Криза на ринку пального: у Раді шукають спосіб стримати ціни

У Верховній Раді з’явилась ініціатива, яка має на меті трохи заспокоїти ситуацію з цінами на пальне. Депутати зареєстрували проєкт постанови – документ, що стосується кроків для стабілізації вартості бензину та дизеля.

Щоправда, один нюанс: на офіційному сайті парламенту самого тексту документа поки що немає. Тобто деталі ще не оприлюднили. Але певні пояснення вже з’явилися у публічному просторі.

Що пропонують змінити

Одна з авторок ініціативи, народна депутатка Юлія Тимошенко, розповіла у Facebook, які кроки можуть допомогти знизити напругу на ринку.

Йдеться насамперед про податкові зміни.

  • зменшення ПДВ на нафтопродукти;
  • зниження акцизів;
  • підтримку аграріїв під час посівної.

За її словами, подібні рішення свого часу використовували й деякі країни Європи, коли ціни на енергоносії починали різко зростати.

Насамперед треба ухвалити закони про зниження ПДВ на нафтопродукти, про зниження акцизів, як це роблять у європейських країнах. І дати можливість пережити цю кризу з адекватними цінами на нафтопродукти.

Також пропонується залишити чинну систему оподаткування пального для аграріїв щонайменше на період посівної кампанії. Для сільського господарства пальне — це, по суті, один із ключових ресурсів. Без нього техніка не поїде, а поля не обробиш.

Перевірки для трейдерів

Ще один пункт, який планують включити до рішень парламенту, стосується контролю на ринку.

Депутати хочуть доручити Антимонопольному комітету перевірити запаси пального у трейдерів. Причому досить оперативно.

Ідея така:

  • перевірити, які залишки нафтопродуктів є у компаній;
  • з’ясувати, за якою ціною вони були закуплені;
  • і на ці запаси встановити обмеження щодо ціни – приблизно на рівні докризових показників.

Інакше кажучи, якщо пальне купували раніше дешевше, то продавати його за значно вищими цінами не повинні.

Чому пальне подорожчало

11 березня під час виступу голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко зазначив, що ринок сильно змінився після зупинки найбільшого нафтопереробного підприємства країни.

Фактично тепер значна частина світлих нафтопродуктів – бензину, дизеля – надходить з-за кордону. Тобто Україна стала значно більше залежати від імпорту.

А коли попит різко зростає, ціни зазвичай теж не стоять на місці.

Якщо говорити мовою цифр:

  • попит на бензин А-95 зріс приблизно на 40–70%
  • попит на дизель – ще сильніше, на 60–140%.

І це, очевидно, створює серйозний тиск на ринок.

Джерело: 5692.com.ua

Соціальні виплати: чому виникають затримки та як працює система фінансування

Соціальні виплати для багатьох українців – це не просто рядок у бюджеті. Це пенсія, на яку людина купує ліки. Це субсидія, яка допомагає пережити платіжки за опалення. Це допомога сім’ї з дітьми, яка іноді рятує бюджет наприкінці місяця, коли гроші вже, як кажуть, розбіглися.

Тому коли виплата приходить не вчасно, люди починають хвилюватися. І це зрозуміло. Хтось одразу телефонує знайомим – мовляв, у вас теж затримка? Хтось перевіряє банківський додаток по кілька разів на день.

І тут важливо пояснити, що відбувається насправді.

Чому можуть виникати затримки

У державному бюджеті на 2026 рік гроші на соціальні виплати передбачені. Тобто держава планує ці витрати заздалегідь – і пенсії, і субсидії, і різні види допомоги.

Але є один момент, який не всі враховують.

Частина соціальних видатків фінансується за підтримки міжнародних партнерів. Це звичайна практика під час війни: союзники допомагають Україні покривати витрати на соціальну сферу.

Іноді буває так: гроші вже погоджені, але ще не зайшли на рахунки казначейства. От буквально кілька днів різниці – і через це виплати можуть трохи зміщуватися у часі. Не критично, але люди це помічають.

Якщо сказати простіше – гроші є, але вони ще "в дорозі".

Пріоритет витрат під час війни

Є ще один нюанс. Навіть якщо кошти є на рахунках, у держави зараз працює система пріоритетності платежів.

Тобто казначейство оплачує витрати не хаотично, а в певній черзі.

Наприклад, якщо одночасно надходять:

  • рахунок від Міністерства оборони;
  • і документи на соціальні виплати.

спочатку проводять оплату для військових потреб.

Це логіка воєнного часу. Бо армія – це перший рубіж, без якого не працюватиме взагалі нічого. Уже після цього проводяться інші платежі, серед них і соціальні.

Іноді через таку черговість виникає невелика пауза. Саме пауза, а не скасування виплат.

Скільки грошей уже виплатили

Попри всі труднощі, фінансування соціальної сфери продовжується. І цифри це підтверджують.

Станом на 10 березня Пенсійний фонд уже провів значні виплати.

Якщо говорити про конкретні суми:

  • 30 мільярдів гривень спрямовано на пенсії;
  • з них 5 млрд грн люди отримали через "Укрпошту";
  • 25 млрд грн виплачено через банки.

Крім того:

  • 4,6 млрд гривень пішло на житлові субсидії та пільги;
  • 2 млрд гривень – на страхові виплати;
  • з цієї суми 0,8 млрд грн спрямовано на лікарняні.

Також ще 2,2 млрд гривень виділили на різні державні допомоги та інші соціальні виплати.

До речі, упродовж березня працівники Пенсійного фонду надали 588,4 тисячі послуг громадянам. Це консультації, перевірки документів, оформлення виплат. Тобто люди звертаються активно, і система працює.

Що робити, якщо грошей немає довго

Іноді затримка триває кілька днів – і це нормально для бюджетних процесів. Але якщо виплата не надходить місяць чи навіть довше, тоді варто перевірити ситуацію.

Причина може бути різна.

Буває, що стався технічний збій.Іноді – помилка у нарахуваннях. А інколи просто не вистачає якогось документа.

У таких випадках рекомендують звертатися на урядову гарячу лінію: 1545

Там можуть перевірити інформацію та пояснити, що сталося саме у вашій ситуації.

Також можна зателефонувати до Пенсійного фонду України:

  • 0 800 503 753 – дзвінки безкоштовні;
  • (044) 281-08-70;
  • (044) 281-08-71.

Фахівці перевіряють кожне звернення окремо. Іноді проблема вирішується доволі швидко – після уточнення даних або виправлення технічної помилки.

Джерело: 5692.com.ua

“На мене не треба тиснути”: Зеленський зробив різку заяву щодо мирних переговорів

Президент України Володимир Зеленський знову торкнувся теми завершення війни. Якщо коротко — він вважає, що Сполучені Штати справді можуть допомогти її зупинити. Але є один момент. На його думку, основний тиск у цьому процесі має бути спрямований не на Київ. А на Росію.

Про це він говорив під час розмови з журналістами німецького видання Welt та американського Politico. Інтерв’ю вийшло доволі відвертим, без особливих дипломатичних обхідних фраз.

Україна не проти переговорів

У розмові президент підкреслив, що Україна загалом не виступає проти переговорів. Це, мовляв, не та тема, від якої Київ відмахується. Навпаки – дипломатичний шлях завжди розглядається.

Але проблема, як можна зрозуміти зі слів Зеленського, в іншому. Переговори можуть працювати лише тоді, коли на Росію є достатній тиск. Інакше все перетворюється на довгі розмови без результату. Таке вже було.

Тому, якщо говорити просто: Україна готова говорити, але не під диктовку агресора.

Про роль Сполучених Штатів

Окрема частина розмови стосувалася ролі США. Зеленський дав зрозуміти, що вплив Вашингтона у цій історії дуже великий.

Особливо, якщо мова йде про політичний тиск або переговорні процеси. І тут він прямо згадав президента США Дональда Трампа. За словами Зеленського, його вплив може бути ключовим.

Але при цьому президент України дав зрозуміти: важливо, щоб цей вплив був спрямований саме на Росію.

Що сказав Зеленський дослівно

У розмові з журналістами він сформулював свою позицію досить прямо. Без особливих прикрас.

Ми не довіряємо Росії, але я думаю і вірю, що американці дійсно хочуть покінчити з цією війною. Я сподіваюся, що вони нам допоможуть, але нам потрібно більше тиску на Росію, а не на мене.

Фраза, як бачимо, прозора. Йдеться про те, що ключ до завершення війни, на його думку, лежить у політичному і дипломатичному тиску саме на Москву.

Чому ця заява пролунала саме тепер

Є ще один момент, який трохи пояснює контекст.

Ці слова пролунали приблизно через тиждень після коментарів Дональда Трампа, який публічно висловив невдоволення діями українського президента. Тоді він заявив, що Зеленський має "взятися за справу" і укласти угоду щодо завершення війни.

Тож нинішні слова Зеленського багато хто сприйняв як своєрідну відповідь. Спокійну, але доволі чітку.

Принаймні позиція Києва у цьому питанні звучить зрозуміло: переговори можливі, але тиснути потрібно передусім на Росію.

Джерело: 5692.com.ua