«У минулому я вчитель математики, але багато працювала онлайн вдома та жила у великому місті. Почала мріяти про життя в селі – і от 7 листопада 2025 року придбала хату в селі», – так Ельміра описує початок своєї нової історії.

Вона запустила YouTube-канал, де ділиться перетворенням старого помешкання на справжній дім.

Разом з чоловіком і донькою вони взялися за бюджетний ремонт власними руками. Чисте повітря, природа навколо, город – усе те, про що мріяла жінка.

Що вона отримала за п'ять тисяч доларів

Подвір'я зустріло нових господарів горами сміття. Пляшки, непотріб, розвалені сараї.

«Запах кіз відчувався ще до того, як їх побачиш», – пригадує Ельміра.

На території стояв дерев'яний туалет, який тримався хіба що на чесному слові. Поряд – старий холодильник, металобрухт, цегла, розбитий шифер. Усе це довелося розбирати й викидати вручну. Сараї розвалювалися на очах.

«Таке враження, що тут нікого не прибирали. Смердить так, ніби там жили кози. Хатка маленька всього 23 квадрати, але неподребу винесли, наче з трьох квартир. Під час прибирання знаходила монети, ікони, навіть нову сорочку, якій 20 років», – ділиться господиня.

Речі попередніх власників, старі меблі, сміття – усе це потрібно було розібрати й винести. Будинок складався лише з 23 квадратних метрів, але враження було, ніби прибирають цілий багатоповерховий під'їзд. Втім, Ельміру це не зупинило.

Цікаво, що саме ця маленька хатинка коштувала Ельмірі п'ять тисяч доларів. І підписники не змовчали.

«Я свою даром би віддала»

Коментарі посипалися одразу:

«Щось задорого»

«О боже, як дорого, вона така маленька»

«Дивлячись, в якому місті куплена»

Хтось навіть поділився власним досвідом:

«У нас, в селах на Вінниччині, ряди пустих хат стоять. Я свою даром би віддала, після тітки дісталась»

Інші припускали:

«Хата добра, але, як кажуть, без зручностей»

«За 5 тисяч доларів таку маленьку хатинку, – це, майбуть, під Києвом купили або в Ужгороді»

На останнє зауваження Ельміра коротко відповіла:

«Дніпропетровська область»

Критика не зупинила жінку. Вона продовжує ремонт, облаштовує город і ділиться порадами з тими, хто теж мріє про життя в селі. Заробляє вона тепер на YouTube-каналі, розповідаючи про кожен етап трансформації. Кожне відео – новий крок до мрії.

Джерело: 5692.com.ua

За результатами опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології, більшість громадян допускає можливість мирної угоди з Росією навіть у тому випадку, якщо вона міститиме територіальні компроміси.

Якщо точніше – 61% опитаних сказали, що могли б підтримати такий варіант. Але важливо розуміти: люди погоджуються не на будь-який мир.

За яких умов українці готові підтримати мир

Соціологи запропонували респондентам уявити певний сценарій. Мовляв, що як буде мирна угода, але разом із кількома ключовими умовами.

І ось ці умови виглядали так:

• вступ України до Європейського Союзу до 2027 року;
• можливі територіальні компроміси;
• серйозні міжнародні гарантії безпеки;
• великий план економічного відновлення країни після війни.

Тобто мова не лише про припинення бойових дій. Люди, по суті, дивляться ширше – на те, що буде далі з країною, з економікою, із безпекою.

І от якщо всі ці фактори присутні, більшість опитаних сказали, що підтримали б припинення війни.

Як відповіли респонденти

Якщо розкласти результати опитування по цифрах, картина така:

• 61% підтримали б подібну мирну угоду;
• 10% виступають проти;
• 21% кажуть, що не брали б участі у голосуванні;
• 9% не змогли визначитися.

Тобто позиції різні. Іноді навіть дуже різні.

Хтось категорично проти будь-яких компромісів — і таких теж немало. Інші ж допускають певні поступки, але лише за умови, що країна отримає серйозні гарантії безпеки.

Про що говорять соціологи

Фахівці, які проводили дослідження, звертають увагу на один момент.

Результати не означають, що люди готові погодитися на будь-які умови миру. Швидше навпаки – суспільство говорить про завершення війни лише тоді, коли є чіткі гарантії безпеки та підтримка міжнародних партнерів.

Тобто питання стоїть не лише в самому припиненні бойових дій, а й у тому, що буде після цього.

Контекст: війна триває вже кілька років

Повномасштабна війна Росії проти України триває вже кілька років. І вона досі залишається однією з головних тем світової політики.

Останнім часом усе частіше обговорюють різні сценарії переговорів. Іноді вони звучать доволі обережно, іноді – досить гучно.

Говорять про можливі компроміси. Про гарантії безпеки. Про роль США, Європи та інших партнерів.

Це складні питання. Дуже складні.

Чому думка українців важлива

Вона може впливати на політичні рішення і на переговорну позицію України на міжнародній арені. Бо будь-яка стратегія – так чи інакше – повинна враховувати те, як думають люди всередині країни.

Соціологічні опитування в цьому сенсі працюють як своєрідний зріз настроїв. Вони не дають остаточних відповідей, але показують напрямок – куди рухаються суспільні думки.

Джерело: 5692.com.ua

Якщо до кінця березня Верховна Рада не виконає вимоги Міжнародного валютного фонду – країна залишиться без критично важливих грошей. Програма на 8,1 млрд доларів. Без неї економіка може зіткнутися з дефіцитом уже в найближчі місяці, пише Bloomberg.

Фонд наполягає не лише на податкових змінах – це цілий пакет реформ, від яких залежить стабільність бюджету в умовах війни. Bloomberg повідомив 17 березня: МВФ досі чекає на рішення від українського парламенту. Втім, у Раді виникли серйозні проблеми з голосуванням. Частина депутатів фактично блокує ухвалення ключових законопроектів.

Це може паралізувати роботу парламенту саме тоді, коли кожен день на вагу золота. Мова про підвищення податків для бізнесу та домогосподарств – непопулярні кроки на п'ятому році війни.

Рада блокує рішення

«Я можу сказати, що я обеспокоена», – заявила постійний представник МВФ в Україні Присцилла Тофано.

Представники Фонду на чолі з Гевіном Греєм мають розпочати зустрічі з народними обранцями вже 18 березня. Часу обмаль. За інформацією агентства, затримки пов'язані з політичним протистоянням і фактичною демонстрацією непокори президенту Володимиру Зеленському. Президент, коментуючи ситуацію, не обирав дипломатичних формулювань – заявив, що готовий обговорювати зміни в законодавство, зокрема щодо мобілізації, і жорстко натякнув депутатам на відповідальність.

«Якщо ви не служите державі в парламенті – тоді служите державі на фронті», – сказав він.

За його словами, підтримка законопроектів у парламенті більше не є гарантованою. Частина опозиції не додає голосів навіть за несрочні рішення. Це ускладнює процес ухвалення будь-яких законів.

Що вимагає МВФ

Серед ключових змін, на яких наполягає Фонд – підвищення податків на спрощеній системі оподаткування. Також йдеться про зниження порогу для оподаткування міжнародних посилок. Це має збільшити надходження до бюджету та закрити «сірі» схеми через маркетплейси. МВФ також вимагає інституційних змін: кадрових призначень на митниці та в державних банках. Частина цих рішень уже прострочена.

Це лише посилює напругу у відносинах з міжнародними партнерами. Березень 2026 року (нагадаємо, програма розрахована до 2027-го) стає ключовим не лише через поточні ризики – це більш широкий контекст співпраці України з МВФ. За понад 30 років партнерства Фонд фактично став фінансовим «якорем» для країни. Україна співпрацює з МВФ з 1994 року і за цей час отримала десятки мільярдів доларів підтримки.

Сьогодні це співробітництво критичне. В умовах війни держава самостійно здатна фінансувати переважно оборонні витрати. Решту бюджету значною мірою покривають за рахунок міжнародної допомоги. Саме тому МВФ наполягає на виконанні так званих «березневих маяків» – податкові зміни для збільшення доходів бюджету, боротьба з «сірими» схемами, можливе розширення бази ПДВ, а також закріплення військового збору як стабільного джерела надходжень.

Експерти зазначають: проблема не в самій співпраці з МВФ, а в системному невиконанні програм. Саме це роками утримує Україну в залежності від зовнішнього фінансування. У нинішніх умовах зрив дедлайнів може мати ефект доміно – затримка траншів МВФ, скорочення допомоги ЄС і загальне падіння довіри міжнародних партнерів.

Україна вже отримала 1,5 млрд доларів у рамках цієї програми. Решта залежить від виконання вимог. Фактично березень стає тестом на спроможність України виконувати взяті зобов'язання. Від цього залежить не лише чергове фінансування, а й макрофінансова стабільність, курс гривні та можливість утримувати економіку в умовах війни.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні планують запустити доволі цікавий механізм захисту від фінансових шахраїв. Йдеться про можливість самостійно заборонити оформлення кредитів на власне ім’я. Так, буквально – людина зможе сама поставити обмеження, і жоден банк чи мікрофінансова організація не зможе видати позику.

Про це розповіла членкиня парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк.

Суть ініціативи, якщо коротко, така: людина, яка не планує брати кредити, зможе заздалегідь закрити для себе таку можливість. І все. Ніяких позик на її дані — навіть якщо хтось дуже захоче їх оформити.

Як це працюватиме на практиці

Передбачають два варіанти. Нічого складного.

• перший: активувати самозаборону через застосунок "Дія";
• другий: написати заяву у ЦНАП.

Після цього інформація автоматично потрапить до спеціального реєстру. Його, як очікується, адмініструватиме Національний банк України.

Фактично це виглядатиме приблизно так: людина натискає одну кнопку – і система фіксує, що вона не хоче брати кредити.

Минулого року був ухвалений за основу законопроєкт про бюро кредитних історій, що є частиною масштабних змін на ринку кредитування. Документ передбачає запуск в Україні механізму самозаборони на отримання кредитів, – пояснила Василевська-Смаглюк.

І далі вже працює сама система.

Що зміниться для банків

Після внесення інформації до реєстру бюро кредитних історій бачитимуть, що людина встановила обмеження. А отже – видавати їй кредит не можна.

Схема, насправді, доволі логічна. Банк перевіряє клієнта. Якщо бачить заборону – кредит просто не оформлюється.

Навіть якщо хтось намагається використати чужі документи чи персональні дані.

Тобто така собі фінансова "страхівка".

І, чесно кажучи, багатьом вона могла б знадобитися.

Чому взагалі виникла така ідея

Останнім часом випадків кредитного шахрайства стало значно більше. Схеми різні, але суть одна – шахраї оформлюють кредити на чужі дані.

Іноді достатньо доступу до телефону або онлайн-банкінгу. Буває й таке, що людина навіть не підозрює, що на неї вже "повісили" кілька швидких позик.

А потім починаються дзвінки від колекторів, листи, вимоги повернути борг. І доводь потім, що ти нічого не брав.

Тому новий механізм, по суті, має перекрити одну з найпопулярніших шахрайських схем.

Окрема історія – військові

Політики також говорять, що нова система особливо важлива для військовослужбовців.

Це допоможе боротися із шахраями, які сьогодні беруть кредити, а платити доводиться тій особі, на яку було оформлено позику. Зокрема ми захищаємо наших військовослужбовців та членів їхніх родин, – зазначила Василевська-Смаглюк.

За її словами, бувають ситуації, коли військові перебувають на передовій, втрачають телефони або не мають до них доступу. А далі – неприємний сценарій: хтось отримує доступ до банківських сервісів і оформлює кредити.

Такі випадки, на жаль, вже траплялися.

Коли це може запрацювати

Щоб система реально почала працювати, Верховна Рада має остаточно ухвалити законопроєкт №14013. Наразі документ уже підтримали за основу.

Його ще доопрацьовують – це стандартна процедура.

Після другого читання і набуття чинності закону новий механізм можуть запустити.

І тоді, ймовірно, оформити кредит на чужі дані стане значно складніше.

Джерело: 5692.com.ua

Останніми днями в інформаційному просторі активно обговорювали слова президента про можливу мобілізацію народних депутатів. Дехто сприйняв це буквально – мовляв, парламентарів можуть почати примусово відправляти до війська.

Але, як пояснюють у Верховній Раді, сенс заяви був трохи інший.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що окремі фрази президента Володимира Зеленського у публічному просторі опинилися вирваними з контексту. Через це, каже він, сама ідея була подана дещо перекручено.

Про що насправді говорив президент

За словами Арахамії, якщо слухати виступ повністю, то йшлося не про обов’язкову мобілізацію депутатів.

Мова була про принцип, який зараз фактично діє для всієї країни. Під час війни людина або працює і підтримує економіку, або безпосередньо бере участь у захисті держави.

Політик пояснив це так:

Ми ознайомилися зі словами президента повністю. Він сказав, що депутат або працює, або воює. Як і кожен громадянин України. Ми про це говорили багато разів, що зараз в Україні ти або працюєш, сплачуєш податки, приносиш користь обороні, або стоїш на обороні на фронті.

Тобто, якщо говорити простіше, ідея стосується загального принципу відповідальності під час війни.

Чи хочуть депутати йти до війська

Цікаво, що подібні розмови у парламенті виникають не вперше. Деякі народні депутати вже раніше говорили про готовність служити у війську.

І такі випадки справді є.

За словами Арахамії, частина парламентарів навіть зараз допомагає військовим підрозділам – хтось займається постачанням, хтось вирішує організаційні питання або допомагає з документами.

Але формально вони залишаються народними депутатами.

Юридичне обмеження

Тут виникає один нюанс. Досить важливий.

Чинне законодавство фактично не дозволяє народному депутату одночасно бути військовослужбовцем. Тобто людина або має мандат у Верховній Раді, або служить у Збройних силах.

Поєднати ці дві ролі зараз не вийде.

Саме тому, за словами політика, якщо парламент і говоритиме про таку можливість, то спочатку доведеться змінювати законодавство.

Про які зміни може йтися

Арахамія пояснив, що слова президента слід сприймати швидше як сигнал до дискусії. Можливо, до обговорення нових правил.

Ідея така: теоретично можна прописати в законі механізм, який дозволить депутатам проходити військову службу, не втрачаючи при цьому мандат.

Поки що це лише тема для розмови. Не більше.

Звідки взялася сама історія

Дискусія активізувалася після заяви Володимира Зеленського, яку він зробив 14 березня. Тоді президент сказав, що депутати повинні або працювати в парламенті, або можна обговорити зміни до законодавства щодо мобілізації.

Йшлося про можливість створити умови, за яких парламентарі зможуть служити.

А перед цим, 13 березня, з’явилося інтерв’ю першого заступника голови фракції "Слуга народу" Андрія Мотовиловця. У розмові він зазначив, що приблизно 40 народних депутатів потенційно готові скласти свої мандати.

Саме після цього тема служби депутатів у війську знову опинилася у центрі політичних розмов.

Джерело: 5692.com.ua

На кухні все просто: звичайний ніж затупився – береш точильний камінь, кілька рухів, і знову ріже як треба. А от із блендером ситуація інша. Його леза заховані, мають дивну форму, інколи ще й розташовані під кутом. Підлізти до них точилом… ну, майже нереально.

І тут виникає цікава кухонна хитрість, про яку періодично згадують у побутових порадах. Виявляється, допомогти може звичайна яєчна шкаралупа. Так, та сама, що зазвичай летить у смітник після сніданку.

У чому секрет звичайної шкаралупи

Справа в її складі. Шкаралупа майже повністю складається з карбонату кальцію – твердого матеріалу, який поводиться як дуже дрібний абразив. Якщо простіше, то дрібні шматочки працюють приблизно як ніжний наждак.

Коли блендер працює на високій швидкості, ці частинки хаотично обертаються навколо лез. Вони ніби полірують метал, прибирають мікроскопічний затуплений шар і паралельно зчищають старий наліт, який часто накопичується на ножах.

До речі, про наліт часто забувають. А він теж робить леза менш ефективними.

Що потрібно підготувати

Перед тим як почати, шкаралупу краще трохи підготувати.

Нічого складного:

• візьміть шкаралупу від 2–3 яєць;
• добре її промийте від залишків білка;
• висушіть.

Сушити можна по-різному: у духовці кілька хвилин, на батареї або навіть просто на підвіконні. Головне, щоб вона була сухою і крихкою.

Є ще маленька деталь. Шкаралупа від сирих яєць зазвичай міцніша, тому працює трохи краще.

Як саме точити леза блендера

Далі все відбувається буквально за хвилину.

Ось проста схема:

• покладіть підготовлену суху шкаралупу в чашу блендера;
• додайте приблизно одну столову ложку холодної води;
• увімкніть блендер на максимальну швидкість;
• дайте йому попрацювати 30–40 секунд.

Якщо мова про стаціонарний блендер, чашу іноді варто легенько струсити. Так шматочки шкаралупи перемелюються рівномірніше.

Що зробити після процедури

Після цього блендер потрібно добре промити. Багато води, звичайна губка – і все. Шкаралупа досить легко вимивається.

А щоб перевірити результат, іноді радять невеликий кухонний тест: подрібнити картопляні шкірки. Вони одразу показують, чи леза стали гострішими.

Якщо все спрацювало, блендер почне працювати помітно швидше й чистіше.

Маленькі кухонні хитрощі

Іноді такі дрібниці справді полегшують побут. Не потрібно нести техніку в сервіс, купувати нові ножі чи розбирати пів приладу.

Проста шкаралупа – і леза можуть ще довго працювати нормально.

Джерело: 5692.com.ua

У Міністерстві розвитку громад та територій вирішили створити окрему робочу групу. Її завдання – продумати, як у майбутньому можна буде відновити роботу українських аеропортів і повернути цивільні рейси.

Це передбачено наказом №511. Якщо говорити простіше, група має зібрати фахівців з різних сфер і напрацювати пропозиції: що робити, з чого починати, які ризики врахувати.

Бо авіація – складна система. Тут одним рішенням усе не запускається.

Що саме обговорюватимуть

Передусім ідеться про два великі питання.

• Перше – як відновити польоти цивільної авіації у повітряному просторі України.
• Друге – як захистити саму авіаційну інфраструктуру. Аеропорти, системи управління польотами, технічні служби.

Безпека тут стоїть на першому місці. І це зрозуміло.

Робоча група працюватиме як консультативний орган при міністерстві. Тобто вона не відкриватиме аеропорти і не ухвалюватиме фінальні рішення. Її завдання — підготувати пропозиції, різні варіанти дій, оцінити ситуацію.

Хто увійшов до групи

Склад групи доволі широкий. Там не лише чиновники.

До роботи залучили представників кількох структур:

• Міністерства розвитку громад та територій;
• Міністерства оборони;
• Державної авіаційної служби;
• ДСНС;
• Служби безпеки України.

Окрім цього, у групі працюватимуть керівники українських аеропортів і державних підприємств, які відповідають за функціонування авіаційної галузі.

Інакше кажучи, люди, які добре знають, як ця система працює на практиці.

Хто координує роботу

Очолив групу заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач.

До обговорень також долучилися керівники великих аеропортів країни. Серед них, зокрема:

• генеральний директор міжнародного аеропорту "Бориспіль" Олексій Дубревський;
• генеральна директорка міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького Тетяна Романовська.

Також у роботі бере участь керівник державного підприємства з обслуговування повітряного руху України Андрій Ярмак.

Це, до речі, важлива ланка системи – саме ця служба відповідає за управління повітряним рухом.

Як проходитиме робота

Ніякої складної бюрократичної схеми тут не вигадували. Основний формат – засідання.

Вони можуть проходити як очно, так і онлайн. Усе залежить від обставин.

На цих зустрічах обговорюватимуть різні речі: технічний стан аеропортів, взаємодію з військовими структурами, безпеку польотів, готовність інфраструктури.

Після обговорення члени групи голосуватимуть за пропозиції. Якщо більшість присутніх підтримує рішення – його вважають погодженим.

Далі ці рекомендації передаються керівництву міністерства.

Чому до цього повернулися саме зараз

Після початку повномасштабної війни українське небо для цивільних рейсів закрили. Це було очевидне рішення – ризики занадто великі.

Але авіація для країни важлива. Це і міжнародні перевезення, і бізнес, і туристичні потоки, і взагалі частина економіки.

Тому зараз, схоже, почали думати наперед. Щоб у той момент, коли безпекова ситуація дозволить, не починати все з нуля.

Інакше кажучи, планують заздалегідь.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні й надалі діє загальна мобілізація – щонайменше до 4 травня 2026 року. Це пов’язано з продовженням воєнного стану, тому правила військового обліку і вручення повісток залишаються актуальною темою для багатьох чоловіків.

Час від часу законодавство у цій сфері коригують або уточнюють. І зараз знову заговорили про зміни. Йдеться про процедуру вручення повісток та подальші дії територіальних центрів комплектування.

Що пропонують змінити

Військовий юрист Тарас Боровський пояснив деталі законопроєкту, який подав народний депутат Сергій Гривко. У документі, зокрема, пропонують заборонити представникам ТЦК застосовувати силу під час мобілізаційних заходів.

Як пояснює юрист, ідея така: повістка має вручатися людині під час особистої зустрічі, але це буде саме виклик до центру комплектування. Тобто фактично повідомлення про необхідність з’явитися до ТЦК.

І тут є один нюанс.

У документі не прописують точну дату явки безпосередньо в самій повістці. Через це, як пояснює Боровський, її можуть вручити з різними строками – наприклад:

• із вимогою прийти вже наступного дня;
• або через кілька днів;
• інколи навіть із довшим проміжком часу.

Тобто все залежатиме від конкретної ситуації.

Що буде, якщо не з’явитися

Водночас для громадян передбачені чіткі зобов’язання. Якщо людина отримала повістку, але не з’явилася до ТЦК протягом 14 днів, центр комплектування має право оформити адміністративне порушення.

Механізм виглядає приблизно так:

• складається відповідна постанова;
• накладається штраф;
• дані людини вносять до реєстру "Оберіг".

До речі, цей реєстр синхронізований із застосунком "Резерв+". Тобто інформація може відображатися і там.

Після цього, за словами юриста, керівник ТЦК може звернутися до поліції. Уже поліція має право провести адміністративне затримання та доставити громадянина до центру комплектування.

Боровський підкреслює важливий момент: відповідальність за неявку існує й зараз. Законопроєкт, по суті, не вигадує нове покарання, а швидше деталізує саму процедуру.

Які повістки можуть вручати

У 2026 році чоловіки можуть отримувати кілька різних типів повісток. І це теж іноді плутають.

Йдеться про такі варіанти:

• для уточнення військово-облікових даних;
• для проходження військово-лікарської комісії;
• мобілізаційне розпорядження;
• виклик на відправку до війська.

Тобто не кожна повістка означає негайну мобілізацію. Часто це лише етап перевірки даних або медичного огляду.

Ще одна деталь – вручати повістки можуть не лише працівники ТЦК. Закон дозволяє це робити також представникам місцевих адміністрацій, підприємств, СБУ та деяких інших органів.

Місце вручення теж не обмежується. Повістку можуть передати:

• вдома;
• на роботі;
• у навчальному закладі;
• у громадському місці.

І час доби, до речі, також не має значення.

Чому виникають суперечки навколо мобілізації

Тема мобілізації залишається однією з найбільш чутливих у суспільстві. Історик Ярослав Грицак звернув увагу на проблему відчуття справедливості.

На його думку, сьогодні в Україні частково порушений баланс – люди бачать, що мобілізація іноді відбувається нерівномірно. Коли одні громадяни служать, а інші намагаються уникнути призову через статус або гроші, система починає давати збої.

Грицак підкреслює: під час війни суспільству потрібна максимальна солідарність. Без цього мобілізаційний механізм працює значно гірше.

Війна ресурсів

Ветеран Микола Мельник також висловив свою позицію щодо ситуації з мобілізацією. Він нагадує просту, але жорстку реальність: будь-яка війна – це боротьба ресурсів.

І серед усіх ресурсів найважливішими залишаються люди.

Саме тому, на його думку, Україні доводиться шукати нові підходи до мобілізації. Зокрема – змінювати або вдосконалювати роботу територіальних центрів комплектування.

Джерело: 5692.com.ua

Останніми днями тема бензину й дизеля знову на слуху. Хтось переживає через ціни, хтось – через можливий дефіцит. Але, якщо коротко, зараз ситуація виглядає значно спокійнішою, ніж це іноді здається з новин чи чуток.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зібрала представників найбільших мереж автозаправних станцій і кількох державних структур, щоб розібратися, що насправді відбувається на ринку. До розмови долучилися фахівці з Мінекономіки, Міненерго, Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби.

Говорили про запаси пального, імпорт із-за кордону і взагалі про те, як переживає ринок останні коливання. За словами учасників зустрічі, ресурсів вистачає, а хвиля нервових закупівель, яка час від часу виникає – коли люди починають масово заправлятися "про запас" – поступово стихає.

Пальне для оборони і посівної

Під час наради Свириденко наголосила: головне завдання зараз – щоб пальне було у тих, кому воно критично необхідне. Передусім це військові, рятувальники, медики та інші екстрені служби.

І ще один момент – аграрії. Весна, посівна кампанія вже фактично стартує, техніка працює щодня, тому без стабільного постачання дизеля сільське господарство просто не зможе нормально працювати.

Провели нараду з операторами паливного ринку та скоординували забезпечення ресурсами українських АЗС за участі Мінекономіки, Міненерго, Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби. Наша мета – забезпечити пальним усіх споживачів. Безумовним пріоритетом залишається безперебійне постачання для Сил оборони, екстрених служб, а також для сільськогосподарських виробників у зв’язку з початком посівної, – зазначила прем’єрка.

Запаси і нові поставки

До речі, оператори АЗС на зустрічі розповіли, що мають не лише поточні запаси пального. Уже заплановані й нові поставки з-за кордону, які очікуються у квітні.

Тобто логістика працює, контракти є, бензин і дизель завозять. Якщо говорити зовсім просто – ринок не стоїть на паузі і не живе "з останніх резервів".

Чому згадують Близький Схід

Окрема тема – ціни. Вони, як відомо, залежать не лише від того, що відбувається всередині країни. На паливний ринок дуже сильно впливають світові події. І зараз, наприклад, багато говорять про напруження на Близькому Сході.

Саме через такі фактори державна компанія "Укрнафта", яка входить до групи "Нафтогаз", продовжує орієнтуватися на міжнародні тенденції, формуючи свої ціни на бензин і дизель. Часто саме на них дивляться інші учасники ринку.

"Укрнафта", за словами Свириденко, і надалі тримає орієнтир для вартості пального, враховуючи зміни на світових ринках нафти.

За цінами все ж стежитимуть

Попри відносну стабільність, уряд вирішив не послаблювати контроль. Антимонопольному комітету та Держпродспоживслужбі доручили й надалі перевіряти ситуацію з цінами на АЗС.

Якщо раптом десь з’являться ознаки змови або необґрунтованого підвищення вартості – реагуватимуть. Але водночас у Кабміні підкреслюють: контроль не має перетворюватися на зайвий тиск на бізнес.

Домовилися тримати ситуацію під контролем

Під кінець зустрічі урядовці та керівники великих паливних компаній узгодили подальші дії. Йдеться, швидше, про постійну координацію – обмін інформацією про запаси, поставки, ситуацію на ринку.

Бо, як показує досвід останніх років, ринок пального іноді реагує дуже різко. А от коли всі учасники бачать повну картину і тримають контакт – працювати значно спокійніше.

Джерело: 5692.com.ua

Коли ракета летить у бік українського міста, здається, що це суто російська зброя. Але насправді все значно складніше. Президент України Володимир Зеленський заявив, що в кожній такій ракеті може бути щонайменше шість десятків іноземних компонентів. І ці деталі потрапляють до Росії, м’яко кажучи, не зовсім законними шляхами – через обхід санкцій, через посередників, через схеми, які давно всім відомі.

Фактично виходить дивна картина: деталі виробляють у різних куточках світу, вони проходять довгий ланцюг постачання, а закінчується цей шлях у російській зброї. У тій самій зброї, яка потім б’є по українських містах.

Схеми, про які знають

За словами президента, канали постачання вже не є таємницею. Про них говорять експерти, спецслужби, журналісти.

Але є одна проблема – ці схеми досі працюють.

Саме тому Зеленський наголошує: недостатньо просто оголосити санкції. Їх потрібно контролювати. Бо інакше обмеження існують лише на папері, а деталі все одно знаходять дорогу до російських заводів.

І, якщо чесно, це виглядає майже як тіньова логістична мережа – складна, багаторівнева, із десятками посередників.

Тиждень масованих атак

Якщо подивитися на цифри, картина стає ще більш тривожною.

За останній тиждень Росія здійснила:

• понад 1770 атак дронами;
• більше 1530 авіаційних бомб;
• 86 ракетних ударів.

І серед цих ракет понад два десятки були балістичними.

Це не просто статистика. Кожен такий запуск — це ще одне нагадування про те, що санкційна система у світі має прогалини. І ці прогалини, очевидно, активно використовує Москва.

Технології подвійного призначення

Україна зараз прямо говорить партнерам: потрібно жорсткіше контролювати експорт технологій. Особливо тих, які можуть використовуватися і в цивільній сфері, і у військовій.

Йдеться про електроніку, мікрочипи, навігаційні системи – усе те, без чого сучасна ракета, по суті, не працює.

Зеленський підкреслює, що ліквідація таких тіньових ланцюгів постачання могла б суттєво зменшити кількість атак. Бо якщо немає компонентів – немає і нових ракет.

Ракета як символ глобальної проблеми

У цьому є певний символізм. Кожна ракета, що падає на українську землю, фактично складається з деталей, зроблених у різних країнах світу.

Вона ніби зібрана по шматках – десь один мікрочип, десь інший модуль, десь система навігації.

Але в результаті вся ця технологічна мозаїка перетворюється на інструмент терору, який використовує Кремль.

І саме тому, як наголошує українська влада, відповідальність лежить не лише на Росії. Світ теж має зробити свою частину роботи – перекрити ті канали, через які ця зброя продовжує народжуватися.

Джерело: 5692.com.ua