Влада наразі не планує опускати планку мобілізаційного віку нижче 25 років. Тобто для молодших чоловіків – без змін. Так само, як і з правилами виїзду за кордон для тих, кому від 18 до 23 років: їх переглядати не збираються.

Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. І, якщо коротко, позиція доволі чітка – зараз ці питання навіть не обговорюють.

Що кажуть в ОП про ситуацію з мобілізацією

За словами Паліси, останні місяці показали певне покращення. Якщо дивитися на загальну картину, то приблизно десять місяців поспіль є позитивна динаміка – і по мобілізації, і по рекрутингу.

Він пояснив це тим, що вдалося закрити частину "дірок" у самій системі призову. Десь підправили процеси, десь підсилили рекрутинг. І це, як не дивно, дало результат.

У нас уже протягом 10 місяців значно краща ситуація стосовно мобілізації і позитивна динаміка, яка дозволяє Силам оборони відчувати себе краще, ніж минулого року, – зазначив він.

Якщо говорити простіше, ситуація не ідеальна, але вже не така напружена, як раніше.

Чи торкнуться зміни молоді до 25 років

Окремо підняли питання молодших чоловіків – тих, кому ще не виповнилося 25. І тут відповідь теж без особливих сюрпризів.

• Ні зниження віку мобілізації;
• Ні нових обмежень чи послаблень щодо виїзду за кордон.

Паліса підкреслив це досить прямо:

На даний момент по обох позиціях – це не розглядається.

Тобто, принаймні зараз, ніяких різких кроків у цьому напрямку не планується.

Що з реформою ТЦК

Паралельно з цим триває робота над реформою територіальних центрів комплектування. Про це згадала прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

За її словами, напрацювання ще тривають. Коли все буде готово – документ покажуть народним депутатам. Яким саме буде цей варіант реформи, поки що не уточнюється.

І тут, чесно кажучи, більше запитань, ніж відповідей. Але, як це часто буває, деталі з'являються вже ближче до фіналу.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський заявив, що Київ уже готується до розмов із європейськими партнерами — мова йде про створення спільної системи протиповітряної оборони. Якщо коротко, ідея така: зробити єдину "парасольку" над країнами, яка зможе швидше реагувати на загрози.

Каже, що вже цього тижня мають відбутися переговори. І, судячи з тону, питання не відкладатимуть у довгий ящик.

Чому це важливо

Зеленський наголошує: інтеграція в європейську систему безпеки – це не просто політична риторика. Це, по суті, стратегічний вибір.

Або Україна стає частиною загальної системи захисту, – або, як він різко висловився, хтось у Європі може опинитися ближче до "русского мира", ніж хотілося б.

Звучить доволі прямо. І, мабуть, не випадково.

Український досвід: що вже є

Як не крути, за роки війни Україна серйозно прокачала свої можливості у сфері ППО. Йдеться не лише про збиття ракет, а й про цілу екосистему:

• робота радарів;
• системи РЕБ;
• координація між різними елементами оборони;
• перехоплення цілей, включно з дронами-камікадзе.

Фактично, це вже не просто окремі рішення, а комплексна система. І саме її Україна пропонує інтегрувати з європейською.

Не тільки Європа: де ще працюють українські рішення

Цікаво, що українські напрацювання вже використовують і за межами континенту. Зокрема, у країнах Близького Сходу.

Серед партнерів:

• Саудівська Аравія;
• ОАЕ;
• Катар.

Там уже працюють українські перехоплювачі. І, схоже, це тільки початок.

Також інтерес проявляють:

• Туреччина;
• Кувейт;
• Оман.

Тобто попит є. І досить серйозний.

Безпека як економіка

Окремий момент, який Зеленський підкреслив – це гроші. Так, саме гроші.

Співпраця у сфері оборони – це не тільки про захист, а й про економіку:

• довгострокові контракти;
• стабільні надходження в бюджет;
• доступ до ресурсів і технологій партнерів.

Він прямо каже: це "паливо" для країни в умовах глобальної нестабільності. І, до речі, спосіб отримати ті види озброєння, яких Україні зараз бракує.

Джерело: 5692.com.ua