Перехід областей до другого етапу карантину, що передбачає послаблення карантинних обмежень, можливий за умови відповідності епідеміологічної ситуації в області визначеним критеріям. 

Ці критерії відображають контроль за передаванням вірусу, рівень спроможності лікувальної мережі, закладів епідеміологічного профілю та системи охорони здоров’я в цілому протидіяти поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і, відповідно, дають змогу контролювати епідемічну ситуацію на досягнутому на поточну дату рівні:

1) інцидентність (кількість нових випадків COVID-19 за останні 7 днів на 100 000 населення) складає менше 12 на 100 000 населення (тижневий рівень захворюваності на 100 000 населення в період умовного піку епідемії на території України + 50%);

2) завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить менше 50% (достатня кількість для забезпечення стаціонарної допомоги хворим за визначеного рівня захворюваності та з урахуванням резерву на випадок її зростання);

3) охоплення тестуванням не нижче за рівень інцидентності — тобто середня кількість тестувань (методами полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу) протягом останніх 7 днів складає понад 12 на 100 000 населення.

До вище наведеної інформації можна додати, що кількість тих, хто одужав від COVID-19 у Дніпропетровській області станом на ранок 6 червня складає 484 особи з 965 хворих. Вчора, пізно ввечері за офіційними даними Дніпропетровського лабораторного центру число тих, хто одужали збільшилася на 216 осіб і сьогодні на ранок додалося ще 40. Дані уточнені після проведення внутрішнього аудиту статистики новим керівництвом лабораторного центру.

У Кам’янському широко відомо, що «Придніпровський хімічний завод», для зведення якого було відселено с. Тритузне, на місці якого постали тимчасові концтабори з ув’язненими, які будували завод, функціонував від 1946 до 2007 року і після банкрутства був закритий та розділений на кілька підприємств. 

Отже, заводу не існує, але проблеми радіоактивних відходів виробництва, що зберігаються поблизу, лишилися страшним спадком.

Попри затвердження у 2003 році програми Кабміну тривалістю 11 років про «приведення небезпечних об’єктів ВО «Придніпровський хімічний завод» в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання» проблема не була вирішена і лишається актуальною донині.

Проте, спроби вирішити проблему робилися і робляться впродовж всіх минулих років по закриттю заводу. Ось і нині, як повідомляє Дніпропетровська обласна державна адміністрація, з послабленням карантину відновлено обстеження колишнього уранового виробництва. 

Натепер глибинні проби проводяться у північній частині забрудненого радіацією промислового майданчика. Новий проєкт втілюється Норвезьким урядом. У результаті плануються звільнити від радіаційного забруднення промислові території у понад 100 га і витратити на це близько 1 млн. євро.