Останні вихідні березня 2024 року в Україні обіцяють бути дуже теплими, з майже літніми показниками температури повітря. Мешканці всіх регіонів зможуть порадіти довгоочікуваному теплу та сонячній погоді. Дошкулятиме хіба що поривчатий вітер, швидкість якого подекуди вдень сягатиме 12 м/с.

Про детальний прогноз на вихідні 30 й 31 березня розповіли в Укргідрометцентрі, де також попередили українців про небезпечні гідрологічні явища.

Прогноз погоди на 30 березня

У суботу, 30 березня, буде суху, але дещо хмарна погоду з проясненнями. Температура вночі близько +5… +8 °С, у західних регіонах – до +10 °С. Денна температура – в середньому до +19… +21 °C, у західній частині країни – до +24 °С.

Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с вночі та 5-10 м/с вдень. Найсильнішим вітер буде у східних та західних регіонах – до 7-12 м/с.

Прогноз погоди на 31 березня

У неділю, 31 березня, буде тепло, мінлива хмарність, опадів не очікується. Температура в нічні години +6… +8 °С, на крайньому сході, Одещині й Миколаївщині – до +9 °С, на Закарпатті й у Кропивницькому +10 °С, а в Умані до +11 °С. Денна температура буде у межах +19… +21 °С, на заході країни – до +24 °С.

Вітер у неділю південний та південно-східний, 5-10 м/с.

Які будуть небезпечні гідрологічні явища

Фахівці попередили, що у період до 2 квітня внаслідок утримання високих рівнів води очікується:

• на Десні та її притоці р. Снов – затоплення заплавних територій та доріг на заплаві з порушенням транспортного сполучення з окремими селами у Новгород-Сіверському, Корюківському, Ніжинському, Чернігівському районах Чернігівської області (І рівень небезпеки, жовтий);
• на Верхньому Дніпрі – затоплення заплави з порушенням транспортного сполучення ряду прирічкових сіл водами Сожу і Дніпра у Чернігівському районі Чернігівської області (ІІ рівень небезпеки, помаранчевий).

На рiчках басейну Днiстра (Львiвська, Iвано-Франкiвська області) 30 березня можливе підвищення рівня води на 0,2-0,8 м, без негативних наслiдкiв.

Внаслідок спустошення Каховського водосховища та входження р. Дніпро в старе природне русло, рівні води значно нижчі за відмітки водозаборів у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській областях (ІІІ рівень небезпеки, коричневий).

Джерело: 5692.com.ua

Прізвище – це невід'ємна частина імені людини, яка дає уявлення про її походження, родинну приналежність та історичну спадщину. Воно може розповісти про походження людини, її соціальний статус, рід занять тощо.

Суто українські прізвища мають деякі особливості, наприклад, характерні закінчення, які допомагають виділити їх серед інших, – повідомляє Обозреватель.

Українські прізвища є одними з найрізноманітніших у світі. Досі вчені та мовознавці намагаються розкрити деякі, пов'язані з ними таємниці. Однак водночас їх можна і досить легко систематизувати.

Закінчення -енко

Це закінчення походить від давнього слова "дитина" і вказує на походження певної особи. Наприклад, "Петренко" – син Петра, "Іваненко" – син Івана. Воно вважається найхарактернішим для корінних українців, однак насправді в жодній області прізвища із закінченням на -енко не переважають.

Питома вага носіїв цих родових імен коливається від 30% на Чернігівщині до 4% на Львівщині. А по всій Україні прізвища із закінченням -енко становлять не більше 15%.

Закінчення -ук

На другому місці в рейтингу найпопулярніших закінчень за прізвищами корінних українців перебуває закінчення -ук. Воно зустрічається на всіх територіях України, так само як і -енко.

Закінчення -ський

Прізвища, що закінчуються на -ський, -зький, -цький, посідають третю сходинку. Хтось може вважати, що ці закінчення говорять про польське походження, хоча це не зовсім так.

Прізвища із закінченнями -ський, -зький, -цький притаманні багатьом слов'янським народам і відображають місце походження їхнього першого носія. Наприклад, якщо перша частина прізвища нагадує назву польського населеного пункту, то, ймовірно, воно має польське походження, якщо українське – то українське. На кшталт "Уманський" (Умань), "Миргородський" (Миргород) тощо.

Іменникові прізвища

Так звані іменникові прізвища поширені також по всій території України, проте дещо переважають у Закарпатській області. Це такі родові імена, які походять від звичайних слів, наприклад: "Дуб", "Колода", "Осика", "Куниця", "Стріха" тощо.

Існує ще низка українських прізвищ, які піддаються систематизації, але якійсь своєрідній і таємничій. Наприклад прізвища, з однаковим корінням (Масляк, Маслак, Маслюк), із закінченнями -хно (Лахно, Кахно, Махно), -ион (Завізіон, Аріон, Фаріон), -ра (Бандера, Петлюра, Гелевера) і т. д. Їхню історію походження вченим ще належить дослідити.

Джерело: 5692.com.ua

Те, що людина їсть вранці, може як поліпшити її здоров'я, так і нашкодити організму. Саме тому важливо уважно стежити за тим, що входить до сніданку. І медики розповіли, які продукти та напої в жодному разі не можна їсти натщесерце.

Сніданок – це прийом їжі, мета якого не тільки наситити організм, а й запустити процес травлення та обмін речовин. І деякі, здавалося б, корисні продукти, можуть бути досить небезпечними, якщо їсти їх на голодний шлунок, – повідомляє Today.

Фруктові соки та цитрусові

Якщо випити склянку свіжовичавленого фруктового соку або з'їсти апельсин на голодний шлунок, це може спричинити додаткове навантаження на підшлункову залозу. А цукор у вигляді фруктози у фруктах негативно вплине на здоров'я печінки. Вживання таких продуктів також може спровокувати кислотний рефлюкс і призвести до дискомфорту та печії.

Кава

Мільйони людей у світі починають свій день із чашки кави. Але такий щоденний ритуал може бути небезпечним для організму. Річ у тім, що вживання напою, що бадьорить, натщесерце стимулює вироблення кислоти в шлунку, що нерідко призводить до розладів і дискомфорту. А якщо це відбуватиметься постійно, то може стати причиною гастриту.

Гостра їжа

З'їдена натщесерце гостра їжа подразнює слизову оболонку шлунка, спричиняючи кислотну реакцію та спазми шлунка. У результаті це призведе до порушень у системі травлення. Тому краще не їсти вранці страви, щедро приправлені перцем чилі або іншими гострими приправами.

Сирі овочі

Може здатися, що салат зі свіжих овочів – це чудова ідея для сніданку. Насправді ж така страва не найкращий вибір. Усе тому, що в овочах містяться грубі волокна та кислоти, які спричиняють додаткове подразнення шлунка. У результаті може з'явитися здуття живота і проблеми з травленням.

Джерело: 5692.com.ua

Загальна мобілізація в Україні триває, набираючи нових обертів. Наразі підтриманий у першому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію розглядають у Верховній Раді та готують до другого читання.

Як проходитиме мобілізація у квітні 2024 року, пише УНІАН.

Кого у квітні можуть відправити служити в першу чергу

Загалом мобілізації в Україні підлягають військовозобов'язані чоловіки 27-60 років, які не мають обмежень щодо здоров'я.

Весняна мобілізація може торкнутися і тих українців, кого раніше ВЛК визнала обмежено придатними. Цей статус депутати вирішили прибрати і залишити тільки дві категорії: придатні та не придатні до військової служби. У разі ухвалення законопроєкту колишні "обмежено придатні" мають повторно пройти ВЛК протягом 9 місяців .

Крім того, у Раді розглядають обмеження призову серед студентів, оскільки багато чоловіків вирішили використати навчання у виші як лазівку для ухилення від призову. Призвати до лав ЗСУ можуть тих, хто навчається на заочній чи дистанційній формі, а також здобуває другу чи третю вищу освіту. Мобілізація у квітні можлива й для аспірантів, які навчаються на контрактній основі.

Кого не торкнеться мобілізація у квітні

Не підлягають мобілізації наступні категорії українців:

• здобувачі вищої освіти, які навчаються на денній чи дуальній формі;
• педагоги та наукові співробітники, які працевлаштовані не менш як на 0,75 ставки;
• чоловіки з інвалідністю.

Джерело: 5692.com.ua

Під час воєнного стану в Україні діють обмеження на виїзд за кордон військовозобов'язаних чоловіків віком від 18 до 60 років. Проте законом передбачено кілька винятків. Які категорії чоловіків можуть залишити країну в умовах мобілізації у квітні 2024 року, пише 5692.com.ua.

Кому дозволений виїзд за кордон під час війни

Виїжджати за межі країни під час воєнного часу мають право чоловіки віком до 18 або старше 60 років. Чоловіки призовного віку можуть отримати дозвіл на виїзд, якщо вони мають у паспорті позначку про постійне проживання за кордоном.

Крім того, виїхати з України можуть люди з інвалідністю або чоловіки, які отримали відстрочку від армії через тимчасову непридатність за станом здоров'я.

Чоловіків призовного віку можуть випустити за кордон у разі, якщо їм дозволено виїзд:

• за станом здоров'я (з метою лікування, реабілітації);
• за сімейними обставинами;
• у зв'язку із професією.

Дозволяється перетин кордону батькам-одинакам, опікунам, піклувальникам або громадянам, які виховують дитину з обмеженими фізичними можливостями. Ще одна категорія, на яку не поширюється заборона на виїзд – особи, які супроводжують родичів з інвалідністю І чи ІІ групи (за наявністю відповідних документів).

Вільно перетинати державний кордон за службовою потребою дозволяють деякі професії. До цього переліку входять працівники залізничного та авіаційного транспорту, моряки, водії-далекобійники. Також виїжджати за кордон дозволено дипломатам різних рівнів.

Тимчасово залишити Україну мають право військовослужбовці, які проходять підготовку за кордоном або перебувають у законній відпустці. Для цього потрібен дозвіл від військової частини.

В окремих випадках виїзд дозволяють волонтерам чи громадянам, які допомагають ЗСУ. Приміром, це можливо у разі доставлення гуманітарних вантажів. Також виїзд можуть дозволити артистам та спортсменам, які представляють Україну на світовій арені чи спортивних майданчиках.

Джерело: 5692.com.ua