У Міністерстві юстиції нагадали, що в Україні спалювати листя та суху траву заборонено та розповіли, які штрафи за це передбачені в законодавстві.

Про це інформує пресслужба міністерства.

Насамперед, наголошують у міністерстві, спалювання сухостою має деструктивні наслідки для довкілля. Коли спалюється сухостій, відбувається забруднення повітря, знищення мікрофлори ґрунту та біорізноманіття, втрата родючості ґрунтового покриву.

Зазначається, що згідно зі ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення вимог пожежної безпеки в лісах), штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах становить для громадян — від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) (1530 – 4590 грн), для посадових осіб — від 270 до 900 НМДГ (4590 – 15300 грн).

Окрім того, штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає для громадян — від 270 до 900 НМДГ (4590 – 15300 грн); для посадових осіб — від 630 до 1800 НМДГ (10710 – 30600 грн).

Передбачаються штрафи також і за самовільне випалювання рослинності або її залишків (ст. 77-1 КУпАП). Зокрема, штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища складає для громадян: 180 – 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн); для посадових осіб – 900 – 1260 НМДГ (15300 – 21420 грн).

Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає для громадян: 360-720 НМДГ (6120 – 12240 грн); для посадових осіб: 1260 – 1800 НМДГ (21420 – 30600 грн).

У Мін'юсті підкреслили, що спалювати опале листя заборонено законом через ризик масштабного загоряння, що може створити загрозу життю та здоров’ю людей, забруднення атмосферного повітря та зниження родючості ґрунтів.

Як наголосили у міністерстві, окрім адміністративної, українським законодавством передбачена й кримінальна відповідальність за випалювання рослинного світу.

Так, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом в Україні караються (ст. 245 Кримінального кодексу України), а саме: штрафом від 5400 до 9000 НМДГ (91800 до 153000 грн); або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років; або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Джерело: 5692.com.ua

Володимир Зеленський 2 квітня 2024 року підписав закон 3549-ІХ щодо цифровізації військового обліку та впровадження Електронного кабінету військовозобов'язаного.

Відповідно до документу, державні органи передаватимуть особисті дані про військовозобов’язаних до е-Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Зокрема, в Реєстр внесуть реквізити водійських посвідчень українців, пише Today.ua.

Повідомляється, що в Реєстрі буде міститься така інформація про військовозобов'язаних водіїв:

• серія і номер посвідчення водія;
• дата видачі і термін дії посвідчення;
• орган, який видав документ;
• категорія транспортного засобу.

Отже, інформація про військовозобов'язаного автоматично передаватиметься до Реєстру одразу після того, як він складе іспити і отримає водійське посвідчення. Тобто усі українські водії потраплять до Реєстру.

Загалом Реєстр військовозобов'язаних міститиме 33 категорії персональних даних, серед яких:

• ПІБ;
• місце народження;
• місце проживання;
• номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
• оцифрований образ обличчя;
• відомості про освіту, місце роботи;
• відомості про володіння іноземними мовами тощо.

Реєстр планують поповнювати відомостями Міністерства юстиції, Державної міграційної служби, Прикордонної служби, МВС, Державної податкової служби тощо.

Дізнатися про те, чи потрапила особа до Реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів, можна буде через Електронний кабінет.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні триває моніторинг роботи військово-лікарських комісій (ВЛК). МОЗ у взаємодії з правоохоронними органами вже перевірило понад 53 тисячі медико-експертних справ, частину яких було вилучено в межах кримінальних проваджень. У квітні відбудеться нова хвиля перевірок. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду заявив, що планується суттєво покращити зручності проходження ВЛК для військових в рамках цифровізації та дебюрократизації. Особливий акцент робиться на медичних потребах ветеранів.

"Зафіксовані порушення, надані рекомендації, по кожному факту буде реагування. Такі перевірки стануть регулярними. У квітні розпочнеться нова хвиля», – додав прем’єр.

Заступниця міністра охорони здоров'я Марія Карчевич напередодні зазначила, що повторні перевірки роботи ВЛК є елементом моніторингу, який дозволяє зрозуміти, як "зміни реалізуються на місцях".

"Від початку дії воєнного стану до роботи ВЛК було залучено 800 цивільних медзакладів. Ми перевірили ВЛК по всій Україні, надали рекомендації щодо виправлення. З квітня плануємо повторні перевірки, щоб зрозуміти, чи були виконані ці рекомендації", – наголосила вона.

Марія Карчевич також назвала основні проблеми роботи ВЛК, які пов’язані з:

• впровадженням медичних карт;
• чергами в окремих медзакладах;
• відсутність навчання лікарів, які працюють у лікарсько-консультативних комісіях.

"Виявляємо невиправдані рішення, проводяться повторні огляди, проводиться притягнення до відповідальності винних", – сказала вона.

Джерело: 5692.com.ua

Паралельно з роботою над основним законопроєктом про мобілізацію у Верховній Раді триває робота над розробленням концепції моделі економічного бронювання.

Обговорення цього питання відбулось 1 квітня на зустрічі учасників Європейської Бізнес Асоціації з очільником Комітету ВР з питань економічного розвитку та автором моделі економічного бронювання Дмитром Наталухою.

Про це повідомляють на сайті Асоціації.

Яку модель бронювання пропонують у Раді

Можливість економічного бронювання співробітників пропонується створити на додачу до механізмів, що пропонуються Постановами Уряду №76 та №45.

Як зазначають представники Асоціації, наразі від мобілізації заброньовано близько 540 тисяч осіб, причому найбільше – у сфері енергетики, агропромислового сектору, промисловості, виробництва та транспорту. Проте найбільше мобілізаційне навантаження несе саме білий бізнес, в якому співробітники працюють офіційно.

Офіційно працевлаштованих чоловіків віком 25-60 років у сфері бізнесу налічується близько 2,7 мільйона, активних ФОПів – 600 тисяч. Тоді як близько 1 мільйона чоловіків, ймовірно, перебувають у тіньовому секторі.

У Комітеті ВР мають намір перенести мобілізаційне навантаження на тіньову частку бізнесу. Для цього пропонують модель економічного бронювання, яка б дозволила білому бізнесу бронювати до 50% від військовозобов'язаних працівників.

Умови такої моделі бронювання:

• відсутність податкових боргів;
• сплата військового збору на кожного працівника за формулою: 1,5% від зарплати плюс фіксована ставка 20 000 грн/місяць;
• додаткова умова для ФОП – подання довідки про наявність обороту на суму, не менше ніж вартість трьох місяців бронювання для підтвердження реальної активності.

При цьому стратегічні підприємства залишатимуться під дією Постанови №76.

Як відбуватиметься бронювання

Передбачається, що концепція економічного бронювання від мобілізації складатиметься з 3 кроків:

• сплата збору – підприємство вносить відомості про працівників на електронному порталі, надає квитанцію про сплату збору (для ФОП – довідку про рух коштів);
• верифікація – податкові органи підтверджують відсутність заборгованості, відбувається онлайн-перевірка особи заброньованого, після якої людина отримує жовтий QR код для підтвердження процедури бронювання;
• оновлення даних – протягом 60 днів заброньована особа відвідує ЦНАП для оновлення даних та валідації бронювання, після чого отримує зелений QR код – підтвердження бронювання.

За словами представників Асоціації, запропонована модель поширюється на всіх найманих працівників та ФОП, але не поширюватиметься на дефіцитні військово-облікові спеціальності. Компанія може самостійно обрати, кого з працівників забронювати. Водночас економічна бронь не дає дозвіл на виїзд за межі України.

Джерело: 5692.com.ua

Починаючи з 1 квітня в Україні діє заборона на вилов риби та інших водних біоресурсів. Риболовля буде заборонена майже на всіх водоймах країни. При цьому терміни, упродовж яких діятиме заборона, можуть бути різними.

Про це повідомили у Державному агентстві з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Заборона на вилов риби 2024

Для створення сприятливих умов проходження нересту з 1 квітня 2024 року на переважній більшості рибогосподарських водних об’єктів України розпочинається щорічна весняно-літня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів, – йдеться у повідомленні Держрибагенства.

Період нересту є одним з найважливіших періодів розвитку рибних популяцій, від якого залежить якість і майбутня кількість водних біоресурсів. Особливо зараз, в умовах війни дуже важливо надати рибі можливість спокійно віднереститися, оскільки російські окупанти і так повсюдно знищують наші рибні популяції.

Варто розуміти, що в період нересту у риби приглушений інстинкт самозбереження, тому вона може стати легкою здобиччю браконьєрів.

У Держрибагентстві звертають увагу рибалок на те, що не скрізь заборона на вилов риби вступає в дію з 1 квітня, наприклад:

• з 5 квітня розпочне діяти нерестова заборона на Дніпровському водосховищі;
• 8 квітня – на Київському, Канівському, Кременчуцькому та Кам'янському водосховищах.

Точні термінами заборони в окремих областях можна дізнатися з наказів територіальних управлінь Держрибагентства, наведених на сайті структури.

Що заборонено під час нерестового періоду

Заборона стосується як рибалок-любителів, так і тих, хто займається промисловим виловом риби. Під заборону підпадає:

• здійснення підводного полювання;
• пересування річками транспортними засобами або моторними суднами, за винятком суден рибоохоронної служби.

Дозволяється у цей період лише риболовля за таких умов:

• якщо рибалити з берега за межами нерестовищ;
• якщо використовується гачкове знаряддя вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку;
• або якщо використовується спінінг з однією штучною приманкою.

За недотримання вимог, що діють в період нерестової заборони, передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності з відшкодуванням збитків.

Джерело: 5692.com.ua