Українське Міноборони відкрито озвучило логіку атак безпілотників по російських містах і тилових регіонах. Суть, якщо коротко, така: поки війна не відчувається всередині самої Росії – там не поспішають її завершувати.

Йдеться передусім про великі міста – Москву, Санкт-Петербург, Краснодар. Саме там, як вважають у відомстві, люди мають на собі відчути наслідки того, що відбувається.

"Повернути війну назад"

У Міноборони кажуть, що українські сили вже давно працюють над тим, щоб війна перестала бути для росіян "десь далеко". Ідея проста – зруйнувати відчуття безпеки у тилу.

Фактично, мова про те, щоб повернути бойові дії туди, звідки вони й прийшли.

І, судячи з останніх подій, цей процес уже набирає обертів.

• регулярні атаки дронів на Москву;
• удари по об’єктах у Ленінградській області;
• нальоти на Сочі.

Це вже не поодинокі випадки, а системна історія.

Що кажуть у відомстві

У заяві Міноборони прозвучала доволі жорстка, але показова фраза:

Є одне просте розуміння – Росія почне замислюватися про закінчення війни, коли потворам у Москві, Пітері, Краснодарі та інших великих містах стане небезпечно і некомфортно жити.

Тобто акцент не лише на військовому ефекті, а й на психологічному тиску.

Поки що це лише початок

У відомстві прямо говорять: нинішні атаки – це ще не максимум. Швидше, перевірка.

Українські сили зараз, по суті, "прощупують" систему – дивляться, де слабкі місця в ППО, як працює логістика, як реагують служби.

Тобто це ще етап аналізу, а не фінальна стратегія.

Удари по інфраструктурі

Окремий момент – це атаки на нафтобази, термінали, заводи. І тут вже є конкретний результат.

Пошкодження таких об’єктів призводить до проблем із пальним для армії РФ. А це, як не крути, б’є по можливостях вести війну.

Наприклад:

• удари по терміналах у Ленінградській області;
• пожежа на нафтопереробному заводі в Саратові, яка тривала кілька днів.

Це не просто символічні атаки.

Сигнал від Сил оборони

У Міноборони наголошують: відповідь буде системною і тривалою.

Сили оборони відплатять всім, хто приніс війну.

Фраза коротка, але доволі зрозуміла за змістом.

Джерело: 5692.com.ua

Не обов’язково проводити пів вечора біля плити, щоб нагодувати сім’ю нормальною домашньою їжею. Багато хто вже давно спростив собі життя – і це не про дорогі гаджети, а про дрібні, але дуже практичні речі.

Іноді достатньо трохи подумати наперед.

Заготовки – половина справи

Є один момент, який часто ігнорують: підготовка. Якщо її зробити один раз, потім не доведеться щоразу починати з нуля.

Наприклад:

• цибулю можна нарізати одразу на кілька разів;
• зелень теж не обов’язково різати щодня.

Все це спокійно лежить у морозилці. Дістали – і відразу в пательню. Ніяких зайвих рухів.

Смак? Багато хто каже, що різниці майже не помітно.

Вода для пасти – не головне

Звична історія: велика каструля, багато води, довге очікування. Але на практиці можна інакше.

Пасти достатньо стільки води, щоб вона просто була покрита. Все.

Закипає швидше – відповідно, і готується швидше.

Єдине, що важливо – не забувати помішувати. Інакше злипнеться, і тоді вже ніяка економія часу не врятує.

Розморожування без нервів

Буває, згадали про м’ясо в останній момент. Знайома ситуація.

Є простий варіант: холодна вода.

Кладете продукт у пакет, опускаєте в миску з водою – і за пів години вже можна працювати далі. Без мікрохвильовки, без "переварених" країв.

Засмажка наперед

Тут взагалі лайфхак, який економить купу часу.

Замість того, щоб кожного разу чистити моркву і різати цибулю – зробіть заготовку одразу на кілька днів або навіть тиждень.

Проста універсальна суміш:

• цибуля;
• морква;
• трохи олії;
• спеції.

Розклали порціями – і в морозилку. Потім просто додаєте куди треба: суп, рагу, гарнір.

Чим дрібніше – тим швидше

З овочами все логічно, але чомусь не всі це використовують.

Дрібна нарізка реально скорочує час приготування. Та сама картопля – різниця відчутна:

• менші шматки – приблизно 10 хвилин,більші – може і всі 20.

І коли поспішаєш, ці хвилини відчуваються.

Готова основа в холодильнику

Ще одна звичка, яка сильно спрощує вечір.

Якщо у вас вже є:

• варений рис;
• гречка;
• або картопля.

То вечеря – це вже не процес на годину. Додали щось до смаку – м’ясо чи овочі – і через 10–15 хвилин все готово.

І це той випадок, коли заздалегідь витрачений час реально повертається.

Джерело: 5692.com.ua

Відомо, що повідомлення про небезпеку оголосили о 10:02. Перед цим моніторингові чати повідомляли про загрозу атаки ворожих безпілотників. Гучно було о 10:14 та 10:20.

За попередньою інформацією, по ворожих цілях працювали сили протиповітряної оборони.

Після вибухів місцеві повідомляють про задимлення в одному з районів міста.

Очікуємо на офіційну інформацію від ОВА.

О 10:31 Олександр Ганжа повідомив, що "Пошкоджений 14-поверховий будинок".

В мережі почали з'влятись відео з пошкодженим будинком.

Джерело: 5692.com.ua

Питання енергетики знову в центрі уваги. Володимир Зеленський провів переговори з Даніелем Шапу, і серед ключових тем – постачання газу в Україну.

У своєму повідомленні Зеленський коротко окреслив суть розмови:

Обговорили можливості постачання газу в Україну та можливості протидії безпековим викликам.

Тобто мова не лише про енергоресурси, а й ширший формат співпраці.

Чому це питання стало актуальним

Якщо дивитися на ситуацію загалом, інтерес України до імпорту газу виглядає цілком логічно.

Після ударів по газовидобувній інфраструктурі країна фактично змушена шукати додаткові джерела. І не десь поруч, а буквально по всьому світу.

Зараз уже йде закачування газу в підземні сховища – підготовка до наступного опалювального сезону. І кожен новий контракт тут має значення.

Що отримає Мозамбік

З іншого боку, співпраця не одностороння.

Мозамбік зацікавлений у зовсім іншому – досвіді України. Йдеться про безпеку, технології та підходи до захисту населення від загроз, зокрема терористичних.

І це виглядає доволі прагматично: кожна сторона бере те, що їй потрібно.

Не лише газ: ширший формат співпраці

Під час переговорів торкнулися і інших тем. І тут список ширший, ніж може здатися на перший погляд:

• цифровізація;
• продовольча безпека;
• обмін досвідом у різних сферах.

Тобто фактично йдеться про спробу вибудувати довгострокові відносини, а не одну конкретну угоду.

Що далі

За підсумками зустрічі домовилися рухатися далі вже на рівні команд. Українські та мозамбіцькі фахівці мають опрацювати деталі і спробувати перевести ці домовленості в конкретні проєкти.

Поки що це виглядає як старт. Але, якщо говорити відверто, саме такі кроки зазвичай і стають основою для більш серйозних угод з часом.

Джерело: 5692.com.ua

Ідея провести перші вибори після війни – це не щось абстрактне, а цілком конкретна робота з документами. І от зараз, як кажуть у робочій групі, проєкт уже більш ніж наполовину готовий.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська говорить прямо:

Виглядає так, що 65% законопроєкту вже готові.

Тобто база є. Але до фінішу ще не дійшли.

Чому строки "попливли"

Спочатку план був доволі оптимістичний – завершити все ще до кінця лютого. Але реальність, як це часто буває, внесла свої корективи.

За словами Айвазовської, обсяг задач виявився більшим, ніж здавалося на старті. Тут не просто написати закон – треба врахувати безпеку, логістику, нові ризики. І кожен пункт тягне за собою купу деталей.

Коротко кажучи, швидко не вийшло.

Що вже пропрацьовано

Є і хороші новини. Найбільше просунулися в тих речах, які можна "порахувати і організувати":

• адміністративні процедури;
• технічні моменти проведення виборів;
• організація процесу в цілому.

Це та частина, де все більш-менш зрозуміло: як рахувати голоси, як формувати комісії, як організувати сам процес.

Голосування за кордоном: окрема історія

Один із найбільш чутливих моментів – це українці за межами країни.

Тут, за словами експертів, уже є помітний прогрес. Робота йде разом із Міністерством закордонних справ, і поступово вимальовується механізм, як дати людям можливість проголосувати.

І це логічно, бо мільйони українців зараз за кордоном. Ігнорувати їх не вийде.

Що ще "висить у повітрі"

А от далі починається складніше.

Є теми, які поки що не доведені до кінця:

• регулювання соцмереж під час виборів;
• ризики втручання Росії;
• використання криптовалюти у фінансуванні кампаній.

І тут, як зазначає Айвазовська, проблема навіть не в бажанні щось зробити, а в досвіді.

І тут не питання експертизи українців, бо в нас цієї експертизи немає. А треба вивчати той досвід, який практично реалізується, наприклад, у Молдові, в Румунії, в деяких інших країнах.

Тобто доводиться дивитися на чужі кейси і вже під них підлаштовувати свої рішення.

Скільки ще чекати

На завершення всього цього процесу потрібно ще трохи часу.

У робочій групі говорять про приблизно місяць або навіть півтора. І це тільки для того, щоб довести текст до фінальної версії.

Після цього – ще окрема історія з ухваленням.

Джерело: 5692.com.ua

У кількох великих містах України опалення вже почали вимикати. Зокрема, у Дніпрі та Кривому Розі сезон фактично завершили.

Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа. За його словами, система вже працює не в повному режимі – залишили лише окремі об’єкти.

Дніпро та Кривий Ріг завершили опалювальний сезон. Працюють лише котельні, які живлять школи, садочки та лікарні.

Тобто для більшості мешканців батареї вже охололи.

Чому вирішили не тягнути до квітня

Причина доволі проста – погода. На вулиці теплішає, і тримати централізоване опалення далі, по суті, немає сенсу.

До речі, за словами чиновників, до кінця тижня аналогічні рішення мають ухвалити й інші міста з централізованим теплопостачанням.

Тобто процес пішов. І швидко.

Що відбувається у Києві

У столиці трохи інший сценарій, але загальний напрям той самий.

У Києві почнуть поступово відключати тепло з 24 березня. Таке рішення ухвалила міська влада, і пояснення тут теж цілком прагматичне.

Виважене та своєчасне рішення про завершення опалювального сезону впливає і на те, щоб кияни не сплачували зайве за послугу опалення в умовах потепління.

Тобто мова не лише про температуру за вікном, а й про платіжки.

Соціальні об’єкти ще залишаються з теплом

Водночас не все вимикається "під нуль".

Є винятки:

• лікарні;
• дитячі садочки;
• школи;
• пологові будинки.

Їх відключатимуть окремо – за заявками керівників. Тобто якщо десь ще холодно або є потреба, тепло можуть залишити.

Що далі

Якщо дивитися ширше, ситуація виглядає досить типовою для кінця березня. Потепління приходить раніше – відповідно і опалювальний сезон завершується швидше.

Хоча, якщо згадати попередні роки, іноді буває інакше: вимкнули – а потім різке похолодання. Але поки що, схоже, вирішили не ризикувати і не тримати тепло "про запас".

Джерело: 5692.com.ua

Останні дні на фронті стали гарячішими. Російські підрозділи, схоже, вирішили скористатися погодою і активізували наступ одразу на кількох ділянках. Про це розповів президент Володимир Зеленський після наради з військовим керівництвом.

Погода як фактор війни

Як пояснюють, більш-менш стабільні погодні умови дали можливість противнику діяти активніше. Менше багнюки – більше руху техніки.

І от результат: спроби наступу одразу на кількох напрямках.

Але тут є нюанс.

Втрати, які говорять самі за себе

За словами президента, просування як такого росіяни не показали. Зате втрати – суттєві.

Тільки за ці сім днів уже більш ніж 8 тис. убитих і важкопоранених російських солдатів.

Цифра, м’яко кажучи, велика. І вона, фактично, головний підсумок цих атак.

Кадрові рішення у російській армії

Цікава деталь, яка з’явилася після аналізу ситуації. У самій Росії почали "чистки" серед командирів.

Йдеться про звільнення на рівні бригад. Причина – реальна картина на фронті, яка, судячи з усього, не збіглася з очікуваннями керівництва.

Тобто, умовно кажучи, коли паперові "успіхи" стикаються з реальністю – хтось втрачає посаду.

Де саме тривають атаки

За словами Зеленського, ворог намагається тиснути одразу в кількох регіонах:

• Харківська область;
• Сумська область.

Крім того, окремо згадується олександрівський напрямок. Там, як повідомляється, українські десантники дають серйозну відсіч.

Що відбувається на передовій

Якщо коротко – ситуація напружена, але без проривів з боку противника.

Російські війська пробують тиснути, шукати слабкі місця, діяти швидше. З іншого боку, українські сили тримають позиції і завдають втрат.

І от тут виходить досить показова картина: активність зростає, а результат – не дуже.

Джерело: 5692.com.ua