов’язкова "галочка", без якої двері в університет — зачинені. Йдеться про військово-обліковий документ.

Кожен хлопець, якому вже виповнилося 17, зобов’язаний додати до вступних документів ще й військовий — без цього зарахування просто не буде.

Єдине виключення — ті, хто народився у 2009-му або пізніше. У них ще попереду. А от усім іншим — треба встигнути все оформити.

Який саме документ підійде

Є два варіанти, як це зробити:

• старий-добрий паперовий військовий квиток чи приписне;
• або електронна версія з додатку "Резерв+".

Електронний документ має бути з QR-кодом — це обов’язково. І навіть якщо його роздрукувати, код все одно має скануватись. Просто картинка на папері не підійде.

До речі, отримати цифровий варіант можна через той самий застосунок або в ЦНАПі — через "Дію". Але тут нюанс: він дійсний тільки протягом року. Тобто, якщо ви отримали документ у 2024-му, а вступ плануєте в 2025-му — перевірте, чи не прострочився.

А паперові документи ще працюють?

Так, ті, що видані до квітня 2024 року, залишаються чинними. Але є один момент: деякі університети можуть захотіти саме електронну форму. Кожен ЗВО має свої правила — тому краще заздалегідь уточнити, що саме потрібно.

Ставати на облік — коли?

Хлопці мають стати на військовий облік у той рік, коли їм виповнюється 17. Не вісімнадцять, — саме 17. Це можна зробити в територіальному центрі комплектування (тобто в колишньому військкоматі) або навіть автоматично, наприклад, під час оформлення паспорта.

А що, якщо ви живете за кордоном? Теж не обійдеться без обліку. Через консульство дані передають до електронного реєстру, тож у базі ви все одно з’явитесь — навіть не повертаючись в Україну.

А якщо не встиг отримати документ…

Буває, що все зробив, але — не встиг. Наприклад, комісія затрималася, медичний висновок завис… У такому разі вступник може надати письмове зобов’язання, що передасть документ пізніше — у чітко встановлені строки, які визначить заклад освіти.

Просто з порожніми руками приходити не можна — потрібно хоч якась офіційна дія, інакше зарахування буде під великим питанням.

На останок…

Усі хлопці з 17 років мають подавати військовий документ для вступу.

Приймають паперову та електронну версію — але краще перевірити вимоги конкретного ЗВО.

В електронному документі обов’язковий QR-код.

Облік починається з 17 років — не раніше, не пізніше.

Навіть за кордоном — на облік усе одно можуть поставити.

Якщо не встигли отримати документ — треба дати письмове зобов’язання й донести його пізніше.

І не відкладайте це на останній день. Бо не так страшна вступна кампанія, як черги в ТЦК у липні.

Джерело: 5692.com.ua

Чистий лист для духовки — це не просто про естетику. Це ще й про безпеку їжі, смак страв і навіть про наш настрій на кухні. А тепер уявіть, як щось пригорає на старому жирному нагарі… Не надто апетитно, правда ж? І хоча здається, що відмити той лист — справа нереальна, насправді все не так драматично. Потрібно тільки знати правильний підхід.

Як насправді легко відмити брудний лист із духовки

Коли лист для запікання покривається жиром, як старе вікно пилом, готувати на ньому — наче розкладати канапки на газеті: наче можна, але не хочеться. Особливо якщо ви любите готувати "здорово і без зайвого", а не щось там у фритюрі.

До речі, улюблена помилка — думати, що все відмиється одним махом. Ага, якби ж то. Насправді, той жир — не просто шар бруду, а свого роду історія всіх ваших кулінарних подвигів. І вона, як архів, добре тримається.

Сода: маленький герой на кухні

Не недооцінюйте соду. Вона не лише для випічки чи холодильника. Якщо змішати її з краплею звичайного миючого засобу або навіть з натертим господарським милом — отримаємо потужний засіб. Прямо-таки "домашній комбо-зброяр".

Після цього — натираємо лист, залишаємо на пів годинки і даємо хімії попрацювати. Потім — вода, губка, і оп — як новенький (ну або принаймні ближче до того, що було на старті).

Тепло — наш союзник

Один із несподівано ефективних трюків — "відпарити" бруд. Звучить як щось із салону краси, але ні — це все ще про лист. Просто наливаєте дві склянки води прямо в середину листа, додаєте трохи рідкого мила й ставите все це "добро" в духовку.

Температура — до 100 °C, і нехай там усе покипить хвилин 15–20. Потім — чекаємо, поки охолоне (бо обпечена рука ще нікому не допомогла), і змиваємо те, що розм’якло.

Нашатир — не для слабкодухих, але дієво

Цей спосіб — для терплячих. Беремо губку, змочуємо в нашатирному спирті й наносимо на лист. Бажано при цьому не дихати на повні груди — запах той ще. Але дієвий.

Після цього — залишаємо лист "під настоєм" на ніч, а зранку просто змиваємо. І, чесно кажучи, вигляд стає на порядок кращим. І головне — без надриву й скребків.

Кілька дрібних зауважень

• Якщо на листі є тефлонове покриття — обережно, абразиви тут не друзі.
• Не залишайте соду на довго — може лишити слід.
• Якщо ви давно нічого не чистили — доведеться повторити процедуру двічі.

Ми рідко задумуємось, але навіть такі дрібниці, як чистий лист для запікання, можуть впливати на якість їжі, наші звички та навіть бажання готувати. Це не просто прибирання — це повернення контролю над побутом. Іноді достатньо однієї чистої речі, щоб відчути — все в порядку. Хоч на кухні.

Джерело: 5692.com.ua