Захар Сергєєв – депутат Дніпропетровської обласної ради, член фракції «Громадська сила», який від початку повномасштабного вторгнення став на захист України і пішов на фронт добровольцем. На даний час він відновлюється від поранення, отриманого під час виконання бойового завдання, а після цього знову збирається відправитися на передову.

– Захаре, ти пішов на війну добровольцем. Коли ти ухвалив для себе рішення, що маєш бути на фронті?

– Одразу як почалася війна. Це було свідоме рішення. Тим більш мене вразило, що у перші дні, коли ворог мабуть чекав паніки серед українців, не було розгубленості, була атмосфера єднання, рішучості захистити нашу країну. Це надихало. Це був пік прояву патріотичного духу, і мене звичайно ця хвиля підхопила. Десять днів мені знадобилися, щоб все зважити і знайти той підрозділ, де б я міг ефективно воювати. І такий підрозділ я знайшов, де усі були добровольцями, максимально вмотивованими і готовими захищати країну. Це при тому, що наша бюрократична машина виявилася не здатною одразу налагодити потрібні процеси. П’ять місяців я взагалі не отримував зарплати. Амуніцію довелося купувати самому, десь допомогли волонтери. Ми воювали не за гроші.

– Не так багато депутатів, які б не скористалися своїми привілеями чи зв’язками, щоб залишитися в тилу. Як ти до цього ставишся?

– Кожен робить власний вибір. Я не знаю, скільки депутатів воює, але вони є. Наприклад, мій командир – заступник голови обласної ради, але в іншій області. Взагалі, в нас підібралася в підрозділі команда різного віку і соціального статусу. І молодь, і люди середнього віку. Бізнесмени, айтішники і т.і. Навіть моряк, який працював на британську нафтовидобувну компанію і мав зарплату 10 тисяч доларів на місяць. Як почалася війна, він зібрав речі і приїхав, компанія навіть на амуніцію йому скинулася. Тобто не мало значення, ким була людина до війни, головне – що кожен взяв у руки зброю і відомо пішов воювати.

– Тобто не всі у підрозділі були досвідченими військовими? В тебе була якась підготовка?

– Так, я займався спортом, ще у 2014 році, коли почалося АТО, побував в тій «атмосфері». А загалом більшість були без досвіду. Лише командир і кілька бійців. Проте нас готував відомий Денис Десятник. А коли з тобою поруч такі люди, і вони разом з тобою ходять на завдання, в тебе є упевненість, що у разі стресової чи непередбачуваної ситуації буде ухвалене правильне рішення, яке збереже життя бійцям.

– На яких ділянках фронту тобі довелося побувати?

– Був на Харківщині, на Донбасі, у Херсонській області під час контрнаступу. Спеціалізація – кулеметник. Потім отримав поранення – і кульове і осколкові. Один з осколків в нозі досі не витягли, бо надто глибоко потрапив.

– Не є таємницею, що в певних куточках України попри війну залишилася достатня кількість прихильників «русского мира». І виникає питання, а чи варто класти життя наших героїв за тих, хто ментально не українець?

– Так, лояльного росіянам населення достатньо, особливо серед людей пенсійного віку. Хоча є і молодь. Я знаю приклад, коли у 2014 році була підлітком, а зараз воює проти України. Російська пропаганда зробила свою справу. Я сам деякий час прожив на Донбасі, тому знаю місцевий менталітет. Наприклад, у шахтарських містечках чоловіки дуже важко працюють, а єдине дозвілля – це п’янка. І коли людина хильне зайвого, вона вмикає телебачення, а там всі дивляться російські канали, які «накачують» ненавистю до України. До того ж, багато хто має родичів у Росії чи їздить туди на заробітки. Але чи варто ризикувати життям для їхнього звільнення? Ну, по-перше, ми звільняємо не їх, а нашу землю. Якщо до вас у дім хтось прийде, почне грабувати, робити все, що йому заманеться, а ви промовчите, то це триватиме безкінечно. По-друге, на окупованих територіях багато людей, які вважають себе українцями, які хочуть повернутися додому.

– А довелося спілкуватися з окупантами? Яка в них мотивація?

– У тому бою, де я отримав поранення, ми взяли трьох полонених. Це були контрактники-вдвшники, які прослужили вже п’ять років. Яка в них мотивація? Мабуть гроші, вони ж все одно правду не скажуть під дулами автоматів. Взагалі у росіян якийсь культ війни – все нищити, загинути за свою країну. Цим ми відрізняємося від нас. В Україні все-таки культ життя. Так, в нас є корупція, інші проблеми, але ми намагаємося щось будувати, розвивати країну. Взагалі я не хочу гинути за свою країну, я хочу нищити тих, хто прийшов у мою країну зі зброєю.

– Як змінився настрій на передовій з початку вторгнення?

– На мій погляд, менше мотивованих стало. Люди гинуть, люди отримують поранення. А до цього додається розчарування у державі. Усі ці корупційні скандали сильно впливають. Хто б що не говорив, а на фронті військові в курсі новин. Коли ти читаєш, що то на яйцях вкрадуть, то на куртках, то ще якісь «зашквари». Це все не додає мотивації.

– А як військові ставляться до того, що для одних захист країни – це свідомий вибір, а дехто вважає, що війна «десь там»?

– У кожного індивідуальна реакція. Бо у кожного своє сприйняття реальності. Захищати країну чи ховатися – це питання сумління кожної людини. Звісно, тим, хто на передньому краї важко. Все-таки людська психіка має свою межу. Коли ти постійно ризикуєш життям, перебуваючи у критичних ситуаціях, то вигоряння все-таки відбувається. Звикнути до цього неможливо. Так само сприймається і ситуація на фронті. Я був і там, де ЗСУ йшли у наступ і всього вистачало, і там, де була критична ситуація і не вистачало снарядів і т.і. Військовий не бачить всієї картини, він бачить лише те, що бачить в тому місці де перебуває. Наприклад, коли я перебував у шпиталі у Миколаєві, до нас почали масово надходити поранені з позицій де було важко. Коли в сусідній корпус прилетіла ракета, нас перевезли до Одеси, а за півтора тижні наші звільнили Херсон. Тобто здавалося, що все погано, а тут звільнення Херсону.

– Попри перебування на фронті, ти залишаєшся депутатом Дніпропетровської обласної ради і членом команди «Громадської сили». Чим на твій погляд в умовах війни має займатися облрада?

– Перш за все, задовольняти потреби наших військових. Розвиток ВПК – це загально державна справа, але обласні ради мають сприяти виробництву оборонної продукції в себе. Тим більш, що наша область – потужний промисловий регіон, і ми здатні випускати ті ж дрони, чи іншу техніку на потреби ЗСУ. Треба працювати і витрачати кошти в цьому напрямку, а також на підтримку військових. Лідер нашої фракції Руслан Краснов, який теж воює, ініціював створення реабілітаційних центрів для наших воїнів на базі обласних лікарень. Він став співголовою робочої групи з питань організації реабілітаційної допомоги для військовослужбовців при Дніпропетровській ОВА. Це дуже важлива і актуальна тема. Штаб Загіда Краснова з першого дня війни допомагає і військовим, і мешканцям області, і переселенцям. І все це робить за власні кошти з Фонду Краснова. Зараз взагалі всі ресурси треба кинути задля нашої Перемоги.

– Це взагалі найбільш актуальне питання – коли закінчиться війна, тобто коли буде Перемога?

– Коли закінчяться бойові дії – не знаю, бо я не працюю в Генштабі і не знаю повної картини. А щодо Перемоги – ми вже перемогли. По-перше, Україна стала для всього світу країною-брендом – символом свободи, мужності, героїзму. І нам важливо зберегти цей бренд, не дозволити корупції чи іншим негативним моментам все це зіпсувати. Бо це коштувало нам тисячі життів. По-друге, ми вже перемогли, бо наші люди незламні. Подивіться на Дніпро. Після півтора року війни місто живе, працює, жодні обстріли не зламали людей. І це дуже важливо.

– Які особисті плани на найближчий час?

– Відновитися після поранення і повернутися на фронт. Я відчуваю в собі сили, якщо хочете, внутрішній драйв і бажання і надалі захищати свою країну.

Сир – це цінний і корисний продукт, який збагачує організм білками, мікроелементами та вітамінами. Однак, є продукти, поєднання сиру з якими може бути небажаним.
Що не можна їсти разом із сиром
Для початку важливо знати, що не можна змішувати білки тваринного походження. Сир у поєднанні з рибою і м'ясом – виклик для організму. Також не варто змішувати сир із цукром. Вуглеводи і білки перетравлюються по-різному і це стає проблемою для організму.
Також не варто їсти сир із кислими продуктами, наприклад – деякими фруктами. Кислота призводить до згортання білка, після чого він практично не засвоюється і спричиняє проблеми з травленням.
Що добре поєднується з сиром
Сир прекрасно поєднується з безліччю інших інгредієнтів. Один із чудових способів приготування сирної маси – це змішування сиру з горіхами. Горіхи збагачують сир білками, здоровими жирами і мікроелементами. А змішування сиру зі свіжими фруктами, як-от ягоди чи фініки, надає страві свіжості та натуральної солодкості. Це ідеальне поєднання для приготування десертів або здорових сніданків. Крім іншого, сир досить добре поєднується із зеленню і спеціями.
Джерело: 5692.com.ua

У червні 2023 року в Дніпрі між чоловіком та співмешканкою виник побутовий конфлікт. В результаті якого обвинувачений наніс жінці численні удари по голові, тулубу і кінцівках. Від одержаних травм вона померла. Про це повідомила Дніпропетровська обласна прокуратура.
Після затримання чоловіка стало відомо про раніше скоєні ним злочини проти статевої свободи трьох дітей загиблої. Обвинувачений протягом 2 років, погрожуючи фізичною розправою, ґвалтував синів співмешканки за її відсутності. На момент початку вчинення злочинів дітям було 11, 13 і 16 років.
За результатами слідчих заходів і допиту хлопчиків із використанням методики «Зелена кімната», яка ґрунтується на міжнародних стандартах поводження з неповнолітніми, інформація щодо вчинення протиправних дій чоловіка підтвердилася. Наразі обвинувачений перебуває під вартою. Йому загрожує довічне ув’язнення.
Джерело: 5692.com.ua

Як напередодні оголосив Національний банк України, з 3 жовтня скасовується фіксований курс та розпочинається перехід на режим керованої гнучкості обмінного курсу. Після анонсування цього в суспільстві виникло часткове нерозуміння.
Багатьох хвилюють питання, чи означає цей крок з боку Нацбанку повне відпущення курсу у вільне плавання та яким чином зміни відобразяться на населенні. НБУ вже оприлюднив відповіді на питання про те, що означає режим керованої гнучкості. Економіст Олексій Кущ також дав роз'яснення щодо цього для Факти ICTV.
Режим керованої гнучкості – що це і навіщо введено
Як пояснили у Нацбанку, режим керованої гнучкості не означає, що курс буде відпущено у вільне плавання.

НБУ перейшов до керованої гнучкості обмінного курсу. Цей режим відрізняється від того, що діяв до 24 лютого 2022 року, коли НБУ лише згладжував курсові коливання. Довоєнний режим зараз не підходить, адже на ринку є структурний дефіцит валюти, який за плавання курсу призводив би до постійного послаблення гривні, – зазначили в НБУ.

Як пояснив Олексій Кущ, цей крок можна назвати перехідним етапом між фіксованим курсом та ринковим. Він передбачає визначення верхніх обмежень для руху значень курсу валют, в рамках яких відбувається динамічна зміна курсу. Цей крок послідовний і є нормальною практикою.
За режиму керованої гнучкості регулятор зможе компенсувати структурну різницю між попитом та пропозицією валюти. При цьому курс може як зростати, так і знижуватися. Водночас НБУ не буде обмежувати рух курсу суттєво, уникаючи як значного послаблення, так і значного зміцнення гривні. Зберігати курсову стійкість допоможе значний обсяг міжнародних резервів.
Що зміниться для пересічних громадян
У Нацбанку запевняють, що для українців правила встановлення готівкового карткового курсу залишаться без змін, а саме у цих сегментах населення купує та продає валюту.

Нагадаємо, що вже майже півтора року курс на готівковому ринку та карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися. Наприклад, у липні цього року курс продажу готівкової валюти знизився нижче 37,2 грн/дол. США, – пояснили в НБУ.

Наголошується, що різниця між готівковим та офіційним курсом і надалі буде мінімізуватися. Експерт також запевняє, що не варто очікувати суттєвих змін для населення від цього кроку НБУ.

Це лише змінить ситуацію для імпортерів та експортерів. Тобто більше стимулів експортерам продавати валюту, але менше курсових дотацій на користь імпортерів, – пояснив Олексій Кущ.

Проте, за словами економіста, для пересічних громадян зміниться мінливість курсу в обмінних пунктах. Тобто можна буде спостерігати більш гнучкий та динамічний курс валют в обмінниках.
Щодо того, чи зросте курс різко, експерт зазначив, що поки немає сенсу робити конкретні прогнози. Але готівковий курс (на "чорному ринку") буде напряму залежати від безготівкового.

Нацбанк створить якийсь коридор. Ми не знаємо, якою буде ширина цього коридору. Думаю, що вона буде не досить велика. І от в рамках цього коридору банки будуть рухатись, – додав він.
Джерело: 5692.com.ua

У цьому році Радіодиктант національної єдності відбудеться 27 жовтня, з нагоди Дня української писемності та мови.  Про це повідомили на порталі "Суспільне".
Що відомо 
Президент України видав указ про перенесення свята з 9 листопада на 27 жовтня. Саме тому й дата Радіодиктанту теж зазнала змін. 
Організатори Радіодиктанту національної єдності активно закликають кожного охочого долучитися до події. Адже це свято є унікальною можливістю об'єднати українців з будь-якого куточку світу. Крім того, до заходу долучаться ті українці, які були змушені покинути свої домівки та виїхати за кордон, ті, хто лишився в Україні, попри небезпеку, та ті, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях.

Ми хочемо, щоб усі, хто може знайти безпечне місце і написати разом із тисячами людей по всьому світу Радіодиктант національної єдності 2023, відчули себе частинкою нашої сильної й прекрасної країни, – зазначив Дмитро Хоркін, член правління Суспільного Мовлення.

Радіодиктант національної єдності в Україні став традиційним флешмобом, який об'єднує українців та любителів української мови з усього світу вже багато років. Ця ініціатива була започаткована Українським Радіо в 2000 році з метою підтримки та розвитку української мови. З того часу Радіодиктант проводять щорічно і він збирає тисячі учасників різних вікових категорій і професій.
Автор тексту та диктор Радіодиктанту національної єдності будуть оголошені пізніше. 
Джерело: 5692.com.ua