Коли хімія безсила: народні методи, що працюють проти плісняви

У ванній пліснява не просто псує вигляд. Вона поступово "з'їдає" герметик, руйнує захисний шар, залишає чорні плями, які з кожним днем все важче вивести. І навіть якщо ви звикли прибирати регулярно, пліснява може повернутись — бо причина часто не в бруді, а у вологому повітрі, застої пари та слабкій вентиляції.

Звучить не дуже приємно, правда? Але з цим можна впоратись — і не обов’язково одразу вдаватись до агресивної хімії. У домашній аптечці, як не дивно, теж знайдеться щось дієве.

"Ліки" з аптечки, які рятують не тільки здоров’я, а й ванну кімнату

Хоч як би дивно це звучало, але один із найефективніших засобів проти грибка — це звичайний перекис водню. Так-так, той самий, яким ще з дитинства обробляли подряпини.

Що робити:

  • нанести перекис на ділянки з пліснявою;
  • залишити все це "працювати" хвилин 15;
  • після цього промити водою.

Звучить просто, і справді так є. Але не забувайте — головне не тільки змити, а й витерти все досуха. Бо якщо залишиться хоч трохи вологи — пліснява "подякує" і повернеться з новою силою.

Якщо перекису нема — на допомогу прийде оцет

Буває, відкриваєш аптечку, а там — порожньо. Але в багатьох на кухні точно знайдеться столовий оцет. Його теж можна використати як альтернативу.

Як діяти:

  • нанесіть оцет на уражені місця;
  • залиште приблизно на годину (так, довше, ніж із перекисом);
  • промийте водою та витріть усе до сухого стану.

Може знадобитися кілька підходів — 2 чи 3 обробки, особливо якщо пліснява вже добре "вкоренилася".

До речі, важливо провітрювати ванну під час процесу, бо випари оцту — це не найприємніше, та й шкідливе, якщо затриматися надовго.

Маленька звичка — велика профілактика

Багато хто не замислюється, але звичайна суха ганчірка після душу — це як щит від майбутніх грибкових атак. Варто після кожного купання просто пройтися по герметику та куточках ванни, і шансів у плісняви буде значно менше.

Це, звісно, не панацея, але краще витерти зайву краплю води, ніж потім боротися з чорнотою, яка нещадно розповзається.

Пліснява у ванній — це не просто про "негарно". Це сигнал, що щось у мікрокліматі приміщення не так. І навіть якщо ви її змиєте аптечними засобами — вона може повернутись, якщо ванна завжди запотіла, а волога затримується на кілька годин. Тож важливо не лише вивести, а й не дати їй повертатись. Бо згодом вона може "перебратись" далі — на шви плитки, стіни, стелю. А це вже зовсім інший рівень проблеми.

Джерело: 5692.com.ua

Захищаючи Україну від окупантів загинув камʼянчанин Сергій Сподаренко

15 травня в бою поблизу населеного пункту Диліївка на Донеччині загинув солдат Сергій Іванович Сподаренко.

Вся громада Камʼянського, міська рада та її виконавчий комітет, а також особисто міський голова Андрій Білоусов висловлюють глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Сергій Сподаренко народився 4 жовтня 1990 року в Дніпродзержинську. У 2007 році закінчив ПТУ №24. У червні 2024 року став на захист України та її народу. 

У нього залишилася дружина, донька, матір, сестри та брати.

Панахида відбудеться 23 травня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ. Поховають воїна о15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

10 речей, яких краще не робити перед весіллям — щоб потім не шкодувати

Напередодні весілля все кипить. Емоції зашкалюють, справи валяться одна на одну, а голова йде обертом від списку "ще треба встигнути". Але є деякі речі, які точно не варто робити — бо навіть дрібниця може зіпсувати не лише день, а й настрій на все свято. Зібрали для вас список того, чого краще уникати. Просто перечитайте — й дайте собі дозвіл розслабитися.

Не час для експериментів із косметикою

Так, ми всі хочемо виглядати ідеально — шкіра свіжа, обличчя світиться, ніби фільтр з інстаграму. Але от новий пілінг чи суперсироватка напередодні весілля — це рулетка. Реакція шкіри може бути абсолютно непередбачуваною: почервоніння, висипання, свербіж… І тоді ніякий тональний крем не врятує.

Краще тримайся того, що вже давно знайоме — твоя шкіра скаже "дякую".

Зміни зачіски — тільки не зараз

Фарбуватися в новий колір або різати чубчик за добу до весілля? Ні-ні-ні. Навіть якщо перукарка запевняє: "усе буде шикарно", це не той момент, щоб ризикувати. Уяви: не той відтінок, волосся стало "сіруватим" чи взагалі не таким, як хотілось — а завтра світлини на все життя. Страшнувато, правда?

Не тягни на собі увесь віз підготовки

Так, усе має бути ідеально. Але ж не ціною твого нервового зриву, правда? Якщо щось ще не зроблено — делегуй. Мамі, подрузі, комусь, хто поруч. Весілля — не контрольна, яку треба списати в останній день. Краще ввечері заварити собі чай, вдягти піжаму й полежати, ніж ходити по квартирі з органайзером і кругами під очима.

Ніякої екзотики на тарілці

Пробувати щось новеньке з кухні Таїланду чи Перу напередодні свята — ну, скажімо так, доволі сміливо. Бо навіть якщо їжа смачна, реакція організму може бути "не згодна". А отруєння, алергія чи хоча б здуття — точно не входили в сценарій "ідеального ранку нареченої".

Алкоголь — краще в минулому часі

Келих вина "для розслаблення" може перетворитися на невиразне обличчя з набряками зранку. Не кажучи вже про головний біль. Якщо вже й святкувати дівич-вечір — то не за добу до весілля. Печінка не гумова, а фотоапарат не прощає.

Примірка сукні в останню мить — сценарій для трилера

Ні, серйозно. Якщо ти приміряєш сукню за 12 годин до церемонії і щось "не так" — що далі? Паніка, сльози, кравчиня не бере слухавку. Тому всі примірки краще завершити за кілька днів — максимум за тиждень. А в переддень лише відпарити плаття, підготувати взуття, білизну, аксесуари — й усе красиво скласти.

Без сну — не буде ані настрою, ані сяйва в очах

Нам іноді здається, що "ніч потерплю — зате все дороблю". Але тіло не прощає такого ставлення. Недосип зробить тебе дратівливою, очі — червоними, а нерви — на межі. Краще вимкнути телефон, обійняти подушку й відключитися хоча б на вісім годин.

Не завантажуй шкіру тоннами кремів

"Ще трохи сироватки — і сяйво буде", — думаєш ти, й уже наносиш третій шар. Але шкіра — не губка, вона теж має межу. Не перевантажуй її. Достатньо того, що вже добре працює. Нові засоби, маски або складні багатокрокові схеми догляду краще залишити на після весілля.

Не геройствуй у спортзалі

Напередодні весілля схуднути на 5 кг — це вже фантастика. А от отримати крепатуру чи розтягнення — цілком реально. Якщо хочеш порухатись — обери йогу, легку зарядку чи прогулянку. А не стрибки з гирею, після яких не зможеш сісти в авто.

Обмеж хвилювання — хоча б трішки

Так, нерви. Перевірити ще раз, чи привезли квіти, чи доїде торт, чи всі приїдуть. Але від зайвого хвилювання користі — нуль. Вмикай приємну музику, прийми ванну, почитай щось легке. Цей вечір — твій. І в ньому має бути не метушня, а спокій, усмішка і легке передчуття щастя.

Весілля — це не про ідеальну серветку на кожному столику. Це про тебе, про кохання, про цей момент, який не повториться. Тому перед тим, як почнеться новий розділ твого життя — просто подихай. Справді, спокійно, глибоко. І дозволь собі бути щасливою.

Джерело: 5692.com.ua

Розарій Камʼянського приведуть до ладу: відвідати можна буде вже 5 червня

Міський голова Камʼянського зустрівся з головою правління підприємства «Дніпроазот» Сергієм Сидоровим, аби вирішити подальшу долю розарію – улюбленого місця відпочинку камʼянчан і гостей міста.

Нині розарій перебуває в незадовільному стані. Об’єкт знаходиться на балансі «Дніпроазот», який зараз не працює і не має змоги ним опікуватися.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов у своєме телеграм-каналі. 

“Розарій був закладений у 1975 році як живий сад-квітник у пам’ять про воїнів, полеглих на фронтах Другої світової війни. Він має значення не лише як унікальна частина природного середовища, а й як елемент історичної пам’яті нашого міста.

Аби зберегти цю локацію для мешканців, ми допоможемо привести Розарій до ладу і дбатимемо про його утримання. Вже завтра фахівці почнуть працювати на території, а 5 червня Розарій буде готовий приймати відвідувачів”, – зазначив Білоусов. 

Фен-шуй у дії: що насправді означає ставити ліжко головою до стіни

У питанні облаштування спальні ми часто думаємо про колір стін чи вибір штор, але іноді дрібниця, на яку мало хто звертає увагу, може суттєво впливати на самопочуття та якість сну. Наприклад, як саме стоїть ліжко. Розташування узголів’я – не просто про симетрію чи красу. Це про глибшу потребу людини — відчувати стабільність і спокій. І тут є деталь, яка справді має значення: ліжко головою до стіни.

Психологічна опора: наче стіна прикриває вам спину

Є така цікава річ: мозок краще відпочиває, коли "розуміє", що за вами нічого не відбувається. Інстинкт, закладений ще з печерних часів, коли людина мала бачити перед собою простір, а позаду — безпечну твердиню. І стіна в спальні виконує цю функцію. Вона ніби каже: "Я тут, тримайся спокійно". Це дозволяє тілу глибше розслабитися, а сну — стати спокійнішим.

Тиша, темрява і жодних протягів

Якщо за головою — не стіна, а, скажімо, вікно чи двері, мозок може залишатись насторожі. Навіть у сні. Особливо якщо за вікном шумно, а з коридору час від часу чути чиїсь кроки. Коли узголів’я прилягає до стіни — це додатковий бар'єр від звуків, світла і навіть протягів. Звучить просто, але на практиці — велика різниця.

Продумане планування: коли все на своїх місцях

Ліжко, яке стоїть уздовж стіни, дає змогу раціональніше використовувати простір кімнати. І це не тільки про "влізло чи ні". З таким розташуванням легше створити гармонійну симетрію: з обох боків — тумбочки, навпроти — шафа чи комод. Все виглядає врівноважено. І прибирання зручніше, і жити якось спокійніше, чесно кажучи.

Фен-шуй теж за

У фен-шуй — це не просто рекомендація, а майже правило: узголів’я має притулятися до стіни. Це символ стабільності в житті, впевненості в собі та емоційної рівноваги. А коли ліжко стоїть посеред кімнати або тулиться боком до стіни — виникає відчуття хаосу. Енергія, або "ци", не має простору для руху. До речі, у цій традиції дуже радять, щоби ліжко "дихало" з обох боків — тобто не було щільно притиснуте до стіни зліва чи справа.

Практичність, про яку не завжди думають

Якщо ліжко має узголів’я, а воно не притулене до стіни — кожне ваше перевертання може супроводжуватись легким скрипом чи рухом конструкції. Особливо якщо ви любите читати чи сидіти з ноутбуком. Стіна тут грає роль надійної спинки — все стоїть міцно, нічого не рухається. І загалом, кімната виглядає логічніше, якось завершено, що теж впливає на внутрішній спокій.

Комфорт у спальні — це не лише про красиву постіль чи модну люстру. Іноді тиша, відчуття безпеки й гармонія навколо починаються з простого рішення: поставити ліжко так, щоб за спиною була надійна стіна. Бо, зрештою, ми всі шукаємо місце, де можна розслабитися по-справжньому. А стіна — це трохи більше, ніж просто частина інтер'єру. Це опора. У прямому й символічному сенсі.

Джерело: 5692.com.ua

 Перевірки перевізників Кам’янського: як проходитимуть і коли розпочнуться

Подробиці редакція уточнила у Дмитра Конельського, начальника Управління транспортної інфраструктури та зв’язку міськради.

Перші контрольні заходи пройдуть вже з кінця травня (початку червня). Для максимального охоплення транспорту їх будуть проводити рано-вранці, при виїзді з АТП. З якого підприємства розпочне роботу мобільна група перевіряючих, Дмитро Конельський інформацію розкриває ні читачам, ні перевізникам.

Проте він зазначив, що у складі мобільної групи будуть співробітники Національної поліції та Укртрансбезпеки. Вони перевірять і технічний стан, і екіпіровку автобусів, і наявність обов’язкових документів. При виявленні порушень складатимуть відповідні протоколи.

В перевірці, в межах повноважень організатора перевезень, братимуть участь і спеціалісти Управління транспортної інфраструктури та зв’язку міськради.

За словами Дмитра Конельського подібні заходи у 2025 році будуть проводитись регулярно. Узагальнену інформацію про результати перевірок надаватимуть міському голові.

Для інформації

Нагадаємо, 9 травня 2025 року мер Кам’янського Андрій Білоусов видав відповідне розпорядження. (офіційний текст).

Цим документом для перевірки роботи перевізників створили згадану вище робочу групу зі складу Укртрансбезпеки, поліції та співробітників виконкому.

Зазначимо, що міські автобусні маршрути Кам’янського обслуговують 4 перевізники: комунальне підприємство «Транспорт» та приватні АТП – «Інтерспецмаркет», «Експрес-2001» і «Євромаршрут».

Від редакції. Те, що міська влада звертає увагу на питання технічного стану автобусів, – факт позитивний. Водночас слід зазначити, що автотранспортна галузь міста у зв’язку з війною переживає не найкращі часи. Адміністрації АТП важко знайти водіїв та інший персонал; високі ціни на запчастини і пальне; фактично відсутня економічна можливість для закупівлі нових автобусів…

Однак так чи інакше, але технічний стан транспортних засобів безпосередньо впливає на безпеку перевезень. Тож сподіваємось, що за результатами анонсованих перевірок певні недоліки у роботі перевізників буде усунуто.

Ігор Кузьминський

Також читайте:Розарій в Кам’янському планують відкрити для відвідувачів на початку червня

Визначні місця Кам’янського/Дніпродзержинська: вулиця без власних будинків

Є у нас і така. Не вірите?

Це здається неможливим, але така вулиця у нашому місті дійсно існує. Вона пролягає між проспектами Гімназичним та Шевченка і багато років мала назву Пушкінська. Нині її перейменовано на честь Сергія Воробйова. Про цю особливість вулиці ми дізналися від одного з наших читачів.

Пройдіться тут на дозвіллі. Цікаво: на будинках є таблички з назвою «Пушкінська», але без вказання номерів. Натомість ви побачите таблички з адресами тих вулиць, які вона перетинає: Павловська, 9, 14, 16; Шевченківська, 19, 21, 22, та інші.

Історик та письменник Олександр Слонєвський пропонує шукати пояснення у минулому вулиці. Адже спочатку вона називалася Прорізна. Її проклали для того, щоб «прорізати» вулиці житлового масиву «Нові плани» та поєднати проспекти Гімназичний і Шевченка (тоді ще вулицю Кладовищенську).

Фрагмент Плану Дніпровського заводу Южно-російського Дніпровського металургійного товариства та Кам’янського, Катеринославської губернії на початку ХХ століття

За радянської влади Прорізну перейменували на Пушкінську на честь подій 1820 року. Весною того року поет Олександр Пушкін зупинявся у селі Романкове на шляху до Катеринослава (Дніпро). Про цей факт є згадка у топонімічному словнику «Кам’янське та його околиці. Середина XVIII початок ХХ ст. (Автори Н. Буланова, О. Самойленко та Л. Кравцова).

Є на вулиці Прорізній – Пушкінській – Сергія Воробйова і справжня пам’ятка. Ось цей будинок з ґанком на тротуар і повитим диким виноградом піддашком. Його сьогоднішня адреса: вулиця Олекси Сокола, 24. Саме тут мешкав Олексій Сокіл, автор пам’ятника «Прометей», ефектного будинку для іноземних фахівців на вулиці Інститутській та втрачених розписів православного собору Святого Миколая.

Галина Денисова

Читайте також: «Шанхай» у Кам’янському: де він був і куди подівся

Запечене й пригоріле: як врятувати форму для запікання без шкоди для покриття

Із запіканням завжди є нюанс: страви виходять смачнючі, але ось форма після них — як поле бою. Пригорілі шматочки, застиглий жир, чорні сліди по краях… Знайома картина? Здається, простіше нову форму купити, ніж відтерти ту стару. Але не поспішайте бігти до магазину. Є декілька перевірених, простих способів повернути посуду блиск — і все це без агресивної хімії. Трошки терпіння, трохи соди — і вже можна буде знову дивувати рідних кулінарними шедеврами.

Сода — стара добра класика, яка рятує

Харчова сода — це не просто інгредієнт для випічки чи боротьби з запахами в холодильнику. Це справжня помічниця, коли форма для запікання виглядає так, ніби на ній щось горіло двічі. Просто засипте нею дно форми, залийте все окропом і залиште хоча б на годинку. Можна навіть на ніч — якщо форма дозволяє (і якщо є інша для вечері). За цей час сода розм'якшить жир і залишки їжі, і вранці все легко змиється губкою.

Якщо часу обмаль — діємо швидше

Інколи хочеться чистоту тут і зараз. У такому випадку — просто насипте соди на вологу поверхню й потріть жорсткішою стороною губки. Сода діє як м’який скраб: не подряпає метал чи кераміку, але впорається з засмаженим жиром. Можна додати трохи рідкого мила — буде ще краще.

А якщо форма дуже "втомлена"

Буває, що поверхня вже вкрита старими підгаринами, які з роками в’їлися в емаль. Тут одного содового замочування може бути замало. Спробуйте зробити пасту — сода + кілька крапель води — і нанесіть її на проблемні ділянки. Залиште хвилин на 20–30, а потім потріть. Ефект майже як від магазинного засобу, тільки без запаху хімії й ризику зіпсувати покриття.

Що ще може допомогти, якщо сода не справилась? Лимонна кислота

У випадках, коли форма з темними підгаринами і сода вже не тягне, можна підключити лимонну кислоту. Здається, що це щось радикальне, але насправді — дуже м’який варіант. Розведіть 1–2 чайні ложки в гарячій воді, залийте у форму, залиште на кілька годин. Цей спосіб добре роз'їдає залишки від карамелі чи соку м’яса, які особливо вперті.

Сіль і сода разом — для особливих випадків

Сіль у поєднанні з содою працює як подвійний удар по бруду. Сіль додає ще більше абразивності, а сода — лужного ефекту. Якщо не боїтесь трохи постаратися, то ця суміш — майже як домашній скраб для посуду. Особливо добре це працює на чавунних формах чи формах із товстим дном.

Цікаві лайфхаки від господарів із досвідом

  • Старий чайний пакетик. Змочений пакетик чорного чаю іноді використовують для протирання форм після миття — він ніби прибирає залишковий жир.
  • Газована вода. Якщо залити форму колою чи спрайтом і поставити в духовку на 15 хвилин при 150°C — частина нагару сама відстане. Звучить дико, але працює!
  • Газета. Дехто після миття обгортає ще вологу форму газетою — кажуть, допомагає уникнути повторного появлення жирних слідів. Не факт, але чом би не спробувати?

Брудна форма — це не просто естетична проблема. Пригорілі залишки їжі можуть впливати на смак нових страв і навіть виділяти неприємні запахи при наступному запіканні. Тож не відкладайте очищення на потім. Доглянутий посуд — це, по суті, продовження рук кулінара. А як відомо, кухар без чистої форми — як художник без полотна.

Джерело: 5692.com.ua

Викрав 600 тисяч гривень із банківської картки знайомого: на Дніпропетровщині затримали 23-річного юнака

У Дніпрі правоохоронці затримали 23-річного мешканця іншої області, якого підозрюють у викраденні 600 тисяч гривень із банківського рахунку місцевого жителя.

Як повідомили в поліції, інцидент стався у вересні 2024 року на площі Вокзальній. Під час випадкового знайомства з потерпілим підозрюваний дізнався, що той має значну суму коштів на картковому рахунку. Скориставшись довірою, зловмисник викрав SIM-картку потерпілого та встановив її у свій телефон. Це дало йому змогу отримати доступ до мобільного банкінгу та переказати з рахунку жертви 600 тисяч гривень на інший рахунок.

Правоохоронці встановили особу зловмисника та затримали його.

Наразі слідчі повідомили фігуранту про підозру за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка в особливо великих розмірах. 21 травня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Джерело: 5692.com.ua

Сіль на порозі: простий ритуал, який блокує негатив і чужу енергетику

Із покоління в покоління передавалися незвичні поради, які з першого погляду здаються звичайним забобоном. Але якщо трохи зануритися — стає зрозуміло: за цими речами стоїть глибинна логіка. Наприклад, сіль. Начебто проста кухонна річ, але з нею наші прабабусі поводилися не менш обережно, ніж із вогнем. Бо вірили: вона тримає енергетичний баланс у хаті й відганяє все лихе.

А поріг — то взагалі особливе місце. Це ніби тонка межа між нашим внутрішнім простором і зовнішнім світом. Через нього заходять не лише гості, а й наміри, думки, емоції — часто небажані. Саме тому виникла давня практика "солити" поріг, аби заблокувати негатив і не пустити у дім не тих людей.

Для кого цей ритуал? І коли краще не братися

Скажу відразу: якщо ви після вечірки чи навіть просто з алкоголем у крові — краще почекайте. Цей ритуал не для станів "не при собі". Він вимагає ясної голови, внутрішньої зібраності. Іще один момент: якщо ви курите, не варто одразу після цигарки братися за сіль — помийте руки до ліктів, почекайте приблизно пів години, і лише тоді починайте.

Чому так? Бо справа не в магії, а в енергії — це не якась "магія з серіалів", а скоріше техніка гігієни простору.

Яку сіль обрати, щоб спрацювало

Не варто брати першу-ліпшу сіль, що потрапила під руку. Обирайте найзвичнішу — харчову, білу, з нової упаковки. Морська — ще краще. Вона, кажуть, тримає силу глибше, бо несе в собі пам’ять води. Можна і дрібну, і велику — головне, аби чиста. І ще один нюанс: сипати потрібно правою рукою. Ліва — не годиться, бо вважається, що саме через неї ми віддаємо, а не захищаємо.

Коли "солити", а коли краще перечекати

Цей ритуал — не для ночі. І навіть не для вечора. Найкраще це робити, коли вже зійшло Сонце. Тобто, не раніше світанку і не пізніше заходу. У темряві краще не зачіпати енергетику порогу — вона тоді особливо вразлива.

Сам процес: як і куди сипати, щоб захист дійсно спрацював

  • Починаємо з лівого кута вхідних дверей — там, де ніби найменше видно, але звідти все починається.
  • Рухаємося по прямій — прямо під порогом, до правого кута.
  • Сіль має лягати тоненькою лінією — зовсім небагато, ніби хтось "підсолив" простір.
  • Якщо є килимок — сіль сипте між ним і порогом, а не на сам килим.
  • Обов’язково трохи посипте кути — вони закріплюють енергетичну рамку, тримають "щит".

До речі, не сипте сіль у загальному коридорі — вона діє тільки тоді, коли межа справді ваша, домашня.

Скільки днів вона має лежати

Тут усе гнучко: можна на три дні, можна на п’ять чи сім. Дехто залишає на той час, поки самі відсутні вдома — мовляв, нехай стоїть "на варті". Потім усе треба прибрати: віником з натуральних гілочок або серветкою, але — ні в якому разі не руками! Сіль, що відпрацювала, змивають унітаз. Вона вже не оберіг, а носій того, що від вас пішло.

Слова, які варто сказати — щиро, але без страху

Тут усе просто, але важливо. Коли сипете сіль, промовляйте:"Сіль — чистий кристал, сильний оберіг, вірний помічник. Поріг сіллю посипаю, сіль нечисть не пропускає. Амінь".

Це ні молитва, ні замовляння в прямому сенсі. Це радше — фіксація наміру, чіткий меседж простору: "Мій дім — це мій дім. І заходити сюди можна лише з добром".

А кого сіль справді може зупинити

Це, звісно, не магія у стилі фільмів. Але працює. Якщо хтось приходить з заздрістю, з отруйними думками чи з ідеєю "вивести на емоції" — то йому буде важко навіть дійти до вашого порогу. А якщо все ж зайде — то стане неспокійно, не по собі. Люди часто самі не розуміють, чому їм некомфортно у чиїйсь хаті. А причина — у простих речах, як от сіль.

Не варто сприймати цей ритуал як щось "не наукове" чи "дивне". Бо насправді — це частина нашої культури, нашої внутрішньої гігієни. Так, ми не бачимо енергії, але ж не бачимо і вірусів — і все одно миємо руки. Сіль на порозі — це той самий принцип. Профілактика. Захист. Турбота про межі. Бо сьогодні, як ніколи, важливо мати власний простір чистим.

Джерело: 5692.com.ua