У четвер, 23 квітня, жителі Кривого Рогу будуть свідками планового вибуху на великому підприємстві міста. Він буде виконаний згідно з вимогами, а отже контрольованим. Про це повідомив голова Ради оборони міста Олександр Вілкул.

Зазначається, що о 12:00 у виробничих цілях буде проведено плановий вибух у кар’єрі "№3" ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (Інгулецький, Центрально-Міський райони).

Такі вибухи є частиною планових виробничих процесів та контролюються відповідними службами. Наразі немає жодних підстав для занепокоєння серед мешканців та гостей міста, оскільки всі заходи безпеки будуть суворо дотримані.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Має порушення мовлення: у Запоріжжі розшукали чоловіка, який пішов з дому у невідомому напрямку;

Незаконне заволодіння транспортним засобом: слідчі Дніпра повідомили про підозру двом хлопцям;

У Запоріжжі «Ланос» не впорався з керуванням та зіштовхнувся із бетонною опорою.

Більше новин на REPORTER.ua

23 квітня 2026 року у місті Дніпро заплановані тимчасові відключення електропостачання. Це пов’язано з проведенням необхідних технічних робіт для підтримки стабільної та безпечної роботи енергомережі.

Світла не буде у період з 08:00 до 18:00 за адресами:

• вул. Академіка Янгеля: 1, 3, 5;
• вул. Новокримська: 2, 2А, 2Б;
• вул. Братів Горобців: 51, 53;
• вул. Макарова: 1, 1Б, 2А, 4А;
• вул. Надії Алексєєнко: 114.
• вул. 25-ї Січеславської Бригади
• вул. Бочковського Ольгерда
• вул. Брондукова Борислава
• вул. Рейнгарда Олександра
• вул. Заньковецької Марії
• вул. Зелінського Віктора
• вул. Магалевського Юрія
• вул. Шептицького Андрея
• проспект Науки
• Проспект Б.Хмельницького

… та прилеглі:

• вул. Героїв Рятувальників (1, 3, 4, 5, 6, 7, 9,…)
• вул. Армстронга Ніла (25, 29, 31, 33, 35, …)
• вул. Виконкомівська (7)
• вул. Короля Піхоти (3, 4, 23, 24, 25, 26…)
• тупик Лабораторний (1)
• вул. Баскетбольна (10, 1/А, 7/А)
• вул. Лешко-Попеля (7, 17, 18, 19, 20, 2…)
• вул. Ляшко-Попеля (48)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Має порушення мовлення: у Запоріжжі розшукали чоловіка, який пішов з дому у невідомому напрямку;

Незаконне заволодіння транспортним засобом: слідчі Дніпра повідомили про підозру двом хлопцям;

У Запоріжжі «Ланос» не впорався з керуванням та зіштовхнувся із бетонною опорою.

Більше новин на REPORTER.ua

Останніми днями в медіа почали гуляти доволі дивні версії – мовляв, Донбас могли б перейменувати на "Донніленд". Звучить трохи як щось із соцмереж, але тему підхопили серйозні видання, тож питання дійшло й до офіційних коментарів.

Президент Володимир Зеленський відреагував прямо: жодних таких назв у переговорах не було і немає.

Офіційна позиція: тільки конституційні назви

За словами глави держави, у всіх дипломатичних процесах використовується лише те, що закріплено офіційно. Без вигадок.

Як він пояснив, у документах і розмовах звучать виключно стандартні формулювання – Донецька область, Луганська область, територія України.

Під час моїх переговорів інших термінів, ніж Донецька, Луганська області, наш Донбас, територія України, інших термінів немає, – зазначив Зеленський.

Тобто тут, по суті, без варіантів.

Про чутки і "чужі розмови"

Щодо інформації, яка з’являється у ЗМІ, президент зайняв досить стриману позицію. Каже, що не береться коментувати те, що обговорюють інші сторони або що з’являється у неофіційних джерелах.

І додав важливий акцент: головне питання – це не назви.

На мій погляд, головне, щоб Донецька область, Луганська область залишалися українською землею… щоб не було Путінленду, – сказав він.

Тобто сенс розмови — про контроль над територіями, а не про таблички з назвами.

Звідки взявся "Донніленд"

Сама історія з цією назвою, якщо розібратися, пішла з публікації у The New York Times. Там писали про нібито неформальні ідеї, які могли обговорюватися в кулуарах.

За інформацією видання, йшлося про можливу назву, пов’язану з Дональд Трамп. Мовляв, це могло бути своєрідним жестом – апелювати до його амбіцій або інтересу.

Ба більше, у матеріалі згадувалося, що навіть створювалися умовні атрибути – прапор, гімн. Причому, як стверджують джерела, це виглядало скоріше як ідея або експеримент, ніж щось реальне.

Ідея зі "спеціальним статусом"

У центрі цієї історії – не тільки назва. Говорили і про варіант створення території з особливим статусом.

Логіка така: щоб хтось із великих гравців міг подати це як власне досягнення. У статті навіть проводили аналогію з польською ініціативою "Форт Трамп" – коли назвою намагалися привернути увагу США.

Але, якщо дивитися на офіційну позицію Києва, подібні речі на рівні державних переговорів не підтверджуються.

Джерело: 5692.com.ua

У ніч на 23 квітня ворог підступно атакував Дніпро, Кривий Ріг та Нікопольщину.

Про це повідомив очільник Дніпро ОВА Олександр Ганжа.

“Двоє людей загинули, 10 дістали поранень. Понад 20 разів ворог атакував три райони області безпілотниками.

▪️У Дніпрі постраждали 10 людей, двоє – загинули. Четверо – госпіталізовані в стані середньої тяжкості. Серед них двоє дітей – дівчата 9 та 14 років. Понівечені 13-поверхівка, магазин, авто, адмінбудівля, будівля, що не експлуатувалася.

▪️На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Мирівська, Марганецька, Покровська, Червоногригорівська громади. Пошкоджені інфраструктура, приватний будинок, гараж. Постраждала 64-річна жінка. Лікуватиметься амбулаторно.

▪️У Кривому Розі виникла пожежа. Пошкоджена інфраструктура,”– йдеться в повідомленні .

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Має порушення мовлення: у Запоріжжі розшукали чоловіка, який пішов з дому у невідомому напрямку;

Незаконне заволодіння транспортним засобом: слідчі Дніпра повідомили про підозру двом хлопцям;

У Запоріжжі «Ланос» не впорався з керуванням та зіштовхнувся із бетонною опорою.

Більше новин на REPORTER.ua

У парламенті з’явився новий законопроєкт, який стосується теми українофобії. Якщо коротко – пропонують запровадити як адміністративну, так і кримінальну відповідальність за дії чи висловлювання, які принижують Україну, її мову або культуру.

Ідея, як пояснюють автори, не нова, але зараз вона отримала більш конкретне оформлення. Мова йде про захист національної гідності – не на словах, а вже через механізми покарання.

Що саме пропонують у законопроєкті

Документ уже зареєстрований у Верховній Раді. Частина депутатів профільного комітету, як повідомляється, його підтримує – тобто шанси на розгляд є.

Суть ініціативи доволі пряма:

• відповідальність за прояви українофобії;
• можливі штрафи;
• у серйозніших випадках – навіть позбавлення волі.

Йдеться не лише про якісь дії, а й про публічні висловлювання. Тобто слова теж можуть мати наслідки.

За що можуть карати

У законопроєкті окреслюють перелік речей, які можуть вважатися порушенням. Наприклад:

• заперечення існування України як держави;
• приниження української нації;
• знецінення боротьби за незалежність;
• образи мови, культури чи традицій.

Тут важливий момент: покарання буде залежати від тяжкості. Тобто, умовно, один випадок може закінчитись штрафом, а інший – вже серйознішими санкціями.

Деталі, до речі, поки що не повністю розкриті. Це ще процес.

Як визначають українофобію

Окремо в тексті прописано саме поняття. Україніофобію описують як ворожість або зневагу до України – її державності, культури, мови.

Причому наголос робиться на умисності. Тобто мова не про випадкові слова чи помилки, а про свідомі дії або заяви, які мають на меті принизити українську ідентичність.

І тут, якщо подумати, виникає багато нюансів – як це доводити, де межа між критикою і образою. Але це вже питання практичного застосування, яке, ймовірно, ще обговорюватимуть.

Механізм покарання і що далі

У документі також прописують, як саме людей можуть притягати до відповідальності. Йдеться про стандартні юридичні процедури – але з новими підставами.

Поки що законопроєкт на старті. Його ще мають розглянути, обговорити, можливо – змінити. Як це часто буває.

Джерело: 5692.com.ua

У Кремлі знову заговорили про потенційну зустріч між Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським. Формально – двері ніби відкриті. Але якщо придивитися уважніше, там не все так просто.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російський диктатор готовий прийняти президента України "у будь-який момент". Звучить голосно. Проте одразу додається умова, без якої, як кажуть, нікуди.

Не для розмов, а для підписів

Ключова позиція Москви виглядає так: зустріч має сенс лише тоді, коли вже є готові домовленості.

Тобто:

• спочатку переговори на рівні делегацій;
• потім узгоджені документи;
• і лише після цього – зустріч лідерів.

Інакше, як випливає зі слів Пєскова, це просто "розмова заради розмови", яка Кремль не цікавить.

Він сформулював це прямо:

Головне – мета зустрічі. Путін говорив, що він готовий зустрітися в Москві в будь-який момент. Головне, щоб було для чого зустрічатися, і вона може бути тільки для того, щоб фіналізувати домовленості.

Без "фундаменту" – ніяк

Ще один момент, на якому наголошують у Москві – так званий підготовлений "фундамент". Тобто база домовленостей, яка вже напрацьована заздалегідь.

Без цього, за словами Пєскова, Кремль не бачить сенсу у прямих переговорах на найвищому рівні.

І тут виникає цікава деталь. Фактично йдеться про те, що сама зустріч розглядається не як процес пошуку рішення, а як фінальний етап – щось на кшталт підписання готового контракту, де все вже вирішено заздалегідь.

Що це означає на практиці

Якщо перекласти з дипломатичної мови на більш зрозумілу, то позиція виглядає приблизно так:

• спочатку домовтеся про все;
• узгодьте кожен пункт;
• і тільки потім можна зустрічатися.

Тобто простору для "живих" переговорів під час такої зустрічі майже не залишається.

Коротко кажучи, формат пропонується максимально формальний.

Джерело: 5692.com.ua