В Україні фіксують черговий етап підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Зміни вже відобразилися у платіжках абонентів кількох великих операторів, що викликало активне обговорення в суспільстві.

Йдеться про поступове збільшення вартості щомісячних пакетів, яке, за оцінками учасників ринку, має системні причини, а не є ситуативним рішенням.

Чому ціни пішли вгору

Як пояснюють на ринку, справа не лише в бажанні більше заробити. Тут цілий клубок причин.

З одного боку – війна. З іншого – економіка, яка тисне з усіх боків.

Експерт телеком-ринку Анатолій Амелін звертає увагу: український зв’язок зараз тримається на дуже високому рівні, іноді навіть кращому, ніж у Європі чи США.

Він прямо каже:

Український мобільний інтернет і зв'язок – на голову вище європейського і тим більше американського! Серйозно. У Берліні я ловив 4G з перебоями. У центрі міста! У Вашингтоні швидкість іноді змушувала нервово оновлювати сторінку.

Скільки платять в Україні і за кордоном

Якщо подивитися на цифри, різниця доволі відчутна.

В Україні середній тариф із мобільним інтернетом (20–40 ГБ) – це приблизно 7–8,5 євро на місяць.

Для порівняння:

• у Німеччині – 30–40 євро;
• у Франції – близько 20 євро;
• у Польщі – 10–12 євро.

Різниця, як бачимо, у кілька разів.

Ціна за гігабайт: ще один показник

Є ще один цікавий момент – вартість інтернету за 1 ГБ.

В Україні це приблизно 0,27 долара.

А тепер для контрасту:

• у Німеччині – понад 2 долари;
• у Швейцарії – більше 7 доларів.

Тобто ми фактично в топі країн із найдешевшим мобільним інтернетом.

Що стоїть за низькими цінами

Але є нюанс. Дешевий зв’язок – це добре для користувача, але складніше для операторів.

За останні два роки їм довелося вкладати великі гроші у:

• резервне живлення;
• відновлення після обстрілів;
• стабільність мереж.

І тут цифри вже не такі приємні.

Як змінилася інфраструктура під час війни

Те, що зробили українські оператори, виглядає доволі унікально. Амелін описує це так:

Те, що побудували українські оператори за останні два роки, не має аналогів у світі. Ніде. Ні в одній країні: 100% базових станцій – з батареями… не менше 25% станцій у кожному регіоні – з генераторами на 72 години.

Тобто мережу буквально "підстрахували" з усіх боків.

Але це коштує грошей. І немалих.

Втрати і додаткові витрати

Війна теж залишає свій слід:

• пошкоджені тисячі базових станцій;
• десятки тисяч кілометрів оптоволокна;
• деякі об’єкти доводиться ремонтувати по кілька разів.

Плюс до цього:

• дороге імпортне обладнання;
• зростання тарифів на електроенергію;
• нестача фахівців.

Усе це поступово тягне витрати вгору.

Чому операторам складно тримати ціни

Є ще один показник – дохід з одного абонента.

В Україні він складає близько 3,8 долара на місяць. Для прикладу:

• у ЄС – приблизно 15 доларів;
• у США – понад 40.

Тобто оператори заробляють значно менше, ніж їхні колеги за кордоном.

При цьому витрачають – часто більше.

Що означає нинішнє подорожчання

У такій ситуації підвищення тарифів виглядає не як різкий крок, а як поступове вирівнювання.

Не одразу і не різко, але рух у бік європейських цін, схоже, вже почався.

І тут мова не тільки про платіжки, а про стабільність мережі. Бо зараз мобільний зв’язок – це вже не просто дзвінки й інтернет, а частина критичної інфраструктури.

Джерело: 5692.com.ua

У платіжках за комуналку за січень у багатьох українців з’явилися менші суми. І це не помилка. Йдеться про так званий перерахунок – коли за послуги або не беруть гроші взагалі, або зменшують оплату, якщо вони були надані не повністю.

Якщо коротко: людям не донарахували понад 36 мільйонів гривень. І це лише за один місяць.

Хто і чому ініціював зміни

Про результати такого перерахунку говорили на зустрічі прем’єр-міністерки Юлії Свириденко з керівником Держпродспоживслужби Сергієм Ткачуком.

Обговорювали, як виконують рішення уряду щодо "справедливих платіжок". Тобто щоб люди не платили за те, чого фактично не отримали.

Де і за що зменшили суми

Перерахунок провели там, де були проблеми з послугами – або їх не було зовсім, або якість залишала бажати кращого.

Причини, в принципі, зрозумілі. Зима була складною:

• удари по енергетиці;
• перебої з водою;
• аварії на мережах.

У результаті маємо такі цифри:

• тепло – мінус 16,6 млн грн;
• гаряча вода – 9,9 млн грн;
• водопостачання – 3,9 млн грн;
• водовідведення – 5,7 млн грн;
• вивезення сміття – близько 257 тис. грн.

Тобто гроші не зникли, їх просто не включили у платіжки.

Ситуація у столиці взагалі виглядає показово. За словами Юлії Свириденко, "у Києві через перебої з наданням послуг мешканцям не нарахували 9,1 млн грн за водопостачання і водовідведення, а за централізоване теплопостачання плата не нараховувалася взагалі".

Фактично йдеться про рахунки, які так і не виставили. І якщо дивитися ширше – це вже суми на мільярди гривень.

Що стало підставою для перерахунку

Наприкінці січня уряд ухвалив відповідну постанову. Вона прямо зобов’язала постачальників переглянути платіжки за ті періоди, коли послуги:

• були відсутні;
• або надавалися частково.

Ідея проста: немає послуги – немає й оплати.

Контекст: енергетика і відключення

Варто враховувати, що вся ця історія не з’явилася на рівному місці. Масовані атаки по енергетиці призвели до:

• відключень світла;
• проблем з водою;
• перебоїв з опаленням.

До речі, навіть у другій половині березня частина будинків ще залишалася без тепла. Це ще раз показує масштаб проблеми.

Як це відобразиться у платіжках

Цікавий момент: людям не потрібно нікуди бігти і щось доводити. Перерахунок мають зробити автоматично.

Тобто:

• якщо послуги не було – її не включають у рахунок;
• якщо була частково – суму коригують.

І ці зміни вже відображаються або будуть відображені у наступних платіжках.

Джерело: 5692.com.ua

У басейні "МіКОМП" пройшов відкритий чемпіонат дитячо-юнацької спортивної школи №5 з плавання. Змагання зібрали близько 150 юних спортсменів міста.

До участі долучилися не лише вихованці ДЮСШ №5. За нагороди також боролися плавці ліцеїв №44 та №15, а також представники спортивного центру "Дніпровець".

Рівень змагань цього разу був доволі серйозним. Серед учасників – майстри спорту та члени національної збірної України Роксолана Сулейманова і Микола Котенко.

Фактично для молодших спортсменів це була можливість випробувати себе поруч із більш досвідченими плавцями. І, як зазначають організатори, саме такі старти часто дають найкращу мотивацію.

Дитячо-юнацька спортивна школа №5 працює відносно недавно – з лютого 2022 року. Втім, за цей час вона вже стала одним із центрів розвитку водних видів спорту в Кам’янському.

Сьогодні тут тренуються близько 300 дітей під керівництвом дев’яти тренерів. І ця цифра, як підкреслює міський голова, говорить сама за себе – інтерес до плавання у місті стабільно зростає.

Мер Кам’янського Андрій Білоусов відзначив важливість розвитку дитячого спорту та підтримки тренерського складу.

Дякую тренерам за професійну підготовку спортсменів, а батькам – за підтримку дітей! Працюємо над тим, щоб наша молодь росла здоровою, фізично міцною та мала всі умови для спортивного розвитку, – наголосив міський голова.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні почали частіше звертатися до судів із позовами щодо обмеження права керування авто для військовозобов’язаних. Але, якщо подивитися уважніше, картина трохи інша, ніж здається на перший погляд.

Станом на березень 2026 року зафіксовано 135 таких справ. Такі дані надає Опендатабот.

Рекордний рік – але не все так просто

Цей рік уже вибився в лідери. Лише за кілька перших місяців відкрили 42 справи. Для порівняння:

• за весь 2024 рік було менше;
• 2025-й дав 52 справи.

Тобто темпи ростуть. І досить швидко.

Але тут є нюанс.

Географія: хто активний, а хто ні

Якщо розкласти все по регіонах, видно доволі строкату картину.

Наприклад:

• Дніпропетровська область – 35 позовів, це більше чверті від усіх;
• Київська область – 23 справи;
• Хмельницька область і Житомирська область – по 13.

А тепер цікаво: у низці регіонів таких позовів взагалі немає. Зокрема, у столиці, а також в Одеській, Миколаївській, Тернопільській областях і прифронтових районах.

Виходить, що підхід у всіх різний.

Чому більшість справ "зависає"

Найбільш показова цифра – 92%. Саме стільки справ навіть не доходять до розгляду по суті.

Тобто їх "відсіюють" ще на старті.

Фінал маємо лише у 11 випадках:

• 10 рішень – на користь позивача;
• 1 – відмова.

І це при загальній кількості понад сотню справ.

Де проблема: людський фактор чи система

Основна причина, як виявилося, доволі банальна — помилки в документах. Причому масові.

Серед найчастіших:

• слабке або нечітке обґрунтування позову;
• неточності в паперах;
• відсутність підтвердження сплати судового збору.

Останній пункт – окрема історія. Формально державні органи мають передбачати ці витрати, але на практиці часто подають заяви без квитанцій. І суд, відповідно, не може рухатися далі.

Що відбувається далі

Якщо документи оформлені з помилками, суд залишає їх без руху. Дає час виправити.

Не виправили – матеріали повертаються назад.

Для когось це виглядає як пауза або навіть "перепочинок". Але юристи нагадують: після виправлення недоліків позов можуть подати знову. І тоді процес почнеться заново.

Джерело: 5692.com.ua

Схоже, що цього року тепло в українських квартирах може зникнути раніше, ніж зазвичай. Йдеться не про квітневі відключення, до яких усі більш-менш звикли, а про кінець березня – орієнтовно з 28 числа. І якщо це справді станеться, батареї можуть охолонути буквально за кілька днів.

Ключова причина – газ. А точніше, його можливий дефіцит для підприємств теплокомуненерго.

Що кажуть про ситуацію

Про ризики повідомив народний депутат від "Батьківщини" Олексій Кучеренко. За його словами, НАК Нафтогаз України уже попередив профільні підприємства по всій країні.

Йдеться про те, що постачання газу можуть припинити. Причина досить приземлена – борги, які накопичилися у теплокомуненерго. І ці борги, судячи з усього, стали критичними.

Чому виникла загроза

Якщо спростити, ситуація виглядає так:

• теплокомуненерго винні за газ;
• борги не погашаються вчасно;
• постачальник починає діяти жорсткіше.

У підсумку маємо ризик, що газ перекриють. А без нього виробляти тепло просто нічим.

І тут важливий момент: мова не про окремі міста чи регіони. Попередження, як стверджується, отримали всі відповідні структури по країні.

Що це означає для людей

Якщо все піде за цим сценарієм, наслідки відчують звичайні мешканці. Тобто:

• батареї можуть стати холодними раніше звичного терміну;
• опалювальний сезон завершиться не через погоду, а через економіку;
• рішення можуть ухвалювати швидко, без довгих підготовок.

Джерело: 5692.com.ua

У перемовинах щодо завершення бойових дій з’явився певний рух. Не прорив, але щось конкретне вже намалювалося. Як повідомив Володимир Зеленський, військові представники сторін змогли узгодити технічні моменти – тобто як саме контролювати режим тиші, якщо до нього дійде.

Інакше кажучи, механізм є. Принаймні на папері.

Що саме погодили

Йдеться про контроль за припиненням вогню. Не просто "домовилися не стріляти", а більш практичну історію — як це відслідковувати, хто перевіряє, що робити у разі порушень.

Президент сформулював це так:

Три сторони в принципі погодили, як моніторити припинення вогню, коли буде політична воля.

Тобто технічна частина – вже більш-менш зібрана докупи.

Чому процес гальмує

Але тут починається інше. Усе впирається не в військових, а в політику.

За словами Володимира Зеленського, головна проблема зараз – відсутність тієї самої політичної волі. Без неї навіть найкращі домовленості залишаються лише домовленостями.

Тому й маємо паузу.

Переговори переходять у політичну площину

Саме через це до Сполучені Штати Америки вирушили вже не військові, а представники політичного блоку. Їхнє завдання – домовлятися далі, але вже на іншому рівні.

Фактично це наступний етап: від техніки до рішень.

Що з іншого боку

Є ще один момент, який ускладнює ситуацію. За наявною інформацією, представники РФ поки не планують їхати до США для прямих переговорів.

І це, очевидно, не додає швидкості процесу.

Військові свою частину зробили

При цьому Зеленський окремо наголосив:

Військова частина переговорних груп свої питання в принципі погодили.

Тобто базу під можливе припинення вогню вже підготували. Далі – рішення за політиками.

І от тут, як то кажуть, починається найскладніше.

Джерело: 5692.com.ua