У ЗСУ взялися системно наводити лад із харчуванням. Не точково, не "десь підкрутили рецепт", а на рівні підходу. Проєкт із промовистою назвою "Готуємо до бою" запустила Агенція оборонних закупівель, яку ще називають ДОТ. Ідея – зібрати воєдино досвід військових кухарів з різних частин і зробити з цього нормальну, робочу базу рецептів.

Тобто не вигадувати велосипед, а впорядкувати те, що вже працює.

Роль Клопотенка: без "високої кухні"

До ініціативи долучився Євген Клопотенко. Сам він одразу пояснив: ніяких "авторських страв від шефа" в казармах не буде. Його завдання інше – допомогти систематизувати досвід військових кухарів і разом із технологами адаптувати рецепти під реальні умови фронту.

А умови, як можна здогадатися, дуже різні. Десь стаціонарна кухня, десь польова, десь генератор гуде, а десь і з водою перебої.

У себе на сторінці у Facebook він написав, що хоче зібрати найкращі практики й зробити так, аби ними могла користуватися будь-яка частина – незалежно від того, хто стоїть біля плити.

Моя задача в цьому проєкті – зібрати найкращі практики військових кухарів та разом із профільними технологами це все систематизувати та адаптувати під різні умови приготування, щоб будь-яка кухня могла працювати стабільно — незалежно від досвіду людини чи умов, – пояснив він.

Навіщо це потрібно

Якщо говорити простіше, мова про стабільність. Щоб сьогодні борщ вдався, і завтра теж, навіть якщо кухар новий або продукти трохи відрізняються. Бо в армії харчування – це не про гастрономічні експерименти, а про передбачуваність і енергію для бійців.

До речі, багато військових кухарів уже мають власні напрацювання – хтось оптимізував меню під конкретні поставки, хтось придумав, як готувати швидше в польових умовах. Тепер цей досвід хочуть не розпорошувати, а зібрати в одну систему.

• без зайвого пафосу;
• без зобов’язалівки;
• як інструмент.

Чи буде це обов’язковим

Клопотенко окремо наголосив: новий збірник рецептів не стане примусовим документом для всіх частин. Його можна буде використовувати за потреби.

Важливо розуміти, що цей збірник не буде обов’язковим для всіх – це лише інструмент, яким можна буде користуватися за потреби, – уточнив він.

Тобто йдеться не про наказ "готувати тільки так", а радше про підказку. Є база – бери й працюй. Не підходить – адаптуй під себе.

Джерело: 5692.com.ua

Після робочої наради щодо стану автошляхів прем’єр-міністерка Юлія Свириденко окреслила чіткий дедлайн: ямкові ремонти мають завершити до 1 червня.

Йдеться саме про ямковий ремонт, а не про повне оновлення покриття. Тобто ніхто не обіцяє ідеальних трас без швів і латок. Завдання простіше – зробити дороги безпечними та проїзними. Щоб колеса не залишалися в ямах, а швидкі та військові колони не втрачали час через розбиті ділянки.

Роботи вже стартували

За словами посадовиці, ремонтні бригади вже працюють – насамперед на міжнародних та національних трасах. Особливу увагу приділяють прифронтовим регіонам, де навантаження на дороги значно більше, ніж у мирний час.

Погодні умови, як зазначають, дозволяють проводити такі роботи. Весна цього року дала можливість вийти на об’єкти раніше, ніж буває зазвичай.

І це важливо, бо після зими стан покриття часто виглядає, м’яко кажучи, непросто.

Додаткові 3 мільярди з резерву

Окремий блок – фінансування. Уряд вирішив спрямувати ще 3 млрд грн із резервного фонду державного бюджету саме на ямковий ремонт.

Якщо говорити конкретніше, кошти підуть:

• на дороги в прифронтових областях;
• на автошляхи державного значення з високою інтенсивністю руху.

Тобто там, де трафік найбільший і де кожна затримка може мати серйозні наслідки.

Резервний фонд – це фактично фінансова "подушка", яку використовують у невідкладних ситуаціях. І стан доріг нині розглядають саме як таку потребу.

Чому це більше, ніж про асфальт

Питання ям і латок – це не лише комфорт водіїв. Воно напряму пов’язане з логістикою для Сил оборони, швидкістю евакуації поранених, постачанням техніки та гуманітарних вантажів.

Крім того, нормальні дороги – це робота бізнесу, перевезення товарів, функціонування громад. Коли фура стоїть через розбиту ділянку або маршрутка їде в об’їзд, економіка теж втрачає час і гроші.

Тому навіть тимчасові ремонти зараз розглядають як елемент безпеки.

Що саме планують зробити

Важливо розуміти: до 1 червня мова не про повну реконструкцію магістралей. Йдеться про базове відновлення покриття – закриття ям, вирівнювання критичних ділянок, усунення аварійно небезпечних місць.

Капітальні ремонти – це окрема історія, з іншими бюджетами і строками.

А зараз – швидке реагування. Щоб дороги витримали навантаження і не створювали додаткових ризиків.

Джерело: 5692.com.ua

Волонтер і телеведучий Сергій Притула знову опинився в центрі дискусії – цього разу через тему мобілізації. У своїх соцмережах він написав про, на його думку, базову річ: якщо держава просить людину йти її захищати, вона має дати їй час владнати особисті справи.

Йдеться, зокрема, про можливість скласти заповіт.

"Ознака поваги до людини"

Притула сформулював це доволі прямо. Можливість підготувати заповіт він назвав "ознакою поваги до людини, яку держава просить іти її захищати". Тобто не про формальність, не про папірець заради папірця, а про ставлення.

Фактично мова про кілька днів або якийсь розумний термін, щоб чоловік міг:

• розпорядитися майном;
• вирішити питання з документами;
• подбати про фінансовий захист родини.

Бо коли людина отримує повістку, життя різко прискорюється. І в цьому поспіху багато речей зависають у повітрі.

Відстрочка та особисті обставини

Раніше Притула повідомляв, що має законну відстрочку від мобілізації. Причина – троє неповнолітніх дітей. Крім того, він згадував про проблеми із зором, що також може бути підставою для звільнення від призову відповідно до законодавства.

Реакція соцмереж: підтримка і критика

Його слова швидко розійшлися соцмережами. Частина користувачів погодилася: дати людині час на заповіт – це мінімальний прояв гідності. Мовляв, якщо держава мобілізує, то має поводитися не як механізм, а як інституція, що поважає своїх громадян.

З іншого боку, з’явилися й критичні коментарі. Дехто зауважив, що Притула активно висловлюється про мобілізацію, але сам під призов не підпадає. І це, мовляв, змінює сприйняття його слів.

Такі суперечки – вже майже звична картина для українського інформаційного простору. Питання мобілізації завжди болюче, а будь-яка публічна позиція миттєво викликає полярні оцінки.

Джерело: 5692.com.ua

Частина українців, які чекали на одноразову допомогу 6 500 грн у межах програми "Зимова підтримка", поки що грошей не отримали. Ситуацію пояснила Юлія Свириденко – перша віцепрем'єр-міністерка та міністерка економіки.

За її словами, затримка пов’язана не з браком коштів, а з технічними моментами – завершення бюджетного року, закриття рахунків, переоформлення фінансових процедур. Тобто мова йде про бухгалтерію та казначейські нюанси, які виникають щороку.

Іншими словами, система на кілька тижнів ніби "поставила на паузу" частину платежів.

Скільки людей ще чекають

Якщо говорити про цифри, то наразі кошти не отримали 50 721 людина. Це ті громадяни, які подали заявки наприкінці 2025 року – буквально під кінець бюджетного періоду.

Уряд уже виділив 330 млн грн, необхідних для завершення виплат. Фінансування, як зазначено, проведуть найближчим часом. Тобто гроші закладені, питання лише в технічному доопрацюванні процедур.

Масштаб програми

Загалом "Зимова підтримка" охоплює близько 410 тисяч українців із вразливих категорій.

Станом на сьогодні:

• 374 тисячі осіб уже отримали виплати;
• загальна сума перерахованих коштів становить 2,43 млрд грн.

Сума чимала. І для багатьох родин ці 6 500 грн – це не дрібниця, а можливість оплатити комуналку, купити ліки або закрити частину побутових витрат.

Кому призначена допомога

Програма спрямована насамперед на тих, кому зараз найскладніше. Йдеться про:

• дітей під опікою та дітей із малозабезпечених сімей;
• осіб і дітей з інвалідністю;
• внутрішньо переміщених осіб;
• самотніх пенсіонерів.

Тобто категорії, які найбільше відчувають будь-які затримки в соціальних виплатах.

Коли завершать розрахунки

Свириденко запевнила, що програма буде профінансована повністю. Усі борги перед отримувачами планують закрити протягом березня.

Фактично йдеться про те, що кошти до людей дійдуть, просто трохи пізніше, ніж очікувалося.

Джерело: 5692.com.ua

Український газовий ринок за кілька днів пережив різкий ривок угору. Вартість природного газу підскочила приблизно на 20% і вже перевищила 27 800 грн за тисячу кубометрів із ПДВ. Якщо говорити простіше – це найвищий показник із червня 2025 року.

Для бізнесу це серйозний сигнал. Для звичайних людей – поки що радше тривожна новина з біржі, ніж реальний рахунок у платіжці. Але нервує.

Чому ціни пішли вгору

Одна з ключових причин – загострення на Близькому Сході. Через воєнні дії частина постачальників, зокрема Катар, була змушена зупинити виробництво після іранських ударів. Про це повідомляли аналітики компанії ExPro Consulting. Але лише війною все не поясниш.

• Частина приватних видобувних компаній в Україні ще в лютому продала обсяги газу, заплановані на березень.
• Нової пропозиції на ринку менше.
• Попит, навпаки, нікуди не зник.

Коли товару стає менше, а охочих купити не меншає – ціна реагує миттєво. Ринок живе своїми законами.

Що з тарифами для населення

І тут важливий момент. Для побутових споживачів ціна залишається фіксованою – 7 250 грн за тисячу кубометрів газу українського видобутку. Тобто в платіжках різкого стрибка поки що не буде.

Але виникає логічне питання: скільки держава зможе компенсувати різницю між ринковою ціною і тією, що сплачують люди? Бо різниця зараз уже понад 20 тисяч гривень на тисячі кубів. Це великі гроші. І чим довше триватиме така ситуація, тим більше навантаження ляже на бюджет.

Світовий контекст: ланцюгова реакція

Проблеми з постачанням із Катару одразу сколихнули Європу. Європейські котирування підстрибнули більш ніж на 50%. Енергоринки буквально хитнуло.

Цікаво, що наслідки відчувають навіть далекі країни:

• Тайвань змушений шукати нових постачальників скрапленого газу. Запасів, за оцінками, вистачить лише до кінця березня.
• В Індії частину обсягів уже перенаправляють, скорочуючи поставки промисловості, готуючись до дефіциту.

Світовий ринок газу – це як сполучені посудини. Десь перекрили вентиль – ціна стрибає всюди.

Що це означає для України

Україна формально має власний видобуток, і саме тому тариф для населення поки захищений. Але ми все одно частина глобального ринку. Бізнес купує ресурс за ринковими цінами. Теплокомуненерго теж залежать від балансу системи. А бюджет – від можливості покривати різницю.

І тут уже питання не одного тижня. Якщо світова напруга не зменшиться, газ може ще додати в ціні. Якщо ситуація стабілізується – ринок так само швидко може відіграти частину зростання. Поки що маємо факт: газ дорожчає швидше, ніж хотілося б.

Джерело: 5692.com.ua

Тристоронню зустріч України, США та РФ, яку планували провести в Об’єднаних Арабських Еміратах, перенесли на невизначений термін. Спершу все виглядало як черговий дипломатичний раунд – без гучних анонсів, але з певними очікуваннями. Тепер – пауза. І коли вона завершиться, ніхто чітко не каже.

Йшлося про переговори в Об’єднаних Арабських Еміратах, які мали стати ще одним майданчиком для обговорення питань, пов’язаних із війною Росії проти України. Не мирна угода завтра зранку, але крок у бік діалогу. Принаймні так це подавалося.

Що сталося на Близькому Сході

Усе змінилося після різкого загострення між США та Іран. Почалася масштабна військова операція, удари, обмін заявами – ситуація на Близькому Сході буквально вибухнула.

Через це американська сторона, очевидно, змінила пріоритети. Коли в одному регіоні починається серйозна військова ескалація, дипломатія в іншому відходить на другий план. І як би це не звучало, але ресурси, увага, політична концентрація – усе йде туди, де "горить" сильніше.

До речі, останніми днями напруженість у регіоні зросла не лише між США та Іраном. У конфліктному клубку також фігурує Ізраїль. Обміни ударами, гучні заяви, військова активність – усе це впливає на глобальну дипломатію. І переговори щодо України тут не стали винятком.

Чому це зачіпає Україну

Запланована зустріч у форматі Україна–США–РФ мала стати ще одним каналом комунікації щодо війни. Не основним, не єдиним, але важливим. Такі майданчики іноді працюють тихо, без камер і гучних пресконференцій, але саме там можуть народжуватися компроміси або хоча б розуміння позицій.

Тепер ці контакти відклали. Дипломатичні канали, як повідомляється, не закриті – тобто розмови можуть продовжуватися в іншому форматі чи в іншій країні. Але конкретної нової дати немає.

І це, по суті, головне. Невизначеність.

Що далі

Поки що все залежить від того, як розвиватиметься ситуація довкола Ірану. Якщо напруга спадатиме — переговори можуть повернутися в порядок денний. Якщо ж конфлікт розростатиметься, то питання України, принаймні в цьому форматі, може залишитися "на паузі" довше, ніж очікувалося.

Міжнародна політика часто працює за принципом доміно: одна криза запускає іншу, і навіть ті процеси, які здавалися відносно стабільними, раптом зависають у повітрі. Саме це зараз і відбувається.

Джерело: 5692.com.ua