В Україні помітно зросла кількість випадків захворювання на кашлюк. Захворюваність почала стрімко рости з 2023 року. Цьогоріч лише протягом двох перших місяців було зафіксовано 515 випадків хвороби, тоді як минулого року за цей же період – лише 27 випадків.

З чим пов'язаний ріст захворюваності, як проявляється хвороба та хто у зоні ризику, повідомляють у Міністерстві охорони здоров'я України.

У чому небезпека кашлюка

До захворювання переважно схильні діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Серед зареєстрованих взимку 2024 року випадків 95,9% припадає на дітей, а на дорослих – 4,1%.

Причина зростання захворюваності — велика кількість нещеплених дітей", – наголошують у МОЗ.

Кашлюк – дуже заразна інфекційна хвороба, яка легко поширюється від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Людина розповсюджує бактерії під час кашлю, чхання та навіть звичайної розмови.

Найбільш загрозливою ця інфекція є для немовлят, оскільки вона може спровокувати апное – тимчасову зупинку дихання. Також зазвичай у новонароджених і немовлят перебіг хвороби більш важкий, із високим ризиком ускладнень та смерті.

Що стосується більш старших дітей і дорослих, то зазвичай вони одужують від кашлюку, але інфекційний процес дуже виснажливий, сильно ослаблює організм.

Кашлюк – симптоми

Спочатку хвороба нагадує звичайне ГРВІ. Через 5-8 днів з’являється нападоподібний спазматичний кашель, який посилюється вночі та супроводжується:

• почервонінням обличчя;
• сльозотечою;
• характерним свистом;
• гарячкою;
• нежиттю;
• іншими ознаками ГРВІ.

У немовлят коклюш має свої особливості. А саме, кашлю може не бути, але може ставатися зупинка дихання на короткий час, про свідчить посиніння обличчя.

За перших ознак сильного кашлю у немовлят та симптомів апное — негайно зверніться до лікаря! – попереджають фахівці.

Одужання починається через 4-8 тижнів, коли приступи кашлю стають рідшими і слабшими. В окремих випадках період одужання може тривати від 2 до 6 місяців.

Профілактика кашлюка

Щоб запобігти захворюванню, всі діти мають отримати 4 щеплення – у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Тим, хто пропустив щеплення, слід якнайшвидше його пройти.

Крім того, рекомендовано вакцинуватися від кашлюку вагітним жінкам у термін від 16 до 32 тижня вагітності незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві. Це забезпечить захист майбутній дитині від кашлюку в перші місяці її життя до отримання вакцини.

Джерело: 5692.com.ua

Багатьом господиням-початківцям здається, що випікання пасок на Великдень – дуже складний процес, який вимагає не тільки часу, а особливих навичок і знань. Дійсно, деякі рецепти доволі клопіткі та не рекомендуються для тих, хто вперше збирається пекти паски.

Але із приготуванням віденської паски справиться кожна господиня. Це дуже смачна, ніжна і повітряна випічка. Приготувати її зовсім не складно, якщо покроково слідувати за рецептом.

Як спекти віденську паску

Інгредієнти для опари:

• молоко – 175 мл;
• пресовані дріжджі – 15 г;
• яйця – 2 шт.;
• цукор – 150 г;
• вершкове масло 82,5% – 100 г.

Інгредієнти для тіста:

• борошно – 0,5 кг;
• ванільний цукор – 1 уп.;
• лимонна цедра;
• коньяк або ром – 1 ст. л.;
• опара.

Приготування покроково:

• підігріти молоко і додати до нього дріжджі;
• збити яйця з цукром у пишну масу в іншій посудині;
• розтопити вершкове масло (в мікрохвильовці чи на водяній бані), охолодити до кімнатної температури;
• змішати всі інгредієнти для опари та ретельно перемішати;
• накрити харчовою плівкою і залишити за кімнатної температури на 10 годин (на ніч).

Коли опара буде готова, продовжити приготування:

• просіяти через сито борошно;
• додати ванільний цукор, цедру лимона та коньяк (ром);
• у суміш додати опару і замішати тісто – вручну або з використанням комбайну.

Викладати тісто у форми потрібно на 1/3. Далі їх слід накрити рушником і залишити підходити на 2-3 в духовці, розігрітій до 50°С.

Коли тісто підійде, зняти рушник, розігріти духовку до 175°С (режим верх-низ, без конвекції). Паски при цьому витягувати не потрібно.

Віденські паски випікають приблизно 40 хвилин. Готові вироби вийняти з духовки та покрити глазур'ю після того, як вони охолонуть.

Джерело: 5692.com.ua

Багато хто вже чув про те, як з'явився міф про користь 10 тисяч кроків на день для здоров’я кожної людини. Як виявилося згодом, цілком достатньо робити 4 тисячі кроків щоденно, з чим без проблем впораються більшість домашніх господинь.

Але з'ясувалося, що спростування міфу цим не обмежується. Звичка виходжувати 10 тисяч кроків, яку дехто досі вважає корисною, може становити серйозну загрозу здоров’ю.

Виникнення цього псевдонаукового міфу взагалі не має нічого спільного з медичними рекомендаціями та правилами здорового способу життя. Насправді це було виключно маркетинговим прийомом, який виявився доволі успішним.

"Норматив" швидко набрав популярність в усьому світі і міцно вкоренився в суспільній свідомості як показник здорової фізичної активності. Хоча цей міф лише виправдовує не найкорисніший винахід.

Скільки потрібно ходити

Як показують дослідження, організму достатньо здійснювати прогулянку, під час якої буде здійснено 4 тисячі кроків. Причому не обов’язково все одразу – це загальна денна норма.

Люди до 60 років можуть дотримуватися норми 8-10 тисяч кроків, а у старшому віці – 6-8 тисяч.

У цю норму входить будь-яка активність. А находити свою кількість кроків можливо, наприклад, вийшовши з транспорту на зупинку раніше дорогою на роботу або з роботи.

Для кого 10 тисяч кроків шкідливі

Норма 10 000 кроків здатна завдати великої шкоди здоров’ю для людей, які страждають на захворювання опорно-рухового апарату. У таких випадках фізичні навантаження мають підбиратися індивідуально лікарем.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні повістка від ТЦК вважатиметься врученою навіть у тому випадку, якщо людина не перебуває за адресою і не змогла отримати її особисто. Це передбачено новими нормами законопроєкту про посилення мобілізації №10449, який 10 квітня почали розглядати у сесійному залі ВР у другому читанні.

Крім того, неуточнення військово-облікових стане приводом для ТЦК звернутися до поліції щодо затримання ухилянта. Про це пише "Судово-юридична газета".

День проставлення в поштовому повідомленні відмітки про неможливість вручення вимоги ТЦК за адресою місцеперебування, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси, вважатиметься днем вручення вимоги ТЦК, – зазначають фахівці.

Керівник ТЦК зможе ініціювати стосовно ухилянта відповідні обмеження, звернувшись до поліції. Тоді військовозобов'язаному загрожує адміністративне затримання та доправлення до ТЦК.

Також документом передбачено, що в разі отримання письмової відповіді від поліції про неможливість здійснити адміністративне затримання представник ТЦК має надіслати цьому громадянину протягом 5 днів рекомендований лист з повідомленням про вручення вимоги про виконання обов’язку військовозобов’язаним.

Днем вручення вимоги вважатиметься:

• день вручення під розписку засобами поштового зв’язку;
• день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яке ця особа повідомляла ТЦК;
• день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси.

Якщо громадянин добровільно протягом 10 днів не з'явиться до ТЦК, може бути порушено питання щодо обмеження його у праві керування автомобілем у судовому порядку.

Джерело: 5692.com.ua

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

• для автомобільного перевізника – ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія автобуса – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково – касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
• для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу.

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

• для автомобільного перевізника – ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія автобуса – посвідчення водія відповідної категорії,
• реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту,
• розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України;

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

• для автомобільного перевізника – ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія автобуса – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

• для автомобільного перевізника – ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія таксі – посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення

• пасажирів на таксі:
• для автомобільного перевізника – ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія таксі – посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

• для автомобільного перевізника – ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія легкового автомобіля – посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для автомобільного самозайнятого перевізника:

• ліцензія;
• посвідчення водія відповідної категорії;
• свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
• сервісна книжка;
• медична довідка.

Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

• для автомобільного перевізника – ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія легкового автомобіля – посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб:

• для автомобільного перевізника – документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України;
• для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для водія юридичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями:

• для власних потреб – посвідчення водія відповідної категорії;
• свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
• інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для фізичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями:

• для власних потреб – посвідчення водія відповідної категорії;
• свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
• інші документи, передбачені законодавством України.

Джерело: 5692.com.ua

У Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняли рішення щодо чоловіків, які наразі перебувають закордоном.

Відповідно до норм мобілізаційного законопроєкту, які були підтримані Комітетом, надання консульських послуг для військовозобов'язаних громадян за кордоном буде відбуватися одночасною із актуалізацією їхніх даних. При цьому депортації військовозобов'язаних чоловіків із закордону не передбачається.

Про це повідомила членкиня оборонного комітету Ірина Фріз в ефірі "Радіо Свобода", пише ТСН.

"Зараз, згідно з чинним законодавством, і українським, і міжнародним, немає механізму депортації людей під час воєнного стану з інших країн. Жодної депортації відбуватися не буде. Це лише для військового обліку потрібно для Міністерства оборони", — запевнила вона.

Депутат наголосила, що оформлення консульських послуг військовозобов’язаними в інших країнах за наявності військово-облікових документів необхідне виключно для військового обліку МО. Консульські послуги будуть надаватися протягом 60 днів з моменту набуття чинності нового закону з одночасною актуалізацією даних.

"Тобто чоловік призовного віку може прийти, щоб отримати консульську послугу за ці 60 днів і може оновити свої дані. Зазначити місце перебування, контактні дані для того, щоб Міністерство оборони і Генштаб мали чітке розуміння, яка кількість громадян перебуває за кордоном", — зазначила Фріз.

Джерело: 5692.com.ua