Через безуспішну “спецоперацію”. Путін може оголосити воєнний стан в РФ, – розвідка США

Президент Росії Володимир Путін може вдатися до більш радикальних засобів у війні проти України, включаючи введення в країні воєнного стану. У розвідці США вважають, що глава Кремля піде на такий крок у міру затягування бойових дій.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву глави Національної розвідки США Евріл Хейнс під час слухань у Сенаті.

"Поточна тенденція збільшує ймовірність того, що президент Путін вдасться до більш радикальних засобів, включаючи введення воєнного стану, переорієнтацію промислового виробництва або потенційно ескалацію військових дій", – зазначила Хейнс.

За її словами, Путін піде на такий крок для того, щоб вивільнити ресурси, необхідні для перемоги у війні проти України. Також глава Кремля може вжити таких заходів у міру затягування конфлікту або якщо вважатиме, що Росія програє.

Нагадаємо, раніше директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що Путін готовий подвоїти ставки у війні проти України.

Зазначимо, на думку військових експертів, загальна мобілізація покладе край Росії як державі.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Помер Леонід Кравчук

Перший президент України Леонід Кравчук помер сьогодні, 10 травня 2022 року. Політик помер на 89 році життя після тривалої хвороби.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на джерело в Офісі президента.

У червні минулого року Кравчук переніс операцію на серці. Після цього повідомлялося, що перший президент потрапив в реанімацію і був підключений до апарату штучної вентиляції легенів. Пізніше стало відомо, що він відновлюється за кордоном.

Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак підтвердив смерть Кравчука.

"Сумна новина і велика втрата. Леонід Макарович був мудрим патріотом України, справді історичною фігурою у здобутті нашої Незалежності", – написав він у своєму Telegram-каналі.

На смерть першого президента відреагували і в Тристоронній контактній групі, в якій він тривалий час очолював українську делегацію.

"Тристороння контактна група висловлює своє глибоке співчуття рідним та близьким Леоніда Макаровича", – йдеться у повідомленні в офіційному Telegram-каналі української делегації в ТКГ.

Біографія

Леонід Макарович Кравчук народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин Волинського воєводства Польської Республіки (нині територія Рівненської області). Його батько загинув на Другій світовій війні, тому Леоніда виховували матір і вітчим.

У 19 років закінчив технікум у Рівному за спеціальністю "Бухгалтерський облік", а через п'ять років здобув вищу освіту в Київському державному інституті (нині КНУ ім. Т. Г. Шевченка) за спеціальністю"Політекономія". Під час навчання познайомився зі своєю майбутньою дружиною Антоніною Мішурою, з якою в 1959 році у них народився син Олександр.

Леонід Макарович також закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС зі ступенем кандидата економічних наук.

Після завершення навчання Леонід Кравчук працював викладачем у Чернівецькому фінансовому технікум.Потім став консультантом-методистом будинку політпросвіти, лектором, помічником секретаря, завідувачем відділу агітації та пропаганди Чернівецького обкому КПУ.

У 1989 році Леонід Кравчук отримав посаду завідувача ідеологічним відділом і секретаря ЦК КПУ. Через рік був призначений другим секретарем ЦК КПУ, а також обраний депутатом Верховної Ради Української РСР XII скликання.

До 1991 року обіймав посаду голови Верховної Ради УРСР, але після путчу вийшов зі складу КПРС.

Чим запам'яталися роки президентства Кравчука

24 серпня 1991 року Верховна Рада під головуванням Леоніда Кравчука прийняла Акт проголошення незалежності України. У грудні того ж року пройшли перші прямі президентські вибори. Активісти агітували голосувати за Кравчука, називаючи його "батьком незалежності". За підсумками виборів Леонід Кравчук набрав 61,6% голосів і став президентом України.

За час роботи на посаді глави держави брав участь у підписанні Біловезьких угод про припинення існування СРСР. У 1993 році Леонід Кравчук підписав масандрівські угоди з питання розділу Чорноморського флоту СРСР та утилізації ядерної зброї на території України. Також у 1994 році прийняв самостійне рішення підписати тристоронню угоду України, Росії та США про негайне вивезення української стратегічної ядерної зброї до Росії, всупереч раніше затвердженому ВР договору про поступове ядерне роззброєння України.

На тлі економічної кризи в країні в 1994 році відбулися дострокові президентські вибори, під час яких Леонід Кравчук програв Леоніду Кучмі.

З середини 90-х Кравчук був депутатом від Соціал-демократичної партії України. У 2006 році партія не подолала прохідний бар'єр до парламенту, після чого політик заявив про відхід з політики і зосередився на громадській діяльності.

28 липня 2020 року Леонід Кравчук обійняв посаду голови Тристоронньої контактної групи з врегулювання російсько-українського конфлікту на Донбасі.

Леонід Макарович у 2001 році отримав звання Героя України, у 2020-му став "Людиною року" премії Celebrity Awards. Був почесним доктором Києво-Могилянської академії. Написав понад 10 книг про свій досвід у політиці, був автором понад 500 статей. Захоплювався шахами, футболом.

“Маємо те, що маємо”: найвлучніші цитати, архівні фото і останнє інтерв’ю Леоніда Кравчука

Леонід Кравчук, перший президент України, помер 10 травня, після тривалої боротьби з хворобою. Йому було 88 років.

Чим нам запам'ятався Леонід Макарович, архівні фото і найкращі цитати – в матеріалі Styler.

Леонід Кравчук увійшов в історію тим, що підписав Біловезьку угоду про припинення існування Радянського Союзу.

Він був президентом з 5 грудня 1991 по 19 липня 1994.

3 вересня 1993 року він підписав Масандрівські угоди, які стосувалися подальшої долі розміщених на території України ЧФ та ядерної зброї. Після того погодився на дострокові вибори глави держави (призначені на липень 1994). У першому турі набрав найбільшу кількість голосів серед інших кандидатів, але в другому програв Леоніду Кучмі.

Говорять, що в юності Леонід Макарович був натурником для пам'ятника Щорсу в Києві.

Також на честь Кравчука названо тачку-кравчучку.

"Маємо те, що маємо"

Цей вислів приписують першому президенту незалежної України. Його він сказав в одному з інтерв'ю на адресу першого українського парламенту часів незалежності.

Ця фраза стала крилатою. Її вставляють із посиланням на авторство Леоніда Кравчука з будь-якого приводу і стосовно будь-якого процесу, що відбувається в Україні.

"Нічого, я якось між крапельками"

Це політичний анекдот, який описує сутність першого президента і його політики.

За сюжетом, першому українському президентові треба вийти під дощ. Йому пропонують парасолю, на що Кравчук відмахується: "Нічого, я якось між крапельками".

Приблизно в той самий час до Кравчука приклеїлося напівофіційне прізвисько "Хитрий Лис", яким Леонід Макарович, як видно з його пізніших інтерв'ю, трошки пишався.

Він був майстром апаратних підкилимних ігор та багатоходових комбінацій. Перший український президент зробив їх частиною державної політики.

Інші його відомі цитати:

"Коли чоловік дізнається про жінку все, він на ній одружується. Коли жінка дізнається все про чоловіка, вона з ним розлучається".

"За сало ми все купимо".

"Тепер реальність. Вона полягає в тому, що ми повинні мати державний прапор України. Без цього прапора зараз, повірте, і в дипломатичному, і в правовому міжнародному, і в реальному житті стає вже не просто важко, а стає соромно і смішно".

У 2014 році Леонід Макарович сказав: "Ми встали на коліна, а Росія села нам на голову. Чехословаччина, Польща, Афганістан, Угорщина. Тепер що, Україна на черзі?"

Дивіться архівні фото з Леонідом Кравчуком

Рядовий Кравчук, початок 1950-х.

Заввідділом агітації і пропаганди ЦК Компартії України Леонід Кравчук, Міністр оборони СРСР Маршал Радянського Союзу Дмитро Язов і Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов під час військових навчань на півдні України, кінець 1980-х.

Кравчук на військових навчаннях, 90-ті роки.

Леонід Кравчук виступає з трибуни Верховної Ради, 90-ті роки

Останні спроби Михайла Горбачова умовити Леоніда Кравчука підписати союзний договір, серпень 1991 року.

Кравчук приймає присягу, грудень 1991 року.

Леонід Кравчук приймає парад з новообраним президентом України Леонідом Кучмою з нагоди його інавгурації, 19 липня 1994 року.

З Джорджем Бушем, Київ, 1991 рік.

Леонід Кравчук в гостях у президента США Джорджа Буша в його резиденції в Кемп-Девіді, 1992 рік.

Президент США Білл Клінтон, президент Росії Борис Єльцин і президент України Леонід Кравчук, 1993 рік.

Чотири президенти України Віктор Ющенко, Віктор Янукович, Леонід Кравчук і Леонід Кучма екстрено зустрілися під час Євромайдану, 10 грудня 2013 року.

Фото: gordonua.com, sputnik.by, president.gov.ua, особистий архів Кравчука

Дивіться останнє інтерв'ю Леоніда Кравчука:

Нагадаємо, що у червні 2021 року Кравчук переніс операцію на серці. Після цього повідомлялося, що перший президент потрапив в реанімацію і був підключений до апарату штучної вентиляції легенів. Згодом стало відомо, що він відновлюється за кордоном.

Раніше ми писали, що Кравчук розповів, як насправді Хрущов "дарував" Крим Україні.

Волонтери Кам’янського зібрали та доставили на Луганщину спорядження для військових

Волонтери «Фонду розвитку Кам’янського» доправили на Луганщину партію гуманітарної допомоги для військовослужбовців 115-ї ОМСБ. Підрозділ несе службу та успішно виконує бойові завдання на Сєвєродонецькому напрямку. Про це повідомляє прес-служба ФРК.

Район Сєверодонецька є однією з найгарячіших точок у Східній зоні бойових дій. Окупанти не залишають намірів оточити та захопити місто. Саме сюди кам’янські волонтери привезли необхідне спорядження: генератор, кікімори, розвантаження, наколінники та кепки. У тому числі були доставлені білизна, засоби гігієни та продукти.

«Жіноча сотня» та волонтерська команда гімназії №11 передали маскувальні сітки, а студенти закладу разом із учнями ЗОШ №25 – малюнки та сувеніри ручної роботи.

Також до збору вантажу для військовослужбовців приєдналися небайдужі кам’янчани, які приносили у Фонд продукти харчування, гігієнічні засоби та медикаменти. 

Більш того, представники Молодіжної ради міста сформували добровільний волонтерський корпус Фонду. Хлопці та дівчата збирали продуктові набори у торгових центрах, а потім власноруч фасували їх для відправлення на фронт.

«Команда «Фонду розвитку Кам’янського» продовжує системно підтримувати захисників України, а також тих, хто через війну залишив свої будинки. Вдячний містянам, які долучаються до цієї роботи. А особливо – молоді. Прикро, що їхня юність проходить у таких турботах. Але їхня відданість – це секрет стійкості та непереможності України», – зазначив директор фонду Максим Чехута.

Він також подякував міському голові Кам’янського Андрію Білоусову за сприяння у доставці необхідних вантажів. Зокрема, мерія міста забезпечує транспортування гуманітарної допомоги. Особисто Андрій Білоусов неодноразово передавав у розпорядження фонду продукти харчування для військовослужбовців та переселенців.

«Люди ждут помощи сегодня, а не картинки красивого завтра. Людям нужно выживать и кормить свои семьи здесь и сейчас»: Загид Краснов призывает руководство страны стимулировать экономику Украины в нынешних суровых реалиях.

Правительство сейчас много рассказывает украинцам об оптимистичном будущем, которое нас ждет после победы в войне против России, отмечает Краснов. Перспектива важна, – согласен политик. Но люди озабочены насущными проблемами. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Стало известно, когда в Каменском закончится учебный год

После завершения учебного года в течение двух недель в учебных заведениях будут проводиться групповые и индивидуальные консультации для детей-переселенцев, график проведения которых будет разработан каждым заведением отдельно. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Дефлимпиада-2021: 12 медалей за день завоевали украинские спортсмены, а всего – уже 89 медалей

Вчера, 9 мая, национальная дефлимпийская сборная команда Украины успешно продолжила лидерскую гонку за высокими наградами Дефлимпиады-2021. 12 медалей за соревновательный день, среди которых по 3 – золотые и бронзовые, а также 6 серебряных. В целом – 89 наград Украины: 42 золотых, 22 серебряных и 25 бронзовых. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

“Занадто щедрий подарунок Путіну”: Кулеба про ризик неухвалення нових санкцій ЄС

Неухвалення Європейським союзом шостого санкційного пакету проти Росії означатиме "занадто щедрий подарунок Путіну". При цьому це сигналізуватиме про розкол всередині блоку.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на главу МЗС Дмитра Кулеби під час брифінгу з німецькою колегою Анналеною Бербок.

"Зараз тривають дискусії всередині Європейського союзу: як подолати угорське вето на 6-1 санкційний пакет. Це внутрішня справа ЄС, як знайти це рішення. Але, думаю, в інтересах самого Євросоюзу це рішення знайти. Бо у разі неухвалення – це буде занадто щедрим подарунком Путіну, не лише з точки зору санкцій, які не будуть застосовані, а й демонстрації розколу в самому ЄС", – зазначив Кулеба.

Нагадаємо, за даними Financial Times, ЄС виключив заборону на морське транспортування нафти з шостого пакету санкцій проти Росії. Таким чином, Брюссель пішов назустріч Греції та Мальті.

Зазначимо, Євросоюз готує шостий пакет санкцій проти Росії, в який має увійти ембарго на російську нафту. Ряд країн, включаючи Угорщину, виступають проти цієї заборони і загрожують заблокувати прийняття нових обмежень.

При цьому сьогодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто повідомив про певний прогрес у переговорах з ЄС щодо нафтового ембарго щодо російської нафти.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Російські війська завдали нового ракетного удару по мосту через Дністровський лиман

Російські війська завдали нового ракетного удару по мосту через Дністровський лиман в Одеській області. Атака сталася 10 травня.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Одеську міську раду.

Відзначається, що Одеська область в черговий раз піддалася атаці крилатими ракетами. Противник завдав удару по вже пошкодженому мосту через Дністровський лиман.

Подробиць ракетного удару і ступеня пошкоджень моста, а також про жертви і постраждалих не наводиться.

Нагадаємо, наприкінці квітня російські війська кілька разів наносили ракетні удари по мосту через Дністровський лиман.

Як зазначав голова Одеської ОВА Максим Марченко, противник завдає ударів по мосту, намагаючись таким чином відрізати південну частину регіону.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Збірна України анонсувала черговий спаринг перед плей-офф кваліфікації до ЧС-2022

Українська асоціація футболу організувала контрольний поєдинок збірної України з хорватською "Рієкою". Матч відбудеться у рамках підготовки до півфіналу плей-офф відбору на Мундіаль проти Шотландії.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційний сайт УАФ.

"Синьо-жовті" зіграють проти "Рієки" 18 травня. Поєдинок, початок якого призначили на 19:00 за Києвом, прийме стадіон портового хорватського міста "Руєвіца".

Для збірної України цей спаринг стане другим під час підготовки до матчу проти шотландської команди в плей-офф кваліфікації до ЧС-2022. 11 травня підопічні Олександра Петракова зустрінуться з "Боруссією" з Менхенгладбаха.

Наразі збірна України проводить тренувальний збір у Словенії. У таборі національної команди перебувають 25 гравців-представників УПЛ. До матчу проти збірної Шотландії, який відбудеться 1 червня, у збірну приїдуть і легіонери.

"Рієка" є одним із найсильніших клубів Хорватії. У нинішньому сезоні "білі" дійшли до фіналу національного Кубка та посідають 4-те місце в чемпіонаті за два тури до кінця першості.

Нагадаємо, що українська збірна отримала унікальний комплект форми до товариських матчів.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.