У Дніпрі за минулу добу надійшло повідомлення про замінування трьох об’єктів інфраструктури.
Серед яких ТЦ “Terra”, ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, головного офісу ТОВ “РУШ”.
Поліція обстежила 3 приміщення, проте жодних вибухових предметів не було знайдено.
Інформація про замінування не підтвердилась.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;
У Дніпрі тимчасово змінять роботу громадського транспорту. Обмеження пов’язані з ремонтом трамвайної колії. Вони торкнуться низки тролейбусних і автобусних маршрутів.
3 квітня 2026 року в зв’язку з тимчасовим перекриттям проїзної частини по Самарському мосту для виконання робіт з ремонту дорожнього покриття автобуси №5, №7, №7К, №21, №22, №27 курсуватимуть в об’їзд через вул. Німецьку – Усть-Самарський міст – вул. Сонячну Набережну, далі – за своїми маршрутами.
У зв’язку з першим етапом ремонту трамвайної колії на перехресті просп. Богдана Хмельницького та вул. Чорних Запорожців діятимуть зміни у русі громадського транспорту:
Через тимчасове перекриття проїзної частини по вул. Князя Володимира Великого для виконання робіт з ремонту мережі зливової каналізації:
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;
Російські війська сьогодні вночі та під ранок, 3 квітня, атакували кілька громад Дніпропетровської області, зокрема під ударом був й Павлоград.
Про це повідомив очільник Дніпро ОВА Олександр Ганжа.
“Майже 30 разів ворог атакував чотири райони області ракетами, безпілотниками та артилерією.
▪️У Павлограді та Верхівцевому Кам'янського району через російські удари пошкоджена інфраструктура.
▪️Понівечена інфраструктура і на Нікопольщині. А ще — п'ятиповерхівки. Ворог поцілив по райцентру, Марганецькій, Покровській, Мирівській, Червоногригорівській громадах.
▪️На Криворіжжі росіяни атакували Зеленодольську громаду.
▪️Всюди минулося без постраждалих,”— написав Олександр Ганжа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Через загрозу обстрілів на Дніпропетровщині з 3 квітня змінюють розклад руху деяких електричок;
Європа, схоже, поступово підходить до моменту, коли старі правила вже не працюють. І саме в цьому контексті міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна зробив досить гучну заяву – Україна може не просто отримувати захист, а й сама стати його гарантом.
Йдеться про глибшу інтеграцію у безпекові структури Європи. Не формально, а по-справжньому.
За словами Тсахкни, Україна зараз має те, чого в багатьох країнах просто немає – реальний бойовий досвід. І не десь там теоретично, а щоденний, складний, інколи дуже жорсткий.
Фактично мова про те, що українська армія стала однією з найсильніших у регіоні. І цей фактор вже неможливо ігнорувати.
Справжні гарантії безпеки мають включати членство в НАТО або щось схоже. Це питання не тільки про те, щоб ми захищали Україну, але й про те, щоб країни отримали надійний захист від України, адже зараз вона є найбільшою, найсильнішою та найдосвідченішою військовою силою у нашому регіоні, – зазначив міністр.
Окрема тема, яку підняв естонський дипломат – так звані "сірі зони". Тобто країни, які ніби й не в альянсах, але й не повністю поза ними. І от саме такі території, за його словами, часто стають точками тиску з боку Росії. Вони створюють простір для маневру, де агресія може продовжуватися без прямої відповіді.
Тсахкна прямо говорить: від цього потрібно відходити.
Тут важливий нюанс. Його позиція – це не тільки про захист України як такої.
Мова йде не лише про забезпечення безпеки України, а й про те, щоб Україна, з її безпрецедентним військовим досвідом, надавала гарантії безпеки для Європи, – підкреслив він.
Тобто роль змінюється. Не лише отримувач допомоги, а учасник, який сам формує правила гри.
Джерело: 5692.com.ua
У Міністерстві оборони натякнули: система мобілізації в Україні невдовзі зміниться. Про це повідомили у пресслужбі відомства, коментуючи резонансне вбивство військовослужбовця ТЦК у Львові.
Йдеться не просто про окремий випадок – ситуація змусила знову подивитися на те, як працює вся система. І, схоже, висновки вже зроблені.
У Міноборони прямо дали зрозуміти: недоліки в мобілізації визнають. Але водночас наголошують – це не може бути причиною для насильства.
Система мобілізації потребує змін, і вони будуть впроваджені найближчим часом. Але жодна проблема системи не може виправдовувати вбивство, – зазначили у відомстві.
І тут, якщо задуматися, позиція досить жорстка. Бо фактично підкреслюють: які б не були питання до роботи ТЦК, переходити межу – це вже зовсім інша історія.
Окремо в міністерстві звернули увагу на ще одну деталь, про яку часто забувають. Україна тримається не лише на тих, хто безпосередньо воює.
Є ще велика кількість військових, які не виконують бойових завдань, але забезпечують роботу системи в тилу. І без них, як не крути, все просто зупиниться.
Тому будь-які напади на військових — чи на передовій, чи в мирних містах – розцінюються як дії проти держави.
У відомстві також наголосили: за такі злочини відповідальність буде жорсткою і без варіантів.
Фактично дали зрозуміти – тут не буде "пом’якшення" чи якихось компромісів. Закон один для всіх.
Сам інцидент трапився 2 квітня. У Львові чоловік напав на військовослужбовця територіального центру комплектування з ножем.
Удар виявився смертельним. Медики намагалися врятувати пораненого, але не змогли.
Після нападу зловмисник спробував зникнути. Втім, довго це не тривало – його затримали вже за кілька годин.
Як з’ясувалося, нападником виявився працівник Державної митної служби. Такий поворот, м’яко кажучи, здивував багатьох.
Тепер йому загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі.
І, судячи з усього, справа буде резонансною.
У Міноборони окремо висловили співчуття рідним загиблого військовослужбовця.
Джерело: 5692.com.ua
У Києві відбувся візит європейських міністрів, і, як підкреслив Андрій Сибіга, це була не просто дипломатична поїздка.
Програма вийшла доволі насиченою:
Піднімали конкретні теми – від безпеки до енергетики і навіть підтримки ветеранів.
До Києва приїхала і висока представниця ЄС Кая Каллас. У межах зустрічей виступав і Володимир Зеленський.
У дискусіях брали участь українські урядовці:
Тем багато. І вони, якщо чесно, не з простих: оборона, енергетика, реінтеграція, ветеранська політика.
Окремо зачепили тему відповідальності Росії.
За словами Сибіги, вже 13 держав-членів Ради Європи та ще одна країна готові долучитися до створення спеціального трибуналу за злочин агресії.
Це не швидка історія. Але сам факт, що процес рухається, – показовий.
Паралельно йшли розмови про гроші. І не маленькі.
Обговорювали:
Це, по суті, ключ до довготривалої підтримки України. Бо війна – це не лише фронт, а й економіка.
Сибіга доволі чітко сформулював підхід, який зараз просуває Україна:
Підхід "security first" має остаточно замінити "business as usual". Справжня безпека потребує рішучих дій:
Тобто логіка проста: спочатку безпека – потім усе інше.
Ще одна тема, яка проходила крізь усі обговорення – вступ України до ЄС.
Українська сторона наполягає: рух має бути швидким, але не формальним, а на основі реальних змін.
І тут, до речі, є відчуття, що підтримка з боку Європи зберігається, хоча процес складний.
Окрім загальних зустрічей, Сибіга провів окремі переговори з представниками:
Говорили, зокрема, про фінансову підтримку і координацію дій.
Паралельно Зеленський і Каллас ознайомилися з роботою благодійного фонду "Півник". Такий, ніби невеликий епізод, але він додає контексту – не лише політика, а й гуманітарний напрям.
Сибіга підсумував візит досить емоційно, але по суті:
Цей візит був дуже вчасним. Він не про заяви – а про рішення. Не про символи – а про дії. Від Бучі до конкретних домовленостей у Києві – кожен елемент цього дня довів: Україна залишається в центрі європейського порядку денного.
І ще один акцент: війна не повинна "з’їхати" з фокусу Європи. Бо це, як він каже, не лише українська історія.
Джерело: 5692.com.ua
