66-річному жителю Кам’янського району повідомили про підозру у самовільному зайнятті земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги.

За даними слідства, у 2025 році чоловік незаконно зайняв понад 1,3 га землі, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади. Надалі він використовував ділянку для сільськогосподарських робіт: обробив і продискував ґрунт, після чого засіяв територію соняшником.

Слідчі відділення поліції №6 Кам’янського районного управління поліції за погодженням із Жовтоводською окружною прокуратурою повідомили чоловіку про підозру за ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України — самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель.

Наразі триває досудове розслідування.

Більше новин на REPORTER.ua

У Кривому Розі після російського удару по торговельному центру зросла кількість жертв і постраждалих. За даними поліції Дніпропетровської області, наразі відомо про 16 загиблих та 130 постраждалих.

Серед поранених — 23 дитини. Слідчі та криміналісти проводять процедуру ідентифікації тіл загиблих. Ще четверо людей, за повідомленням поліції, вважаються безвісти зниклими.

На місці атаки всю ніч працювали служби поліції. Правоохоронці посилили патрулювання прилеглої території, контролюють доступ до місця події, охороняють вціліле майно та вживають заходів, щоб не допустити мародерства.

Слідчо-оперативні групи, криміналісти, вибухотехніки та інші профільні підрозділи поліції продовжують роботу на місці. Рятувальники ДСНС розбирають завали та проводять аварійно-пошукові роботи.

За інформацією Міненерго, пожежу на площі 9 тисяч квадратних метрів ліквідовано. До робіт залучені рятувальники із семи областей та кінологічні розрахунки.

Пошукова операція триває. Офіційні служби продовжують уточнювати наслідки атаки, тому кількість потерпілих може змінюватися після завершення аварійно-рятувальних робіт та ідентифікації загиблих.

Джерело: 5692.com.ua

Трагедія сталася ввечері 20 серпня на 165-му кілометрі залізниці поблизу Карнаухівки. 13-річний підліток виліз на дах електропоїзда сполученням Дніпро — П’ятихатки, після чого його уразило струмом від контактної мережі. Від отриманих травм хлопець загинув на місці.

За попередньою інформацією, загиблого звали Андрій, він проживав у Дніпрі. Хлопця виховувала бабуся. Правоохоронці встановлюють усі обставини трагедії.

Перші повідомлення про трагедію з’явилися 20 серпня, а деталі підтвердили місцеві ЗМІ наступного дня.

Більше новин на REPORTER.ua

Мер Кам’янського Андрій Білоусов разом із головою Дніпропетровської обласної організації «Бджола» Олександром Лукашовим, головою Благодійного фонду «Осоння України» Олександром Крутьком та керівником Благодійного фонду «Покрова ХАБ» отцем Феодосієм відвідали пункт управління артилерійського підрозділу ударних БпАК «Вогняний Рій» 43-ї окремої механізованої бригади.

Про це міський голова повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

У підрозділі служать понад 100 наших земляків. Із кінця 2023 року вони виконують бойові завдання на Куп’янському напрямку – одному з найскладніших на фронті.

Поспілкувалися з військовослужбовцями, дізналися про умови їхньої служби та актуальні потреби. Побачили роботу операторів БпЛА, роботу майстерні та можливості безпілотних комплексів, які використовуються для виконання бойових завдань. Безпілотні системи застосовують не лише на полі бою. Військові також доставляють дронами на передові позиції тонни продовольства та медикаментів, – йдеться у дописі очільника міста.

Для захисників привезли допомогу – повний мікроавтобус необхідних речей та обладнання. З нагоди Дня Незалежності України під час зустрічі міський голова нагородив військовослужбовців – наших земляків. Відзначили їхню мужність, професіоналізм і щоденну службу.

Андрій Білоусов отримав від командира бригади Сергія Рижова відзнаку «Сталеве серце».

«Кам’янська громада підтримує «Вогняний Рій» та й надалі допомагатиме підрозділу відповідно до його потреб. Раніше військовим уже передавали необхідне обладнання, зокрема безпілотники. Під час цього візиту визначили подальші напрямки підтримки.

Наші земляки захищають Україну далеко від рідного міста. Наше завдання – бути поруч і забезпечувати необхідну підтримку тим, хто сьогодні боронить державу.

Дякую військовослужбовцям за службу, стійкість і професійну роботу. Кам’янське підтримує своїх захисників, – написав міський голова.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпропетровській області 21 серпня запровадили обмеження для руху вантажного транспорту на автомобільних дорогах загального користування державного значення. Про це повідомляє патрульна поліція.

Такі заходи вводять через спеку. Правоохоронці пояснюють: коли температура повітря сягає +28 градусів і вище, рух важких вантажівок може пошкоджувати дорожнє покриття.

Обмеження стосується транспорту фактичною масою понад 24 тонни та навантаженням на вісь понад 7 тонн. Водіїв, які ігноруватимуть заборону, можуть притягувати до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Перечекати спекотний період водіям радять на майданчиках для тимчасової стоянки у смугах відведення автомобільних доріг або біля об’єктів дорожнього сервісу.

Водночас заборона має винятки. Вона не поширюється на спеціалізовані транспортні засоби, які використовують для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Також обмеження не застосовують до перевезення небезпечних і швидкопсувних вантажів, живих тварин, військових вантажів та майна для потреб оборони.

Водіям і перевізникам варто враховувати ці правила під час планування маршрутів регіоном, особливо вдень, коли температура найшвидше перевищує встановлений поріг.

Джерело: 5692.com.ua

Уряд продовжив програму допомоги на закупівлю дров для мешканців прифронтових територій. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль.

За його словами, програма реалізується за допомогою структур ООН. Вона передбачає, що жителі прифронтових громад можуть отримати понад 19 тисяч гривень на закупівлю дров для опалення.

Шмигаль нагадав, що така підтримка діяла минулого року. Минулого тижня уряд підтримав рішення продовжити її і цьогоріч.

Під час зустрічі із заступником генерального секретаря ООН, за словами урядовця, міжнародна організація також підтвердила готовність продовжувати програму підтримки.

Окремо Шмигаль зазначив, що уряд не планує встановлювати граничні ціни на дрова. Тобто програма зосереджена саме на фінансовій допомозі людям у прифронтових громадах, а не на державному регулюванні вартості палива.

Для жителів населених пунктів поблизу лінії бойових дій така підтримка важлива перед опалювальним сезоном. У багатьох громадах питання дров залишається критичним через пошкоджену інфраструктуру, ризики для логістики та нестабільність енергопостачання.

Джерело: 5692.com.ua

20 жовтня 2025 року, захищаючи свободу иа незалежність Україн, під час виконання бойового завдання в районі н.п. Ізюмське Ізюмського р-ну, що на Харківщині, загинув майор ЗСУ Острий Сергій Олександрович.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

Сергій Острий народився 8 листопада 1974 року в Камʼянському. Закінчив ДДТУ в 1996 році. Тривалий час працював на металургійному комбінаті. Учасник АТО 2015-2018 роках.

У березні 2022 року став на захист України та її народу. У нього залишилися батьки, дружина, брат, доньки.

«Репортер» висловлює співчуття рідним та близьким загиблого Героя.

Більше новин на REPORTER.ua

У Підгородному виникла ситуація, яка виглядає щонайменше дивно: депутатка міськради, яка за фахом лікарка, отримала в оренду приміщення комунального медзакладу, а згодом почала використовувати його для власної медичної практики. Розповідь буде йти про Тетяну Слуцьку. У 2020 році вона балотувалася до Підгородненської міськради від Радикальної партії Олега Ляшка.

Про це повідомляє сайт layks.com.ua. Зазначимо, що на той момент пані Слуцька працювала сімейним лікарем в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги». Чоловік Тетяни – Віталій Слуцький – також балотувався від цієї політичної сили.

На той момент він уже працював заступником міського голови. У 2021 році міська влада дозволила передати Слуцькій 162 квадратні метри приміщень КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги». Ціна питання — 2625,27 гривні на місяць.

Тобто оренда квадратного метра обійшлася приблизно у 16 гривень. За договором оренди, 30% цієї суми отримує міський бюджет, ще 70% — медзаклад. Це всього 31503,24 грн. на рік, з яких 22052,27 грн. отримує лікарня, і 9450,97 грн – міський бюджет.

І тут варто поставити просте питання: чи нормально, коли депутатка отримує сотні квадратних метрів комунального майна за фактично символічну плату, а потім використовує його для власного бізнесу?
Наголошуємо, йдеться не про звичайне нежитлове приміщення, а про будівлю функціонуючої комунальної лікарні.

На сьогоднішній день Слуцька працює як лікар-ФОП. Це прямо зазначено в її декларації. У тій же декларації вказано орендоване у Підгородненської міськради нежитлове приміщення площею 164 кв. м.

Тобто комунальна нерухомість фактично стала частиною приватної медичної практики депутатки.

Фото: профіль клініки Слуцької в Instagram, адреса збігається з адресою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги»

Але на цьому історія не закінчується.
Слуцька також отримала в оренду медичне обладнання, зокрема апарат УЗД, і в цих орендованих у міської лікарні приміщеннях надає платні послуги ультразвукової діагностики.
І ось тут питання вже безпосередньо стосується пацієнтів. Людина приходить до комунальної лікарні, але замість безкоштовної медичної послуги отримує пропозицію заплатити приватному підприємцю. При цьому підприємець працює у приміщенні, яке належить громаді, та використовує обладнання, яке також належить громаді.

Це особливо цинічно виглядає з огляду на статус самої пані Слуцької.
Лікар має допомагати людям.

Депутат має захищати інтереси громади. А коли ці дві ролі поєднуються, відповідальність має бути ще більшою. Натомість у Підгородному виходить зовсім інша картина: комунальний ресурс, який мав би працювати на мешканців, стає ресурсом для приватного заробітку чиновника.

При цьому чоловік Тетяни Слуцької – Віталій Слуцький – також депутат міськради та, за даними ЦВК, заступник міського голови. Тому питання тут не лише до пані Тетяни. Питання до міського голови Андрія Горба: чому представникам громади, які повинні контролювати використання комунального майна, фактично створюють умови для ведення власного бізнесу на цьому майні?

І питання до депутатського подружжя Слуцьких: ви прийшли у владу працювати на людей чи отримувати від влади привілеї для себе? Бо мешканці Підгородного не обирали депутатів для того, щоб ті дешевше орендували комунальні приміщення. Вони не передавали лікарняне майно депутатці для того, щоб вона заробляла на ньому.

І точно не для того, щоб у комунальній лікарні пацієнт почувався не людиною, якій мають допомогти, а клієнтом, з якого треба отримати гроші.

«Коли людина отримала мандат служити громаді і водночас отримує від цієї громади ресурс для власного бізнесу – це негідна депутата поведінка. Я знаю Слуцьких, ми давно в партії, і я памʼятаю, як Тетяна Слуцька допомогала придбати цей аппарат УЗД для лікарні, як ми виділяли депутатські кошти на допомогу. І тепер так використовувати ситуацію всупереч інтересів простих людей, яким ми маємо служити.

Як голова обласної організації партії, я не пущу цю ситуацію самопливом, і поставлю питання про можливе виключення депутатів Тетяни та Віталія Слуцьких з рядів партії», – прокоментував ситуацію Олександр Юнкевич, голова обласної організації ПП «Радикальна партія Олега Ляшка» в Дніпропетровській області.

 

Якщо все це відбувається законно – тим більше немає причин боятися відкритих відповідей і публікації всіх договорів та умов оренди. А якщо депутат і чиновник використовують своє становище не для захисту інтересів громади, а для створення комфортних умов власній родині, то це вже питання не лише до них. Це питання до політичної сили, яка готова називати таких людей своїми представниками.
Бо депутатський мандат — не ліцензія на користування громадою.

А комунальна лікарня — не приватний кабінет.

Зливана каша, яку традиційно готують у селищі Карнаухівка Кам’янської громади, внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Карнаухівку пов’язують із 1738 роком і козаком Семеном Карнаухом. Саме з історією поселення джерело пов’язує традицію приготування каші, яку робили не як звичайну домашню страву, а як спільну подію для громади.

Назва походить від слів «зливати» або «зносити». Після завершення польових робіт чи під час великих свят люди приносили те, що мали вдома: крупу, сало, картоплю, яйця, овочі. Усе це зсипали у великий казан і готували для спільної трапези.

Сенс традиції не лише в рецепті. Каша символізувала рівність і взаємодопомогу: кожен робив внесок у спільну страву незалежно від достатку.

Директорка Музею історії міста Кам’янське Наталія Буланова називає карнаухівську кашу ритуалом, який об’єднував людей. За її словами, традиція спільного приготування та споживання їжі просто неба має коріння в козацькій культурі краю.

Автентичну кашу готують на відкритому вогні, у великих казанах об’ємом від 40 до 100 літрів. Процес може тривати близько 4–5 годин. До базових інгредієнтів відносять пшоно або рис, іноді суміш круп, картоплю, сало та м’ясо, домашнє вершкове масло, яйця, сіль, перець і свіжу зелень.

До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини традицію внесли у 2022 році наказом Міністерства культури та інформаційної політики №285. Ідеться не тільки про саму рецептуру, а й про обрядовий процес приготування.

Староста Карнаухівського старостинського округу Тетяна Рєзнікова наголошує, що цю кашу й нині варять громадою на День селища та інші важливі свята. Завдяки офіційному статусу традицію мають зберігати й популяризувати як частину української культурної спадщини.

Джерело: 5692.com.ua